Каса та готівкові розрахунки в приватного підприємця
У цій публікації розглянемо тему готівкового обігу у підприємця: що таке для нього каса, як правильно поводитися з готівкою, коли потрібно записувати готівку у книзі обліку доходів і витрат, які нюанси для підприємця ховаються під поняттями «неповне» та «несвоєчасне» оприбуткування готівки, чи повинні підприємці вести касові документи та багато інших питань.
Олеся АЛЕКСАНДРОВА, консультант газети «Власне Діло»
Каса підприємця
Каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Отже, у підприємця касою може вважатися місце, де він:
— здійснює готівкові розрахунки: приймає гроші від покупців за допомогою РРО або РК (розрахункових квитанцій) чи без них; виплачує гроші: видає зарплату, відрядні тощо;
— зберігає готівкові кошти, КОРО (книгу обліку розрахункових операцій), Книгу за ф. № 10 (для єдиноподатників) або Книгу обліку доходів і витрат — Книгу ОДВ (для загальносистемників).
Отже, підприємець може визначити для себе касу як місце, де перебуває він сам (або касир підприємця) та розташоване його місце для зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
А чи може каса «курсувати» разом із підприємцем
чи це — фіксоване місце? Якщо підприємець (касир підприємця) постійно рухатиметься, то цілком допустимо, що й каса постійно переміщатиметься з ним. Тому місце, в якому в певний момент перебуває підприємець (його касир) і здійснює готівкові розрахунки та в якому він приймає, видає, зберігає готівкові кошти, інші цінності, касові документи, згідно з Положенням № 637 буде його касою. Це в загальному випадку. Якщо ж підприємець застосовує РРО (РК), то потрібно пам'ятати, що здебільшого РРО та КОРО реєструються на господарську одиницю (торговельну точку), тобто РРО, РК прив'язані до місця здійснення розрахунків. Така каса у підприємця не може бути пересувною. Виняток становлять випадки, коли РРО, наприклад, зареєстрований на об'єкти виїзної торгівлі або підприємець через специфіку своєї діяльності використовує портативний РРО.
Правильно оприбутковуємо готівку
Уся готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно (у день отримання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися, у тому числі відображатися у Книзі обліку доходів і витрат.
При проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Так встановлено в
Положенні № 637. Ще в цьому документі зазначено, що оприбуткування готівки — це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, Книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.Виходить,
якщо підприємець застосовує РРО або РК, оприбутковуватися готівка буде через РРО чи РК та відображатиметься в КОРО. Якщо підприємець приймає гроші без застосування РРО або РК, то оприбуткуванням готівки для нього вважатиметься проведення обліку готівки, що надійшла, у Книзі обліку доходів і витрат (у Книзі за ф. № 10).Виписувати прибуткові ордери при прийнятті готівки підприємець не зобов'язаний. Водночас особі, яка сплатила підприємцю гроші, може знадобитися документ, що підтверджує факт відповідної сплати. У цьому випадку (якщо підприємець звільнений від РРО) таким документом може бути квитанція довільної форми: підприємець може користуватися, наприклад, схожим на прибутковий ордер документом.
Тут слід зауважити, що податківці вимагають від «безРРОшних» підприємців при продажу товарів видавати товарний чек за формою, що відповідає формі, вимоги до якої наведено в
Положенні № 614 (пункт 3.2) — лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572. Проте ця вимога податківців неправомірна, адже якщо вже підприємець має право не використовувати РРО, то з якого дива, виписуючи товарний чек, йому потрібно дотримуватися вимог до зовнішнього вигляду чека РРО (а в Положенні № 614, на яке посилається ДПАУ, зазначено саме вимоги до чека РРО)?Запитання про те, який документ довільної форми повинен виписувати підприємець, звільнений від РРО, ми розглянемо окремо в найближчих номерах «ВД» та наведемо приклади таких документів.
Повне та неповне оприбуткування
Якщо підприємець порушить правила оприбуткування готівки, то йому можуть загрожувати значні штрафні санкції. Так,
за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки може загрожувати штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, передбачений Указом № 436.Оскільки штраф чималенький, то підприємцю потрібно дуже уважно стежити за тим, щоб уся готівка, яка надходить до каси, своєчасно та в повній сумі оприбутковувалася.
Для єдиноподатників оприбуткуванням вважатиметься проставляння відповідної суми виручки у Книзі за ф. № 10. Згідно з
Положенням № 637 своєчасно оприбуткованою готівкою вважається готівка, оприбуткована в день надходження. Так, у пункті 2.6 Положення № 637 зазначено:«
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися».Зверніть увагу на слова: «
у день одержання готівкових коштів». Саме ця фраза свідчить про те, що підприємець, який заповнює готівкову виручку у Книзі за ф. № 10 підсумком за день, вимогу про своєчасне оприбуткування дотримує.Якщо підприємець перебуває на загальній системі, то в загальному випадку готівкові розрахунки він повинен проводити із застосуванням РРО. У цьому випадку оприбуткуванням готівки вважатиметься відображення цих сум у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Що вважати неповним оприбуткуванням на думку ДПАУ, НБУ та як насправді
Якщо говорити про проблему неоприбуткування та неповного оприбуткування готівки, що загрожує п'ятикратним штрафом, то варто звернути увагу на позицію податківців, викладену в
листі ДПАУ від 05.05.2010 р. № 8795/7/23-7017/538.У цьому
листі посилаючись на роз'яснення Нацбанку, надані в листі НБУ від 16.04.2010 р. № 11-110/2010-6116, ДПАУ зазначила таке:
«…відповідно до пункту 2.6 Положення уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) або використанням розрахункової книжки (далі — РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
У разі якщо готівка проведена через РРО й у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день одержання готівкових коштів не проведена по касовій книзі, Національний банк України вважає, що така готівка оприбуткована в касі підприємства несвоєчасно.
У випадку коли готівка проведена через РРО, зроблений відповідний запис у касовій книзі у день надходження готівки, однак не проведена у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, Національний банк України вважає, що такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування…»
.
Отже, ДПАУ роз'яснила, коли, на її думку, готівка вважається
оприбуткованою несвоєчасно або не в повному обсязі. Так, готівка вважається оприбуткованою несвоєчасно, якщо кошти проведено через РРО та відображено в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день їх отримання не проведено за касовою книгою.Якщо готівку проведено через РРО, а в день її надходження зроблено відповідний запис у касовій книзі, проте кошти не проведено в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, такий випадок, на думку ДПАУ, може кваліфікуватися
як неповне оприбуткування готівки.Пізніше, уже цього року з'явився
лист НБУ від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354, в якому розглянута та сама проблема, але вже стосовно безпосередньо приватних підприємців.У цьому
листі НБУ зазначає таке:
«…
згідно з абзацом двадцять четвертим пункту 1.2 Положення оприбуткування готівки підприємцями — це проведення ними обліку готівки в книзі обліку доходів і витрат.Відсутність запису в книзі обліку доходів і витрат про отриману приватним підприємцем готівки є порушенням норм щодо обігу готівки та її не оприбуткуванням…
».
Тобто НБУ в цьому
листі наполягає на такому: якщо готівка не записана у Книзі за ф. № 10 або Книзі ОДВ, то вона вважається неоприбуткованою.Якщо узагальнити роз'яснення НБУ і ДПАУ щодо цього питання, то можна висловити таку загальну думку цих відомств: якщо кошти проведено через РРО та в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день їх отримання не проведені в Книзі обліку доходів і витрат, то має місце
несвоєчасне оприбуткування. Якщо готівку проведено через РРО, у день її надходження зроблено відповідний запис у Книзі обліку доходів і витрат, однак кошти не проведено в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування готівки. Посилаються вони на те, що відповідно до абзацу третього статті 1 Указу № 436 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки застосовується штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.У зв'язку з цим ми, зі свого боку, зауважимо таке.
1. Якщо приватний підприємець (єдиноподатник), якого звільнено від застосування РРО, за підсумками дня не запише до Книгу за ф. № 10 усю отриману готівкову виручку, застосування п'ятикратного штрафу за неоприбуткування готівки в цьому випадку цілком обґрунтовано.
2. Якщо підприємець (на загальній системі) застосовує РРО, уся отримана за день виручка проведена через РРО, є запис у КОРО, але в Книзі ОДВ не зроблено запис про денне оприбуткування готівки, то
в цьому випадку, на наш погляд, немає жодних причин говорити про неповне оприбуткування готівки. Пояснимо свою позицію.Так, згідно з
пунктом 1.2 Положення № 637 касові операції потребують їх відображення у відповідних книгах обліку. У свою чергу, книгами обліку вважаються касова книга, Книга обліку доходів і витрат або КОРО. Тому оприбуткуванням готівки, як зазначено в тому ж пункті 1.2 Положення № 637, є проведення її обліку в касі на повну суму фактичних надходжень у будь-якій із книг обліку — у касовій книзі, Книзі обліку доходів і витрат, КОРО — залежно від способу розрахунків. Вимога про своєчасне оприбуткування полягає в необхідності відображення таких сум у день їх надходження до каси.Законодавство розмежовує способи оприбуткування готівки залежно від порядку проведення готівкових розрахунків
. Так, при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки вважатиметься її відображення в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.При цьому невідображення готівки у Книзі ОДВ може в цьому випадку загрожувати адмінштрафом за
статтею 1641 КУпАП (як порушення порядку ведення обліку доходів і витрат), але ніяк не п'ятикратним штрафом за неоприбуткування згідно з Указом № 436.Тепер декілька слів
про наслідки відсутності запису про отриману готівку в КОРО, якщо підприємець застосовує РРО .На наш погляд, у цьому випадку порушення дійсно є. Однак відсутність такого запису слід кваліфікувати не як неповне оприбуткування (як це пропонує ДПАУ), а в цілому як неоприбуткування (тому п'ятикратний штраф у цьому випадку, на жаль, цілком виправданий).
П'ятикратний штраф за неоприбуткування готівки та порядок ведення Книги ОДВ загальносистемника
Тепер ще раз подивимося на ситуацію, коли отримана протягом дня готівка не записана до Книги ОДВ загальносистемника, який застосовує РРО, але вже дещо з іншого боку проблеми.
Як ви знаєте, сьогодні для загальносистемників порядок ведення Книги ОДВ регулюється
Порядком № 1025, з якого формально випливає, що працівник підприємця (продавець) у Книзі ОДВ повинен відображати кожний факт продажу. Зрозуміло, що здебільшого на практиці виконати цю вимогу просто неможливо і тому більшість загальносистемників записують у Книзі ОДВ дані про виручку за підсумками дня.Але з урахуванням вимоги про необхідність записувати у Книзі ОДВ кожний факт продажу загальносистемник, який застосовує РРО, стає ще більш уразливим перед проблемою застосування п'ятикратного штрафу. Так, цілком можна уявити ситуацію: посеред робочого дня перевіряючі приходять на перевірку, виявляють, що факт продажу товару був (продаж проведено через РРО), але на суму продажу немає запису в Книзі ОДВ. На практиці були випадки, коли перевіряючі намагалися чіплятися та загрожували підприємцю застосуванням п'ятикратного штрафу за неоприбуткування готівки.
У такій ситуації ми настійно рекомендуємо не йти на поводі у податківців та відстоювати свою позицію, оскільки
в цьому випадку підприємця не можна покарати п'ятикратним штрафом. Аргумент «проти» міститься в самому Положенні № 637 (пункт 2.6) і ми наводили його вище (див. підрозділ «Повне та неповне оприбуткування») — своєчасне оприбуткування — це оприбуткування в день надходження готівкових коштів, але ніяк не в ту ж хвилину чи в ту ж годину. Отже, єдине порушення, яке допустив у цьому випадку підприємець, — це незначне порушення порядку ведення обліку доходів і витрат, за яке може загрожувати тільки адмінштраф за статтею 1641 КУпАП у розмірі від 51 до 136 грн. (від 3 до 8 нмдг).
Якщо єдиноподатник займається видом діяльності, який не зазначено у Свідоцтві
У цьому випадку з оприбуткуванням готівки можуть виникнути такі проблеми. Єдиноподатник, який отримує дохід від виду діяльності, не зазначеного у Свідоцтві єдиноподатника, повинен обкладати такі доходи податком на доходи (ПДФО) (докладніше див. «ВД», 2011, № 13, 21). Тобто такі доходи вважатимуться доходами не від діяльності на єдиному податку, а доходами, отриманими ним як звичайною фізособою. У зв'язку з цим логічніше було б доходи від діяльності, не зазначеної у Свідоцтві єдиноподатника, записувати не до Книги за ф. №10, а до Книги обліку доходів і витрат, яку фізособи ведуть для заповнення «громадянської» декларації.
Однак тут саме і криється проблема для єдиноподатника. Напевно, якщо при перевірці виявиться, що у Книзі за ф. № 10
не врахована готівкова виручка, отримана від діяльності не зазначеної у Свідоцтві, підприємцю може загрожувати п'ятикратний штраф, відмогтися від якого в суді буде дуже складно. Саме тому ми б радили в цьому випадку обов'язково записувати готівкову виручку до Книги за ф. № 10.Проте тут виникає суміжна проблема: чи будуть такі кошти враховуватися при розрахунку 500 тис. грн.? Найімовірніше, представники податкових органів наполягатимуть на включенні до виручки таких сум, ґрунтуючись на тому, що такі кошти підпадають під визначення виручки, викладене в
Указі № 746. Із такою позицією можна посперечатися, але справа ця складна та морочлива, тому краще не допускати ситуацій, коли доходи, отримані від діяльності, не зазначеної у Свідоцтві, критично впливають на розмір загальної виручки, наближаючи її до межі 500 тис. грн.
Які вимоги Положення № 637 не стосуються підприємців
Як ми з'ясували вище, каса у підприємця є. Відразу виникає запитання:
чи повинен підприємець при видачі та прийнятті готівки оформляти видаткові та прибуткові ордери, як це роблять юрособи?Для відповіді на це запитання звернемося до
Положення № 637. Із цього документа випливає, що на підприємців не поширюється чимало вимог, які потрібно виконувати юрособам. Так, підприємець не зобов'язаний виписувати прибуткові та видаткові касові ордеридовідка 1 при принятті та видачі готівки. Касову книгу підприємці також не ведуть. Функції касової книги для підприємця виконує Книга обліку доходів і витрат.Аналогічний висновок міститься в
листі НБУ від 30.10.2006 р. № 25-113/2453-11507. У цьому листі, зокрема, вказується, що відповідно до пункту 4.2 Положення № 637 приватні підприємці касової книги не ведуть, а вимога про оформлення касових операцій прибутковими та видатковими касовими ордерами (глава 3 Положення № 637) стосується тільки юридичних осіб (підприємств).Крім того,
підприємцям не встановлюється ліміт каси та строки здавання готівки (не плутати зі строками повернення підзвітних сум найманими працівниками). Це означає, що готівкова виручка у підприємця може зберігатися в будь-якому розмірі та будь-яку кількість днів — здавати її до банку зовсім не обов'язково.
Чи відображаються у Книзі за ф. № 10 єдиноподатника кошти, отримані в касу, а потім внесені на поточний рахунок
Розглянемо
ситуацію: підприємець на єдиному податку у вересні отримав готівкову виручку та записав її до Книги за ф. № 10. У жовтні ця сама сума була внесена на поточний рахунок, причому у графі «Призначення платежу» підприємець указав: «Внесення виручки на поточний рахунок». Чи потрібно цю суму записувати до Книги за ф. № 10 у жовтні (у момент її зарахування на поточний рахунок)?Відповідь ні: виручка відображається у Книзі за ф. № 10 один раз — у момент її отримання в касу або на поточний рахунок (залежно від того, куди її вносить покупець). У подальшому підприємець має право використовувати такі кошти на свій розсуд (у тому числі поповнювати ними поточний рахунок). Тепер докладніше.
Формулювання «Внесення виручки на поточний рахунок» у Заяві на переказ готівки зазвичай сприймається податківцями з недовір'ям: вони вважають, що підприємець вносить на свій рахунок невраховану виручку (так званий чорний нал). Однак у нашій ситуації це далеко не так.
Як тільки готівкова виручка надійшла до каси підприємця, він відразу записав її у графу «Сума виручки (доходу)» Книги за ф. № 10. Це означає, що виручку оприбутковано, тобто вимогу
пункту 2.6 Положення № 637 виконано.Положення № 637
більше нічого від підприємця не вимагає, а отже:— оприбутковану виручку можна використовувати в будь-яких цілях (оскільки немає норми, яка б зобов'язала підприємця використовувати її тільки за цільовим призначенням);
— готівкову виручку необов'язково вносити на поточний рахунок (
Положення № 637 не вимагає від підприємців вносити готівку на поточний рахунок та не встановлює для цього жодних строків).Отже, якщо підприємець вносить на поточний рахунок готівкову виручку, яку вже було відображено у Книзі за ф. № 10, то вдруге записувати цю ж суму у Книзі за ф. № 10 не потрібно. При цьому не має жодного значення, коли відбувається зарахування власних коштів на поточний рахунок: у тому самому кварталі, в якому вони були отримані у вигляді готівкової виручки, чи пізніше.
Відстоюючи свої інтереси, у цій ситуації можна скористатися ще й таким аргументом: коли підприємець записує виручку до Книги за ф. № 10, він сплачує з неї:
— працюючи на загальній системі — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
— працюючи на єдиному податку — єдиний податок.
Після сплати податку отримана сума стає власними коштами підприємця, які він може використовувати як завгодно, жоден нормативно-правовий акт не обмежує його в цьому.
Якщо ж послухати податківців і все-таки записати зазначену суму до Книги за ф. № 10 удруге (при внесенні готівки на поточний рахунок), то це призведе до подвійного оподаткування, що недопустимо і навіть абсурдно.
Таким чином,
при внесенні на поточний рахунок готівки, раніше вже записаної до Книги за ф. № 10, повторний запис про виручку робити не потрібно.
Сума власних коштів фізособи, внесена нею до каси або на поточний рахунок для поповнення оборотних коштів підприємницької діяльності
Якщо підприємець вирішив внести до каси або на поточний рахунок свої власні кошти, отримані ним не від підприємницької діяльності (наприклад, зарплату), відображати їх у складі підприємницької виручки не потрібно. Аргумент — ці кошти не мають відношення до продажу продукції (товарів, робіт, послуг), а отже, за визначенням не є виручкою підприємця.
Однак не приховуватимемо, що в цьому випадку представники податкових органів на місцях можуть чіплятися до підприємця за те, що кошти, внесені на рахунок, він не врахував у складі виручки. Такі дії інспектора ми вважаємо неправомірними, докладніше ця проблема висвітлювалася не так давно у «ВД», 2011, № 10, с. 35.
Якщо підприємець відкрив поточний рахунок, чи виникає у нього обов'язок вносити туди всю готівкову виручку?
У
пункті 5 Положення № 637 дійсно зазначається про необхідність здавати готівкову виручку на поточний рахунок. Проте пункт 5 цього Положення встановлює такі вимоги тільки для підприємств (юридичних осіб), тому підприємець здавати готівкову виручку до банку не зобов'язаний незалежно від того, є в нього поточний рахунок чи ні.
На які цілі можна використати зняті з рахунка гроші?
Цілі, на які підприємець може використовувати кошти, отримані в результаті підприємницької діяльності, законодавством не регламентовано. Тому знятою готівкою можна розпоряджатися без обмежень (
лист Держкомпідприємництва від 31.05.2007 р. № 3903). А мета зняття грошей (мета витрат), що вказується в чеку, має довідковий характер (для банку).
Чи можна розраховуватися за свої (особисті) потреби платіжною карткою, яку відкрито на підприємця?
Інструкція № 492
не містить заборони використовувати підприємницький рахунок (у тому числі картковий — КПК) для тих цілей підприємця, які він задовольняє як громадянин-непідприємець. І жодної відповідальності за це немає. Це — якщо виходити з букви Інструкції № 492.Однак виходячи з духу цього документа можна зрозуміти, що для банку фізособа-громадянин і фізособа-підприємець — абсолютно різні суб'єкти (навіть якщо це та сама людина). Причому користуватися рахунком, відкритим на громадянина, у його ж підприємницьких цілях суворо заборонено (
пункт 7.7 Інструкції № 492).Підсумок: обережний підприємець підприємницький рахунок для особистих потреб не використовуватиме, сміливий же може проплачувати особисті витрати з підприємницького рахунка. Однак не виключено, що в нього можуть виникнути проблеми з податківцями при перевірці щодо того, чи немає в підприємця прихованих доходів тощо. Тому краще все-таки зняти з рахунка гроші як особистий дохід, а потім уже витрачати його на особисті потреби.
10-тисячне обмеження
У
Положенні № 637 є вимога про те, щоб сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їх каси та через каси установ банків не перевищувала протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами гранично допустиму суму, розмір якої встановлюється НБУ. Платежі понад установлену граничну суму мають здійснюватися виключно в безготівковому порядку. На сьогодні постановою НБУ від 09.02.2005 р. № 32 таку суму встановлено в розмірі 10 тис. грн.Ця вимога поширюється і на приватних підприємців.
Причому тут потрібно звернути увагу ось на який момент. Якщо підприємець сплачує гроші шляхом внесення готівки до каси банку, він усе одно повинен стежити за 10-тисячним обмеженням, оскільки для нього такі розрахунки є готівковими.Покарання за перевищення граничного розміру готівкових розрахунків повинен нести той суб'єкт підприємництва, який сплатив готівку. Причому приватним підприємцям за перевищення граничного розміру може загрожувати хіба що адмінштраф за
статтею 1642 КУпАП. Цей штраф передбачено «загалом» за порушення правил ведення касових операцій, і розмір його становить від 136 до 255 грн. (від 8 до 15 нмдг). Але оскільки рішення про накладення штрафу мають право виносити посадові особи органів державної фінансової інспекції (колишнє КРУ), а діяльність приватних підприємців не підконтрольна органам держфінінспекції (якщо вони не орендують держмайно), то виходить, що до приватних підприємців цей штраф, як правило, не застосовується (податківці цей штраф накладати не мають права).
Висновки
Якщо підприємець застосовує РРО або РК, готівка оприбутковуватиметься через РРО або РК та в КОРО.
Якщо підприємець приймає гроші без застосування РРО або РК, то оприбуткуванням готівки для нього вважатиметься проведення обліку готівки, що надійшла, у Книзі обліку доходів і витрат.
Підприємець, який заповнює готівкову виручку у Книзі за ф. № 10 підсумком за день, вимогу про своєчасне оприбуткування дотримує.
Якщо приватний підприємець (єдиноподатник), якого звільнено від застосування РРО, за підсумками дня не запише до Книги за ф. № 10 усю отриману готівкову виручку, застосування п'ятикратного штрафу за неоприбуткування готівки в цьому випадку є цілком обґрунтованим.
Якщо підприємець (на загальній системі) застосовує РРО, уся отримана за день виручка проведена через РРО, є запис в КОРО, але у Книзі ОДВ не зроблено запис про денне оприбуткування готівки, то
в цьому випадку, на наш погляд, немає жодних причин говорити про неповне оприбуткування готівки.Якщо при перевірці виявиться, що в Книзі за ф. № 10 не враховано готівкову виручку, отриману від діяльності, не зазначеної у Свідоцтві єдиноподатника, підприємцю може загрожувати п'ятикратний штраф.
Підприємець не зобов'язаний виписувати прибуткові та видаткові касові ордери при прийнятті та видачі готівки. Касову книгу підприємці також не ведуть. Функції касової книги для підприємця виконує книга обліку доходів і витрат.
При внесенні на поточний рахунок готівки, раніше вже записаної до Книги обліку доходів і витрат, повторний запис про виручку робити не потрібно.
Документи консультації
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Указ № 436
— Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.Положення № 637
— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.Порядок № 1025
— Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1025.Положення № 614
— Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Інструкція № 492
— Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.
Довідкова інформація (довідка)
1 Тут потрібно врахувати таке: якщо з приводу доходів загальносистемника законодавство не містить вимог щодо підтвердження суми доходу будь-якими документами (на кшталт прибуткових ордерів), а досить запису в Книзі обліку доходів і витрат, то з приводу розрахункових документів ситуація інша, власне видаткові ордери не потрібні, але при розрахунках з покупцями підприємець повинен використовувати або РРО, або розрахунковий документ довільної форми (окремо це питання розглянемо в найближчому номері).
