Z-звіт: усе про нього
Усі суб’єкти господарювання, які працюють з РРО, знають про встановлений законом обов’язок щодня друкувати Z-звіти та про відповідальність за його невиконання. Але знають вони й про те, що на практиці виконання цього обов’язку супроводжується виникненням безлічі запитань. Дати відповіді на них спробуємо в цій статті.
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Реквізити та призначення Z-звіту
Згідно зі
статтею 1 Закону про РРО фіскальний звітний чек — це документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті. У свою чергу, денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора отримав назву Z-звіт, у зв’язку з чим поняття «фіскальний звітний чек» та «Z-звіт» можуть використовуватися як тотожні.Основне призначення Z-звіту — обнулити пам’ять РРО та забезпечити фіксацію підсумку розрахунків за певний період роботи РРО. Відповідно після закінчення зміни касир повинен виконати такі дії:
1) скласти денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО (Z-звіт), в якому має бути відображена інформація про операції «службове внесення» або «службова видача»;
2) роздрукувати Z-звіт та підклеїти його в КОРО;
3) на підставі даних фіскального звітного чека (Z-звіту) заповнити розділ 2 КОРО;
4) здати виручку до каси підприємця;
5) вимкнути РРО.
Формування Z-звіту
здійснюється в такій послідовності (пункт 13 Вимог № 199):— друкування Z-звіту та занесення інформації до фіскальної пам’яті;
— обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;
— друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність Z-звіту.
При цьому у Z-звіті обов’язково мають бути такі
реквізити та дані:назва та адреса господарської одиниці;
індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». Якщо суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, то замість індивідуального номера вказується ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юросіб) або податковий номер (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» — літери «ІД»;
фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери «ФН»;
заводський номер реєстратора;
логотип виробника;
підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;
літерні позначення та відповідні їм ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо воно проводилося в день роздрукування Z-звіту);
суми ПДВ за кожною ставкою;
підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;
загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розподілом за формами оплати;
підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ за сумами коштів, виданими покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;
сума грошових коштів за операціями «службове внесення» та «службова видача»;
кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами;
номер, дата та час друкування Z-звіту;
повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність Z-звіту.
Відсутність будь-яких відомостей із наведених вище, оскільки вони віднесені до обов’язкових реквізитів, може бути кваліфіковано перевіряючими як підстава для невизнання Z-звіту, що
прирівнюється до його відсутності із застосуванням 340-гривнєвого штрафу до підприємця за кожний такий звіт. Утім, на незначні недоліки в реквізитах Z-звіту судові інстанції готові заплющити очі, указуючи, що в цьому випадку підстав для відповідальності немає (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 23.11.2010 р. у справі № К-10340/08).Обов’язок щодня друкувати на реєстраторах розрахункових операцій
(за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки (Z-звіт) та забезпечувати їх зберігання в КОРО покладено на суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до пункту 9 статті 3 Закону про РРО. Цей обов’язок вважатиметься виконаним за умови, що фіскальні звітні чеки друкуються щодня та зберігаються в КОРО.
Z-звіт не роздруковано: скільки штрафів?
Згідно з
пунктом 4 статті 17 Закону про РРО в разі невиконання щоденного друкування фіскального звітного чека або його незбереження в КОРО застосовуються фінансові санкції в розмірі 20 нмдг (340 грн.).Якщо Z-звіт не роздруковано й не збережено, до суб’єкта господарювання застосовується
один штраф, а не два — окремо за нероздрукування та окремо за незбереження. А отже, якщо податківці наполягатимуть на іншому трактуванні та обґрунтовуватимуть факт учинення в цьому випадку двох окремих порушень, за кожне з яких має бути застосовано штраф у розмірі 340 грн., посперечатися з ними можна, використовуючи такі аргументи:1. Як нероздрукування Z-звіту, так і його незбереження в КОРО призводять до порушення одного й того ж єдиного обов’язку, закріпленого в
пункті 9 статті 3 Закону про РРО, — звіт повинен друкуватися щодня та зберігатися в КОРО.2. Невиконання щоденного друкування Z-звіту автоматично означає, що він не збережений у КОРО. Формулювання
пункту 4 статті 17 Закону про РРО підкреслює лише те, що тільки щоденного друкування Z-звіту недостатньо для виконання обов’язку, передбаченого пунктом 9 статті 3 Закону про РРО. Водночас установлення факту такого невиконання вже достатньо, щоб застосувати санкцію в розмірі 20 нмдг, оскільки в установленні факту незбереження Z-звіту в КОРО в цьому випадку немає жодної необхідності.У спорі можна послатися й на позицію фахівців ДПАУ, висловлену на сторінках журналу «Вісник податкової служби України», 2005, № 23, с. 44. Так, там зазначено: якщо фіскальний чек роздруковано, але не збережено в КОРО, то до суб’єкта підприємницької діяльності застосовується
тільки фінансова санкція за незбереження його в КОРО.Якщо податківці не погодяться з наведеними аргументами, повторно їх викласти можна вже в суді. Суди в таких спорах визнають обґрунтованим застосування штрафу в розмірі 20 нмдг (див., наприклад,
постанову ВГСУ від 03.08.2005 р. у справі № 11/210).Якщо Z-звіт було роздруковано, але в КОРО не підклеєно, — це також підстава для штрафу.
Якщо факт нероздрукування або незбереження Z-звіту в КОРО встановлено, то уникнути необхідності сплатити штраф за допомогою складання пояснювальної записки касира (продавця), притягнення його до дисциплінарної відповідальності вже не вдасться.
Не роздруковано Z-звіти за декілька днів: скільки штрафів?
По суті, питання полягає в тому, чи можна вважати нероздрукування Z-звітів за декілька днів поспіль не самостійними порушеннями, кожне з яких тягне за собою окремий штраф у 340 грн., а одним триваючим порушенням, за яке відповідно застосовується тільки один штраф.
Чесно кажучи, підстав для такого трактування законодавчих приписів немає: до суб’єкта господарювання має бути застосовано штраф у розмірі 340 грн. за кожний нероздрукований та незбережений Z-звіт (див. також
лист ДПАУ від 24.12.2009 р. № 13432/6/23-7015/1445).Але для найбільш рішучих наведемо позицію Київського апеляційного адмінсуду, на думку якого суб’єкт господарювання несе відповідальність за виконання обов’язку із щоденного друкування Z-звітів у цілому. Тому
незалежно від того, скільки фактів нероздрукування (або незбереження) Z-звітів установлено, — це свідчить про те, що допущено порушення одного й того ж єдиного обов’язку, а отже, і штраф має бути застосовано один (постанова від 15.06.2010 р. у справі № 2-а-2413/09/0270).
Чи передбачено штраф за відсутність Z-звіту?
Відповідальність за невиконання обов’язку щодня друкувати на РРО Z-звіти та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій передбачена не лише для суб’єктів господарювання, а й для його працівників та посадових осіб (
стаття 26 Закону про РРО). Так, стаття 1551 КУпАП передбачає, що за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на особу, яка здійснює розрахункові операції, накладається штраф у розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.), а на посадових осіб суб’єктів підприємницької діяльності — від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.). При повторному порушенні порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, розмір штрафу для осіб, які здійснюють розрахункові операції, становитиме від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.), а для посадових осіб — від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.). Такі справи розглядаються районними, районними в місті, міськими судами на підставі адміністративних протоколів, складених податковими органами. При цьому адміністративний протокол складається при виявленні будь-якого з таких фактів: нероздрукування Z-звітів, нещоденне їх роздрукування, незбереження Z-звітів у КОРО (див. лист ДПАУ від 17.07.2003 р. № 11190/7/23-2117). Відповідно до статті 38 КУпАП штраф до посадових осіб чи інших працівників суб’єкта господарювання може бути застосовано тільки протягом трьох місяців із дня вчинення правопорушення.
Чи може Z-звіт роздруковуватися частіше ніж один раз за зміну?
Формулювання
пункту 9 статті 3 Закону про РРО про необхідність щоденного друкування фіскальних звітних чеків у суб’єктів господарювання іноді викликає сумніви з приводу того, чи не буде порушенням цього обов’язку друкування Z-звітів частіше ніж один раз на день.Такі сумніви не мають підстав. Крім того, у
підпункті 7.7 Порядку № 614 спеціально обумовлена ситуація, коли протягом робочого дня на РРО було роздруковано декілька фіскальних звітних чеків. У цьому випадку всі вони підклеюються у відповідній КОРО, записи в розділі 2 КОРО здійснюються щодо кожного фіскального звітного чека окремо. Визнають можливість друкування декількох Z-звітів, посилаючись на відсутність у законодавстві відповідних обмежень, і податківці (підпункт 2.2.99 Оглядового листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572, відповідну консультацію розміщено також в Єдиній базі податкових знань).В окремих випадках роздрукування декількох Z-звітів за день може бути зумовлено необхідністю виконання законодавчих вимог. Так, згідно з
пунктом 4.9 Порядку 614, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (або резервного) РРО або відновлення енергопостачання необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у разі обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід зробити Z-звіт.Крім того, може статися так, що вже після друкування Z-звіту за день виникла необхідність провести ще одну розрахункову операцію або декілька операцій. У цьому випадку також слід роздрукувати ще один Z-звіт та підклеїти його в КОРО.
Як часто має роздруковуватися Z-звіт?
Відповідно до
пункту 1 приміток до Вимог № 199 підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. Оскільки підсумок розрахунків вноситься до фіскальної пам’яті саме при формуванні Z-звіту, виконання вимоги про обчислення розрахунків за зміну можливо тільки за умови своєчасного друкування Z-звітів.При цьому зміною вважається період роботи реєстратора
від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту (пункт 2 Вимог № 199).Податківці, як правило, наполягають, щоб між роздрукуванням двох Z-звітів минало не більше 24 годин (див.
підпункт 2.2.7 Оглядового листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572). Більше того, на практиці суб’єкти господарювання часто стикаються з їх вимогами про необхідність роздрукування Z-звітів у межах календарної доби, тобто підсумок розрахунків за добу має відображатися у Z-звіті, роздрукованому до закінчення цієї календарної доби, тобто до 24:00, оскільки інакше можливі ситуації, коли в один день буде роздруковано два Z-звіти, а в інший — жодного, а отже, вимогу Закону про РРО щодо щоденного друкування фіскальних звітних чеків не буде виконано.Однак суди справедливо виходять з того, що
відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції, а не з роздрукування попереднього Z-звіту, і навіть не з початку робочого дня суб’єкта господарювання (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 р. у справі № 22-а-10244/08). Отже, відлік 24 годин здійснюється від першої розрахункової операції, проведеної після роздрукування попереднього Z-звіту, і до виконання наступного Z-звіту. Виконання цієї умови достатньо, навіть якщо при цьому зазначені дві події мали місце в різній календарній добі (див. постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2008 р. № 2/95, від 22.09.2008 р. № 13/150, від 04.03.2009 р. № 13/492, ухвалу ВАСУ від 12.07.2007 р.).Більше того, суб’єктам господарювання іноді вдається переконати суди в тому, що між роздрукуванням двох Z-звітів може минути більше 24 годин і це не повинно вважатися порушенням. Основний аргумент, який при цьому наводиться: зміна, за яку має бути роздруковано Z-звіт, відлічується з моменту проведення першої після попереднього звіту розрахункової операції. При цьому операції службового внесення або службової видачі такими не вважаються, як і пробне перед початком роботи РРО пробиття так званих нульових чеків з метою перевірки чіткості та правильності друкування реквізитів на чеку. Якщо протягом доби не було здійснено жодної розрахункової операції, то, можливо, суб’єкту господарювання вдасться переконати суд у тому, що Z-звіт можна не друкувати (див., наприклад,
постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2010 р. у справі № 2а-17041/09/2670, ухвалу ВАСУ від 19.08.2010 р. у справі № К-268/09).Утім, для тих суб’єктів господарювання, які вважають за краще убезпечити себе й від порушень, і від претензій з боку перевіряючих, це питання не стоятиме настільки гостро.
Наостанок нагадаємо: те, що Z-звіт не потрібно друкувати в
неробочі для підприємства дні, податківці визнали досить давно (див., наприклад, «Вісник податкової служби України», 2005, № 17 — 18, с. 104). Цієї ж позиції дотримуються й суди (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2007 р. № 3/66).
Як виправити помилку у Z-звіті?
На жаль, ніяк. Уносити виправлення до Z-звіту не можна, подати уточнений звіт за аналогією з податковою звітністю теж не можна. І навіть не тому, що це не передбачено чинним законодавством, а у зв’язку з тим, що інакше нівелювалося б призначення Z-звіту: підбити підсумок роботи РРО за зміну. Z-звіт лише відображає помилки, допущені за зміну, а тому виправляти слід їх, а не власне Z-звіт.
У зв’язку з цим у разі помилкового проведення сум через РРО таку помилку слід виправити:
— або шляхом
реєстрації від’ємної суми (якщо РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків) з роздрукуванням на помилково проведену суму фіскального чека видачі коштів;— або шляхом
реєстрації видачі коштів за допомогою операції «службова видача».Інакше суб’єкт господарювання не зможе забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у звіті РРО.
Додатково необхідно скласти
акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків (пункт 4.8 Порядку № 614). В акті вказують дані про помилково проведену суму та реквізити помилково вибитого розрахункового документа (чека). Акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків передають до бухгалтерії, де він має зберігатися протягом 3 років, або підклеюють на останній сторінці КОРО. Помилково проведені суми розрахунків у графах 5 — 8 КОРО не відображаються.
Чи можна замінити Z-звіт Х-звітом?
Замінити Z-звіт Х-звітом
(документом, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО, без обнулення інформації в оперативній пам’яті), як це іноді роблять суб’єкти господарювання в разі втрати Z-звіту, не можна (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2009 р. № 4/36). Це пояснюється тим, що підсумок розрахунків вноситься до фіскальної пам’яті саме при формуванні Z-звіту. Х-звіт такої функції не виконує.
Чи обов’язково робити Z-звіти при передачі зміни від одного продавця іншому?
Поняття зміни для цілей застосування законодавства про РРО та зміни при визначенні режиму роботи не повинні розглядатися як тотожні.
Нагадаємо: згідно з
пунктом 2 Вимог № 199 зміна при застосуванні РРО — це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години. Це єдине обмеження, що встановлено законодавством. Будь-яких застережень, що стосуються режиму роботи продавця, для цілей визначення зміни щодо РРО немає.Таким чином, робити Z-звіт при передачі зміни від одного продавця іншому необов’язково. Водночас законодавство не забороняє роздруковувати більше одного Z-звіту протягом 24 годин. Тому якщо підприємство вважатиме це доцільним, воно може внутрішніми документами зобов’язати своїх працівників роздруковувати Z-звіт при передачі зміни від одного продавця (або касира) іншому з обов’язковим підклеюванням кожного Z-звіту в КОРО.
Чи поширюється обов’язок із щоденного друкування Z-звітів на резервний РРО?
Чинним законодавством передбачено використання резервного РРО виключно в період виходу з ладу основного РРО або в разі вичерпання строку служби такого РРО (
стаття 5 Закону про РРО).При використанні резервного РРО в передбачених випадках на суб’єкта господарювання поширюються всі вимоги, як і при використанні основного РРО, у тому числі й вимога про щоденне друкування Z-звітів.
Якщо ж резервний РРО протягом робочого дня не використовується, то й обов’язку роздруковувати на ньому Z-звіт, безумовно, немає. Аналогічного висновку доходять і самі податкові органи в роз’ясненнях, розміщених в Єдиній базі податкових знань.
Чи може підприємство, яке тимчасово припиняє діяльність, не роздруковувати щодня Z-звіти?
Чинним законодавством такий правовий режим, як тимчасове припинення діяльності, не передбачено. Відповідно
немає і звільнення від обов’язку із щоденного друкування Z-звітів.Однак серед підстав, які повинні брати до уваги податкові органи і не вимагати роздрукування Z-звітів за відповідні дні, слід назвати:
— закриття торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, технічного переобладнання та проведення інших робіт, про що суб’єкт господарювання повинен розмістити оголошення поряд з інформацією про режим роботи із зазначенням дати та періоду закриття торговельного об’єкта (
пункт 13 Порядку № 833);— видання наказу по підприємству про зміну режиму роботи, зокрема встановлення більшої кількості вихідних днів або оформлення простою (нагадаємо, зміна режиму роботи потребує дотримання вимог законодавства про працю). У неробочі для підприємства (підприємця) (вихідні і святкові) дні РРО не застосовується, а отже, і обов’язку з роздрукування Z-звіту немає.
У робочі ж для підприємства (підприємця) дні РРО має бути включено й роздрукування Z-звітів є обов’язковим.
Сама по собі відсутність розрахункових операцій протягом дня не є підставою для звільнення суб’єкта господарювання від обов’язку щоденного друкування Z-звітів, що підтверджується в тому числі судовою практикою (див., наприклад,
постанову Київського апеляційного адмінсуду від 25.01.2011 р. № 2а-1557/10/2670).При цьому якщо технічними вимогами РРО не передбачено роздрукування фіскальних звітних чеків у разі відсутності розрахункових операцій, самі податкові органи рекомендують суб’єктам господарювання проводити операції «службового внесення» та «службової видачі», що дозволить роздрукувати Z-звіт.
У касовому апараті закінчилася чекова стрічка, у зв’язку з чим Z-звіт було роздруковано неповністю. Чи будуть санкції?
Податкові органи відповідають на це запитання позитивно, посилаючись на те, що Z-звіт повинен містити всі передбачені законодавством реквізити. Відсутність хоча б одного з них є підставою для застосування штрафу в розмірі 340 грн. Отже, щоб уникнути такого правопорушення, суб’єкт господарювання повинен контролювати наявність достатнього розміру стрічки в гнізді касового апарату для роздрукування фіскального звітного чека та своєчасно її міняти на нову стрічку в разі недостатнього розміру.
Суди, розглядаючи подібні спори, менш категоричні. Вони вказують на те, що неповне роздрукування Z-звіту у зв’язку із закінченням чекової стрічки в касовому апараті не повинно прирівнюватися до такого порушення, як відсутність щоденного друкування фіскального звітного чека, та спричинювати застосування 340-гривнєвого штрафу (див., наприклад,
постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 р. № 2-а-679/08).Документи консультації
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Порядок № 833
— Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.Вимоги № 199
— Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199.Порядок № 614
— Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.
