Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичною особою — підприємцем
Лист ПФУ від 22.06.2011 р. № 12657/03-20
Пенсійний фонд України розглянув лист <…> щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичною особою — підприємцем та повідомляє.
[I.]
Статтею 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон), який набув чинності з 01.01.2011 р., визначено, що дія цього Закону поширюється на стосунки, що виникають в ході здійснення діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.Фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, відповідно до
пункту 4 частини першої статті 4 Закону визначено як платники єдиного внеску.Відповідно до
абзацу першого пункту 2 частини першої статті 7 та частини одинадцятої статті 8 Закону фізичні особи — підприємці та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (крім фізичних осіб — підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування), нараховують єдиний внесок в розмірі 34,7 % на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, яка підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім’ї фізичних осіб — підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути менше розміру мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано доход (прибуток).[II.] Порядок нарахування і сплати єдиного внеску визначений
Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289.Згідно з
підпунктом 4.5.2 Інструкції зазначені платники за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів у розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності.Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації.
Сума єдиного внеску не може бути менше розміру мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано доход (прибуток).
Платникам, які зобов’язані здійснити доплату
до мінімального страхового внеску, органами Пенсійного фонду України для узгодження надсилається повідомлення-розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Інструкції, в якому вказується розрахунок сум такої доплати, які підлягають сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний рік.З урахуванням вищезазначеного
єдиний внесок у сумі не менше мінімального страхового внеску сплачується підприємцями за підсумками року тільки за ті місяці, в яких вони мали прибуток (прибуток).
Заступник
Голови правління
Є. Максимчук
коментар редакції
Лист
, що коментується, містить відповіді ПФУ на запитання підприємців-загальносистемників з приводу розрахунку авансових платежів з ЄСВ. Відповідно він зацікавить усіх підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування.Як відомо, протягом року загальносистемники зобов'язані сплачувати авансові внески з ЄСВ лише чотири рази на рік: до 15 березня — за I квартал, до 15 травня — за II квартал, до 15 серпня — за III квартал і до 15 листопада — за IV квартал. Сума авансових внесків у всіх чотирьох кварталах однакова та визначається так:
25 % х 34,7 % х річний чистий дохід, від якого розраховуються авансові платежі з ПДФО.
Остаточний же розрахунок з ЄСВ відбувається після закінчення року. Тоді річна сума ЄСВ розраховується виходячи з чистого доходу, отриманого у звітному році. Потім з неї вираховуються авансові внески з ЄСВ, уже сплачені підприємцем протягом року. Решта ж суми ЄСВ або доплачується до ПФУ (якщо залишився борг з ЄСВ), або повертається підприємцю, або заліковується в рахунок майбутніх платежів з ЄСВ (якщо була переплата).
Усе начебто зрозуміло. Проте при розрахунку авансових платежів з ЄСВ у підприємців виникає багато запитань. Отже, у першій частині
листа ПФУ спробував відповісти на таке запитання: чи обов'язково при визначенні авансових платежів з ЄСВ звертати увагу на «верхню» межу доходу, з якого сплачується ЄСВ? Адже, як відомо, місячний чистий дохід, що перевищує величину «15 прожиткових мінімумів», не обкладається ЄСВ (пункт 3.15 Інструкції № 21-5).Наприклад, якщо торік чистий дохід підприємця склав 200000,00 грн., якою буде сума авансових платежів з ЄСВ у поточному році:
а) 25 % х 34,7 % х 200000,00 = 17350,00 (грн.);
б) або 25 % х 34,7 % х 12 місяців х (15 х х 941,00*) = 14693,72 (грн.)?
* Величина 15 прожиткових мінімумів (15
х 941,00 грн.) — це максимальна сума місячного чистого доходу, що обкладається ЄСВ. Якщо чистий дохід за будь-який місяць перевищує цю величину, ЄСВ на суму перевищення не нараховується (пункт 3.15 Інструкції № 21-5).На жаль,
ПФУ нічого конкретного на це запитання не відповів. А це наштовхує на думку про те, що:— або в ПФУ не впевнені, як правильно діяти в цій ситуації;
— або все-таки хочуть отримувати авансові платежі з ЄСВ, розраховані як у пункті «а», тобто без урахування обмеження
в розмірі «15 прожиткових мінімумів». Зрозуміло, що при визначенні остаточної суми ЄСВ за підсумками року таке обмеження все одно буде враховано, однак, на наш погляд, переплачувати протягом року зайві суми ЄСВ теж не варто.Справа в тому, що правило щодо
ненарахування ЄСВ на базу оподаткування, що перевищує «15 прожиткових мінімумів», поширюється на всі випадки сплати ЄСВ: як за підсумками року, так і у вигляді авансових платежів. Такий висновок може випливати з того, що це правило згадано окремо, у пункті 3.15 Інструкції № 21-5, тоді як правила розрахунку авансових внесків з ЄСВ та правила розрахунку ЄСВ після закінчення року прописано в підпункті 4.5.2 Інструкції № 21-5, і в жодному з них про «верхню» межу для нарахування ЄСВ нічого не йдеться. А раз так, то оскільки пункт 3.15 Інструкції № 21-5 застосовується при річному розрахунку суми ЄСВ (а в цьому сумнівів немає), на тій самій підставі він має застосовуватися і при розрахунку авансових внесків з ЄСВ.На щастя, друга частина
листа, що коментується, виявилася інформативнішою. У ній ПФУ відповідав на подібне запитання, але щодо мінімального значення суми ЄСВ, а саме: чи потрібно при визначенні авансового внеску з ЄСВ звертати увагу на мінімальний розмір щомісячного страхового внеску з ЄСВ (34,7 % від мінімальної зарплати відповідного місяця)?Наприклад, якщо чистий дохід підприємця за минулий рік склав 1000 грн., то якою буде сума авансових платежів з ЄСВ у поточному році:
а) 25 % х 34,7 % х 1000,00 = 86,75 (грн.);
б) або 25 % х 34,7 % х (12 місяців х 941,00**) = 979,58 (грн.)?
** Сума 941,00 грн. — це мінімальна зарплата, установлена на 01.01.2011 р.
ПФУ відповів, що правильним варіантом розрахунку є варіант «а». Отже
розмір мінімального страхового внеску з ЄСВ при розрахунку авансових платежів з ЄСВ не застосовується. Правило стосовно того, що за кожен місяць звітного року, в якому було отримано чистий дохід, сплачується ЄСВ у розмірі не меншому ніж мінімальний страховий внесок, застосовується лише при розрахунку ЄСВ за підсумками року (це прямо зазначено в листі, що коментується, і це випливає з підпункту 4.5.2 Інструкції № 21-5).Таким чином, якщо в підприємця сума авансового платежу з ЄСВ вийшла меншою, ніж мінімальний страховий внесок, він має право сплачувати до ПФУ таку суму. У разі якщо за підсумками року потрібно буде доплатити ЄСВ, органи ПФУ самостійно надішлють підприємцю повідомлення-розрахунок із зазначенням суми доплати.
І ще один важливий момент, на який слід звернути увагу підприємцям.
Якщо в будь-якому місяці поточного року в підприємця не було чистого доходу (дорівнював нулю чи було отримано збиток), то:— сума авансових платежів з ЄСВ від цього не зміниться
;— ЄСВ за такий місяць не нарахують лише в разі проведення розрахунків після закінчення року
.Таким чином, скористатися правом не сплачувати ЄСВ за ті місяці, в яких не було чистого доходу, підприємець зможе лише в разі проведення остаточного розрахунку з ПФУ за підсумками року.
А на закінчення додамо від себе ще один важливий момент щодо авансових платежів з ЄСВ. Незважаючи на те, що з 06.08.2011 р. підприємці-загальносистемники отримали право зменшувати авансові платежі з ПДФО протягом року (якщо сума чистого доходу буде невеликою), авансові платежі з ЄСВ зменшувати все одно не можна. Адже до
Закону про ЄСВ, на відміну від Податкового кодексу, подібних змін не вносили.Тому
навіть якщо протягом року підприємець отримуватиме чистий дохід, істотно нижчий (більше ніж на 20 %), ніж той, від якого він розраховував авансові платежі з ПДФО і ЄСВ, такий підприємець:— протягом року може зменшити авансові платежі з ПДФО
(підпункт 177.5.1 Податкового кодексу),— але до кінця року зобов'язаний сплачувати авансові внески з ЄСВ у первісно встановленій сумі.
