Теми статей
Обрати теми

Право підприємців на отримання допомог із Фонду «тимчасової непрацездатності»

Редакція ВД
Стаття

Право підприємців на отримання допомог із Фонду «тимчасової непрацездатності»

 

З 1 січня 2011 року єдиноподатники перестали автоматично брати участь у соціальному страхуванні з тимчасової втрати працездатності. Тепер підприємець на будь-якій системі оподаткування може вважатися застрахованою особою лише за умови укладення договору і сплати ЄСВ за підвищеною
добровільною ставкою.

Водночас багато які фізичні особи тривалий час перебували на єдиному податку, накопичили страховий стаж і бажають зберегти право отримувати допомоги з Фонду, у тому числі добровільно застрахувавшись за правилами 2011 року. Однак при настанні страхових випадків та зверненні за призначенням допомоги підприємці стикалися з відмовами працівників Фонду через те, що на момент страхового випадку не було сплачено ЄСВ, хоча строк його сплати пропущено не було.

Узявши до уваги цю ситуацію, Міністерство соціальної політики України справедливо визнало, що такий підхід обмежує права підприємців, та надало докладне роз’яснення з цього питання в листі від 22.07.2011 р. № 7475/0/14-11/18 (див. у кінці статті)довідка 1.

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

«Претенденти» на соціальні допомоги у 2011 році

У своєму

листі Мінсоцполітики порушило питання отримання допомог із Фонду «тимчасової непрацездатності» (далі — Фонд) фізичними особами — підприємцями, які:

1) до кінця 2010 року були єдиноподатниками, а у 2011 році вирішили продовжувати накопичувати страховий стаж та уклали договір добровільної участі в системі соцстрахування;

2) у 2010 році не були застрахованими особами, а у 2011 році уклали договір добровільної участі (наприклад, зважаючи на майбутню «декретну відпустку»).

Нагадаємо, що йтиметься про допомоги, передбачені

статтею 34 Закону № 2240:

— по тимчасовій непрацездатності (звичайні лікарняні)довідка 2;

— по вагітності та пологах
(декретні лікарняні);

— на поховання,

а також отримання путівок на санаторно-курортне лікування.

Нагадаємо, що отримати допомогу у 2011 році

за страховими випадками поточного року (хвороба, вагітність і пологи тощо) може лише застрахована особа. З 1 січня 2011 року у зв’язку з набуттям чинності Законом про ЄСВ такими є лише ті підприємці (незалежно від системи оподаткуванні), які:

— на підставі

розділу V Інструкції № 21-5 звернулися до Пенсійного фонду та уклали договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування на строк не менше одного року ;

— у порядку, передбаченому для сплати ЄСВ за себе, сплачують його за підвищеною добровільною ставкою 36,6 % або 38,11 % (див. «ВД», 2011, № 3, с. 8, а також с. 7 цього номера).

Якщо підприємець цього не зробив, то, захворівши або «пішовши в декрет» у 2011 році, він не зможе отримати допомогу з Фонду, навіть якщо в попередніх роках він сплачував внески довідка 3.

Водночас підприємці, які були єдиноподатниками у 2010 році та в яких торік настав страховий випадок, можуть у 2011 році звернутися за допомогою до Фонду незалежно від того, чи укладено договір добровільного страхування (

лист Фонду від 12.03.2011 р. № 01-16-489).

Отже, перейдемо до розгляду положень

листа.

 

Право на допомоги та їх розрахунок для підприємців, які у 2010 році були єдиноподатниками

Судячи з усього, на підприємців, які у 2010 році працювали на єдиному податку та уклали у 2011 році договір добровільної участі, чекає приємний сюрприз.

На відміну від більш ранніх

листів Фонду від 03.03.2011 р. № 01-16-371; від 11.04.2011 р. № 01-06-835, де вимагають на момент, тобто до настання страхового випадку, не лише укладеного договору, а і сплати ЄСВ (норма частини 2 статті 4 Закону № 2240), Мінсоцполітики дає інше роз’яснення.

На його думку, за період сплати єдиного податку у 2010 році від підприємця надходили внески до Фонду, а отже, такі підприємці накопичили страховий стаж, що дає право на допомоги і в поточному році.

 

№ з/п

Перебування на єдиному податку

Коли укладено договір добровільної участі

Право на допомогу

Розрахунок допомоги

1

Підприємець був єдиноподатником «до кінця 2010 року». Важко сказати, чи передбачає таке формулювання, що підприємець мав сплачувати єдиний податок увесь рік. Припустимо, що повинен був, як мінімум, протягом місяців, які потрапляють
до розрахункового періоду

У січні 2011 року

Починаючи зі страхових випадків, що настали у січні, оскільки вважається, що особа не переривала участі у страхуванні

Для січневих випадків до розрахункового періоду включаються 6 місяців 2010 року. Середньоденний дохід для лікарняних і декретних розраховується згідно з пунктом 19 Порядку № 1266.

Для наступних — див. нижче

2

У лютому або в наступних місяцях 2011 року, але до настання страхового випадку

Починаючи зі страхових випадків, що настали після укладення договору

До розрахункового періоду ввійдуть місяці 2010 року, за які сплачувався єдиний податок, та місяці 2011 року починаючи з місяця укладення договору. Середньоденний дохід для лікарняних і декретних розраховується таким чином. Визначається загальний дохід:
— за місяці 2010 року за формулою пункту 19 Порядку № 1266;
— за місяці 2011 року як дохід, з якого сплачувався ЄСВ.
Надалі ця сума ділиться на кількість календарних днів у розрахунковому періоді

 

Зверніть увагу, що в кінці свого

листа Мінсоцполітики наводить перелік документів, які мають подаватися до Фонду для призначення допомоги. Серед них зазначено платіжний документ, що підтверджує сплату ЄСВ за місяць, в якому настав страховий випадок. Хоча, можливо, що це стосується лише тих, хто став застрахованими особами вперше у 2011 році, а єдиноподатнику зі стажем вистачить підтвердження сплати єдиного податку у 2010 році та ЄСВ у 2011 році в розрахунковому періоді.

Так,

пункт 17 Порядку № 62, на підставі якого до Фонду подаються документи для призначення допомог, вимагає надання документів про «сплату страхових внесків», але не уточнює, яких саме.

Зауважимо, що в будь-якому разі

заплатити ЄСВ можна й після настання страхового випадку (у межах граничного строку).

Незважаючи на те, що наведені роз’яснення дещо втратили свою актуальність, підприємці, яким неправомірно відмовили у Фонді на початку року або які «не дійшли» до нього з інших причин, усе ще можуть звернутися за допомогою за страховим випадком 2011 року, оскільки

Законом № 2240 строк звернення за нею не обмежено.

Також зауважимо, що на сьогодні ні до

Порядку № 1266, ні до Порядку № 62 зміни не внесено, тому працівники Фонду мають користуватися наведеними роз’ясненнями.

Приклад 1. Розрахунок за пунктом 19 Порядку № 1266

.

Середньоденний дохід обчислюється за формулою:

Д = П х В : С : К,

де Д — середньоденний дохід;

П — розмір податку за розрахунковий період, який сплачує особа (без урахування збільшення ставки єдиного податку за кожного найманого працівника або члена сім’ї);

В — відсоток суми встановленого розміру податку, що перераховується до Фонду соціального страхування, — 11 %;

С — розмір страхового внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначений Законом № 2213, — 1,9 %;

К — кількість календарних днів за розрахунковий період (розрахунковий період для допомоги становить шість місяців).

Припустимо, ставка єдиного податку без урахування доплати — 200 грн. Страховий випадок («декретна відпустка») настав у січні 2011 року, договір укладено у січні до його настання. Розрахунковий період липень — грудень 2010 року (шість місяців), 184 календарні дні, за нього візьмемо й суму сплаченого єдиного податку.

Д = 200 х 6 х 11 : 1,9 : 184 = 37,76 грн.

Далі визначаємо суму допомоги по вагітності та пологах за 126 календарних днів:

37,76 х 126 = 4757,76 грн.

 

Приклад 2. Розрахунок доходу за пунктом 19 Порядку № 1266 і доходом, з якого сплачувався ЄСВ

.

Дещо змінимо умови прикладу 1. Припустимо, жінка, підприємець-єдиноподатник, уклала договір 1 лютого 2011 року, страховий випадок настав у квітні. За кожен місяць, лютий та березень сплачено ЄСВ виходячи з мінзарплати в сумі 941 х 36,6 % : 100 = 344,41 грн. До розрахункового періоду включаються жовтень — грудень 2010 року, лютий та березень 2011 року (151 календарний день).

Д = (Д1 + Д2) : К,

де Д — середньоденний дохід;

Д1 — дохід за місяці розрахункового періоду 2010 року, що визначається з урахуванням пункту 19 Порядку № 1266;

Д2 — дохід, з якого сплачувався ЄСВ у розрахунковому періоді 2011 року;

К — кількість календарних днів за розрахунковий період.

Д = (200 х 3 х 11 : 1,9 + 941,00 х 2) : 151 = (3473,68 + 1882,00) : 151 = 35,47 грн.

Далі визначаємо суму допомоги по вагітності та пологах за 126 календарних днів:

35,47 х 126 = 4469,22 грн.

 

На нашу думку,

підприємці, які у 2010 році працювали на загальній системі або фікспатенті, добровільно сплачували внески до Фонду протягом 2010 року та уклали договір у 2011 році, мають право на допомоги за тим самим принципом, що й єдиноподатники.

 

З якого моменту можна звернутися за допомогою, якщо підприємець у 2010 році не сплачував внески до Фонду

Друга частина

листа стосується тих, хто вперше або після тривалої перерви став у 2011 році застрахованою особою.

Згідно з

частиною четвертою статті 10 Закону про ЄСВ та пунктом 5.3 Інструкції № 21-5 договір добровільного страхування набирає чинності з дня його підписання, а отже, з дня його укладення особа вважається застрахованою.

Водночас у

частині 2 статті 4 і частині 3 статті 6 Закону № 2240 зазначено, що право на матеріальне забезпечення з Фонду особи мають за умови сплати внесків (після 1 січня 2011 року — ЄСВ за підвищеною ставкою).

Керуючись цією нормою, як уже зазначалося, працівники Фонду дозволяли звертатися за допомогою лише за умови сплати ЄСВ

на момент настання страхового випадку (хвороби, «декретної відпустки» тощо), тобто за місяць, в якому він стався, і до самого «випадку», навіть якщо строк сплати ЄСВ не минув.

Тепер же згідно з

листом право на отримання допомоги визначається інакше. Головне, щоб на момент страхового випадку було укладено договір добровільної участі (страхування).

При цьому зовсім

не обов’язково, щоб сплату ЄСВ було здійснено до того, як настане хвороба, декрет тощо (до дати, зазначеної в лікарняному листку). Сплату може бути здійснено пізніше, до настання граничного строку, але звертатися за допомогою можна лише після сплати ЄСВ за місяць, в якому настав страховий випадок.

 

img 1

 

Очевидно, так само визначатиметься право на допомогу і для тих, хто перебував на єдиному податку у 2010 році, але уклав договір у II півріччі 2011 року. Адже якщо дотримуватися логіки Мінсоцполітики, під сплату внесків на момент страхового випадку підпадають лише ті місяці перерахування єдиного податку у 2010 році, які припадають на розрахунковий період (6 попередніх місяців).

Наведемо приклад із

листа, коли при настанні страхового випадку в особи є право на допомогу.

Приклад 3. Фізична особа (єдиноподатник) 4 березня 2011 року уклала договір про добровільну участь. ЄСВ за березень 2011 року сплачено 14 квітня 2011 року виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (941,00 грн.) у сумі 344,41 грн., а страховий випадок (вагітність і пологи) настав 16 березня 2011 року.

У цій ситуації фізична особа, яку, судячи з усього, у 2010 році не була застраховано, може звернутися до Фонду за допомогою.

 

Як бачимо, березневий страховий випадок настав до сплати ЄСВ за цей місяць (перший місяць за договором), проте це не позбавило особу права на допомогу. Підприємець може звернутися за нею після 14 квітня 2011 року — дати сплати ЄСВ за березень.

Додамо, що це роз’яснення стосувалося ситуації, коли страховий випадок настав у перший місяць добровільного страхування. Однак якщо страховий випадок настане в подальші місяці, то для звернення за призначенням допомоги також необхідно перерахувати ЄСВ за такий місяць. Це випливає з наведеного в

листі переліку документів, що подаються до Фонду, де зазначено платіжний документ з ЄСВ за місяць, в якому настав страховий випадок.

Нагадаємо, що підприємці на єдиному податку та фікспатенті перераховують ЄСВ щомісяця до 20 числа наступного місяця.

Підприємці на загальній системі здійснюють щоквартальні авансові внески (за 3 місяці) до 15 березня, 15 травня, 15 серпня, 15 листопада, а також остаточний розрахунок за підсумками року — до 1 квітня наступного року. Тому якщо страховий випадок настав у місяці або кварталі укладення договору, то звертатися за допомогою підприємці мають після сплати авансового внеску з ЄСВ за цей квартал довідка 4.

Що стосується права на допомогу, якщо страховий випадок настане в подальших кварталах, то, мабуть, представники Фонду вимагатимуть сплати авансового внеску за цей квартал.

Зверніть увагу, що договір добровільної участі передбачає сплату ЄСВ за кожен місяць протягом строку дії договору (не менше року). Підприємці на загальній системі при нульовому доході, як відомо, можуть ЄСВ не нараховувати і не сплачувати, що може позбавити їх права на матеріальне забезпечення.

Розрахунок допомоги для тих, хто став платником добровільних внесків у 2011 році, здійснюється згідно з

пунктом 14 Порядку № 1266. Середньоденний дохід визначається шляхом ділення доходу, з якого сплачувався ЄСВ, за розрахунковий період на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Покажемо розрахунок для допомоги по вагітності та пологах на підставі даних прикладу 3. Розрахунковий період становить менше шести місяців та визначається як час, протягом якого підприємець фактично був застрахованою особою.

Приклад 4. Розрахунок частини доходу, що припадає на розрахунковий період:

941,00 грн. : 31 к. дн. х 12 к. дн. = 364,20 грн.

Отже, середньоденний розмір допомоги й суму допомоги по вагітності та пологах буде розраховано таким чином:

364,20 грн. : 12 к. дн. х 126 к. дн. = 3824,10 грн.

 

Як і куди звертатися для отримання допомоги

Мінсоцполітики у своєму

листі також нагадало, що для призначення матеріального забезпечення добровільно застрахована особа звертається до робочого органу відділення Фонду за місцем проживання.

Для цього подається заява на призначення певного виду допомоги, листок непрацездатності та документи, передбачені

Порядком № 62 (що підтверджують страховий стаж тощо).

Крім того, такій особі необхідно подати:

— договір добровільної участі;

— підтвердження сплати ЄСВ за

розрахунковий період (у загальному випадку шість попередніх місяців) та за місяць, в якому настав страховий випадок.

У разі несплати особою ЄСВ у встановлений строк вона не матиме права на матеріальне забезпечення з Фонду.

Допомога з Фонду перераховується на поточний рахунок підприємця, він має отримати її протягом 10 днів після призначення (

частина 2 статті 52 Закону № 2240).

Додамо, що підприємець, який отримав допомогу з Фонду, має подати звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП.


Довідкова інформація (довідка)

1 Лист Мінсоцполітики «Щодо права на матеріальне забезпечення та обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат особам, які обрали спрощену систему оподаткування» від 22.07.2011 р. № 7475/0/14-11/18.

2 У разі хвороби самого підприємця допомога нараховується з шостого календарного дня непрацездатності, у разі хвороби дитини до 14 років — з першого, також ураховується страховий стаж згідно зі

статтею 37 Закону № 2240.

3 Про те, як отримати допомогу по вагітності та пологах в органі соцзахисту жінці-підприємцю, не застрахованій у Фонді, див. у «ВД», 2011, № 17. с. 33.

4 Зауважимо, що авансові внески з ЄСВ підприємець розраховує на підставі доходу для авансових внесків з податку на доходи. Якщо він зареєструвався підприємцем або перейшов на загальну систему не з 1 січня 2011 року, а пізніше, то авансові внески з податку на доходи та з ЄСВ він сплачує з наступного кварталу (після поданя декларації). Це потрібно мати на увазі при укладенні договору добровільної участі, оскільки, керуючись порядком сплати ЄСВ для загальносистемників, виявиться, що внески за перший квартал роботи на загальній системі підприємець сплатить лише в наступному році після остаточного розрахунку за підсумками року.

 

Документи консультації

Закон про ЄСВ

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Закон № 2213

Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III (втратив чинність).

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Інструкція № 21-5

— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою Пенсійного фонду від 27.09.2010 р. № 21-5.

Порядок № 62

— Порядок страхування осіб на добровільних засадах на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим народженням та похованням, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2005 р. № 62.

 

 

Щодо права на матеріальне забезпечення та обчислення
 середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат особам,
 які обрали спрощену систему оподаткування

Лист Міністерства соціальної політики України від 22.07.2011 р. № 7475/0/14-11/18

 

У зв’язку з численними зверненнями фізичних осіб — підприємців стосовно правомірності дій виконавчої дирекції Фонду щодо застосування норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок), для добровільно застрахованих осіб Міністерство соціальної політики повідомляє.

Міністерство листом від 11.03.2011 р. № 2476/0/14-11/18 рекомендувало виконавчій дирекції Фонду з метою соціального захисту добровільно застрахованих осіб не брати до уваги перерву у страхуванні осіб, які у 2010 році були добровільно застраховані або застраховані через сплату єдиного податку, та через зміну законодавства та перехід до сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування уклали договори добровільного страхування в січні 2011 року.

Проте до Міністерства і падалі надходять численні звернення від фізичних осіб — підприємців, які протягом декількох років до 2011 року були застраховані у Фонді через сплату єдиного податку, щодо відмови їм у наданні матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за страховими випадками, що настали у 2011 році.

У разі, якщо добровільно застрахована особа сплачувала єдиний податок до кінця 2010 року і в січні 2011 року до настання страхового випадку уклала Договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі — Договір), через сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в порядку, встановленому законодавством, то така особа, у разі настання у неї в січні 2011 року страхового випадку, має право на матеріальне забезпечення, оскільки цей період не переривали підприємницьку діяльність та вважається такою, що не переривала участі у страхуванні.

При розрахунку страхових виплат у такому випадку в розрахунковий період увійдуть лише місяці 2010 року, а середньоденний дохід обчислюється відповідно до пункту 19 Порядку.

У разі, якщо добровільно застрахована особа сплачувала єдиний податок до кінця 2010 року, але через неволодіння інформацією про зміну законодавства або з інших причин уклала Договір в лютому чи в наступних місяцях 2011 року (до настання страхового випадку), то період з січня до місяця укладання договору є перервою у страхуванні. Оскільки в цей період особа не була застрахованою на добровільних засадах, що передбачено законодавством, але підприємницьку діяльність не припиняла, то місяці без сплати внесків з розрахункового періоду виключаються.

У такому випадку в розрахунковий період увійдуть місяці 2010 року, за які відрахування на соціальне страхування здійснювалося з єдиного податку, та місяці 2011 року з місяця укладання Договору.

Середньоденний дохід, з якого призначаються страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, в такому випадку обчислюватиметься шляхом ділення суми доходу, розрахованого зарахуванням пункту 19 Порядку (місячний дохід розраховується як розмір єдиного податку за розрахунковий період, що сплачувала особа, помножений на відсоток суми встановленого розміру податку, що перераховано до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та поділений на розмір страхового внеску на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням та доходу, з якого сплачуються внески (єдиний внесок), на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до статті 983 Цивільного кодексу України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено Договором.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», пункту 5.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску па загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої правлінням Пенсійного фонду України 27.09.2010 р. № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.09.2010 р. за № 994/18289, а також пункту 6.1 Договору, він набирав чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих відповідно до договору зобов’язань. Отже з дня укладання Договору особа вважається застрахованою.

Якщо до січня 2011 року особа не брала участі у цьому виді страхування, а Договір уклала в 2011 році, то у разі настання страхового випадку, який стався до сплати єдиного внеску, особа не матиме права на страхові виплати, оскільки не буде виконуватися норма частини другої статті 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», відповідно до якої особи, які не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Отже, якщо єдиний внесок не сплачений і строк його сплати відповідно до законодавства не настав, до сплати єдиного внеску матеріальне забезпечення не надається. Після сплати єдиного внеску особа матиме право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, розмір якого визначатиметься відповідно до пункту 14 Порядку.

Так, наприклад, особа уклала договір про добровільну участь 4 березня 2011 року, сплатила єдиний внесок за березень 2011 року з розміру мінімальної заробітної плати (941 грн.) 14 квітня 2011 року у сумі 344,41 грн., а страховий випадок (вагітність та пологи) у неї настав 16 березня 2011 року.

У цьому разі необхідно визначити частину доходу, яка припадає на розрахунковий період:

941 грн. : 31 к. д. х 12 к. д. = 364,20 грн.

Отже, середньоденний розмір допомоги та суму допомоги по вагітності та пологах буде розраховано наступним чином:

364,20 грн. : 12 к. д. х 126 к. д. = 3824,10 грн.

Для призначення матеріального забезпечення добровільно застрахована особа звертається до робочого органу відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за місцем проживання із заявою на призначення певного виду допомоги, надає листок непрацездатності та документи, передбачені Порядком страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2005 р. № 62, в частині, що не суперечить нормам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Крім цього, такій особі необхідно надати Договір та підтвердження сплати єдиного внеску за розрахунковий період та за місяць, в якому настав страховий випадок.

У разі несплати особою єдиного внеску у встановлений законодавством строк вона не матиме право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

З метою нормативно-правового врегулювання зазначеного питання нагадуємо про необхідність прискорення підготовки проекту Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності добровільно застрахованим особам та іншим категоріям осіб.

 

Перший заступник Міністра В. Надрага

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі