Що загрожує підприємцю за неоформленого працівника
Буває, що підприємці не оформляють з працівниками трудові відносини під різними приводами, найчастіше через економію на податках.
Якщо до підприємця прийшли з перевіркою, наприклад, податківці та виявили, що «помічник» підприємця не оформлений як найманий працівник, однак по суті ним є, чи можна просто сказати податківцям, що він знаходиться, наприклад, на стажуванні або йому встановлено строк випробування?
Що загрожує підприємцю, якщо контролюючі органи запідозрять його в навмисному неоформленні трудових відносин з найманими працівниками?
На ці та інші запитання відповімо в цій статті.
Ганна КАЛИНОВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Конвенція № 81 — Конвенція № 81 Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості та торгівлі (дата підписання: 11.07.47 р., дата набуття чинності: 07.04.50 р., дата ратифікації: 08.09.2004 р.).
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.
Закон про міліцію — Закон України «Про міліцію» від 20.12.90 р. № 565-XII.
Закон про прокуратуру — Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII.
Закон № 877 — Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.
Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Порядок № 260 — Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджений наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260.
Порядок № 1232 — Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232.
Постанова № 1059 — постанова КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» від 17.11.2010 р. № 1059.
Положення № 386 — Положення про Державну інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 386/2011.
Основні моменти трудових відносин
Ми неодноразово на сторінках нашого видання розповідали про трудові відносини підприємця та найманих працівників.
Наприклад, детально тему трудових відносин з найманими працівниками розглянуто у «ВД», 2011, № 16, с. 21. Нижче нагадаємо основні моменти.
З кожним найманим працівником підприємець зобов’язаний укласти трудовий договір у письмовій формі (стаття 24 КЗпП). Типову форму договору, за якою він укладається, затверджено наказом Мінпраці України від 08.06.2001 р. № 260.
При цьому підприємець зобов’язаний зареєструвати кожний трудовий договір у тижневий строк з моменту фактичного допуску працівника до роботи в центрі зайнятості за місцем проживання фізичної особи — підприємця (стаття 241 КЗпП).
Зареєструвати трудовий договір потрібно незалежно від того, як оформлено працівника: за основним місцем роботи чи за сумісництвом.
Трудовий договір підписується у трьох примірниках, з яких перший залишається в центрі зайнятості, другий — у підприємця, а третій — під підпис підприємець вручає найманому працівнику протягом трьох робочих днів з дати отримання договору з центру зайнятості.
Після реєстрації трудового договору в центрі зайнятості підприємець може внести запис до трудової книжки працівника, якщо працівник оформляється на основне місце роботи. Цей запис підтверджується особистим підписом посадової особи центру зайнятості та скріплюється печаткою. Оформлена трудова книжка зберігається у працівника. У разі сумісництва запис до трудової книжки вносити не потрібно.
Хто та як може виявити неоформленого працівника
Тепер перейдемо до запитання: хто та як може виявити у підприємця неоформленого працівника.
Податкові органи. Питанням здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю присвячено статтю 259 КЗпП. У ній податкові органи включені до числа органів, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням трудового законодавства. Отже, при здійсненні перевірок дотримання податкового законодавства вони можуть виявити факти, пов’язані з ухиленням від оподаткування доходів найманих працівників, а також вимагати надання трудових книжок працівників, документів, що посвідчують своєчасність виплати заробітної плати тощо.
Крім того, зверніть увагу, що згідно з підпунктом 75.1.2 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також <…> дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Таким чином, під час документальної перевірки податківці мають право, наприклад, перевірити, чи є оформлений належним чином трудовий або цивільно-правовий договір з працівником, який виконує певні функції на конкретному робочому місці під час податкової перевірки.
Крім того, у статті 35 Закону про оплату праці закріплено право податківців відвідувати місця провадження господарської діяльності під час виконання трудових функцій найманими особами, або, інакше кажучи, перевіряти, де конкретно в цей момент знаходиться (працює) співробітник, з яким оформлено трудовий договір.
Отже, як бачимо, наше законодавство надає досить широкі повноваження податковим органам для виявлення неоформлених працівників.
Інспекція з праці . Інспекція з праці є головним контролером виконання трудового законодавства. У Положенні № 386 викладено її права, серед яких право:
— здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, зайнятість населення, знайомитися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та отримувати від роботодавців необхідні для виконання повноважень інспекції з праці копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та законодавством про зайнятість;
— видавати в установленому порядку роботодавцям обов’язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;
— складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та стягувати адміністративні штрафи.
Зверніть увагу: згідно з підпуктом «а» пункту 1 статті 12 Конвенції № 81 інспекторам з праці надається право проходити на підприємство у будь-який час доби. Зазначене право пов’язане з необхідністю здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства про працю щодо залучення працівників до наднормових робіт, виявлення фактів виконання трудових обов’язків громадянами, трудові відносини з якими не оформлені, тощо.
Крім того, вони мають право щороку проводити планові перевірки підприємців, в яких виявлено неоформлених працівників (підпункт 5 пункту 3 постанови № 1059). Постановою № 1059 затверджено критерії оцінки суб’єктів господарювання з метою проведення перевірок виконання законодавства про працю. Так от, підприємці, в яких виявлено неоформлених працівників, належать до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику в частині виконання вимоги законодавства з праці для цілей спеціального «перевірочного» Закону № 877, тому інспектори з праці можуть їх перевіряти щороку, щоправда, не частіше ніж раз на рік.
Міліція та прокуратура . Представники цих органів просто так не можуть прийти до підприємця. Для цього вони повинні мати відповідні розпорядження та вагомі підстави (наприклад, адмінпротокол інспекції з праці, повідомлення податківців про те, що під час перевірки виявлено неоформленого працівника або скаргу самого неоформленого працівника).
У разі якщо представники цих органів не залучалися до одночасного проведення перевірок податківців, про встановлені факти порушень податківці повинні повідомити їх у строк не пізніше 10 днів з дня їх встановлення.
Тепер узагальнимо, хто, як і на підставі яких норм може виявити у підприємця неоформленого працівника (табл. 1).
Таблиця 1
| Хто? | Як? | На підставі яких законодавчих норм? |
| Податкові органи | Під час перевірки | Стаття 259 КЗпП |
| Інспекція з праці | Під час перевірки | Пункт 6 Положення № 386 |
| Міліція | При виявленні злочинів і адміністративних правопорушень на підставі повідомлення податкових та інших контролюючих органів, заяв громадян тощо. Так, якщо податківці під час перевірки виявили серйозні порушення трудового законодавства (наприклад, одного чи декількох працівників підприємця не оформлено офіційно), то в 10-денний строк вони зобов’язані повідомити про це міліцію
| Стаття 10 Закону |
| Прокуратура | При повідомленні органів прокуратури про встановлення фактів порушення законодавства про працю. Як і міліцію, повідомити органи прокуратури можуть податкові та інші контролюючі органи, громадяни тощо | Статті 1, 12, 19 |
Нещасний випадок з неоформленим працівником. Розглянемо ще одну ситуацію. Добре, коли все добре, а якщо з неоформленим працівником стався нещасний випадок на робочому місці? Причому це може статися як на продуктовому складі, так і на будівництві. Звичайно, на будівництві ймовірність більша.
Так, будівельників у цій ситуації може перевіряти Держгірпромнагляд, який у листі від 31.01.2012 р. № 716/0/3-1-6/12 відповідав на запитання: як установити трудові відносини у разі нещасного випадку, коли роботодавець працівника не оформив, а Держпраці висновку не надав?
Ось що Держгірпромнагляд відповів:
«Пунктом 38 Порядку № 1232 визначено, що факт перебування потерпілого у трудових відносинах із роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлено роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Держпраці на запит голови спеціальної комісії або в судовому порядку.
У разі відмови роботодавця привести фактичні відносини з таким громадянином у відповідність до вимог трудового законодавства, факт трудових відносин як факт, що має юридичне значення, може бути встановлено лише в судовому порядку відповідно до вимог частини другої статті 256 Цивільного процесуального кодексу України».
Як бачимо, у такій ситуації роботодавцю не уникнути суду, де Держгірпромнагляд доводитиме факт наявності трудових відносин між підприємцем і потерпілим, якщо висновок про наявність трудових відносин роботодавця з потерпілим не надали представники інспекції з праці.
Ваші варіанти — наші поради
Здебільшого підприємці вважають, що в разі перевірки та виявлення неоформлених працівників підприємець скаже перевіряючим, що працівника прийнято, наприклад, на стажування тощо. Наведемо поширені варіанти заготовлених відповідей підприємців і розглянемо, чи такі вже вони незаперечні (табл. 2).
Таблиця 2
| Працівника прийнято на стажування на 1 місяць без оплати, тому з ним не укладено трудовий договір. Про такий характер відносин підприємця та працівника свідчить заява працівника | З юридичної точки зору, якщо відносини між підприємцем і стажистом передбачають регулярне виконання останнім певних трудових функцій, у тому числі з обслуговування клієнтів, то має бути укладено трудовий договір. Однак якщо трудовий договір не укладено, підприємець повинен прагнути оформити відносини зі стажистом так, щоб у контролюючих органів не було можливості охарактеризувати їх як трудові. Для цього слід укласти зі стажистом цивільно-правовий договір про надання підприємцем послуг з навчання стажиста. Примірну форму такого договору див. у «ВД», 2010, № 20, с. 24. Зверніть увагу на відмінності між трудовим і цивільно-правовим договором. За цивільно-правовим договором виконавець зобов’язується за винагороду виконувати для суб’єкта господарювання індивідуально певну роботу або надавати послугу, а не здійснювати трудову діяльність, яка передбачає систематичність і підлеглість працівника роботодавцю. Також істотною відмінністю цивільно-правових і трудових відносин є порядок і умови оплати праці (детальніше про відмінності трудового та цивільно-правового договору див. у «ВД», 2008, № 1, с. 30; «ВД», 2011, № 10, с. 33) |
| Працівника прийнято зі строком випробування | На строк випробування працівника приймають, щоб перевірити, чи зможе він справлятися з покладеними на нього обов’язками. Якщо випробування він пройде успішно, то залишиться працювати у підприємця. Інакше його можна звільнити як такого, що не пройшов строк випробування. Власне, можливість «легко» звільнити нездібного працівника є головною причиною, з якої роботодавці встановлюють строк випробування. Але! Усі положення законодавства про працю (у тому числі необхідність укладення трудового договору, виплати зарплати не нижче мінімального рівня, оплати лікарняних, відпускних тощо) поширюються на працівника повною мірою навіть у період строку випробування (статті 26 і 28 КЗпП). Причому для того щоб строк випробування був установлений законно, згадка про нього має міститися насамперед у трудовому договорі (стаття 26 КЗпП). Зверніть увагу: строк випробування може тривати не більше трьох місяців для службовців і не більше одного місяця для працівників (стаття 27 КЗпП). Детальніше про те, як установити строк випробування та дотриматись при цьому всіх вимог законодавства про працю, читайте у «ВД», 2012, № 14, с. 29 |
Наші поради:
— обов’язково укладайте трудовий договір з працівниками, які спілкуються з клієнтами, листуються з ними, приймають у них готівку. Потім довести перевіряючим, що це «випадкова» людина, буде практично неможливо;
— якщо під час перевірки виявлено неоформленого працівника, можна спробувати переконати перевіряючих, що у працівника сьогодні перший робочий день або його залучено до роботи за цивільно-правовим договором (договір має бути в наявності).
У будь-якому разі неоформлений працівник — це фактор ризику для підприємця. У разі конфлікту такий працівник може поскаржитися контролюючим або правоохоронним органам, про які ми говорили. А така скарга громадянина стає підставою для перевірки підприємця з усіма наслідками, що випливають з цього, про які йтиметься далі.
Відповідальність
Поговоримо про те, що загрожує підприємцю, якщо під час перевірки у нього виявлять неоформленого працівника.
Під час перевірок, пов’язаних з дотриманням законодавства про працю, у підприємця можуть бути виявлені ознаки як адміністративного правопорушення, так і кримінального злочину. Відповідно підприємець-правопорушник може притягуватися або до адміністративної, або до кримінальної відповідальності.
Так, підприємця може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, якщо з дня вчинення правопорушення, в разі триваючого правопорушення — з дня його виявлення, минуло менше 2 місяців (частина 1 статті 38 КУпАП).
Слід також знати, що до відповідальності на підставі адмінпротоколу підприємця може притягнути лише суд. А адмінпротокол може скласти лише інспектор з праці. У цьому випадку з дня складання акта перевірки, в якому зафіксовано порушення, і до винесення ухвали суду про накладення адмінсанкції має пройти не більше 3 місяців. Це стосується так званих інших порушень законодавства про працю за статтею 41 КЗпП, до яких суди прирівнюють неоформленого працівника, про що свідчить постанова від 18.01.2012 р. в адміністративній справі № 3-19/1529/12, наведена на с. 14.
Що стосується кримінальної відповідальності, то у статті 172 ККУ згадується такий вид порушення, як грубе порушення законодавства про працю. Воно явно має оціночний характер, але суди саме під це порушення «підтягують» неоформленого працівника. На підтвердження цього висновку на с. 15 наведено вирок суду у кримінальній справі, відкритій стосовно приватного підприємця, який не оформив трудові відносини зі своєю працівницею. При цьому завести кримінальну справу на підприємця мають право лише правоохоронні органи, а вирок за нею може винести лише суд.
Тепер наведемо перелік санкцій за порушення законодавства про працю, що застосовуються до фізичних осіб, які використовують найману працю (табл. 3).
Таблиця 3
Санкції за порушення законодавства про працю, що застосовуються
до суб’єктів підприємницької діяльності
| Порушення | Санкція за порушення | Законодавча норма |
| 1 | 2 | 3 |
| ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ | ||
| Порушення встановлених строків виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю (ще раз звертаємо вашу увагу, що до інших порушень законодавства про працю суди прирівнюють неоформлення працівника) | Штраф у розмірі від 510 до 1700 грн. (від 30 до 100 нмдг) | Частина 1 |
| Накладається судом на підставі адмінпротоколів, складених працівниками інспекції з праці. | ||
| Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за дотриманням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю і загальнообов’язкове державне соціальне страхування або створення перешкод | Штраф у розмірі від 170 до 238 грн. (від 10 до 14 нмдг) | Стаття 1886 КУпАП |
| Накладається працівниками інспекції з праці. | ||
| КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ | ||
| Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю | Штраф у розмірі до 850 грн. (50 нмдг), або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років | Частина 1 статті 172 ККУ |
| Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки або матері, | Штраф у розмірі від 850 до 1700 грн. (від 50 до 100 нмдг), або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців | Частина 2 статті 172 ККУ |
Зверніть увагу також на такий важливий момент, як виплата «нелегалу» доходів, несплата з них ПДФО та неподання відповідних відомостей за формою № 1ДФ. Саме до компетенції податківців належить контроль за повнотою та своєчасністю сплати податків (у тому числі ПДФО) до бюджету.
У цьому випадку для застосування санкцій податківцям потрібно, як мінімум, довести факт здійснення грошових виплат громадянину або факт нарахування таких виплат.
Це завдання навряд чи буде під силу податковому інспектору. Але! Підприємець або працівник можуть самі «піти» назустріч інспекторові, письмово підтвердивши факт виплати доходу. Або податківці іншими способами знайдуть документальне підтвердження цьому. Щоправда, непрямі методи на сьогодні застосовуватися не можуть: немає відповідного закону.
Нагадаємо, що в загальному випадку за неутримання ПДФО з виплат (доходу) громадянам підприємцю загрожує штраф, передбачений статтею 127 ПКУ:
«Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків <…> податковим агентом <…> тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету».
Але! Ще раз підкреслимо, що штраф за ненарахування ПДФО за статтею 127 ПКУ податківці зможуть застосувати, якщо отримають письмові свідчення працівника/підприємця, установлять факт виплати коштів громадянину та їх розмір.
Також підприємцю за неутримання або неперерахування до бюджету ПДФО, за неподання або несвоєчасне подання форми № 1ДФ може загрожувати адмінштраф за статтею 1634 КУпАП у розмірі від 34 до 51 грн. (за повторне аналогічне порушення протягом року — від 51 до 85 грн.).
А за ПКУ за неподання форми № 1ДФ підприємцю загрожує штраф у розмірі 510 грн., а за повторне неподання декларації протягом року — 1020 грн.
Судова практика
Тепер, щоб не бути голослівними, наведемо судові рішення у справах, пов’язаних з перевірками підприємців на предмет дотримання ними трудового законодавства, а потім проаналізуємо їх.
Відразу зазначимо, що судові рішення досить «свіжі». Перше — це постанова від 18.01.2012 р. у адміністративній справі № 3-19/1529/12 (див. с. 14). Друге — це вирок від 30.01.2012 р. у кримінальній справі № 625/69/2012 (див. с. 15).
Адміністративна справа
| Справа № 3-19/1529/12 Постанова <…> Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області <…>, розглянувши матеріали, які надійшли від територіальної Державної інспекції праці Одеської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБИ_1 <…>, працюючої приватним підприємцем <…>. При перевірці дотримання законодавства про працю фізичної особи ОСОБА_1 було виявлено ряд порушень законодавства про працю <…>, а саме: статті 24 КЗпП — неукладений трудовий договір між роботодавцем та найманим працівником у письмовій формі <…>; статті 241 КЗпП — щодо реєстрації трудового договору в державній службі зайнятості у тижневий строк; статті 29 КЗпП — відносно роз’яснення працівнику його прав та обов’язків, поінформування під розписку про умови праці; статті 30 Закону про оплату праці — неповідомлення найманим працівникам про розміри і види оплати праці та забезпечення достовірності бухгалтерської документації. ОСОБА_1 вину визнала, крім того, її вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення <…>, актом перевірки <…> та іншими матеріалами справи. Дії ОСОБИ_1 правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 41 КУпАП, оскільки вона порушила вимоги законодавства про працю. <…> Визнати ОСОБУ_1 винною за статтею 41 частина 1 КУпАП і накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області. Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу). <…> |
Як бачимо, підприємця перевіряла територіальна інспекція з праці, яка виявила порушення законодавства про працю:
— не укладено у письмовій формі трудовий договір між роботодавцем і найманим працівником (стаття 24 КЗпП);
— підприємець і його працівник не зареєстрували трудовий договір у центрі зайнятості в тижневий строк (стаття 241 КЗпП);
— працівнику не були роз’яснені його права та обов’язки, його не було поінформовано під розписку про умови праці (стаття 29 КЗпП).
Дії підприємця були кваліфіковані за статтею 41 частина 1 КУпАП, підприємець визнаний винним зі стягненням штрафу в розмірі 510 грн.
Кримінальна справа
| Справа № 625/69/2012 Вирок <…> ОСОБА_2, будучи приватним підприємцем та здійснюючи свою підприємницьку діяльність <…>, прийнявши на роботу продавцем <…> ОСОБУ_1, яка має на утриманні дитину віком до 14 років, з метою ухилення від сплати страхових внесків у державні цільові фонди в порушення чинного законодавства (статті 24, 241 КЗпП) трудовий договір із вказаною працівницею не уклав з подальшою його реєстрацією у Чуднівському РЦЗ, порушивши тим самим передбачені Конституцією та законодавством України права ОСОБИ_1 на працю шляхом укладення трудового договору, на включення робочого часу у виробничий стаж працівника, на матеріальне забезпечення у порядку страхування старості, хвороби, повної чи часткової втрати працездатності. У судовому засіданні підсудний частково визнав вину, вказавши, що він через зайнятість на роботі не встиг оформити трудовий договір із потерпілою, а тому у нього був відсутній умисел на вчинення правопорушення. Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні вказала на виконання нею у приватного підприємця ОСОБИ_2 трудових обов’язків продавця магазину <…> без укладення трудового договору, на чому вона не наполягала. Винуватість підсудного у скоєному злочині також підтверджується іншими зібраними по справі доказами: — актом перевірки дотримання трудового законодавства <…>, згідно з яким встановлений факт виконання ОСОБОЮ_1 трудових обов’язків продавця без укладання трудового договору <…>. Суд, дослідивши всі зібрані по справі докази і оцінивши їх у своїй сукупності, доходить висновку, що винуватість підсудного знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, і кваліфікує його дії за статтею 172 частина 2 ККУ як грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо матері, яка має дитину віком до 14 років. Позиція підсудного щодо лише часткового визнання вини через відсутність умислу в його діях, через його зайнятість по бізнесовій діяльності спростовується зібраними по справі доказами, згідно з якими неукладення договору з працівницею мало місце майже протягом семи місяців, а це був достатній час, щоб врегулювати трудові відносини, що виникли між сторонами. <…> На підставі викладеного <…> суд засудив: Визнати винуватим ОСОБУ_2 за статтею 172 частина 2 ККУ і призначити йому покарання за статтею 172 частина 2 ККУ у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн. <…> |
Як бачимо, судом було встановлено, що підприємець прийняв на роботу продавщицю, яка має дитину до 14 років. З метою ухилення від сплати страхових внесків до державних цільових фондів, порушуючи статті 24, 241 КЗпП, підприємець не уклав трудовий договір з потерпілою (продавщицею) і відповідно не зареєстрував його в центрі зайнятості. Під час судового засідання підсудний підприємець свою провину визнав частково, зазначивши, що у нього не було наміру на скоєння цього злочину, а з потерпілою він не встиг оформити трудовий договір унаслідок зайнятості на роботі. Але! Запевняння підсудного судом не були враховані. При виголошенні вироку підприємця визнали винним за статтею 172 частина 2 ККУ і призначили йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн.
Зверніть увагу: у цій ситуації підприємець сплатив штраф у 1000 грн., оскільки щодо нього було порушено кримінальну справу і він був підсудним. При цьому підприємець витратив сили, нерви, час, гроші, поза всяким сумнівом, йому було б дешевше оформити трудові відносини з найманими працівниками.
