Теми статей
Обрати теми

Транспортно-експедиторська діяльність: документообіг, виручка, ПДВ тощо

Редакція ВД
Стаття

Транспортно-експедиторська діяльність: документообіг, виручка, ПДВ тощо

 

Сьогодні досить часто в суб’єктів господарювання виникає необхідність у перевезенні товарів, і вони звертаються до експедиторів. Таким чином, замовник отримує послугу з перевезення вантажу, а експедитор за винагороду організовує таке перевезення (крім власне транспортних послуг, надає досить широкий спектр допоміжних послуг: навантаження/розвантаження, супроводження товарів тощо). Такі послуги експедитор може надавати самостійно або ж залучати інших виконавців.

Про основні правила організації та оподаткування транспортно-експедиторської діяльності поговоримо в цій статті.

Вікторія ПЕТРУШИНА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 1955 — Закон
України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-IV.

Указ № 436 — Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Узагальнююча консультація № 610 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 610.

Правила № 363 — Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363.

Конвенція МДП — Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), підписана 14.11.75 р.

Наказ № 488 — наказ Мінтрансу та Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 р. № 488/346.

Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

 

Загальні моменти

Згідно зі статтею 1 Закону № 1955 транспортно-експедиторська послуга — це робота, безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до частини 1 статті 929 ЦКУ і статті 9 Закону № 1955 за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату та за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу. Це можуть бути такі послуги, як перевезення, відправка/отримання вантажу, інші додаткові послуги (перевірка кількості та стану вантажу, його навантаження та розвантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його отримання в пункті призначення, отримання необхідних для експорту та імпорту документів, виконанні митних формальностей тощо) (стаття 8 Закону № 1955).

Для виконання зобов’язань, передбачених договором транспортного експедирування, експедитор може залучати третіх осіб.

За свої послуги (за належне виконання договору транспортного експедирування) експедитор отримує винагороду, причому до неї не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), які сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування (стаття 9 Закону № 1955).

Таким чином, слід розрізняти суми, які замовник надає (перераховує) експедитору:

1) для купівлі у третіх осіб відповідних послуг, що забезпечують перевезення;

2) для купівлі послуг у експедитора як безпосереднього виконавця таких послуг (наприклад, якщо експедитор сам здійснює перевезення);

3) для винагороди експедитора.

 

Документообіг

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, які залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади (стаття 9 Закону № 1955).

Документи, що супроводжують виконання договору експедирування, можна умовно розподілити на декілька категорій. Це документи, що підтверджують:

— витрати, які відшкодовуються експедитору у зв’язку із залученням до виконання договору інших суб’єктів підприємницької діяльності, а також витрати у вигляді обов’язкових платежів;

— витрати експедитора, понесені безпосередньо ним при наданні власних послуг з транспортного експедирування;

— факт і вартість надання транспортно-експедиторської послуги.

Основним документом, що підтверджує факт надання послуг з транспортного експедирування, є акт виконаних робіт (послуг). До нього додаються товарно-транспортні документи, на підставі яких здійснювалося перевезення вантажу; рахунки, накладні та інші документи, що підтверджують оплату послуг суб’єктам підприємницької діяльності, які залучаються до виконання договору, чеки та інші розрахункові документи, що підтверджують сплату податків і зборів.

Згідно з розділом 1 Правил № 363 товарно-транспортна накладна (далі — ТТН) — єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування у вантажоодержувача, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків при перевезенні вантажу та обліку виконаної роботи.

ТТН оформляється вантажовідправником на кожну їздку автомобіля та для кожного вантажоодержувача окремо .

Існують такі види ТТН:

— у межах території України — типова форма № 1-ТН;

у міжнародному сполученні — типова форма CMR;

при перевезенні спирту етилового та спиртопродуктів автотранспортом — типова форма № 1-ТН (спирт);

при перевезенні алкогольних напоїв — типова форма № 1-ТН (алкогольні напої);

при перевезенні високооктанових кисневмісних добавок — типова форма № 1-ТН (вкд);

при відпуску хлібобулочних виробів форма № 1-ТТН (хліб).

Крім цього, при перевезеннях молочної сировини використовується спеціалізована товарна накладна форми № 1-ТН (МС) як обов’язковий додаток до ТТН типової форми № 1-ТН.

У разі здійснення міжнародних перевезень згідно з нормами Конвенції МДП, яка дозволяє значно спростити проходження митного контролю на шляху прямування, використовується книжка МДП (Garnet TIR), яка в цьому випадку скасовує необхідність застосування міжнародної накладної типової форми CMR.

При перевезенні вантажів автомобільним транспортом обов’язковим є оформлення ТТН незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів (як на комерційній основі, так і для власних потреб), а також видів перевезень. ТТН додається до подорожнього листа.

У міжнародному сполученні використовується ТТН типової форми СMR.

ТТН форми № 1-ТН затверджено наказом № 488.

 

Виручка

Єдиноподатник. У пункті 292.4 ПКУ прямо зазначено, що до доходу для справляння єдиного податку за договорами транспортного експедирування включається лише винагорода, а не вся сума, що надійшла, з урахуванням транзитних сум. При цьому дохід виникає на дату отримання винагороди єдиноподатником (тобто отримання грошових коштів в оплату своїх транспортно-експедиторських послуг).

Це також підтверджують податківці у своїй консультації в ЄБПЗ (розділ 230.04):

 

ЗАПИТАННЯ. Чи включаються транзитні кошти, які отримуються ФОП на підставі договору транспортного експедирування, до доходу, що визначається для надання права СГ зареєструватися платником ЄП?

ВІДПОВІДЬ. <…> У разі надання послуг, зокрема за договорами транспортного експедирування, доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (пункт 292.4 статті 292 ПКУ).

Статтею 929 ЦКУ визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Тобто, за посередницькі послуги експедитор отримує винагороду від клієнта, яка й є його доходом.

При цьому кошти, які одержуються фізичною особою — підприємцем від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором послуг, вважаються транзитними та право власності на такі кошти до фізичної особи — підприємця не переходить.

Ураховуючи вищевикладене, транзитні кошти, які одержуються фізичною особою — підприємцем від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором транспортного експедирування послуг, не включаються до обсягу доходу.

 

На практиці експедитори отримують від замовника гроші (не має значення, на розрахунковий рахунок чи до каси), частину суми (свою винагороду) залишають собі, решту грошей перераховують, наприклад, перевізнику. Як видно з наведених вище цитат ПКУ та ЄБПЗ, доходом експедитора вважається лише його винагорода, решта отриманих коштів є транзитними, до доходу не включаються і, відповідно, у Книзі ОД (ОДВ) не відображаються.

Свою винагороду як дохід від діяльності, зазначеної у Свідоцтві єдиноподатника, експедитори відображають у графі 2:

— єдиноподатники груп 1, 2 і 3 (неплатники ПДВ) — Книги ОД;

— єдиноподатники групи 3 (платники ПДВ) — Книги ОДВ.

При цьому підтверджувати будь-якими документами записи про доходи у Книгах ОД і ОДВ необов’язково, оскільки такої вимоги в чинних на сьогодні нормативно-правових актах немає.

У зв’язку з цим розглянемо ще один важливий момент, пов’язаний з отриманням експедитором готівки. Так, якщо експедитор отримав і експедиторську винагороду, і транзитні суми, призначені, наприклад, перевізнику, готівкою, виникає проблема, пов’язана з оприбуткуванням такої готівки.

Суть проблеми далеко сягає в пункт 2.6 Положення № 637, в якому зазначено, що «…уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися». При цьому відповідно до абзацу третього статті 1 Указу № 436 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки застосовується штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Зверніть увагу! У пункті 2.6 Положення № 637 нічого не говориться про те, що оприбутковуватися повинна саме та готівка, яка є нашою виручкою, а сказано про готівку «загалом». Тому у багатьох експедиторів і виникли сумніви з приводу того, чи потрібно їм оприбутковувати (записувати до Книги ОД (ОДВ)) усю готівку, що надійшла їм (щоб уникнути п’ятикратного штрафу), або все ж таки можна обмежитися оприбуткуванням лише своєї готівки (винагороди).

На нашу думку, незважаючи на невизначеність формулювань Положення № 637, у цьому випадку експедитор повинен оприбутковувати лише готівку, призначену йому особисто (свою винагороду), а чужі «транзитні» суми оприбутковувати (записувати до Книги) не повинен, оскільки Книга — це податковий регістр, призначений для обліку виключно своєї виручки, і зазначати в ній «чужі» суми нас законодавство не зобов’язує.

Загальносистемник . При отриманні від замовника і своєї винагороди, і грошей, призначених перевізнику у експедитора-загальносистемника, як і в єдиноподатника, виникають запитання:

— яка з отриманих сум є доходом (уся чи лише винагорода);

— яку суму відображати у Книзі ОДВ;

— як оприбутковувати до каси готівку, отриману від замовника: усю суму чи лише експедиторську винагороду.

Якщо для єдиноподатників у ПКУ чітко прописано, що доходом є лише винагорода експедитора, то для загальносистемника такої чіткої вказівки немає.

Про те, що входить до складу доходів підприємця-загальносистемника, ідеться в пунктах 177.1 і 177.2 ПКУ:

«177.1. Доходи фізичних осіб — підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

177.2. Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця».

З норм ПКУ випливає, що дохід загальносистемника — це виручка, отримана у грошовій або негрошовій формі від провадження госпдіяльності. Виходячи з цього можна зробити висновок, що:

— лише винагорода може вважатися доходом, отриманим від підприємницької діяльності;

— гроші, призначені перевізнику, доходом не є, оскільки загальносистемник має право власності лише на свою винагороду, а на транзитні гроші, що надійшли від замовника та призначені перевізнику, прав власності він не має.

У зв’язку з викладеним вище у графі 3 Книги ОДВ експедитор-загальносистемник відображає лише свою винагороду. При цьому підприємець, зареєстрований як платник ПДВ, відображає дохід у цій графі без ПДВ. Підприємець, який не є платником ПДВ, записує всю суму отриманого доходу, не виділяючи окремо ПДВ.

Тепер щодо запитання: як оприбутковувати до каси готівку, отриману експедитором від замовника: всю суму чи лише експедиторську винагороду. Відомо, за неоприбуткування (неповне та/або невчасне оприбуткування) готівки експедитору може загрожувати штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абзац третій статті 1 Указу № 436). Тут, на нашу думку, застосовуються такі самі міркування, які ми наводили вище для єдиноподатника: не вся сума, отримана експедитором, є його власністю. Отже, і оприбутковувати до каси необхідно лише винагороду, яка є власністю експедитора. І лише винагороду проводити/відображати:

— через РРО або РК і в КОРО, якщо підприємець застосовує РРО;

— у графі 3 Книги ОДВ, якщо підприємець приймає гроші без застосування РРО або РК (щоправда, у цьому випадку повинен застосовуватися виключно безготівковий платіж).

 

ПДВ

ДПСУ наказом від 06.07.2012 р. № 610 затвердила Узагальнюючу консультацію № 610, в якій виклала порядок обкладення ПДВ транспортно-експедиторської діяльності, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються на підставі договорів:

— перевезення вантажів митною територією України;

— міжнародного перевезення вантажів;

— транзитного перевезення вантажів.

Далі розглянемо питання обкладення ПДВ транспортно-експедиторської діяльності (виходячи з аналізу Узагальнюючої консультації № 610).

Послуги перевезення. Якщо експедитор діє як посередник і передає послугу з перевезення за посередницьким договором, то у разі такої передачі діють правила пункту 189.4 ПКУ.

Розглянемо, від чого залежить факт обкладення ПДВ і ставки цього податку.

Насамперед зазначимо, що для цілей обкладення ПДВ перевезення розподілено на два види:

1) міжнародні — виділені в окремий самостійний об’єкт оподаткування (підпункт «е» пункту 185.1 ПКУ);

2) решта — ті, що підпадають під звичайні послуги (підпункт «б» пункту 185.1 ПКУ).

Поговоримо про міжнародні перевезення вантажів. Згідно з підпунктом 195.1.3 ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо воно здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом (наприклад, накладна CMR, книжка МДП тощо). У пункті 185.1 ПКУ (підпункт «е») послуги з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом виділені як окремий об’єкт оподаткування без прив’язки до місця постачання. Тобто міжнародне перевезення по всьому маршруту (як на відрізку на території України, так і на відрізку за межами території України) обкладатиметься ПДВ за ставкою 0 % (підпункт 195.1.3 ПКУ).

 

Таблиця 1

Правила обкладення ПДВ послуг з міжнародного перевезення

Замовник міжнародного
перевезення вантажу

Порядок оподаткування

Резидент

Перевезення оподатковується за ставкою 0 % на всій протяжності маршруту (як на відрізку на території України, так і на відрізку за межами території України)

Нерезидент

 

Тепер про оподаткування інших перевезень (на підставі Узагальнюючої консультації № 610). Пунктом 186.4 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі й послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, якщо послуги з перевезення надаються перевізником (резидентом), то такі послуги підлягають обкладенню ПДВ на загальних підставах (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).

Якщо послуги перевезення надаються перевізником (нерезидентом), що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт обкладення ПДВ (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).

 

Таблиця 2

Правила обкладення ПДВ послуг з перевезення

Замовник перевезення

На якій території фактично здійснюється перевезення

Що вважається місцем постачання

Порядок оподаткування

Резидент/нерезидент

На території України

Місце постачання послуг — територія України

Перевезення оподатковується за ставкою 20 %

За межами території України

Місце постачання послуг — за межами території України

Перевезення не є об’єктом оподаткування

 

Послуги з навантаження та розвантаження та інші допоміжні послуги. Такі послуги потрапляють до об’єкта оподаткування в тому випадку, якщо місце їх фактичного постачання знаходитиметься на митній території України (підпункт «а» підпункту 186.2.1 ПКУ). Так, якщо послуги фактично надаються на території України, то вони оподатковуються за ставкою 20 %, за межами України — не є об’єктом оподаткування.

 

Таблиця 3

Правила обкладення ПДВ послуг, допоміжних перевезенню

Кому поставляється послуга

На якій території фактично поставляється послуга

Що вважається місцем постачання послуги

Порядок оподаткування

Резиденту/нерезиденту

На території України

Місце постачання послуг — територія України

Послуга оподатковується за ставкою 20 %

За межами території України

Місце постачання послуг — за межами території України

Послуга не є об’єктом оподаткування

 

Транзитні перевезення вантажів. ДПСУ в листі від 01.02.2012 р. № 3085/7/15-3417-26 розглянула питання обкладення ПДВ послуг, пов’язаних з транзитними перевезеннями вантажів через територію України, і дійшла таких висновків:

— послуги перевізника (резидента), що безпосередньо виконує транзитне перевезення вантажу за зазначеними договорами, відповідно до пункту 197.8 ПКУ звільняються від обкладення ПДВ (за наявності належним чином оформлених документів на таке транзитне перевезення). На ці операції виписується податкова накладна, в якій обсяги постачання зазначаються у графі 11 «Звільнення від ПДВ»;

— відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 ПКУ ПДВ обкладаються послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України. При цьому відповідно до підпункту «ж» пункту 186.3 ПКУ місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому одержувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. Тому операції з надання експедитором (резидентом) транспортно-експедиторських послуг вантажовласнику (нерезиденту) не обкладаються ПДВ. При здійсненні цих операцій податкова накладна не виписується.

Експедиторська винагорода. Послуги транспортного експедирування виділено окремим підпунктом «ж» пункту 186.3 ПКУ. Зауважимо, що сюди потрапляє лише експедиторська винагорода — плата за належне виконання договору транспортного експедирування . Згідно з підпунктом «ж» пункту 186.3 ПКУ місцем постачання транспортно-експедиторських послуг є місце, в якому одержувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, за відсутності такого місця — місце постійного або переважного його проживання.

Так, якщо замовником транспортного експедирування виявиться «зареєстрований в Україні» резидент, то винагорода експедитора обкладатиметься ПДВ за ставкою 20 %. А ось якщо транспортно-експедиторські послуги замовить нерезидент, то послуги експедитора (як такі, що не підпадають під об’єкт оподаткування) не обкладатимуться ПДВ.

Окремо слід зазначити порядок оподаткування послуг експедитора, якщо він виконує або організовує виконання транзитних перевезень, які згідно з пунктом 197.8 ПКУ звільнені від оподаткування. У пункті 197.8 ПКУ зазначено, що під звільнення підпадають і послуги, пов’язані з такими транзитними перевезеннями. Оскільки транспортно-експедиторські послуги згідно з КВЕД (код 63.4) розглядаються як допоміжні транспортним послугам, то експедиторські послуги (експедиторська винагорода) з транзитних перевезень також звільняються від оподаткування.

Різні запитання. В Узагальнюючій консультації № 610 ДПСУ також надала відповіді на цілу низку запитань, пов’язаних з обкладенням ПДВ транспортно-експедиторської діяльності. Наведемо відповіді на ті запитання, які так чи інакше стосуються підприємців — автоперевізників — платників ПДВ (див. табл. 4).

 

Таблиця 4

Запитання

Відповідь

Коментарі

1

2

3

Транспортно-експедиторські послуги надаються в межах виконання договорів перевезення вантажів
митною територією України

Як визначається база обкладення ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг?

Базою обкладення ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ.

Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу обкладення ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику

Податківці дійшли висновку: якщо перевізником виступає неплатник ПДВ, то вартість його послуг до бази оподаткування експедитора не потрапляє. Вважаємо важливим далі викласти декілька тез.

По-перше, податкові зобов’язання експедитору слід нарахувати і на вартість перевезення, і на вартість своєї винагороди, якщо:
— експедитор працює на умовах передоплати
(до якої включається і оплата послуг перевезення);
конкретний перевізник на дату такої передоплати відомий (причому експедитору достатньо знати ПДВ-статус перевізника);
— перевізник є платником ПДВ.

Якщо ж перевізник є неплатником ПДВ,
то податкові зобов’язання нараховуються лише на суму винагороди
.

Якщо перевізник невідомий, однак клієнтом виступає платник ПДВ, то на дату надходження авансу експедитор може нарахувати ПДВ-зобов’язання і на вартість перевезення, і на вартість своєї винагороди, припускаючи, що перевізником буде платник ПДВ. А якщо надалі виявиться, що перевізником виступить неплатник ПДВ, йому слід скласти розрахунок коригування та зменшити раніше відображені податкові зобов’язання. Проте такий варіант спрацює лише за умови, що клієнт є платником ПДВ.

Інакше (якщо клієнт є неплатником ПДВ) експедитор стикається з проблемою: відобразивши на дату отримання авансу податкові зобов’язання (на вартість перевезення та винагороди), він з формальних підстав не має права відкоригувати їх надалі (якщо перевізником виявиться неплатник ПДВ), причиною чого є обмеження, установлене пунктом 192.2 ПКУ. У такій ситуації експедитору найбільш оптимально мати відповідну інформацію про своїх перевізників з метою коректного відображення податкових зобов’язань на дату отримання авансу або ж сподіватися на ліберальне роз’яснення цього моменту з боку ДПСУ.

По-друге, чи має право експедитор не включати до бази оподаткування вартість придбаних на виконання договору робіт/послуг у неплатників ПДВ? Формально такий підхід суперечить ПКУ. Для уникнення проблем вважаємо, що застосовувати його щодо інших послуг, крім перевізних, не слід — особливо якщо враховувати роз’яснення контролерів у розділі 130.39 ЄБПЗ, які ще діють, про те, що транспортно-експедиторські послуги обкладаються ПДВ на загальних підставах

На яку дату в експедитора виникають податкові зобов’язання з ПДВ при наданні транспортно-експедиторських послуг, що надаються в межах виконання договорів перевезення вантажів митною територією України?

При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (це правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у разі, коли експедитор залучає перевізника — платника ПДВ).

Експедитор на дату виникнення податкових зобов’язань виписує податкову накладну замовнику перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення

Послугу перевезення експедитор може купувати у перевізників або ж надавати її самостійно.

Перший, «посередницький», варіант. Податкові зобов’язання за посередницькою послугою виникають у загальному порядку (пункт 187.1 ПКУ): за першою подією. При цьому саме собою перевезення, як правило, уключається до послуги транспортного експедирування, а тому вона «передається» клієнту не відокремлено, а лише у складі такої послуги. Надання останньої, у свою чергу, підтверджуватиметься актом, складеним після виконання експедитором покладених на нього зобов’язань (не обмежуючись лише перевезенням). Саме за датою складання такого акта (якщо ця подія є першою) і повинні виникати ПДВ-зобов’язання експедитора, у тому числі й у частині придбаної для клієнта перевізної послуги.

Другий варіант (експедитор надає перевізну послугу). Зауважимо, що податківці і тут допустили неточність. Зокрема, з формулювання їх висновку виходить, що на дату складання документа, який підтверджує факт здійснення перевезення (за умови, що ця подія є першою), експедитору необхідно нарахувати зобов’язання з ПДВ і в частині перевезення, і в частині експедиторської послуги. Водночас очевидно, що за зазначеною подією податкові зобов’язання виникають лише в частині послуги перевезення, тоді як вартість самої експедиторської послуги має бути обкладена ПДВ за датою складання акта (якщо ця подія
є першою)

Як визначається база обкладення ПДВ у перевізника та інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, що надають послуги, які є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг?

Базою обкладення ПДВ:
для перевізника є договірна вартість послуг перевезення;
для інших учасників перевезення — договірна вартість допоміжних у транспортній діяльності послуг

Податківці розповіли про базу обкладення ПДВ при постачанні послуг з перевезення та допоміжних послуг у транспортній діяльності. У цілому все правильно, проте контролери чомусь забули уточнити: якщо звичайна ціна перевищує договірну, то базу оподаткування слід визначати виходячи з такої звичайної ціни

На яку дату у перевізника та інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, що надають послуги, які є допоміжними у транспортній діяльності, виникають податкові зобов’язання з ПДВ при наданні послуг, які є допоміжними у транспортній діяльності?

При отриманні коштів від експедитора чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт надання послуг, які є допоміжними у транспортній діяльності, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, перевізник (інший учасник транспортно-експедиторської діяльності) нараховує податкові зобов’язання з ПДВ:
для перевізника — виходячи з договірної вартості послуг перевезення;
для інших учасників перевезення — виходячи з договірної вартості допоміжних у транспортній діяльності послуг, та виписує податкову накладну, яку надає експедитору.

При цьому за отриманою податковою накладною від перевізника експедитор має право на формування податкового кредиту

Ми вважаємо, що наведений підхід може застосовуватися не лише до перевізних,
а й до інших послуг, придбаних експедитором на виконання договору

Транспортно-експедиторські послуги надаються в межах договорів міжнародного перевезення вантажів

Хто має право на застосування нульової ставки ПДВ, визначеної абзацом «а» підпункту 195.1.3 ПКУ, у разі коли міжнародне перевезення вантажів здійснюється безпосередньо самим експедитором без залучення інших учасників транспортно-експедиторської діяльності?

У випадку здійснення міжнародного перевезення вантажів безпосередньо самим експедитором без залучення інших учасників транспортно-експедиторської діяльності нульова ставка, визначена абзацом «а» підпункту 195.1.3 ПКУ, застосовується експедитором (резидентом) до всієї вартості послуг перевезення в межах договорів міжнародного перевезення вантажів.

При цьому транспортно-експедиторські послуги, які надаються експедитором:
замовнику-резиденту обкладаються ПДВ у загальному порядку за основною ставкою;
замовнику-нерезидентуне будуть об’єктом оподаткування

За ставкою ПДВ 0 % обкладаються міжнародні перевезення і в тому випадку, якщо їх здійснює сам експедитор-резидент (є перевізником). Під нульову ставку в цьому випадку також підпадає весь маршрут міжнародного перевезення (вартість послуг перевезення згідно з угодою).

Водночас слід ураховувати, що власне транспортно-експедиторські послуги, надані експедитором (винагорода експедитора), на відміну від міжнародних перевезень під нульову ставку ПДВ не підпадають, а обкладаються ПДВ за правилами підпункту «ж» пункту 186.3 ПКУ . Отже, порядок оподаткування таких послуг залежить від того, хто виступає їх замовником: резидент чи нерезидент. При цьому відповідно:
— обкладаються ПДВ (за основною ставкою ПДВ 20 %) транспортно-експедиторські послуги,
які надаються замовнику-резиденту;
не обкладаються ПДВ транспортно-експедиторські послуги, замовником яких
є нерезидент.

У зв’язку з цим експедитору, який одночасно є перевізником, також для цілей ПДВ-обліку потрібно розмежовувати власне транспортно-експедиторські послуги від послуг міжнародного перевезення

На яку дату у експедитора-резидента виникають податкові зобов’язання з ПДВ при наданні транспортно-експедиторських послуг, що надаються в межах виконання договорів міжнародного перевезення вантажів?

При отриманні коштів від замовника міжнародного перевезення чи за датою оформлення документів,
що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора (резидента) виникає податкове зобов’язання з ПДВ.

При цьому базою обкладення ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора)
та вартість послуг з міжнародного перевезення.

Експедитор (резидент) на дату виникнення податкових зобов’язань з міжнародного перевезення виписує дві податкові накладні замовнику перевезення:

першу — на вартість наданих такому замовнику експедиторських послуг (отриманої винагороди) з нарахуванням ПДВ за основною ставкою
(у випадку надання транспортно-експедиторських послуг замовнику-нерезиденту в експедитора відсутній об’єкт обкладення ПДВ за наданими транспортно-експедиторськими послугами) та другу — на вартість послуг з міжнародного перевезення з нарахуванням ПДВ за нульовою ставкою

Податкові зобов’язання у експедитора
(як у посередника) виникають за першою подією.

Базою оподаткування у експедитора в цьому випадку є як вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (тобто винагорода експедитора, за умови, звичайно, що замовником таких послуг є резидент), так і послуг міжнародного перевезення. При цьому перші відповідно обкладаються ПДВ за основною ставкою 20 %, а другі — за нульовою ставкою.

Отже, у ПДВ-обліку експедитора відображається як вартість транспортно-експедиторських послуг, так і послуг міжнародного перевезення. У зв’язку з цим експедитор виписує замовнику дві податкові накладні (виходячи з Узагальнюючої консультації № 610):
— одну — на вартість наданих замовнику транспортно-експедиторських послуг (винагороди, що оподатковується за основною ставкою 20 %);
— другу — на вартість послуг міжнародного перевезення, що оподатковуються
за ставкою 0 %.

Хоча справедливості ради слід наголосити: абзац другий пункту 9 Порядку № 1379 у такому випадку допускає складання однієї податкової накладної на операції, що оподатковуються за різними (основною і нульовою) ставками.

Водночас із таких посередницьких правил існують і винятки. Так, наприклад, посередницький пункт 189.4 ПКУ не працюватиме в тому випадку, якщо експедитор залучає до виконання договору нерезидента або перевізника — неплатника ПДВ. У такому разі об’єктом оподаткування у експедитора буде тільки сума експедиторської винагороди, тоді як з послуг перевезення експедитору не доведеться нараховувати ПДВ

Який порядок обкладення ПДВ послуг з міжнародного перевезення вантажів у випадку залучення до перевезення інших учасників транспортно-експедиторської діяльності?

У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення вантажів перевізників чи інших учасників транспортно-експедиторської діяльності нульова ставка, визначена абзацом «а» підпункту 195.1.3 ПКУ, застосовується саме такими перевізниками чи іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності.

При цьому необхідно враховувати вимоги
пункту 189.4 ПКУ, а саме:
при отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, в експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 %, якщо перевізник є резидентом — платником ПДВ, та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг за ставкою 20 % (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб’єкт господарювання). У випадку коли перевізник не є резидентом — платником ПДВ, податкові зобов’язання в експедитора на вартість послуг з перевезення не виникають.

Перевізник — резидент (платник ПДВ) на дату виникнення податкових зобов’язань щодо міжнародного перевезення виписує податкову накладну з нарахуванням ПДВ за нульовою ставкою та надає її експедитору.

Отриману податкову накладну від такого перевізника експедитор має право включити до реєстру отриманих податкових накладних.

У випадку коли перевізник не є резидентом — платником ПДВ, податкові зобов’язання в експедитора на вартість послуг з перевезення не виникають

Дотримуючись посередницької схеми, послуги залучених до виконання договору транспортного експедирування перевізників та інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, експедитор (як посередник) повинен передати замовнику. При цьому працює правило першої події.

Водночас передача міжнародного перевезення з нульовим ПДВ (від перевізника через експедитора замовнику), як роз’яснюється в Узагальнюючій консультації № 610, можлива лише за умови, що сам перевізник при цьому є платником ПДВ і виписав експедитору податкову накладну по міжнародному перевезенню з нарахуванням ПДВ за нульовою ставкою. Інакше кажучи, передати міжнародне перевезення з нульовим ПДВ замовнику експедитор може, лише якщо воно також з нульовим ПДВ було отримано самим експедитором від перевізника.

А ось якщо перевізник платником ПДВ не є (є нерезидентом), нульові податкові зобов’язання в експедитора з вартості послуг перевезення не виникають. Тому на міжнародне перевезення, що надійшло до експедитора «без ПДВ», нараховувати ПДВ експедитору також не потрібно. Таким чином, передаючи в межах договору транспортного експедирування послуги замовнику, експедитору важливо, насамперед, ураховувати статус партнерів, тобто з якими суб’єктами господарювання — платниками чи неплатниками ПДВ складаються договірні відносини (в останньому випадку на послуги, отримані від неплатників, ПДВ експедитору нараховувати не потрібно)

Транспортно-експедиторські послуги надаються в межах договорів
транзитного перевезення вантажів

Чи застосовується пільга, визначена пунктом 197.8 ПКУ при транзитному перевезенні вантажів до всього маршруту перевезення, чи лише до відрізку маршруту в межах митної території України?

Пільга, визначена пунктом 197.8 ПКУ, застосовується до операцій з постачання послуг з транзитного перевезення по всьому маршруту перевезення вантажів у цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України

Податківці повторили висновки, сформульовані ними в листі від 28.03.2012 р. № 8971/7/15-3417-26, про таке: якщо територія України є лише частиною загального маршруту перевезення, то ПДВ-пільга згідно з пунктом 197.8 ПКУ повинна застосовуватися до всього маршруту перевезення, у тому числі в його закордонній частині.

Також податківці навели перелік операцій, на які поширюється ця пільга. Нагадаємо, що згідно з пунктом 197.8 ПКУ звільнення від ПДВ поширюється на послуги з транзитного перевезення пасажирів і вантажів, а також на послуги, пов’язані з таким перевезенням. Що стосується безпосереднього перевезення, то пільга застосовується до неї без будь-яких особливостей, у тому числі якщо перевезення здійснює експедитор.

Тепер стосовно інших послуг, пов’язаних з транзитом. Якщо їх надає експедитор (уключаючи, власне, і експедиторську послугу) або особа, яка безпосередньо уклала договір з клієнтом (замовником транзитного перевезення), то запитань також не виникає: такі особи мають право застосовувати цю транзитну пільгу, про що наголошувалося і в листі ДПСУ від 20.09.2011 р. № 246/7/15-3417-01.

Хто має право на застосування пільги, визначеної пунктом 197.8 ПКУ, у разі коли транзитне перевезення вантажів здійснюється безпосередньо самим експедитором без залучення інших учасників транспортно-експедиторської діяльності?

У випадку надання послуг транзитного перевезення вантажів безпосередньо самим експедитором без залучення інших учасників транспортно-експедиторської діяльності звільнення від оподаткування, визначене пунктом 197.8 ПКУ, застосовується експедитором до вартості наданих послуг у межах договорів транзитного перевезення вантажів
та до самих транспортно-експедиторських послуг

Водночас такі послуги найчастіше придбаваються окремо, причому, як правило, не клієнтом (замовником транзитного перевезення), а експедитором. Отже, у разі залучення експедитором інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, транзитна пільга згідно з пунктом 197.8 ПКУ поширюється і на них. При цьому з метою безпроблемного застосування зазначеного висновку таким особам необхідно мати документальне підтвердження того, що послуги, які надаються ними, належать до транзитного перевезення (наприклад, при укладенні договору з експедитором)

Чи мають право інші учасники транспортно-експедиторської діяльності, залучені до транзитного перевезення, на застосування пільги, визначеної пунктом 197.8 ПКУ ?

У випадку залучення експедитором до транзитного перевезення вантажів інших учасників транспортно-експедиторської діяльності звільнення від оподаткування, визначене пунктом 197.8 ПКУ, застосовується такими іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності.

Вартість наданих такими іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності послуг у межах договорів транзитного перевезення вантажів не збільшує базу обкладення ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі