Утримання ПДФО, якщо до «маленької» зарплати застосовують ПСП
ЗАПИТАННЯ. Підприємець має найманого працівника, який з вересня працює в режимі неповного робочого часу (на півставки). Його «грязна» заробітна плата за вересень 2012 року становила 551,00 грн. (виходячи з місячної мінзарплати — 1102,00 грн.). Роботодавцю було подано заяву на застосування «звичайної» податкової соціальної пільги (далі — ПСП). Однак під час розрахунку ПДФО з’ясувалося, що база обкладення дорівнює нулю. Чи правильно зробив підприємець, не утримавши ПДФО?
ВІДПОВІДЬ. У цій ситуації підприємець, застосувавши ПСП до зарплати працівника, не допустив жодної помилки. Так, правом на звичайну ПСП — 536,50 грн. у 2012 році можуть скористатися працівники, чия заробітна плата за місяць не перевищує 1500,00 грн. (незалежно від режиму роботи) і які подали заяву. Причому для визначення розміру доходу, що дозволяє застосовувати ПСП, ураховуються всі виплати, які підпадають під поняття «заробітна плата» згідно з ПКУ: лікарняні, відпускні тощо.
ПСП зменшує місячний оподатковуваний дохід у вигляді «грязної» зарплати для розрахунку ПДФО, тобто віднімається так само, як і суми утриманого ЄСВ «знизу» (пункт 169.1 ПКУ). Зверніть увагу, що мінімальна сума зарплати для обкладення ПДФО не встановлена.
Якщо працівнику у вересні нараховано заробітну плату в сумі 551,00 грн., обчислюємо ПДФО таким чином:
1) розраховуємо суму ЄСВ «знизу»: 551,00 х 3,6 % : 100 = 19,84 (грн.);
2) визначаємо базу для ПДФО з урахуванням ПСП: 551,00 - 19,84 - 536,50 = -5,34 < 0.
Отже, виходить, що ПДФО від нульової бази дорівнюватиме нулю, тому утримуватися не повинен.
Водночас зверніть увагу на такий момент. Як відомо, заробітна плата повинна виплачуватися двічі на місяць у вигляді авансу (не пізніше 22-го числа поточного місяця) і зарплати за другу половину місяця (не пізніше 7-го числа наступного місяця). Розмір авансу (зарплати за першу половину місяця) має бути не менше 50 % місячної зарплати за умови, що в першій половині місяця були відпрацьовані всі робочі дні за графіком.
Отже, у цій ситуації не пізніше 22 вересня 2012 року працівнику необхідно було розрахувати аванс довідка 1 у сумі не менше 275,50 грн. Причому нарахована сума авансу (зарплати за першу половину місяця) при обкладенні ПДФО на ПСП не зменшується, оскільки це не повний місячний дохід (на цьому наполягають представники податкового органу, хоча прямо про це у ПКУ не йдеться). Припустимо, що ЄСВ при виплаті авансу не утримується, і тоді сума ПДФО, яка перераховується при виплаті доходу, становитиме: 275,50 х 15 % : 100 = 41,33 грн.
Тут наявне непогодження: за підсумками місяця ПДФО дорівнює нулю, а в аванс все одно необхідно перерахувати 41,33 грн. Через це у підприємця утворюється переплата, від якої можна позбавитися єдиним способом — зарахувати її суму із зобов’язаннями з ПДФО майбутніх періодів. Зокрема, ПДФО, який потрібно утримувати при виплаті авансу в наступному місяці, можна не перераховувати в повній сумі, а зменшити на 41,33 грн.
За ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку до або під час виплати доходу фізичній особі довідка 2 передбачено штрафні санкції згідно зі статтею 127 ПКУ:
25 % від суми податку — у разі першого порушення;
50 % від суми податку — у разі повторного порушення протягом 1095 днів;
75 % від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, — у разі третього і кожного подальшого порушення протягом 1095 днів.
Водночас із норм ПКУ випливає: якщо переплату не можна зарахувати зобов’язаннями майбутніх періодів, то платник податку, яким є працівник, може подати «цивільну» декларацію, де буде зазначена сума до повернення. Причому, найімовірніше, це можна зробити, лише якщо працівник припинив трудові відносини, а переплату не перекрито. Отже, виходить, що перерахований ПДФО з авансу підприємець повернути вже не зможе, хоча зможе цією переплатою скористатися.
Довідкова інформація (довідка)
1 Якщо підприємець ігноруватиме вимогу про виплату авансу, то при фіскальному підході йому загрожує штраф за статтею 41 КУпАП від 510 до 1700 грн.
2 Зауважимо, що незважаючи на формулювання статті 127 ПКУ ПДФО при виплаті заробітної плати з виручки може перераховуватися протягом банківського дня, який настає після дня такої виплати.
