На замітку
Затверджено нову форму декларації з ПДВ і порядок її заповнення
Наказ Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492
З 10.01.2012 р. набув чинності наказ Мінфіну «Про затвердження форм і порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 р. № 1492.
Таким чином, найближчим часом підприємці — платники ПДВ звітуватимуть за новою формою декларації.
Зауважимо, що в поясненнях до проекту цього наказу, розміщеного на офіційному сайті Мінфіну (www.minfin.gov.ua), зазначено, що приводом для затвердження нових форм звітності з ПДВ стало внесення змін до статті 209 ПКУ для платників на спецрежимі. Для решти платників ПДВ, у тому числі підприємців, глобальних змін немає. Детальніше про них ми поговоримо в наступному номері.
Що стосується першого подання податкової декларації за новою формою, то оскільки документ було опубліковано в січні 2012 року, подавати за новою формою декларацію потрібно буде в лютому, тобто починаючи з декларації за січень 2012 року для місячних платників ПДВ (на підставі пункту 46.6 ПКУ).
Міністерство юстиції України роз'яснило деякі питання щодо реєстрації баз персональних даних
Роз'яснення від 21.12.2011 р., лист від 08.11.2011 р. № 17304-0-33-11/61, матеріали прес-служби Мін'юсту
Для більшості підприємців, які мають у своєму розпорядженні дані про фізичних осіб, на сьогодні найактуальнішими є питання: що вважати базою персональних даних (далі — БПД) та реєстрацією БПД, чи загрожує відповідальність, якщо подання заяви для реєстрації не відбулося до 01.01.2012 р. Більшість питань ми вже розглядали на сторінках нашої газети, див. «ВД», 2011, № 23, с. 32; 2012, № 1, с. 11.
Тепер же розглянемо думку Мін'юсту щодо деяких питань стосовно БПД.
1. Що вважається БПД, яка підлягає реєстрації. Представники Мін'юсту зазначають, що на сьогодні законодавством України не встановлено та не може бути встановлено чіткого переліку відомостей про фізичну особу, які є персональними даними в розумінні статті 2 Закону про захист персональних даних. Підприємці самостійно визначають, володіють вони БПД стосовно ні.
При цьому однозначно під БПД підпадають відомості про найманих працівників підприємця, оскільки особисті справи, трудові книжки, копії паспортів, документів про освіту зберігаються та опрацьовуються роботодавцем.
На жаль, не уточнюється, чи вважати БПД відомості лише про одного прийнятого працівника підприємця, тому поки що ми рекомендуємо в цьому випадку усе ж таки зареєструвати БПД.
Мін'юст звертає увагу, що БПД є справи клієнтів адвокатів, які оновлюються і підтримуються в актуальному стані. Тому за аналогією БПД будуть формувати і справи про клієнтів підприємців, наприклад пацієнтів лікарів тощо.
2. Що не є БПД. Вище ми зазначали, що конкретного переліку відомостей, які можуть сформувати БПД, на законодавчому рівні немає. Тому Мін'юст висловив свою думку щодо окремих випадків відсутності БПД. Отже, не потрібно реєструвати БПД, якщо підприємець:
— має у своєму розпорядженні відомості лише про одну фізичну особу (контрагента) (наприклад, одного орендодавця за договором оренди нежитлового приміщення);
— укладає договори виконання робіт (підряду) або надання послуг з фізичними особами.
Зауважимо, що про відсутність БПД, якщо підприємець уклав договори з постачальниками — фізичними особами або іншими контрагентами, в Роз'ясненні не йдеться. Тому поки що можна зробити такий висновок: якщо підприємець має декілька контрагентів, то він повинен зареєструвати БПД з назвою «Контрагенти».
Крім того, не потрібно реєструвати БПД, якщо підприємець збирає дані виключно для непрофесійних особистих або побутових потреб.
3. Що вважається реєстрацією БПД. Мін'юст зазначає, що реєстрація БПД здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення. Таким чином, основним моментом є подання власником БПД заяви і факт внесення запису про БПД до Держреєстру, а не подальше отримання ним свідоцтва про реєстрацію БПД.
Підприємці мають можливість стежити за процедурою державної реєстрації заяви в режимі он-лайн на сайті Держреєстру https://rbpd.informjust.ua.
Нагадаємо, що подати заяву можна особисто, поштою або в електронному вигляді за наявності електронного цифрового підпису (через сайт ДСЗПД чи електронною поштою на адресу register@zpd.gov.ua).
4. Згода на обробку від суб'єктів персональних даних. Судячи з роз'яснень Мін'юсту, згоду на обробку даних потрібно отримувати від усіх суб'єктів: як працівників, так і сторонніх фізичних осіб. Винятком можуть бути випадки, передбачені Законом про захист персональних даних, і коли обробка провадиться на користь національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
5. Повідомлення суб'єкта про права щодо обробки персональних даних. Власник БПД протягом 10 робочих днів із дня включення до неї персональних даних зобов'язаний у письмовій формі повідомити суб'єкта про його права, визначені статтею 8 Закону про захист персональних даних, а також мету їх збору. Власник БПД звільняється від такого повідомлення лише в тому разі, якщо персональні дані збираються ним із загальнодоступних джерел. Під визначенням «загальнодоступні джерела інформації», зокрема, маються на увазі друковані засоби масової інформації, засоби мовлення, інтернет-портали, публічні виступи та інші джерела інформації, до яких фізичні та юридичні особи мають вільний, не обмежений чинним законодавством доступ.
6. Відповідальність за неподання заяви на реєстрацію БПД. Своєрідний ажіотаж навколо реєстрації БПД до 01.01.2012 р. був пов'язаний насамперед з набуттям чинності із зазначеної дати «штрафними» змінами до КУпАП і ККУ.
Тому представники ДСЗПД і Мін'юсту на тематичній прес-конференції роз'яснили: якщо підприємець не встиг подати заяву про реєстрацію БПД до 01.01.2012 р., то штрафні санкції поки не накладатимуться. Підприємці (власники БПД) можуть подавати заяву й у 2012 році (зауважимо, що конкретні терміни в Законі про захист персональних даних не зазначені).
Крім того, за інформацією із сайта КМУ (http://www.kmu.gov.ua), Уряд прийняв рішення не застосовувати штрафні санкції за ненадання інформації про БПД і винести на голосування в перші дні року законопроект від 20.12.2012 р. № 9624 про перенесення з 1 січня на 1 липня дати, з якої можуть застосовуватися санкції. Також КМУ доручив Мін'юсту та Держслужбі з питань регуляторної політики протягом місяця переглянути Закон про захист персональних даних з точки зору його відповідності реформам Президента України та європейській практиці.
Про запровадження КВЕД-2010
Роз'яснення Державної реєстраційної служби України від 27.12.2011 р. № 785-7-25-11
У попередньому номері «ВД» на с. 2 зазначалося, що з 01.01.2012 р. набув чинності новий КВЕД-2010, однак протягом 2012 року нарівні з ним діятиме і старий КВЕД-2005. У цьому Роз'ясненні Держреєстраційна служба розглянула деякі питання щодо застосування нового КВЕД-2010.
Зокрема, в Роз'ясненні зазначено, що для забезпечення доступності та відкритості матеріалів щодо запровадження КВЕД-2010 створено сервіс для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2010 і КВЕД-2005, який буде розміщено на офіційному сайті Держкомстату www.ukrstat.gov.ua на банері «Сервіс для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010», а всі матеріали щодо розробки та запровадження у статистичну діяльність КВЕД-2010 розміщено на банері «Проекти статистичних класифікацій».
Програмним забезпеченням ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (ЄДР) з 1 січня 2012 року буде запроваджено подвійне кодування видів економічної діяльності для суб'єктів, які на сьогодні зареєстровані в ЄДР, шляхом додавання окремих полів для внесення відомостей про види економічної діяльності за КВЕД-2010.
Держреєстраційна служба також звертає увагу, що держреєстрація новостворених суб'єктів підприємницької діяльності повинна проводитися виключно за новим КВЕД-2010.
І ще один важливий момент, на який Держреєстраційна служба звернула увагу в цьому Роз'ясненні. Так, у ньому чітко зазначено: якщо підприємець хоче внести зміни до відомостей, які містяться в ЄДР, зокрема змінити види діяльності за КВЕД, то такі зміни повинні проводиться безоплатно. Про прецеденти, пов'язані з тим, що держреєстратори вимагали плату за внесення змін, ми писали у «ВД», 2011, № 23, с. 42.
КМУ: мінімальні ціни застосовуватимуться й до імпортного алкоголю
Постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» від 21.12.2011 р. № 1307 (набула чинності 02.01.2012 р.)
З урахуванням кабмінівських змін мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої, затверджені постановою КМУ від 30.10.2008 р. № 957, поширюватимуться не лише на вітчизняний алкоголь, а й на імпортний.
Нагадаємо, що на суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами нижче встановлених на них мінімальних цін, накладається штраф у розмірі 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 грн.
Торговців ювелірними виробами не хочуть пускати на єдиний податок
Лист ДПСУ від 05.12.2011 р. № 1237/8/23-50-0318
У цьому листі ДПСУ наголошує на тому, що виробники та торговці ювелірними виробами не можуть бути платниками єдиного податку.
На користь цієї позиції наводиться такий аргумент: Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.97 р. № 637/97-ВР до понять «дорогоцінні метали» та «дорогоцінне каміння» уключає у тому числі й вироби з них (хоча ми вважаємо, в цьому випадку є підстави говорити, що йдеться виключно про промислові вироби).
На нашу думку, підприємці, які займаються діяльністю з виготовлення та продажу ювелірних виробів, у 2012 році мають право працювати на єдиному податку, заборона перебування на єдиному податку поширюється лише на видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
1. Так, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності УКТ ЗЕД (див. додаток до Закону про Митний тариф України від 05.04.2001 р. № 2371-III) окремо класифікує дорогоцінні метали/каміння (куди входять у тому числі промислові вироби з них, відходи, брухт) та окремо ювелірні вироби, вироби майстрів золотих і срібних справ.
2. Ювелірні вироби названо окремим видом продукції і згідно з Державним класифікатором продукції і послуг.
3. Також згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2005 окремо класифікуються виробництво дорогоцінних металів і виробництво ювелірних виробів, оптова та роздрібна торгівля ювелірними виробами. У зв'язку з цим зазначимо таке. У законодавстві, що діяло до 01.01.2012 р., заборону було сформульовано дещо інакше: під неї підпадали видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптова, роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів, які підлягали ліцензуванню. Тоді ДПАУ в телеграмі від 18.07.2005 р. № 14106/7/31-0017, звернувшись до КВЕД, зазначила, що під дію цієї норми не підпадають виготовлення та торгівля ювелірними виробами. Сьогодні також можна використовувати й посилання на КВЕД: і КВЕД-2005, і КВЕД-2010 діяльність з виробництва та продажу ювелірних виробів відмежовують від діяльності з виробництва і продажу дорогоцінного каміння та дорогоцінних металів.
Сподіваємося, що питання із забороною на ювелірку все ж таки вирішиться позитивно для підприємців. Однак, як би там не було, однозначно можна стверджувати, що заборона не стосується тих підприємців, які займаються виготовленням ювелірних виробів за індивідуальним замовленням і ремонтом ювелірних виробів. Такі види діяльності зазначені в переліку побутових послуг населення як дозволені для перебування на спрощеній системі оподаткування (що може бути також розцінено як ще один аргумент на користь позиції про можливість перебування на спрощеній системі оподаткування виробників і торговців ювелірними виробами).
