Звичайні ціни: коли їх застосовувати підприємцям

Звичайна ціна до 01.01.2013 р

Звичайна ціна після 01.01.2013 р.

Для визначення звичайних цін можна використовувати інформацію з таких джерел:
1) договори, укладені з третіми (непов’язаними) особами;
2) прайс-листи, рекламні проспекти (каталоги, буклети, прейскуранти, брошури, альбоми, плакати, афіші, рекламні листки, листівки) інших підприємств і підприємців на товари (роботи, послуги), ідентичні (однорідні)* тим, що реалізуються;
3) довідки, отримані від державних органів статистики;
4) накази про встановлення знижок;
5) накази про проведення різних маркетингових заходів щодо просування товарів (робіт, послуг) і т. д.;
6) рекламні оголошення, розміщені в ЗМІ, на стендах торговельної точки тощо (підпункти 1.20.1 і 1.20.3 Закону про податок на прибуток)

Для визначення звичайних цін потрібно використовувати інформацію з таких джерел:
1) статистичні дані державних органів та установ;
2) ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;
3) довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань і публікацій, у тому числі електронних, та інших банків даних;
4) звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном;
5) інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку (пункт 39.11 ПКУ)

* Ідентичні товари (роботи, послуги) — товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки , такі як (підпункт 14.1.80 ПКУ):
— фізичні характеристики;
— якість і репутація на ринку;
— країна виробництва (походження);
— виробник.

До однорідних (подібних) товарів (робіт, послуг) належать товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, але мають схожі характеристики та складаються зі схожих компонентів, унаслідок чого виконують однакові функції порівняно з оцінюваними товарами та вважаються комерційно взаємозамінними (підпункт 14.1.131 ПКУ). Для визначення товарів як однорідних (подібних) ураховуються такі ознаки:
— якість і ділова репутація на ринку;
— наявність торговельної марки;
— країна виготовлення (походження);
— виробник;
— рік виготовлення;
— новий або вживаний;
— строк придатності.

Умовний продаж залишків товарів у разі анулювання ПДВ-реєстрації

Про умовний продаж ідеться в пункті 184.7 ПКУ:
«Якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів <…>».
Отже, на день анулювання реєстрації платником ПДВ підприємцю необхідно нарахувати ПЗ, тобто умовно продати ті залишки товарів та основних фондів, за якими раніше відображався ПК. А для цього потрібно знати вартість наявних товарних залишків та основних засобів виходячи з їх звичайної ціни.
Звичайно, ідеальний варіант — позбавитися всіх товарів до подання заяви про зняття з ПДВ-реєстрації (наприклад, продати їх знайомому підприємцю). Тоді залишків не буде, а отже, не потрібно визнавати їх умовний продаж і, отже, не потрібно нараховувати та сплачувати ПЗ з ПДВ виходячи зі звичайних цін.
Що ж до основних засобів, то, як правило, підприємці не відображають ПК з ПДВ у разі їх купівлі. А оскільки раніше ПК не відображався, то ПЗ нараховувати не потрібно. Інакше кажучи, при знятті підприємця з ПДВ-реєстрації у нього не виникне необхідність визнавати умовний продаж таких основних засобів з урахуванням звичайних цін (див. пункт 184.7 ПКУ). Утім, навіть якщо ПК свого часу й відображали, основні засоби також можна продати хоча б на якийсь час, а потім знову купити, якщо вони необхідні для роботи, але вже не нараховуючи ПЗ з ПДВ.
Щоб розрахувати ПЗ з умовного продажу товарів та/або основних засобів виходячи з їх звичайної ціни, підприємцю необхідно знати лише кількість товару (або основних засобів). Вона визначається за допомогою інвентаризації (перерахунку)

Будь-яке постачання товарів/послуг

Згідно з пунктом 188.1 ПКУ база обкладання ПДВ операцій з постачання (як оплатного, так і безоплатного) товарів/послуг визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. При цьому не має значення, кому поставляються товари/послуги: платникам чи неплатникам ПДВ, ПЗ з ПДВ потрібно нараховувати виходячи з цін не нижче звичайних. При цьому ПК з ПДВ потрібно нараховувати виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не вище звичайних цін (пункт 198.3 ПКУ)

Продаж уживаного транспорту

Якщо підприємець — платник ПДВ продає вживаний транспортний засіб, то ПЗ з ПДВ він повинен нарахувати виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (пункт 189.3 ПКУ)

Постачання товарів/послуг за договорами комісії (консигнації), поруки, довірчого управління

Відповідно до пункту 189.4 ПКУ базою обкладання ПДВ для товарів/послуг, які передаються/отримуються в межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена в порядку, установленому статтею 188 ПКУ, тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін

Ліквідація основних засобів за самостійним рішенням

Згідно з пунктом 189.9 ПКУ при ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податків, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як їх постачання за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Винятки: випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

У зв’язку з цим радимо підприємцям — платникам ПДВ у разі ліквідації основних засобів за самостійним рішенням скласти та подати до податкового органу документ про те, що основний засіб розібраний та не може використовуватися за своїм прямим призначенням. Це дозволить не нараховувати ПЗ з ПДВ на вартість ліквідованого основного засобу. Інакше, незалежно від того, відображав підприємець чи ні ПЗ з ПДВ у момент купівлі цього основного засобу, при його ліквідації податківці можуть наполягати на нарахуванні ПЗ з ПДВ

Безоплатне отримання послуг від нерезидента

У цьому випадку база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін
(пункт 190.2 ПКУ)

Постачання культурних цінностей

Базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування податку), який є сумою, отриманою у вигляді різниці між ціною продажу товарів і ціною їх придбання, розрахованими за звичайними цінами (стаття 210 ПКУ)

Обов'язковий реквізит

Підстава

Податковий номер платника податку (продавця та покупця)

У цих полях продавець ставить свій ІПН

Підпункт «г» пункту 201.1 ПКУ
консультація з розділу 130.21 ЄБПЗ

Назва покупця

У цій графі продавець проставляє свою назву

Підпункт «д» пункту 201.1 ПКУ

Опис (номенклатура) товарів/послуг

У ПН, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (тип причини «01»), до цієї графи записують: «Перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № ____» (вказується порядковий номер ПН, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості).
При безоплатній передачі (коли виписуються дві ПН: перша — «нульова» з нульовими сумами, друга — на вартість безоплатного постачання за звичайними цінами), у другій ПН (з типом причини «12») у цій графі записують: «Звичайна ціна за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № ____» (наводиться порядковий номер першої ПН, виписаної на суму безоплатного постачання товарів/послуг, яка дорівнює нулю)

Підпункт «е» пункту 201.1 ПКУ,
підпункт 12.2 Порядку № 1379

Ціна постачання

Якщо ПН виписується на суму перевищення звичайної ціни над договірною (тип причини «01»), то в цій графі відображається різниця — перевищення звичайної ціни над договірною.
У ПН, що виписуються в разі безоплатної передачі (дві ПН, з яких перша — «нульова»), у графі 7 першої ПН вказується «0», а у графі 7 другої  ПН (з типом причини «12») — звичайна ціна (без ПДВ)

Підпункт «є» пункту 201.1 ПКУ,
підпункт 12.6 і пункт 17
Порядку № 1379

Вид цивільно-правового договору

Якщо виписується ПН на перевищення звичайної ціни над договірною або ПН при безоплатному постачанні на звичайну ціну, обидва примірники яких залишаються у продавця, то, вважаємо, це поле можна не заповнювати

Підпункт «и» пункту 201.1 ПКУ,
пункт 4 Порядку № 1379

Необов'язковий реквізит

Підстава

Місцезнаходження покупця

Продавець проставляє свою адресу в разі:
— визнання умовного продажу товарів (послуг, основних засобів) при анулюванні реєстрації як платника ПДВ згідно з пунктом 184.7 ПКУ;
— перевищення звичайної ціни над фактичною;
— безоплатного постачання (ПН зі звичайною ціною)

Пункт 4 Порядку № 1379

Номер Свідоцтва покупця

Продавець ставить свій номер Свідоцтва в полі для номера Свідоцтва покупця у разі:
— перевищення звичайної ціни над фактичною;
— безоплатного постачання (ПН зі звичайною ціною)

Підпункти 8.1 — 8.3 Порядку № 1379