Слово державним органам
Останнім часом в Єдиній базі податкових знань (далі — ЄБПЗ), розміщеній на офіційному сайті ДПСУ (www.sta.gov.ua), з'явилося багато цікавих запитань, що стосуються роботи на спрощеній системі в нових умовах. Проте далеко не з усіма роз'ясненнями ДПСУ можна беззастережно погодитися, і навпаки, деякі з них досить ліберальні. Нижче ми наведемо добірку найцікавіших роз'яснень з ЄБПЗ з нашими до них коментарями.
Як оподатковується дохід, отриманий єдиноподатником у 2012 році, за роботи (послуги), виконані минулого року
| ЗАПИТАННЯ. Яким чином оподатковуватиметься дохід ФОП — платника ЄП першої або другої групи, отриманий від СГ (неплатників ЄП) у звітному році за роботи (послуги), виконані минулого року, і чи може такий платник далі перебувати на першій або другій групі платників ЄП? ВІДПОВІДЬ. Згідно з п. 293.4 ст. 293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп у розмірі 15 відсотків, зокрема, до доходу, отриманого від здійснення діяльності, не зазначеної в свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи. Пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено умови перебування фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, а саме: 1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; 2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупність таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень. Таким чином, доходи фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку першої або другої групи, отримані від суб'єктів господарювання (неплатників єдиного податку) в звітному році за роботи (послуги), виконані минулого року, оподатковуються за ставкою 15 відсотків. При цьому, оскільки такі доходи були отримані платниками єдиного податку першої або другої групи за роботи (послуги), виконані минулого року, то умови перебування на першій або другій групі платників єдиного податку такими платниками єдиного податку не порушуються. |
Коментар редакції
Узагальнивши наведене роз'яснення ДПСУ, в цілому можна зробити висновок про те, що податківці не заперечуватимуть проти того, щоб єдиноподатник залишався на «спрощенці» навіть після того, як отримає дохід від діяльності:
— забороненої для його групи;
— забороненої для всіх єдиноподатників;
— не зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку.
І це насправді правильно. Адже покидати «спрощенку» тільки з причини отримання оплати за договором, вже виконаним єдиноподатником раніше (ще в період роботи на загальній системі), підстав немає, оскільки:
— по-перше, Податковий кодекс установлює заборону на здійснення діяльності, а не на отримання оплати за вже продані товари (надані послуги або виконані роботи);
— по-друге, якщо провести аналогію з видами діяльності, що ліцензуються, то суб'єкта господарювання не можна зобов'язати продовжувати строк дії ліцензії доти, доки всі покупці або замовники, що заборгували йому, не розрахуються з ним остаточно.
Отже, єдиноподатник може залишитися на «спрощенці» навіть у тому разі, якщо йому надійшла оплата за старими договорами, які були виконані ще в період роботи на загальній системі і належали до діяльності, забороненої спрощенцям. Та все ж, щоб у перевіряючих не виникало сумнівів, підприємцю бажано оформити і зберігати у себе будь-який документ, який би підтверджував той факт, що «заборонений» договір було виконано ще до переходу на «спрощенку», наприклад:
— підписаний сторонами акт приймання-передачі або інший документ, який підтверджує, що роботу або послугу було виконано до переходу на «спрощенку»;
— ТТН, податкова накладна або накладна про оприбуткування товару у покупця, яка підтверджує, що підприємець відвантажив товар до переходу на «спрощенку».
Тепер що стосується оподаткування доходу, отриманого за старими договорами. Визнати такий дохід доходом єдиноподатника і сплачувати з нього звичайну ставку єдиного податку, звичайно, не можна. Адже такий дохід не вписується в «єдиноподаткову» діяльність підприємця.
Крім того, цей дохід неправильно вважати і доходом фізособи-громадянина, оскільки він усе-таки отриманий у результаті підприємницької діяльності (а не цивільної).
У такому разі залишається лише вважати такий дохід сумами, що надійшли в результаті порушення умов роботи на єдиному податку, і тут потрібно розділяти:
1) дохід від діяльності, забороненої для всіх єдиноподатників. Він обкладається єдиним податком за ставкою 15 % (пункт 293.4 Податкового кодексу);
2) дохід від діяльності, не зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку. Такий дохід теж обкладається єдиним податком за ставкою 15 %, але тільки в єдиноподатників груп 1 і 2 (пункт 293.4 Податкового кодексу);
податківці в наведеній консультації наполягають на тому, щоб такі доходи обкладалися єдиним податком за ставкою 15 %, хоча, на наш погляд, підстав для цього немає.
І ще один момент: як бути, якщо отримання доходу за старими договорами вплине на перевищення гранично допустимого доходу? Імовірно, тут можливі тільки два варіанти:
1) якщо гроші отримані і залишилися в єдиноподатника, і це призвело до перевищення граничного доходу, то йому доведеться перейти на загальну систему оподаткування. Річ у тім, що всі фізособи-підприємці працюють за «касовим» методом, тобто відображають дохід у момент отримання коштів, незалежно від того, коли цей дохід було зароблено. Тому в період відвантаження товару (підписання акта приймання-передачі робіт або послуг) дохід не відображався.
А отже, єдиноподатник не зможе скористатися частиною 6 пункту 292.11 Податкового кодексу і не включити в дохід оплату, отриману за старими договорами;
2) якщо ж підприємець хоче залишитися на «спрощенці», йому потрібно повернути «надлишок» коштів своїм партнерам (покупцям, замовникам, орендарям тощо), розірвавши з ними будь-які договори (пункт 292.11 Податкового кодексу).
Чи може єдиноподатник здійснювати бартерні операції (взаємозалік)
| ЗАПИТАННЯ. Чи мають право ЮО — платники ЄП здійснювати бартерні операції (взаємозалік заборгованостей)? ВІДПОВІДЬ. Згідно з п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Бартерна (товарообмінна) операція — господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Отже, юридичні особи — платники єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції, зокрема погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом, ніж грошовий. |
Коментар редакції
Незважаючи на те, що це роз'яснення адресоване юрособам, воно актуальне також і для єдиноподатників-фізосіб. Податківці абсолютно справедливо відзначають, що будь-яким «спрощенцям» заборонено здійснювати бартер або проводити залік заборгованості (оскільки він прирівнюється до бартеру).
До речі, раніше (до 01.01.2012 р.) таке обмеження діяло тільки для єдиноподатників-юросіб. Тепер же пункт 291.6 і підпункт 298.2.3 Податкового кодексу встановлюють загальну заборону на негрошові розрахунки для всіх без винятку єдиноподатників, у тому числі й для підприємців-фізосіб.
Які ж існують види негрошових розрахунків? Насамперед, це бартер, тобто обмін товарів (робіт, послуг) на інші товари (роботи, послуги). З цим усе зрозуміло: бартер для єдиноподатників — «табу».
Ще одним різновидом негрошових розрахунків є залік заборгованостей (взаємозалік). Це операція, в результаті якої зобов'язання сторін один перед одним припиняються на підставі заліку зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.
При цьому однорідними вважаються дві грошові вимоги, дві товарні або дві вимоги щодо послуг (наприклад, обидва підприємці одночасно винні один одному гроші, або одночасно винні товари, або одночасно повинні надати один одному певні послуги). Наприклад, підприємець А винен підприємцю Б гроші за отримані товари. У свою чергу, підприємець Б винен підприємцю А оплату за оренду приміщення (тобто за послуги). Вимоги однорідні, оскільки обидва підприємці винні один одному гроші.
На практиці, як правило, взаємозалік відбувається за договором обох сторін і оформляється угодою (актом, протоколом) про залік зустрічних однорідних вимог, яка підписується обома сторонами. Як бачимо, грошові кошти в таких розрахунках участі не беруть, тому єдиноподатник не має права проводити взаємозалік.
Розрахуватися з партнером без участі грошових коштів можна також, використовуючи вексель. При цьому єдиноподатники (у тому числі і підприємці) не мають права приймати від покупців векселі в оплату відвантажених товарів або виконаних робіт (послуг), оскільки це буде негрошовий розрахунок.
Разом з тим помилково було б вважати, що єдиноподатникам заборонені абсолютно всі види негрошових розрахунків. Насправді грошима вони повинні розраховуватися виключно за продані товари, роботи або послуги.
А от розраховуватися в грошовій формі за придбані товари, роботи або послуги їх ніхто не зобов'язував. Отже, купуючи товар (роботу, послугу), єдиноподатник може видати постачальнику вексель (і це буде не доходом, а витратами єдиноподатника).
