Зміни до Податкового кодексу: доповнення, уточнення

Зміни до Податкового кодексу: доповнення, уточнення

У «ВД», 2012, № 12, с. 7, ми детально розбиралися з нововведеннями, які набули чинності з 01.07.2012 р. завдяки Закону № 4834. Тоді ми розглядали ці нові норми ПКУ на основі законопроекту № 9661д, підготовленого до другого читання, і пообіцяли, що згодом у разі потреби уточнимо, якщо будуть якісь нестикування (на щастя, їх виявилося дуже мало). Крім того, в попередньому матеріалі ми не встигли розглянути нововведення, пов'язані зі сплатою ПДФО, тож зробимо це просто зараз.

Олеся АЛЕКСАНДРОВА, консультант газети «Власне Діло»

Виплати підприємцям на загальній системі

Норма щодо неутримання податку на доходи при виплаті доходів підприємцю на загальній системі оподаткування матиме такий вигляд:

«177.8. Під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності».

Унаслідок цих змін податковий агент, що виплачує підприємцю дохід, уже не повинен пересвідчуватися в тому, що виплата доходу здійснюється в межах видів діяльності, зазначених підприємцем у реєстраційній картці (така інформація, нагадаємо, міститься у витягу з Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, далі — Єдиний держреєстр).

Відповідно, якщо виплата не пов'язана з виконанням робіт, наданням послуг (коли для неутримання ЄСВ потрібна саме копія витягу з Єдиного держреєстру), можна обмежитися копією виписки з Єдиного держреєстру.

Детальніше про те, які документи потрібно вимагати від підприємця з метою неутримання ПДФО та ЄСВ у світлі останніх змін законодавства, ми описали на с. 9 цього номера.

Перерахунок з податку на доходи

На сьогодні існує проблема з визначенням середньомісячної зарплати в процесі проведення перерахунку за ПДФО. Проблема пов'язана з тим, що з доходів, які для цілей застосування ПКУ прирівнюються до зарплати, утримуються різні ставки ЄСВ (зокрема, із зарплати — 3,6 %, з суми лікарняних — 2 %). Крім того, в окремі місяці року до доходів працівника могла застосовуватися ПСП на різних підставах і відповідно в різних розмірах. Тому не завжди зрозуміло, на яку суму зменшувати середньомісячний дохід для визначення бази обкладення ПДФО за результатами перерахунку.

Закон № 4834 передбачає зміни до підпункту 169.4.2 ПКУ, завдяки яким роботодавці здійснюватимуть перерахунок з урахуванням абзацу другого пункту 167.1 ПКУ, а не абзацу третього. Відповідно у процесі перерахунку не потрібно буде розраховувати середньомісячну зарплату.

Пільги з ПДФО

Тепер передбачено пільги з ПДФО, згідно з якими до оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язані з переходом права власності на такі валютні цінності (підпункт 165.1.51 ПКУ), а також інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями НБУ (підпункт 165.1.52 ПКУ).

Подання декларації про доходи

Перелік платників податків, чиї обов'язки з подання декларації про доходи вважаються виконаними (тобто декларацію про майновий стан і доходи подавати не потрібно), поповнився новими пунктами:

— у разі отримання доходів, що оподатковуються згідно з пунктами 167.2 — 167.5 ПКУ (крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено нормами ПКУ);

— якщо платник податків отримував доходи від двох і більше податкових агентів і загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) таким податковими агентами, не перевищує 120 розмірів мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року (цю норму можна назвати уточненням).

Додаткове благо від роботодавця (безоплатне житло, компенсації тощо)

Уносяться зміни до порядку оподаткування доходів у вигляді:

— вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих фізособі безоплатно;

— компенсації вартості такого використання.

Виходячи з нової редакції абзацу «а» підпункту 164.2.17 ПКУ не вважатиметься додатковим благом працівника безоплатне використання ним згідно з трудовим/колективним договором майна, яке належить роботодавцю (раніше такого обмеження не було). Отже, якщо роботодавець надає в безоплатне користування працівнику взяте ним (роботодавцем) в оренду майно, або майно надає не роботодавець, то матиме місце надання додаткового блага.

До того ж, якщо роботодавець виплачує компенсацію працівнику за користування майном згідно з трудовим/колективним договором (наприклад, за наймання працівником житла), то за підпунктом «а» підпункту 164.2.17 ПКУ така виплата формально вже належатиме до додаткового блага. «Вивести» її з-під додаткового блага (не вважати додатковим благом) можна буде через абзац другий підпункту «б» підпункту 164.2.17 ПКУ (див. вище), але тільки в тому разі, якщо така компенсація включатиметься до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно з розділом III ПКУ. Якщо роботодавець не є платником податку на прибуток (платник єдиного податку, підприємець тощо), це нічого не змінює — просто дивимося, чи включалися б такі витрати до собівартості у платника податку на прибуток.

Пробачення боргу

Для випадку, коли має місце анулювання боргу до закінчення строку позовної давності, законодавці уточнили, що кредитор не сплачуватиме податок на доходи з таких доходів боржника за умови, що боржник проінформований ним про анулювання боргу листом з повідомленням про вручення, а суму анульованого боргу відображено в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ (зміни до підпункту «д» підпункту 164.2.17 ПКУ).

Дохід від продажу брухту чорних металів

Також змінами до підпункту 164.2.18 ПКУ передбачено, що до доходу фізосіб включаються доходи від здавання (продажу) брухту дорогоцінних металів (крім проданого НБУ). Раніше — брухту чорних та/або дорогоцінних металів.

Це означає, що доходи від здавання (продажу) брухту чорних металів уже можуть пільгуватися за підпунктом 165.1.25 ПКУ, який звільняє від оподаткування доходи, отримані за здану (продану) вторинну сировину та побутові відходи.

Уточнення (за попереднім матеріалом) із «ВД» № 12

Таких небагато.

На відміну від законопроекту № 9661д остаточна редакція Закону № 4834, як і раніше, забороняє юрособам та фізособам-підприємцям, які працюють на єдиному податку, здійснювати «видобуток, реалізацію корисних» копалини, але при цьому, як виняток, дозволяє реалізовувати корисні копалини місцевого значення.

І ще один момент: на відміну від законопроекту № 9661д внесено незначні зміни до порядку формування суми бюджетного відшкодування, які, за великим рахунком, підприємців не торкаються. Наявність від’ємного значення об'єкта обкладення податком на прибуток не буде перешкодою для отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ для великих платників податків (такий критерій передбачався законопроектом № 9661д, але до остаточного тексту Закону № 4834 не потрапив).

Таблиця основних змін до Податкового кодексу

Для зручності наших читачів далі наведемо таблицю-шпаргалку основних змін до ПКУ, уведених Законом № 4834 (детально про них ми писали у «ВД», 2012, № 12, с. 7.

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755VI.

Закон № 4834 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 04.05.2012 р. № 4834VI.