На замітку

На замітку

!Важливі зміни до Податкового кодексу: «спрощенка», ПДВ, збір за воду тощо

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 р. (колишній законопроект № 9661-д)

Нарешті Верховна Рада таки ухвалила Закон, про який останнім часом так багато писалося в пресі. Щоправда, поки що цей Закон не підписав Президент, але, сподіваємося, цього не доведеться довго чекати. Якщо документ буде підписано і опубліковано, то він у більшій частині набуде чинності з 1 липня 2012 року.

Новоприйнятим Законом передбачено низку новацій, причому приємно, що чимала частина цих змін — позитивна для підприємців. Так, зокрема, Законом урегульовано багато спірних питань щодо єдиного податку, у тому числі ювелірне питання, питання переходу з однієї групи до іншої, з однієї ставки єдиного податку на іншу; передбачено довгоочікуване звільнення від сплати спецводозбору для тих, хто використовує воду для санітарно-гігієнічних та питних потреб; спрощено порядок добровільної ПДВ-реєстрації, скорочено строки для реєстрації податкових накладних з ПДВ у Єдиному реєстрі тощо.

Розберемося в цих змінах докладніше.

Єдиний податок. Цим Законом тепер чітко визначено, що торговцям ювелірними виробами можна працювати на єдиному податку. Зокрема, дозволено застосовувати спрощену систему в разі виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних виробів та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. При цьому такі підприємці єдиний податок повинні сплачувати за умовами групи 3 за ставкою 5 % (тобто без ПДВ).

Крім того, тепер однозначно можуть працювати на єдиному податку особи, які провадять кур'єрську діяльність.

Незважаючи на те, що для єдиноподатників залишилася заборона на видобуток корисних копалин, заборону на їх реалізацію зняли. Це спростить життя, зокрема, тим підприємцям, які займаються торгівлею питної води в цистернах.

У підпункті 291.5.3 ПКУ, де йдеться про орендні обмеження (02-100-300), щодо заборони на оренду житлових приміщень площею понад 100 кв. м, з’явилося уточнення, що заборона поширюється «на оренду приміщень та їх частин».

Для цілей визначення доходу єдиноподатника уточнили, що буде його доходом як безоплатно отримані товари:

«Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку».

Кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, передбачається включати до доходу тільки платників єдиного податку групи 3 платників ПДВ (підприємці на ставці 3 %) та всіх платників групи 4.

А для юридичних осіб (група 4) тепер чітко визначено, що їхнім доходом вважатиметься і вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Тепер визначено, що при переході на єдиний податок потрібно буде зазначати коди згідно з КВЕД-2010, а не КВЕД-2005, як це визначалося раніше.

Передбачено звільнення від штрафних санкцій за єдиним податком, зокрема, за порушення у  2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій за єдиним податком і повноти сплати єдиного податку.

У 2012 році не буде відповільності за провадження видів діяльності, не зазначених у свідоцтві підприємця-єдиноподатника, але при цьому дозволених для здійснення на єдиному податку.

Крім того, тимчасово передбачено звільнення від адмінштрафу за статтею 164¹ КУпАП за помилки при заповненні підприємцями на єдиному податку у 2012 році Книги обліку доходів або Книги обліку доходів і витрат.

Дуже важливо те, що цей Закон визначає порядок добровільного переходу з однієї групи єдиного податку до іншої, а також з однієї ставки на іншу. Отже, проблеми переходу з групи до групи остаточно вирішилися.

Так, для зміни групи платника єдиного податку (у разі дотримання вимог для відповідної групи) заяву підприємець подає не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (з якого єдиноподатник бажає перейти до іншої групи платників єдиного податку). У цьому випадку йдеться про добровільну зміну групи (якщо перевищено межу доходу і перехід до іншої групи здійснюється з цієї причини — діють свої правила). Зараз строк для подання заяви з відміткою про добровільну зміну групи не встановлено.

Єдиноподатник, який бажає змінити ставку єдиного податку всередині 3 і 4 груп з 5 на 3 % ПДВ, заяву про ПДВ-реєстрацію також повинен подавати не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (з якого застосовуватиметься ставка єдиного податку 3 % з ПДВ). Зараз податківці пропонують діяти інакше (див. с. 12 цього номера).

І ще один момент, на який хотілося б звернути увагу єдиноподатників. Так, тепер у ПКУ міститиметься норма, згідно з якою не є підставою для прийняття органом державної податкової служби у 2012 році рішення про відмову у видачі фізичній особі — підприємцю свідоцтва платника єдиного податку наявність на день подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування податкового боргу з єдиного і фіксованого податків, який виник за наслідками обліку в податкових органах у лютому 2011 року, а також податкового боргу, який виник з єдиного податку за січень 2012 року.

На жаль, доводиться констатувати, що ця норма дещо запізніла: якби її прийняли раніше, то багато бажаючих перейти на єдиний податок змогли б уникнути відмови у видачі свідоцтва.

Тепер податковий агент, який виплачуватиме підприємцю на загальній системі дохід, уже не повинен буде для цілей неутримання ПДФО переконуватися в тому, що дохід виплачується в рамках тих видів діяльності, які підприємець зазначив у реєстраційній картці. Інакше кажучи, підприємцю не потрібно буде видавати податковому агенту копію витягу з Єдиного держреєстру, за винятком тих випадків, коли така копія потрібна для цілей несправляння ЄСВ.

ПДВ. Знімаються обмеження на добровільну ПДВ-реєстрацію, тобто після набуття чинності цим Законом платником ПДВ може стати будь-хто.

Скорочено строк для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі з 20 до 15 календарних днів , наступних за датою виписки податкової накладної (щоб покупець до подання декларації мав можливість переконатися, що податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Збір за спецводокористування . Цим Законом передбачено звільнення від сплати збору за воду суб'єктів господарювання у разі використання води виключно для питних та санітарно-гігієнічних потреб. Отже, багато хто з підприємців можуть зітхнути вільно — у майбутньому збір за воду вони зможуть не сплачувати. Хоча судячи з усього, за II квартал їм ще потрібно буде сплатити цей збір і подати за ним звітність.

Вище ми перелічили далеко не повний перелік змін, які планується ввести цим Законом. У наступному номері детальніше ознайомимося з цим документом і дамо більш розгорнутий коментар до нього. Проте ще раз підкреслимо — досі цей Закон не підписано Президентом і остаточний його текст не оприлюднено, тож маємо ще дочекатися його підписання.

Інформація для тих, хто хоче перейти із загальної системи на єдиний податок з III кварталу

Подання заяви. Підприємці, які працювали в I, II кварталі 2012 року на загальній системі оподаткування та бажають перейти з III кварталу на єдиний податок, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675, не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (підпункт 298.1.4 ПКУ). Тобто останній день подання заяви про перехід на єдиний податок з III кварталу 2012 року — 15.06.2012 р.

До заяви необхідно додати розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, в якому зазначити розмір доходу, отриманого у 2011 році та перерахованого з урахуванням норм статті 292 ПКУ.

Зверніть увагу : незважаючи на те, що перехід на єдиний податок здійснюється в середині року, у розрахунку зазначається дохід саме за 2011 рік (з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.), а не за попередні 12 місяців.

Зауважимо також: якщо підприємець уже цього року подавав заяву про перехід на єдиний податок (наприклад, на початку року до 25.01.2012 р.) та отримав відмову у зв'язку з недотриманням єдиноподатних критеріїв, він має право повторно подати таку заяву протягом року і в разі виконання всіх необхідних умов перейти на єдиний податок.

ПДВ-реєстрація (для бажаючих). Якщо йдеться про неплатника ПДВ, який хоче перейти на єдиний податок за ставкою 3 % (3 група), то йому потрібно також у строк не пізніше 15.06.2012 р. подати заяву на ПДВ-реєстрацію.

Перехідні операції . Про особливості обліку перехідних операцій, пов'язаних зі зміною системи оподаткування, зокрема, із загальної на спрощену ми детально писали у газеті «ВД», 2011, № 23, с. 14.

Як бути з декларацією загальносистемника. Підприємцям, які працювали в першому півріччі на загальній системі оподаткування, потрібно не забути за підсумками 2012 року подати декларацію про доходи загальносистемника (вона подається не пізніше 9 лютого 2013 року). Зауважимо, що декларацію про доходи за підсумками першого півріччя підприємці подавати не повинні, оскільки це не передбачено нормами ПКУ. З цим, до речі, погоджується й ДПСУ. Так, у ЄБПЗ міститься відповідь на запитання, з якого випливає такий самий висновок. Наведемо їх стислу відповідь нижче:

«…Якщо фізична особа — підприємець перебувала у I півріччі на загальній системі оподаткування, а з III кварталу перейшла на спрощену, то їй необхідно за результатами календарного року подати податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, та сплатити податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів після подання декларації або у разі надмірно сплаченої суми податку подати заяву про повернення податку у законодавчо встановленому порядку…».

Отже, ми розглянули основні моменти переходу із загальної системи на єдиний податок з другого півріччя. До зазначеного додамо, що питання переходу всередині груп єдиноподатників ми детально описували у газеті «ВД», 2012, № 9 на с. 6 та в сьогоднішньому номері на с. 10.

Якщо єдиноподатник не отримав нове свідоцтво з вини податківців (за відсутності нових бланків)

Ми вже писали про те, що абсолютно всі єдиноподатники повинні замінити своє свідоцтво платника єдиного податку на нове до 1 червня 2012 року. Проте фактично виявилось, що далеко не в усіх податкових готові видати нові свідоцтва через відсутність бланків.

У зв'язку з цим у читачів виникло запитання: що загрожує підприємцю, якщо до 31 травня він так і не зміг отримати в податковому органі свідоцтво платника єдиного податку нового зразка? Як бути з контрагентами, які відмовляються працювати з підприємцем без діючого свідоцтва на руках?

Перш за все зауважимо, що за загальним правилом адміністративна відповідальність застосовується за винні дії особи (стаття 9 КУпАП), а адміністративно-господарська відповідальність застосовується до особи, яка порушила правила здійснення господарської діяльності, якщо вона не доведе, що нею вжито всі залежні від неї заходи для недопущення господарського правопорушення (стаття 218 ГКУ).

У зв'язку з цим бажано обзавестися документом, який підтверджує, що підприємець до 31.05.2012 р. спробував (зробив усе від себе залежне) отримати нове Свідоцтво платника єдиного податку, але з вини податкового органу Свідоцтво не було видане.

У такому разі підприємця не можна буде притягнути до відповідальності як за винну бездіяльність та розглядати його як особу, яка втратила право роботи на єдиному податку.

Зазначеним документом може бути або заява довільної форми з проханням провести заміну свідоцтва, або заява про застосування спрощеної системи оподаткування з поміткою «заміна свідоцтва». На обох зазначених документах (других примірниках) повинна стояти відмітка податкового органу про прийняття.

Напевно, і самі податкові органи не матимуть претензій до таких підприємців.

При цьому для документального підтвердження контрагенту свого статусу єдиноподатника можна видавати йому копію витягу з Єдиного держреєстру плюс копію заяви про перехід на спрощену систему оподаткування з відміткою податкового органу про його прийняття (такою заявою податківці на початку року рекомендували підтверджувати статус «новим» єдиноподатникам до отримання свідоцтва платника єдиного податку).

Податківці про відмову в прийнятті податкової декларації та про мову заповнення звітності

Лист ДПСУ від 07.03.2012 р. № 8971/К/18-4013

У своєму листі ДПСУ навела витяг з ЄБПЗ, в якому містяться відповіді на такі запитання:

1. Чи має право орган ДПС відмовити в прийнятті податкової декларації (розрахунку), якщо вона заповнена частково за допомогою технічних засобів (обов'язкові реквізити), а частково ручкою (у тому числі рядок «дата подання податкової Декларації»)?

Згідно з нормами ПКУ підставою для відмови в прийнятті податковими органами податкової декларації платника податків є тільки відсутність обов'язкових реквізитів, установлених у пунктах 48.3 та 48.4 ПКУ.

Відмова посадової особи органу ДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених у статті 49 ПКУ, у тому числі висунення будь-яких умов такого прийняття забороняються.

У разі виявлення порушень орган ДПС зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову в прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Отже, орган ДПС не може відмовити у прийнятті податкової декларації, заповненої частково за допомогою технічних засобів, а частково ручкою.

ДПСУ також нагадала, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дату подання звіту (або дату заповнення — залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку — фізичної особи та посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, завірені печаткою платника податку (за наявності) (пункт 48.3 ПКУ).

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку чи збору і є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітку про звітність за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер і номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний період (пункт 48.4 ПКУ).

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (абзац третій пункту 46.1 ПКУ).

2. Якою мовою заповнюється звітність (у тому числі в електронному вигляді)?

Українська мова, як державна, є обов'язковим засобом спілкування на всій території України під час здійснення повноважень органами державної влади. Тому звітність до податкових органів (у тому числі в електронному вигляді на адресу центру обробки електронних звітів) подається українською мовою.

Від себе додамо, що крім податкової звітності, вимога про обов'язкове заповнення українською мовою висувається і до податкових накладних (детальніше про заповнення податкових накладних див. с. 32 цього номера).

Надання факсимільного підпису на декларації прирівнюється до її неподання

Лист ДПСУ від 14.03.2012 р. № 9499/К/10-1115/1139

Посилаючись на абзац другий підпункту 48.5.1 ПКУ автори листа зазначають, що достатнім підтвердженням дійсності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі в паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Таким чином, використовувати факсиміле для підписання податкової декларації платникам податків не дозволяється.

Додатково можна зазначити: незважаючи на те, що податкове законодавство не визнає факсиміле як підпис, господарське право дозволяє використовувати факсиміле при здійсненні операцій у тому числі за письмовою угодою сторін, в якій повинні міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів (частина 3 статті 207 ЦКУ).

Податкова міліція, як і раніше, може перевіряти платників тільки у виняткових випадках

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» від 13.04.2012 р. № 4652-VI

Новий Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI (далі — КПК) практично нічого не змінив у плані проведення перевірок органами податкової міліції. Як і раніше, працівникам податкової міліції заборонено брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами ДПС. Виняток становлять випадки, коли такі перевірки пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження щодо платників податків (їх посадових осіб), які перевіряються, у порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі — Закон), КПК та іншими законами України (пункт 78.3 ПКУ). У таких випадках працівники податкової міліції, у провадженні яких перебувають такі справи, можуть брати участь у перевірках. Відкриття оперативно-розшукової справи має підтверджуватися відповідною постановою, затвердженою начальником або уповноваженим заступником начальника оперативного підрозділу податкової міліції.

Права, якими можуть наділятися працівники податкової міліції під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності та за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону, викладено в новій редакції та перелічено у статті 8 Закону.

Насамкінець зазначимо, що через рік після набуття чинності Законом № 4652 повноваження з проведення оперативно-розшукової діяльності отримають також органи Державної митної служби України.

Перевірки у сфері торгівлі та послуг: без особливих змін

Наказ Мінекономрозвитку від 07.03.2012 р. № 310

Цим наказом затверджено новий Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг (далі — Порядок ).

Перш ніж перейти до розгляду норм нового Порядку, нагадаємо, що Законом України від 23.02.2012 р. № 4448-VI запроваджено заборону на проведення перевірок юросіб, які не належать до високого ступеня ризику (!), — платників єдиного податку за ставкою 5 % і фізосіб-підприємців, які не є платниками ПДВ (єдиноподатників та загальносистемників) (див. «ВД», 2012, № 8, с. 2). Ця заборона поширюється у тому числі на перевірки органів Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі — Держспоживінспекція). При цьому провести позапланову перевірку за скаргою споживачів у зазначених суб'єктів Держспоживінспекція як виняток має право. Нагадаємо, що критерії оцінки ступеня ризику для цілей здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів визначено постановою КМУ від 27.12.2008 р. № 1164 (детальніше див. «ВД», 2012, № 10, с. 6.).

Що стосується нового Порядку, то він визначає механізм здійснення контролю органами Держспоживінспекції (крім Держспоживінспекції в АР Крим) за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів суб'єктами сфери торгівлі та послуг, у тому числі ресторанного господарства, і не поширюється на здійснення ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції (тобто не стосується контролю за дотриманням виробниками та постачальниками нехарчової продукції технічних регламентів і дотриманням вимог Закону про загальну безпеку нехарчової продукції).

Згідно з оновленим Порядком, як і раніше, у суб'єктів господарювання, що належать до сфери торгівлі та послуг (у тому числі ресторанного господарства), можуть проводитися планові та позапланові перевірки.

Планова перевірка має передувати направленню суб'єкту господарювання відповідного повідомлення не пізніше ніж за 10 днів до початку її проведення. Тривалість планової перевірки залишилася колишня — 15 робочих днів і 5 робочих днів для суб'єктів малого підприємництва, без можливості її продовження.

Позапланова перевірка проводиться тільки за визначеними підставами, перелік яких залишився тим самим з одним доповненням — позапланова перевірка тепер можлива і в разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або профзахворювання, пов'язаного з діяльністю суб'єкта господарювання.

Установлено, що повторна позапланова перевірка суб'єкта господарювання за один і той самий період, з одного й того самого предмету, на тій самій підставі не допускається. У разі надходження декількох скарг на суб'єкта з одного й того самого приводу позапланова перевірка проводиться тільки один раз.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів (для суб'єктів малого підприємництва — 2 робочих днів) і не може подовжуватися.

Перед початком перевірки посадові особи Держспоживінспекції повинні пред'явити направлення на перевірку (з наданням його копії) та службові посвідчення безпосередньо керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі (раніше ці документи могли пред'являтися також особі, яка здійснює реалізацію продукції).

У разі непред'явлення зазначених документів, неотримання повідомлення про проведення планової перевірки, порушення законодавчих вимог до періодичності перевірок суб'єкт господарювання має право не допустити посадових осіб Держспоживінспекції до перевірки.

Виплата доходу за ЦПД самозайнятій особі: документи «від» ЄСВ

Лист ПФУ від 19.03.2012 р. № 6183/03-20

Те, які документи потрібно надати підприємцю для неутримання ЄСВ, — питання не спірне. Так, якщо підприємець надає копію витягу з Єдиного держреєстру, в якому є вид діяльності, у межах якого здійснюється виплата, з такої виплати ЄСВ не сплачується.

А як бути з «незалежними професіоналами» (нотаріусами, адвокатами тощо)?

Оскільки такі особи, як і підприємці, сплачують ЄСВ самі за себе за встановленими для них правилами, але умови уникнення подвійної сплати ЄСВ для них у законодавстві не прописано, ПФУ знайшов розумний вихід: для неутримання ЄСВ така самозайнята особа повинна надати копію повідомлення про взяття її на облік в органах ПФУ як фізособи, яка здійснює незалежну профдіяльність.

Кошти на виплату зарплати: «мінімальна третина» з ЄСВ, довідка-розрахунок

Лист ПФУ від 26.03.2012 р. № 6925/03-30

ПФУ нагадав, що банки, як і раніше, приймають від підприємств/підприємців документи на видачу (перерахування) коштів для виплати зарплати за умови одночасного подання розрахункових документів на перерахування ЄСВ у розмірі не менше 1/3 суми коштів для виплати зарплати.

Із цього правила зі зрозумілих причин є низка винятків. Наприклад, якщо у нас є переплата з ЄСВ або ЄСВ нараховувався за зниженою ставкою на зарплату працівників-інвалідів (що актуально тільки для юросіб), аби при отриманні коштів заплатити менше ЄСВ, можна подати до банку оригінал довідки-розрахунку (додаток 1 до Порядку від 27.09.2010 р. № 21-3), узгодженої зі своїм відділенням ПФУ за місцем узяття на облік.

Така довідка-розрахунок складається платником ЄСВ у трьох примірниках: один примірник надається банку, другий — органу Пенсійного фонду, третій залишається у платника ЄСВ.

Затверджено новий Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків

Наказ Мінфіну від 02.04.2012 р. № 426

У разі відкриття/закриття рахунків платника податків фінустанова зобов'язана проінформувати про це орган ДПС, який, у свою чергу, повинен направити повідомлення-відповідь про взяття рахунка на облік. У разі відмови у прийнятті рахунка на облік повідомлення-відповідь повинна містити підставу відмови (зокрема, відсутність платника податків на обліку в органі ДПС, наявність у Єдиному держреєстрі запису про держреєстрацію припинення юрособи або припинення діяльності фізособи-підприємця).

З урахуванням пункту 69.4 ПКУ датою початку витратних операцій за рахунками платника податків є дата отримання фінустановою повідомлення органу ДПС про взяття рахунка на облік.

Використання води з колодязя та водозбір

Лист ДПСУ від 08.05.2012 р. № 13067/7/15-2117

Посилаючись на статтю 1 Водного кодексу, ДПСУ зазначає, що водоносні горизонти належать до водних об'єктів, а забір — це вилучення води з водного об'єкта за допомогою технічних пристроїв або без них. Отже, якщо суб'єктом господарювання використовується вода з колодязів, то за обсяги використаної води необхідно сплачувати збір за спецводокористування. Подібних висновків ДПСУ доходила й раніше.

Мало того, ДПСУ зазначає у своїх роз'ясненнях, що при використанні води з колодязя суб'єкт господарювання є первинним водокористувачем. А отже, йому потрібний дозвіл на використання води з лімітами. Якщо такий дозвіл не отримано, водозбір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті, у п'ятикратному розмірі (як цього вимагає пункт 327.3 ПКУ).

Залучення до роботи у святкові та неробочі дні: нюанси оплати праці при підсумованому обліку робочого часу

Лист Мінсоцполітики від 17.02.2012 р. № 51/13/116-12

Для простоти викладемо роз'яснення Мінсоцполітики у вигляді числових прикладів.

Приклад 1. Робота у святковий день наднормово.

У зв'язку з необхідністю виконання невідкладних завдань працівника залучили до роботи у святковий день — 9 травня 2012 року. На підприємстві ведеться підсумований облік робочого часу (обліковий період — квартал). Усього у травні 2012 року працівник відпрацював 165 годин (у тому числі 6 годин, відпрацьованих у святковий день). Годинна ставка працівника становить 20 грн./год.

Сума оплати за роботу у святковий день: 20 грн./год. х 6 год. х 2 = 240 грн.

Загальна сума зарплати за травень 2012 року: 20 грн./год. х 159 год. + 240 грн. = 3420 грн.

При підрахунку відпрацьованих годин за обліковий період виявилось, що норму робочого часу перевищено на 13 годин, у тому числі на 6 годин, відпрацьованих у святковий день. У такому разі години роботи у святковий день (6 годин) при підрахунку наднормових годин за обліковий період не враховуються, оскільки їх уже оплачено у подвійному розмірі. Відповідно, як наднормові працівнику буде оплачено тільки 7 годин (13 - 6).

Приклад 2. Робота у святковий день за графіком роботи.

Працівник відпрацював у святковий день (9 травня 2012 року) за графіком роботи 8 годин. На підприємстві ведеться підсумований облік робочого часу (обліковий період — квартал). Усього у травні 2012 року працівник відпрацював 159 годин (у тому числі 8 годин, відпрацьованих у святковий день). Годинна ставка становить 20 грн./год.

Сума оплати за роботу у святковий день: 20 грн./год. х 8 год. х 2 = 320 грн.

Загальна сума зарплати за травень 2012 року: 20 грн./год. х 151 год. + 320 грн. = 3340 грн.

При підрахунку відпрацьованих годин за обліковий період виявилось, що норму робочого часу перевищено на 13 годин, але не за рахунок роботи у святковий день. У такому разі всі ці 13 годин буде оплачено наприкінці кварталу в подвійному розмірі годинної ставки (стаття 106 КЗпП).

Державний реєстр РРО: чергова нова редакція

Наказ ДПСУ від 14.05.2012 р. № 406

Попередня редакція Реєстру (наказ ДПСУ від 06.04.2012 р. № 271) визнана такою, що втратила чинність.

Доречно нагадати, що в разі придбання РРО суб'єктам господарювання слід орієнтуватися на моделі з розділу I Реєстру. А для того щоб продовжити використання вже наявного РРО, необхідно упевнитися, що його включено до розділу I або II Реєстру. Інакше подальшу його експлуатацію заборонено.

Слід звернути увагу, що в тексті нового Держреєстру, розміщеного на сайті ДПСУ, є неточність. У самому тексті є примітка «****», але суть цієї примітки не розшифрована, тоді як у всіх попередніх версіях Держреєстру ця примітка вирішувала первинну реєстрацію низки моделей з розділу II Держреєстру з датою виготовлення до 31.12.2008 р. Мабуть, ми маємо справу із звичайною друкарською помилкою і в цьому питанні все залишається, як і раніше.

Індекс за квітень — 100,0 %. Індексуємо зарплату за червень 2012 року

(Повідомлення Державного комітету статистики України // «Урядовий кур’єр» від 11.05.2012 р. № 82)

Згідно з повідомленням Держкомстату загальний індекс споживчих цін (індекс інфляції) у квітні 2012 року склав 100,0 %. З урахуванням цієї обставини наведемо в таблиці індекси, які необхідно використовувати для індексації заробітної плати найманих працівників підприємця за червень 2012 року.

Алгоритм наших дій такий: дивимося, за який місяць працівнику останнього разу підвищувалася заробітна плата (при цьому сума підвищення була більша за суму індексації) або в якому місяці працівника було прийнято на роботу, якщо з моменту прийняття на роботу його заробітна плата не підвищувалася; беремо з наведеної нижче таблиці індекс для відповідного місяця та індексуємо на нього заробітну плату за червень 2012 року (у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у червні — 1094 грн.).