Допомога по догляду за дитиною до трьох років: розмір і правила отримання
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку — це один з видів «дитячих» допомог, на яку мають право всі особи, що виховують дитину цього віку, у тому числі підприємці на будь-якій системі оподаткування та їх наймані працівники.
Підприємці мають право на «дитячі» допомоги незалежно від того, уклали вони договір добровільного соціального страхування з Пенсійним фондом чи ні.
Про документи, які потрібно подати для отримання допомоги по догляду за дитиною до трьох років, про її розмір та інші правила ми поговоримо в цій статті.
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 2811 — Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Порядок № 1751 — Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.
Методика № 486 — Методика обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затверджена наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату, Держкоммолодьспорту від 15.11.2001 р. № 486/202/524/455/3370.
Хто має право на допомогу по догляду за дитиною до трьох років
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — допомога) виплачується з бюджетних коштів. На неї мають право і фізичні особи — підприємці (на будь-якій системі оподаткування), і наймані працівники. Для отримання допомоги їм потрібно звернутися в управління праці та соціального захисту населення (далі — соцуправління).
Відповідно до статті 13 Закону № 2811 допомога надається особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною. Це може бути один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, дід, баба або інший родич.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 1751 допомога призначається:
— підприємцям — з дня звернення за її призначенням, але не раніше дня, наступного за закінченням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, фактично йдеться про період, що становить у загальному випадку 70 календарних днів до пологів і 56 — після (126 календарних днів);
— найманим працівникам — з дня настання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — відпустка для догляду до трьох років) по день її закінчення.
Зауважимо, що виплата цієї допомоги жінці-підприємцю не припиняється навіть у тому разі, якщо вона вирішить відновити або продовжувати підприємницьку діяльність у період отримання допомоги (абзац сьомий підпункту 2 пункту 23 Порядку № 1751).
Водночас якщо найманий працівник вийде на роботу на повний робочий день до того, як дитині виповниться три роки, то виплата допомоги припиниться. При цьому право на допомогу збережеться, якщо особа виконуватиме трудові обов'язки в режимі неповного робочого часу.
Усиновлювачам та опікунам допомога призначається на тих самих умовах, але не раніше ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1751 допомога виплачується щомісяця з дня її призначення по день досягнення дитиною трьох років включно.
Розмір допомоги
Допомога може призначатися або в:
— мінімальному розмірі — 130,00 грн.;
— розмірі, що залежить від доходу сім'ї, який визначається як різниця між 100 відсотками прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи, і середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців (стаття 15 Закону № 2811). Розміри прожиткових мінімумів ми наводили у «ВД», 2012, № 1, с. 34.
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи розмір допомоги перераховується без звернення отримувача допомоги з місяця набуття чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
Відпустка для догляду до трьох років
У загальному випадку при народженні (усиновленні) дитини роботодавець може надати працівнику за його бажанням два види соціальних відпусток:
1) відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами;
2) відпустку для догляду до трьох років.
Відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами роботодавець надає вагітній жінці на підставі виданого їй медичним закладом листка непрацездатності та її заяви. Її тривалість становить 126 календарних днів (140 календарних днів — при народженні двох і більше дітей та в разі ускладнень під час пологів). За дні відпустки виплачується допомога по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду «тимчасової непрацездатності».
Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами жінка повинна або вийти на роботу, або за її бажанням роботодавець надає їй відпустку для догляду до трьох років. Як уже зазначалося, ця відпустка може бути повністю або частково використана також батьком дитини, бабою, дідом або іншими родичами, які фактично здійснюють догляд за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину.
Для призначення відпустки жінка повинна подати заяву з проханням надати їй відпустку, а роботодавець — видати наказ (розпорядження). До заяви слід додати копію свідоцтва про народження дитини.
Щоб піти у відпустку для догляду до трьох років іншій працюючій особі (не матері) — батьку дитини, бабі, діду або іншому родичу, за своїм місцем роботи, крім подання заяви, необхідно підтвердити право на таку відпустку. Згідно зі статтею 20 Закону про відпустки для таких осіб передбачено надання довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку цієї відпустки та виплата допомоги по догляду до трьох років їй припинена (із зазначенням дати). Хоча, на нашу думку, у ній достатньо зазначити, що мати дитини вийшла на роботу в режимі повного робочого часу, оскільки роботодавець виплату все одно не здійснює.
Для призначення соцуправлінням допомоги найманому працівнику, який фактично здійснює догляд за дитиною (батько, усиновлювач, опікун, дід, баба), підприємець-роботодавець повинен видати такі документи:
1) довідку , до якої за відсутності печатки додається копія виписки або витягу. Відповідно за наявності печатки нею просто візують довідку, видану підприємцем у довільній формі;
2) довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов'язків у режимі неповного робочого часу або вдома — для осіб, які, перебуваючи у відпустці для догляду до трьох років, вирішили працювати в режимі неповного робочого часу або вдома.
Якщо особа, яка здійснює догляд за дитиною до трьох років, вирішила вийти на роботу в режимі повного робочого часу або взяти відпустку у зв'язку з навчанням до закінчення відпустки для догляду до трьох років, роботодавець зобов'язаний повідомити про це соцуправління за місцем проживання такої особи (пункт 20 Порядку № 1751). Строк повідомлення — 5 днів після видання наказу (розпорядження) про припинення відпустки для догляду до трьох років.
Виплата допомоги припиняється з дня початку виконання трудових обов'язків у режимі повного робочого часу або з дня початку навчання.
Якщо особа, яка одержує допомогу, звільнилася з роботи, то їй необхідно звернутися до соцуправління за місцем отримання допомоги та подати заяву на призначення допомоги як непрацюючій особі. Допомогу буде призначено лише з дня подання такої заяви та копії трудової книжки.
Зауважимо, що згідно з підпунктом 291.4.1 ПКУ для підприємців на єдиному податку при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з ними, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці для догляду до трьох років.
Що стосується самих підприємців, то вони не можуть відправити себе у відпустку для догляду до трьох років (її передбачено лише для найманих працівників), однак право на допомогу у них усе одно залишається до моменту досягнення дитиною зазначеного віку.
Зверніть увагу: якщо мати дитини є підприємцем, то, як випливає з листа Мінсоцполітики від 20.05.2011 р. № 168/13/116-11, її батько не має права на відпустку для догляду до трьох років.
При цьому, як зазначає Мінсоцполітики, право на відпустку батька дитини, баби, діда або інших родичів, які фактично доглядають дитину, передбачене частиною 3 статті 18 Закону про відпустки, безпосередньо залежить від права матері дитини на таку відпустку, тобто є похідним від неї. Водночас мати дитини, яка провадить підприємницьку діяльність та не перебуває у трудових відносинах, скористатися правом на відпустку не може, однак право на допомогу у неї все одно залишається.
Саме на цій підставі Мінсоцполітики доходить висновку, що батько дитини не зможе скористатися правом на таку відпустку за місцем своєї роботи.
Документи, необхідні для отримання допомоги
Для отримання допомоги підприємцю або його найманому працівнику необхідно звернутися до соцуправління за місцем реєстрації (прописки) або фактичного проживання за умови подання довідки про неотримання зазначеної допомоги за місцем реєстрації.
Для отримання допомоги в мінімальному розмірі достатньо подати до соцуправління такі документи (пункт 20 Порядку № 1751):
а) усім особам:
— заяву, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
— копію свідоцтва про народження дитини;
б) залежно від того, до якої категорії належить заявник:
— довідку роботодавця, про яку йшлося вище (за необхідності з доданими копіями);
— виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців — для осіб, які провадять підприємницьку діяльність ;
— копію рішення про усиновлення або встановлення опіки — для усиновлювачів та опікунів.
Крім зазначених вище документів, особа, яка звертається за отриманням допомоги, при собі повинна мати паспорт (або інший документ, що посвідчує особу) і довідку про присвоєння ІПН.
Допомога в мінімальному розмірі призначається на весь строк, тобто з дня призначення допомоги до дня досягнення дитиною трирічного віку включно.
Для отримання допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, необхідно додатково подати до соцуправління такі документи:
1) заяву, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
2) довідку про склад сім'ї
(з ЖЕК);
3) декларацію про доходи та майновий стан;
4) довідки про доходи кожного члена сім'ї.
Який день вважається днем звернення за призначенням допомоги
Днем звернення за призначенням допомоги вважається день приймання соцуправлінням відповідної заяви з усіма необхідними документами. Якщо до заяви не додано такі документи, соцуправління повідомляє заявника про те, які документи має бути подано додатково. Якщо їх буде подано не пізніше ніж протягом одного місяця з дня отримання зазначеного повідомлення, днем звернення вважається день приймання заяви.
Приклад 1. 28 травня 2012 року за допомогою звертається жінка-підприємець. Її відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами закінчується 11 червня 2012 року, а отже, допомога буде призначена з
12 червня 2012 року, тобто з дня виникнення права на допомогу (з дня, наступного після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами).
Як визначається збільшений розмір допомоги
Допомога в розмірі, що перевищує мінімальний, залежить від доходу сім'ї, що визначається згідно з Методикою № 486.
До складу сім'ї особи, яка звернулася за її призначенням, уключаються:
1) чоловік (дружина);
2) рідні, усиновлені та підопічні діти зазначених осіб віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаться за денною формою у вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації місця проживання;
3) неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I і II груп або інвалідами I групи та проживають разом з батьками;
4) непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними та перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів;
5) жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю та не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.
До складу сім'ї баби, діда або іншого родича, який фактично здійснює догляд за дитиною, не є усиновлювачем або опікуном дитини та звертається за призначенням допомоги, не включається дитина, на догляд за якою призначається допомога (пункт 22 Порядку № 1751).
Більшість видів доходу (у тому числі й всі види державних соціальних виплат) ураховуються при визначенні розміру допомоги. Не включаються до сукупного доходу сім'ї:
1) аліменти, що сплачуються особою;
2) частина допомоги при народженні та усиновленні дитини, що виплачується одноразово;
3) допомога на поховання;
4) одноразова допомога, що надається за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форм власності;
5) житлова субсидія;
6) грошове забезпечення військовослужбовців строкової служби;
7) розрахункова сума доходу від земельної частки (паю), виділеної в результаті поділу на паї землі, що не використовується з поважних причин (зокрема, внаслідок похилого віку, інвалідності, наявності малолітніх дітей тощо) сім'ями, які складаються з осіб похилого віку, інвалідів, а також багатодітними сім'ями з малолітніми дітьми;
8) суми, що сплачуються підприємствами, установами та організаціями за договорами добровільного медичного страхування своїх працівників;
9) допомога громадських і благодійних організацій;
10) одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня».
Також у сукупний дохід не включається відповідна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід. Наприклад, при визначенні розміру цього виду допомоги не включається її раніше отримана сума за попередні шість місяців.
Наведемо приклад розрахунку допомоги в підвищеному розмірі.
Приклад 2 . Кількість членів сім'ї становить 4 особи: дружина, чоловік і двоє дітей (2 і 10 років). У сім'ї працює лише чоловік, зарплата якого становить 1600,00 грн. на місяць. Дружина перебуває у відпустці для догляду до трьох років та отримує допомогу в сумі 130,00 грн. У липні 2012 року жінка звертається за призначенням допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний.
Соцуправлінням здійснено такий розрахунок допомоги:
1. Сукупний дохід сім'ї за шість місяців, що передували місяцю звернення (з січня по червень 2012 року): 1600,00 грн. х 6 міс. = 9600,00 грн.
2. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї з розрахунку на одну особу: 9600,00 грн. : 6 міс. : 4 особи = 400,00 грн.
3. Розмір допомоги з урахуванням прожиткових мінімумів 2012 року:
— у липні — вересні: 1102,00 - 400,00 = 702,00 (грн.);
— у жовтні — листопаді: 1118,00 - 400,00 = 718,00 (грн.);
— у грудні: 1134,00 - 400,00 = 734,00 (грн.).
Виплата допомоги, розмір якої перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила права на призначення допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, допомога починає виплачуватися в мінімальному розмірі.
Як визначається дохід члена сім'ї — підприємця
Мати дитини має право отримати допомогу у збільшеному розмірі, якщо членом її сім'ї є підприємець.
Дохід підприємців, у тому числі й тих, які самі мають право на допомогу у збільшеному розмірі, визначається на підставі даних державних податкових інспекцій, тобто виданих ними довідок, а якщо їх отримати неможливо, то на підставі даних книг обліку доходів і витрат (пункт 5.4 Методики № 486).
Так, підприємцям на єдиному податку довідка про доходи може видаватися на підставі даних їх звітних податкових декларацій (за квартальний або річний період наростаючим підсумком) або декларацій з позначкою «довідково», за «місяць», якщо потрібно отримати довідку про доходи за періоди, які «не вписуються» у межі звітних періодів (з лютого по липень тощо).
Що стосується підприємців на загальній системі, які подають річну декларацію (квартальну лише за перший квартал роботи), то їм отримати від податкової інспекції довідку про доходи за шість місяців за даними декларації неможливо.
Тому через відсутність чітких даних, які можуть бути надані податковими органами, доходи таких підприємців визначаються на підставі даних Книги обліку доходів і витрат за встановленою формою. При цьому розмір їх середньомісячного доходу обчислюється виходячи із загального чистого доходу за попередні шість місяців, що ділиться на 6 (підпункт 7.15 Методики № 486 ). Працівник соцуправління повинен звірити дані, зазначені в декларації, що заповнюється для отримання допомоги, і записи у Книзі обліку доходів і витрат підприємця.
Як переоформити допомогу за новим місцем проживання
Отримувачу допомоги, який змінив місце проживання, її виплата має продовжитися за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше ніж з дня реєстрації (пункт 54 Порядку № 1751).
Зауважимо, що в разі припинення реєстрації та переїзду в іншу місцевість соцуправління має всі законні підстави припинити виплату допомоги з місяця, наступного за місяцем, в якому виникли ці обставини.
Тому отримувачу допомоги відразу після реєстрації за новим місцем потрібно подати до соцуправління такі документи:
1) заяву і пакет документів, необхідних для призначення допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний (якщо він на нього має право);
2) заяву щодо запиту особової справи від соцуправління за попереднім місцем отримання допомоги.
У разі дотримання цього порядку соцуправлінням за новим місцем реєстрації буде призначена допомога з місяця звернення та виплачена з урахуванням виплаченої допомоги за попереднім місцем реєстрації.
Висновки
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може надаватися як найманим працівникам підприємців, так і самим підприємцям, які виховують дитину такого віку (при цьому діяльність можна не припиняти).
Допомога може призначатися або в мінімальному розмірі — 130 грн. або в розмірі, що залежить від доходу сім'ї, який визначається як різниця між 100 відсотками прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи, і середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Для того щоб особі призначили допомогу, їй потрібно подати низку документів, зокрема свідоцтво про народження дитини, довідку роботодавця, виписку або витяг з держреєстру (для підприємців). Якщо особа претендує на допомогу в підвищеному розмірі, то їй потрібно заповнити декларацію про доходи членів своєї сім'ї (на підставі довідок про доходи або Книги обліку доходів і витрат підприємця).
Зауважимо, що в загальному випадку право на допомогу в підвищеному розмірі матимуть особи з доходом на одного члена сім'ї нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи.
