Узагальнююча податкова консультація щодо віднесення до певної групи (другої або третьої) платників єдиного податку фізичних осіб — підприємців, які здійснюють діяльність з надання послуг
Затверджено наказом ДПС України від 20.02.2012 р. № 137
В Узагальнюючій податковій консультації вживаються такі скорочення:
Податковий кодекс України — Кодекс.
Закон України від 4 листопада 2011 року № 4014-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» — Закон № 4014.
Господарський кодекс України — ГКУ.
Абзацом другим пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІV Кодексу (у редакції Закону № 4014) встановлено, що фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1000000 грн., мають право обрати другу групу єдиного податку.
При цьому дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.
Третю групу можуть обрати фізичні особи — підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб, обсяг доходу не перевищує 3000000 грн., (абзац третій п. 291.4 Кодексу).
Господарські відносини між суб’єктами господарювання регулюються ГКУ.
Відповідно до глав 19 та 20 розділу ІV ГКУ господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, не передбачених законодавством, але таких, які йому не суперечать.
Між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності виникають майново-господарські або цивільно-правові зобов'язання, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь іншої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У разі якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку у господарських відносинах з іншим суб’єктом господарювання (який не є платником єдиного податку) відповідно до умов договору або угоди виступає як споживач послуг, такий підприємець має право обрати другу групу платників єдиного податку.
Якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку у господарських відносинах з іншим суб’єктом господарювання (який не є платником єдиного податку) відповідно до умов договору або угоди виступає як виконавець послуг, такий підприємець повинен обрати третю групу платників єдиного податку.
ЗАПИТАННЯ 1. Яку групу має право обрати фізична особа — підприємець, яка здійснює господарську діяльність з автотранспортного перевезення пасажирів, якщо оплата за проїзд здійснюється пасажирами через касу автостанції?
ВІДПОВІДЬ. Фізична особа — підприємець, яка здійснює перевезення пасажирів відповідно до договору, згідно з яким замовником є автотранспортне підприємство (автостанція) — неплатник єдиного податку, повинна обрати третю групу платників єдиного податку, оскільки послуги безпосередньо надаються суб’єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, тобто підприємцем не дотримуються вимоги пункту 291.4 статті 291 Кодексу .
Якщо фізична особа — підприємець укладає угоду з автотранспортним підприємством (автостанцією), яке не є платником єдиного податку і виступає замовником послуг із продажу квитків, на підставі договору та акта виконаних робіт, то у цьому випадку підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.
ЗАПИТАННЯ 2. Яку групу має право обрати фізична особа — підприємець, яка здійснює пасажирські перевезення на підставі договору з підприємством, яке не є платником єдиного податку, та проводить продаж квитків самостійно?
ВІДПОВІДЬ. Фізична особа — підприємець, яка здійснює перевезення пасажирів відповідно до договору, згідно з яким замовником є автотранспортне підприємство (автостанція) — неплатник єдиного податку, та при цьому проводить продаж квитків самостійно, повинна обирати третю групу платників єдиного податку, оскільки послуги безпосередньо надаються суб’єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, тобто підприємцем не дотримуються вимоги пункту 291.4 статті 291 Кодексу .
ЗАПИТАННЯ 3. Яку групу має право обрати фізична особа — підприємець, яка здійснює господарську діяльність з ремонту автотранспортних засобів та надає зазначені послуги безпосередньо фізичній особі, при цьому оплату за виконані роботи отримує від страхової компанії?
ВІДПОВІДЬ. Якщо фізична особа — підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є фізична особа (у якої виник страховий випадок), яка підписує акт виконаних робіт, але оплату виконаних послуг з ремонту автотранспортного засобу фізичної особи здійснює страхова компанія, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.
Якщо фізична особа — підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є страхова компанія, яка підписує акт виконаних робіт та здійснює оплату за виконання послуг у зв’язку з настанням страхового випадку, то такий підприємець має право обрати третю групу платника єдиного податку.
Директор Департаменту
оподаткування фізичних осіб
В. Бусарєв
коментар редакції
Наведена податкова консультація особливо зацікавить єдиноподатників, які працюють у групі 2. Як відомо, вони можуть продавати товари будь-яким клієнтам (населенню, підприємцям або юридичним особам), а ось щодо послуг для них установлено обмеження:
— не можна надавати послуги підприємцям, які працюють на загальній системі оподаткування;
— не можна надавати послуги юридичним особам, які сплачують податок на прибуток (пункт 291.4 Податкового кодексу) .
Решті клієнтів (тобто населенню, фізичним та юридичним особам — єдиноподатникам) послуги надавати можна.
При цьому самі єдиноподатники можуть придбавати (замовляти) послуги в будь-яких виконавців: громадян, підприємців або юридичних осіб (незалежно від обраної ними системи оподаткування).
Здавалося б, усе дуже просто. Однак на практиці підприємці деколи не можуть зрозуміти суть договірних стосунків, тобто встановити, хто кому надає послуги. Тому податківці в наведеній консультації надали роз'яснення, зокрема, для єдиноподатників-«автомобілістів».
Якщо говорити про загальне правило, то єдиноподатник групи 2, перш ніж підписати договір послуг, повинен уважно прочитати його та визначити, ким він виступає за договором: замовником послуг чи їх виконавцем (це зазначається відразу в преамбулі договору). Якщо він виступає замовником, проблем немає, договір можна підписувати з будь-якою особою. Інакше (тобто коли єдиноподатник є виконавцем) договір можна підписувати лише з громадянином або з єдиноподатником.
В зв'язку з цим податківці навели декілька прикладів.
ПРИКЛАД 1. Єдиноподатник групи 2, який перевозить пасажирів за квитками, проданими в касі автостанції, може провадити таку діяльність за одним із двох варіантів:
1) як виконавець послуг (якщо він уклав договір на перевезення з АТП і за таким договором є перевізником). У такому разі він:
— може працювати у групі 2, якщо АТП є єдиноподатником;
— повинен працювати лише у групі 3, якщо АТП є платником податку на прибуток;
2) як замовник послуг (якщо він уклав з АТП договір на продаж квитків і за таким договором є замовником, тобто АТП надає йому послуги з продажу квитків). У такому разі єдиноподатник має повне право працювати у групі 2, незалежно від того, на якій системі оподаткування перебуває АТП.
ПРИКЛАД 2. Єдиноподатник перевозить пасажирів за договором з АТП-неєдиноподатником і продає квитки самостійно. Зрозуміло, такий підприємець може працювати лише у групі 3. Тут уже очевидно (й інших варіантів немає), що підприємець уклав з АТП договір перевезення та за таким договором є виконавцем (перевізником). А оскільки замовник послуг не належить до єдиноподатників, то підприємець-перевізник може бути «спрощенцем», лише працюючи у групі 3.
ПРИКЛАД 3. Єдиноподатник, який ремонтує автомобіль громадянина — фізичної особи, однак отримує оплату від страхової компанії, може оформити таку операцію по-різному:
1) укласти договір на ремонт автомобіля безпосередньо з фізичною особою (тобто договір та акт виконаних робіт буде підписано громадянином), а оплату замість фізичної особи здійснить страхова компанія. Таку операцію єдиноподатник може провести, працюючи у групі 2, оскільки він має повне право надавати послуги громадянам;
2) укласти договір на ремонт автомобіля безпосередньо зі страховою компанією (тобто договір та акт виконаних робіт буде підписано представником страхової компанії) та отримати оплату від неї ж. Однак у разі такого оформлення ремонту єдиноподатнику обов'язково потрібно перебувати у групі 3, оскільки замовник робіт з ремонту (страхова компанія) не є єдиноподатником.
Наведені податківцями приклади дійсно є дуже показовими. Сподіваємося, що вони допоможуть єдиноподатникам розібратися з тим, як правильно оформляти відносини, що стосуються робіт (послуг).
