Якщо підприємець виплачує зарплату в мінімальному розмірі: нюанси
Будь-який підприємець-роботодавець пам'ятає, що існує мінімальний розмір зарплати, який він не має права ігнорувати. Однак у деяких випадках платити потрібно більше, а в деяких — можна менше. Не дивно, що питання про поширення тих чи інших норм трудового законодавства на роботодавців, у тому числі щодо мінзарплати, дуже часто виникають у підприємців. Про те, як розібратися з мінзарплатними нюансами, і йтиметься в цій статті.
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Закон про держбюджет на 2012 рік — Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI.
Постанова № 330 — постанова КМУ «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі» від 05.05.2010 р. № 330.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Трудовий договір — Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260.
Генеральна угода — Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 — 2012 роки від 09.11.2010 р.
Мінзарплата: розмір, обов'язкове нарахування, окремі нюанси
Отже, насамперед поговоримо про основні нюанси, що характеризують показник мінімальної заробітної плати (далі — мінзарплата).
| Запитання (нюанс) | Відповідь (роз'яснення) |
| 1 | 2 |
| Якими нормативними документами регулюється мінзарплата? | КЗпП, Законом про оплату праці, Законом про держбюджет на 2012 рік |
| Для чого встановлено показник мінзарплати? | Законодавством регулюється межа, нижче якої не може оплачуватися праця працівника |
| Визначення мінзарплати | Мінзарплата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (стаття 95 КЗпП, стаття 3 Закону про оплату праці). Ця державна соціальна гарантія має виконуватися у тому числі й фізичними особами — роботодавцями (стаття 95 КЗпП) |
| Яким працівникам обов'язково потрібно сплачувати зарплату в розмірі не менше мінімального? | Така вимога стосується працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи (з трудовою книжкою). Причому якщо їх переведено в режим неповного робочого часу, то зарплата може бути менше |
| На рівні мінзарплати має бути «чиста» чи «грязна» зарплата працівника? | Не менше мінзарплати має бути розмір нарахованої, тобто «грязної» зарплати працівника |
| Як установлюється розмір мінзарплати? | На сьогодні величина мінзарплати збігається з розміром прожиткового мінімуму на працездатну особу. Конкретні розміри встановлюються Законом про державний бюджет на відповідний рік. Розміри на 2012 рік ми наведемо у «ВД», 2012, № 1, с. 34. Нагадаємо, що від прожиткового мінімуму на працездатну особу залежить низка показників, що використовуються в роботі підприємця: розмір податкової соціальної пільги (далі — ПСП), граничний розмір доходу, що надає право на застосування ПСП, максимальна величина бази нарахування ЄСВ тощо |
| Достатньо встановити працівникам зарплату в мінімальному розмірі чи обов'язково платити більше? Чи зобов'язують це робити норми трудового законодавства? | У трудовому законодавстві є норми, з яких випливає, що платити працівникам потрібно більше мінзарплати. Так, у статті 96 КЗпП і статті 6 Закону про оплату праці зазначено, що тарифна ставка робітника першого розряду повинна встановлюватися в розмірі, що перевищує мінзарплату. А у статті 11 Закону про оплату праці зазначено, Водночас тарифні ставки та тарифні сітки (співвідношення ставок) установлюються на великих підприємствах, а підприємці, як правило, нараховують працівникам місячні (посадові) оклади або зарплату виходячи з відпрацьованого часу або виробітку і «складну» тарифну систему не застосовують. Крім того, норми Генеральної угоди (договори між асоціаціями роботодавців і профспілок на державному рівні) поширюються лише на суб'єктів, які брали участь або входили до структур, які уклали Генеральну угоду. Підприємці навряд чи є членами профспілок галузей промисловості, представниками організацій роботодавців тощо. Про те, що суб'єкти, на яких не поширюється обов’язок підписання Генеральної угоди, не зобов'язані виконувати її норми (лише за бажанням), зазначається в листах Мінпраці від 04.07.2008 р. № 435/13/84-08 і від 17.03.2011 р. № 2774/0/14-11/18. Отже, підприємці мають повне право встановлювати оклади (ставки) у розмірі не вище мінзарплати, і до них не повинно бути жодних претензій з боку перевіряючих. Водночас зауважимо, що згідно зі статтею 95 КЗпП мінзарплатою оплачується проста, некваліфікована праця (нескладна робота, до якої можна допустити будь-кого). Тому працівникам, які мають якийсь розряд, кваліфікацію, на наш погляд, справедливо встановлювати зарплату вище мінімального розміру. Отже, обережним підприємцям слід нараховувати заробітну плату в дещо більшому розмірі, ніж мінзарплата |
| Чи включаються до мінзарплати обов'язкові надбавки та доплати, які передбачені КЗпП? | Ні, до мінзарплати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Отже, якщо згідно із законодавством або за бажанням підприємця працівнику здійснюються, наприклад, будь-які надбавки, то вони встановлюються понад мінімальну заробітну плату, однак ніяк не для цілей збільшення зарплати до розміру мінімальної |
| Коли застосовується погодинна мінзарплата? | Згідно з пунктом 2 постанови № 330 мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі може застосовуватися фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці (згідно з трудовою угодою). При цьому якщо така зарплата застосовується для працівників, оформлених за основним місцем роботи, то важливо врахувати, що нормальна тривалість робочого часу не повинна скорочуватися. Ідеться про кількість робочих годин на день (тиждень, місяць) (режим роботи), зазначену у трудовому договорі. Зауважимо, що погодинна мінзарплата по суті є середньою розрахунковою величиною (визначається Мінпраці). Тому в деяких місяцях, навіть за дотримання нормальної тривалості робочого часу (40 годин на тиждень з урахуванням передсвяткового скорочення на 1 годину), сума зарплати погодинника може не дотягувати до суми місячної мінзарплати, а в деяких місяцях перевищувати її. Такий «брак» місячної суми мінзарплати не повинен «бентежити» роботодавця. |
| Як заповнити трудовий договір, якщо працівнику встановлено мінзарплату, з урахуванням того, що її розмір періодично змінюється? Чи потрібно буде вносити зміни до Трудового договору? | Якщо працівнику встановлено мінзарплату, то при укладенні трудового договору в пункті 3 Трудового договору слід зазначити її розмір, що діє на момент укладення договору. При цьому в договорі потрібно застерегти, що відповідний розмір зарплати нараховуватиметься за умови виконання відповідної норми виробітку, часу тощо Якщо розмір мінзарплати змінюється, то підприємцям необов'язково кожного разу при підвищенні вносити зміни до Трудового договору, оскільки незбіг суми місячної заробітної плати, зазначеної в пункті 3 Трудового договору, і виплаченої заробітної плати не може розцінюватися як порушення трудового законодавства. Також рекомендуємо при укладанні договору (або в додатковій угоді до договору) зазначати причини та підстави для зміни заробітної плати вашого найманого працівника, наприклад застерегти, що з підвищенням на законодавчому рівні розміру мінзарплати до відповідного рівня автоматично підвищується й реальний розмір зарплати |
| Чи можуть не прийняти звітність, якщо зарплата буде менше мінзарплати? | Ні. Якщо у звітності з ЄСВ за працівників (Додаток 4) або формі № 1ДФ зазначено заробітну плату менше мінзарплати, то контролюючі органи не мають права її не приймати, оскільки це не є підставою для відмови (листи Пенсійного фонду від 06.10.2011 р. № 21269/05-10 та Держкомпідприємництва від 15.01.2010 р. № 250) |
| Якщо виплачуються відпускні або лікарняні, може сума заробітку за місяць бути меншою мінзарплати чи необхідно робити доплату до її рівня? | Прямої вимоги ні КЗпП, ні Закон про оплату праці щодо таких доплат не містить. Водночас щодо відпускних, які розраховуються виходячи із середньої зарплати за попередні 12 місяців (або відпрацьований період) є спеціальна норма пункту 10 Порядку № 100. Справді, якщо в розрахунок бралися різні мінзарплати, які підвищувалися протягом року, то середня зарплата буде помітно менша за останню мінзарплату, яка береться в розрахунок. Тому, якщо всім працівникам з однаковими коефіцієнтами підвищувалася заробітна плата, наприклад, усім установлено зарплату в мінімальному розмірі, то доходи, які беруться в розрахунок середньої зарплати, можуть вирівнюватися за допомогою коефіцієнтів. У пункті 10 Порядку № 100 ідеться лише про підприємства та організації (юридичні особи). Однак, на нашу думку, його мають право використовувати і підприємці (добровільно та з урахуванням своїх фінансових можливостей). Розрахунок коефіцієнтів коректування та зарплати наведемо на прикладі |
| Приклад. Працівник улаштувався до підприємця 1 вересня 2011 року (інших працівників у підприємця немає), з 3 січня 2012 року він хоче взяти відпустку на 4 календарних дні. Його зарплата: У розрахунковому періоді заробітна плата (місячний оклад) працівника підвищувалася 3 рази. Коефіцієнти підвищення заробітної плати становили: Зарплату за вересень коригуємо на коефіцієнти підвищення заробітної плати в жовтні та грудні: За жовтень і листопад — на коефіцієнт у грудні: 985,00 х 1,019 = 1003,72 (грн.). У нашому прикладі працівник жодних виплат, крім мінзарплати, не отримував, тому, як і передбачалося, коефіцієнти вирівняли його доходи у вересні — листопаді до рівня мінзарплати грудня (1004,00 грн.). Проте якщо б до місячного окладу додавалися премії тощо, то розмір міг бути більше. Наприклад, у листопаді зарплата та премія становили 1000,00 грн., отже, «вирівняний» дохід: 1000 х 1,019 = 1019,00 (грн.) | |
| Чи обов'язково виплачувати мінзарплату працівнику протягом строку випробування? | Зі строком випробування працівника приймають для того, щоб перевірити, чи зможе він виконати покладені на нього обов'язки. Якщо випробування він пройде успішно, то залишиться працювати у підприємця. Інакше його можна звільнити як такого, що не пройшов строк випробування. Проте решта інших положень законодавства про працю, у тому числі необхідність укладення трудового договору, виплати мінзарплати, якщо працівника прийнято на основне місце роботи, оплати лікарняних, відпускних тощо поширюються на нього повною мірою навіть у період випробування |
| Якщо працівнику встановлено відрядну форму оплати праці, чи обов'язково, щоб місячний розмір зарплати був не нижче мінімального? | Так, якщо працівника працевлаштовано за основним місцем роботи. При цьому зауважимо, що встановлюючи відрядні розцінки, підприємець повинен виходити з розміру окладу не нижче мінзарплати, виробітку та нормальної тривалості робочого часу (див. «ВД», 2010, № 11, с. 23). Таким чином, якщо працівник відпрацює повний місяць і виконає всі норми (часу та виробітку), у результаті він повинен отримати мінзарплату. Якщо ж з якихось причин цього не сталося, при цьому підприємець «встиг» переглянути відрядні розцінки тощо, то доплату до місячної мінзарплати зробити потрібно. Є випадки, коли розмір зарплати основного працівника може бути менше мінзарплати (про них ітиметься далі). При цьому в пункті 3 Трудового договору потрібно зазначити «твердий» розмір заробітної плати, не нижче мінзарплати, оскільки якщо розмір зарплати визначається виробітком, то заздалегідь її розмір передбачити неможливо. Про те, що у підприємця застосовується відрядна форма оплати праці, норму виробітку тощо можна зазначити в додатку до Трудового договору. Зауважимо, що незбіг суми місячної заробітної плати, зазначеної в пункті 3 Трудового договору, і виплаченої заробітної плати не може розцінюватися як порушення трудового законодавства. Головне, щоб її розмір при нормальному графіку роботи не був нижче встановленого мінімуму |
| Коли можна виплатити працівнику зарплату менше мінзарплати? | 1. Заробітну плату в розмірі менше мінімального можна виплатити працівникам, які оформлені у підприємця за сумісництвом. Згідно зі статтею 19 Закону про оплату праці вони отримують зарплату за фактично виконану роботу. Однак при цьому потрібно чітко застерегти режим роботи та умови її оплати, наприклад на 0,5 ставки (повна ставка має бути не менше мінзарплати). Також ці відомості потрібно зазначити у Трудовому договорі. 2. Основним працівникам мінзарплата виплачується за виконану місячну або погодинну норму праці (обсяг робот). Тому невиконання працівником місячної норми праці (обсягу робіт) може стати причиною виплати йому заробітної плати нижче мінзарплати. Таким чином, зарплата такого працівника може бути менше мінзарплати, якщо: Зауважимо, що підприємцям не слід плутати роботу на умовах неповного робочого часу з роботою на умовах скороченого робочого часу. При режимі неповного робочого часу оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку, при скороченому, який установлюється окремим категоріям згідно зі статтею 51 КЗпП, виплачується зарплата в повному обсязі, тобто не можна виплачувати заробітну плату нижче розміру мінзарплати. Зверніть увагу: |
|
| — у трудовому договорі з працівником має бути зазначено, що він працює в режимі неповного робочого часу. Наприклад, у трудовому договорі застережено, якщо працівник працюватиме з 9:00 до 13:00, тобто чотири години на день, тоді йому належить виплатити, як мінімум, половину встановленого розміру мінімальної зарплати. 3. При заміщенні тимчасово відсутнього працівника (не сумісництво). При заміщенні працівник виконує обов'язки співробітника, який тимчасово відсутній через хворобу, відпустку, відрядження тощо. Основні відмінності заміщення від сумісництва полягають в тому, що працівник, який заміщує, виконує функції відсутнього працівника одночасно з основною роботою, а не у вільний від неї час. За заміщення працівнику доплачується сума, установлена за домовленістю між ним і підприємцем, без урахування мінзарплати. Заміщення оформляється наказом (довільної форми) про доручення працівнику виконувати обов'язки працівника, який тимчасово відсутній |
| Яку відповідальність передбачено за недотримання вимог про встановлення мінзарплати? | За таке порушення підприємцю може загрожувати адміністративний штраф згідно з частиною першою статті 41 КУпАП — у розмірі від 510 до 1700 грн. (від 30 |
Особливості виплати заробітної плати
Також нагадаємо, що заробітна плата, у тому числі в розмірі мінзарплати, повинна виплачуватися працівникам не менше двох разів на місяць.
При цьому проміжок часу між виплатами не повинен перевищувати 16 календарних днів. Першу частину заробітної плати, яка виплачується в поточному місяці, прийнято називати авансом, а другу (яка виплачується в наступному місяці) — заробітною платою за другу половину місяця.
Строки виплати такі:
1) зарплата за другу половину місяця повинна виплачуватися не пізніше 7 числа наступного місяця (наприклад, останній день виплати зарплати за серпень — 7 вересня);
2) аванс потрібно виплачувати не пізніше 22 числа поточного місяця (наприклад, аванс за серпень потрібно виплатити не пізніше 22 серпня);
3) сума авансу має бути не меншою оплати за фактично відпрацьований час (півмісяця). Інакше кажучи, розмір авансу має становити не менше 50 % від посадового окладу (мінзарплати).
У разі якщо день виплати зарплати припадає на вихідний (або святковий) день, зарплату слід виплатити напередодні (див. «ВД», 2010, № 23, с. 16; с. 12 цього номера).
Зауважимо: якщо працівнику встановлено місячну заробітну плату в розмірі мінзарплати, то у 2012 році він матиме право на звичайну ПСП у розмірі 536,50 грн. Для того щоб скористатися цим правом, він повинен подати заяву, а ПСП застосовуватиметься з місяця, в якому її буде подано (незалежно від дати).
Строки та порядок сплати податку на доходи та ЄСВ при виплаті авансу та зарплати за другу половину місяця див. у «ВД», 2012, № 1. с. 38.
Водночас звертаємо увагу на особливості обкладання податком на доходи авансу та частини мінзарплати, що залишилася, якщо застосовується ПСП.
При визначенні права на ПСП для порівняння з граничним розміром доходу враховуються всі виплати, які підпадають під поняття «заробітна плата» для цілей оподаткування, зокрема лікарняні та відпускні.
ПСП зменшує загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді зарплати (пункт 169.1 ПКУ), тобто при нарахуванні авансу її застосувати не можна. Отже, якщо працівнику нараховується аванс, наприклад, у розмірі 60 % від мінзарплати в березні — 643,80 грн., то він повністю обкладається податком на доходи (на суму ЄСВ «знизу» при оподаткуванні податком на доходи також правильно зменшувати всю суму заробітної плати за місяць).
У зв'язку з цим складається парадоксальна ситуація, коли виникає переплата з податку на доходи.
Приклад. При виплаті авансу працівнику підприємець утримав податок на доходи в сумі 96,57 грн. (643,80 х 15 % : 100). Після закінчення місяця підприємець здійснює оподаткування загального доходу за місяць.
ЄСВ «знизу» — 38,63 грн. (1073,00 х 3,6 % : 100).
Податок на доходи — 74,68 грн. ((1073,00 - 536,50 - 38,63) х 15 % : 100).
Отже, у підприємця виникне переплата з податку на доходи — 21,89 грн. (96,57 - 74,68).
На суму переплати підприємець зможе зменшити податок на доходи під час наступної виплати авансу тощо.
