Теми статей

Обрати теми

Податок на прибуток ПДВ РРО ЄСВ ФОП Звільнення Штрафи ПДФО Відпустка Єдиний податок Лікарняні Всі теми

Нюанси перевірок органами у сфері захисту прав споживачів

Редакція ВД

Власне Діло Травень, 2012/№ 10

Стаття

Приєднуйтесь до Telegram спільноти та дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Ситуація. Підприємець торгує непродовольчими товарами імпортного виробництва. У нього є всі необхідні документи на товар, у яких наведено потрібну інформацію, зокрема накладні на товар, де зазначено номери сертифікатів відповідності.

У той же час при перевірці представники органу захисту прав споживачів визнали за порушення відсутність на товарі маркування з відомостями про те, ким і коли ввезено товар. Чи має бути на імпортних товарах таке маркування? Наявність якої інформації про товари можуть перевіряти представники органів у сфері захисту прав споживачів, з якою періодичністю вони можуть приходити на перевірки?

Ольга ДІДЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

Перевірки підприємців органами у сфері захисту прав споживачів

Спершу поговоримо про особливості проведення у підприємців перевірок представниками органів у сфері захисту прав споживачів. Згідно зі статтею 26 Закону № 1023 представники органів у сфері захисту прав споживачів перевіряють у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг додержання встановлених правил торгівлі (надання послуг).

Разом з тим ми можемо втішити підприємців — неплатників ПДВ, тобто єдиноподатників груп 1, 2 та 3 зі ставкою 5 % і деяких загальносистемників, за умови, що їх діяльність не віднесена до високого ступеня ризику у розумінні Закону № 877 (тобто це стосується більшості підприємців). Завдяки новому Закону № 4448 для них знову запроваджено мораторій на перевірки контролюючих органів, що здійснюються у межах «перевірочного» Закону № 877, тобто яким керуються і представники органів у сфері захисту прав споживачів (див. «ВД», 2012, № 8, с. 2).

Нагадаємо: те, до якого ступеня ризику належить діяльність підприємця (високого, середнього, незначного), визначається за спеціальними переліками критеріїв, які затверджуються Кабінетом Міністрів України ^{довідка 1}.

При цьому для перевірок різних контролюючих органів (у різних сферах) установлюються окремі переліки критеріїв, на підставі яких і визначаються правила перевірок (загальних критеріїв для всіх перевірок немає).

Критерії, за якими діяльність підприємця належить до високого, середнього чи низького ступеня ризику для проведення перевірок у сфері прав споживачів, зазначено у постанові № 1164. Далі наведемо ці критерії:

Ступінь ризику
високий	середній	незначний
1	2	3
Згідно з пунктом 4 постанови № 1164 суб’єкти, які провадять господарську діяльність з виробництва, випуску і реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), розподіляються за кодами видів господарської діяльності, визначеними в ДКПП (016-97). У той же час на сьогодні паралельно діє ще один класифікатор ДКПП (016:2010), але судячи з того, що зміни до постанови № 1164 не внесено, для розподілу зараз використовується лише ДКПП (016-97). Проте зверніть увагу, що з 31.12.2012 р. ДКПП (016-97) втратить чинність, тому, ймовірно, до постанови № 1164 буде внесено відповідні зміни. Утім однозначно сказати, як з 01.01.2013 р. стоятиме справа, чи потрібно буде орієнтуватися на пізніший ДКПП (016:2010), коди якого за видами діяльності не збігаються з ДКПП (016-97), чи просто брати списки видів продукції з постанови № 1164, нині невідомо. Розподіл за критеріями ризику залежно від виду продукції, що випускається або реалізується, відбувається за такими кодами:
1) продукція харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів: — м’ясо, м’ясопродукти та продукти забою тварин — код 15.1; — продукція рибна — код 15.2; — продукція перероблення овочів та плодів — код 15.3; — жир тваринний та олія — код 15.4; — продукти молочні та морозиво — код 15.5; — продукція борошномельно-круп’яної промисловості і крохмалопродукти — код 15.6; — корми готові для тварин — код 15.7; — продукти харчові інші — код 15.8; — напої — код 15.9; 2) вироби текстильної та швейної промисловості: — тканини текстильні* — код 17.2; — вироби з текстилю* — код 17.4; — полотна трикотажні машинного чи ручного в’язання* — код 17.6; — вироби трикотажні машинного чи ручного в’язання* — код 17.7; — одяг шкіряний* — код 18.1; — одяг робочий — код 18.21; — білизна спідня — код 18.23; — одяг дитячий трикотажний — код 18.24.11; — костюми спортивні та інші види одягу трикотажні* — код 18.24.12; — одяг дитячий з тканин — код 18.24.21; — костюми спортивні та інші види одягу з тканини* — код 18.24.22; — одяг хутряний* — код 18.30.12; — хутро штучне та вироби з нього* — код 18.30.13; 3) шкіра, вироби шкіряні дорожні та шкіряне взуття: — вироби шкіряні галантерейні та дорожні* — код 19.2; — взуття* — код 19.3; 4) продукція целюлозно-паперової промисловості, продукція друкована: — вироби з паперу та картону — код 21.2; — продукція друкована* — код 22.1; 5) кокс, продукція нафтопереробки: — коксопродукти — код 23.1; — продукти нафтопереробки — код 23.2; 6) продукція хімічна: — продукція хімічна основна — код 24.1; — продукти агрохімічні — код 24.2; — фарби, лаки, добавки друкарських фарб — код 24.3; — мило, парфуми та засоби догляду — код 24.5; — продукти хімічні інші — код 24.6; — волокна штучні та синтетичні — код 24.7; 7) устаткування електричне та електронне: — апаратура для трансляції та ретрансляції передач — код 32.2; — устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне — код 33.1; — апаратура контрольно-вимірювальна — код 33.2; 8) продукція промислова інша: — меблі — код 36.1; — вироби спортивні — код 36.3; — ігри та іграшки — код 36.4	1) продукція промислова інша: — продукція обробки металевих відходів — код 37.1; — продукція обробки неметалевих відходів — код 37.2; 2) продукція добувної промисловості: — сіль — код 14.4; 3) деревина та вироби з неї: — деревина пиляна, стругана чи просочена — код 20.1; — панелі дерев’яні — код 20.2; — вироби столярні і теслярські — код 20.3; — тара дерев’яна — код 20.4; — вироби з деревини інші, вироби з корку, вироби плетені — код 20.5; 4) вироби гумові та пластмасові — коди 25.1 і 25.2; 5) вироби мінеральні неметалеві інші: — черепиця та плитка керамічна — код 26.3; — цегла, блоки та будівельні вироби з випаленої глини — код 26.4; — цемент, вапно та гіпс будівельний — код 26.5; — вироби з бетону будівельні — код 26.6; — вироби з каменя — код 26.7; — вироби мінеральні різні — код 26.8; 6) устаткування транспортне: — корпуси та причепи автомобілів — код 34.2	1) метали основні та металеві вироби, виготовлені заводським способом: — продукція чорної металургії — код 27.1; — труби та трубопроводи — код 27.2; — вироби переробки сталі — код 27.3; — метали кольорові — код 27.4; — литво — код 27.5; — конструкції металеві для будівництва — код 28.1; — котли нагрівальні — код 28.3; — вироби ножові, інструменти та вироби металеві загального призначення — код 28.6; — вироби металеві інші — код 28.7; 2) машини та устаткування: — устаткування механічне — код 29.1; — машини загального призначення — код 29.2; — машини сільськогосподарські — код 29.3; — верстати — код 29.4; — машини та устаткування для металургійної промисловості — код 29.5; — прилади побутові — код 29.7; 3) устаткування електричне і електронне: — машини конторські та електронно-обчислювальні — код 30.0; — двигуни, генератори та трансформатори — код 31.1; — апаратура електророзподільна та контрольна — код 31.2; — провід та кабель ізольований — код 31.3; — акумулятори та батареї електричні — код 31.4; — лампи електричні та устаткування освітлювальне — код 31.5; — устаткування електричне інше — код 31.6; — компоненти електронні — код 32.1; — апаратура приймальна, записувальна та для відтворювання звуку і зображення — код 32.3; — устаткування для керування технологічними процесами автоматизоване — код 33.3; — устаткування оптичне та фотографічне — код 33.4; 4) устаткування транспортне: — автомобілі — код 34.1; — устаткування автомобільне — код 34.3; — продукція суднобудування — код 35.1; — локомотиви залізничні, трамвайні та рейковий рухомий склад — код 35.2; — мотоцикли та велосипеди — код 35.4; — устаткування транспортне, не введене в інші угруповання — код 35.5
* До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які провадять господарську діяльність з виробництва, випуску та реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) для дітей.

Як бачимо, діяльність більшості виробників і тих, хто займається торгівлею харчовими продуктами, одягом, взуттям, меблями, косметикою, іграшками, потрапляє до високого ступеня ризику, а це означає, що їх можуть перевіряти як планово, так і позапланово (на підставах, визначених Законом № 877). Те саме стосується і всіх підприємців — платників ПДВ.

Якщо ж вид діяльності підприємця — неплатника ПДВ згідно з постановою № 1164 під високий ступінь ризику точно не підпадає, то представники органів у сфері захисту прав споживачів не мають права проводити в нього планові перевірки. Що стосується позапланових перевірок, то статтею 3 Закону № 4448 для органів у сфері захисту прав споживачів передбачено виняток, який надає їм право приходити з позаплановими перевірками на підставі отриманих скарг споживачів.

Отже, планові перевірки у підприємців, на яких не поширюється звільнення Закону № 4448, здійснюватимуться з такою періодичністю, залежно від виду діяльності:

— з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік;

— з середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на два роки;

— з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на три роки.

Обмеження щодо періодичності проведення позапланових перевірок не передбачені, проте прийти з перевіркою до підприємця органи у сфері захисту прав споживачів можуть з декількох підстав:

— за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства;

— за заявою самого суб’єкта господарювання про проведення перевірки за його бажанням;

— для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень чи інших розпорядчих документів щодо усунення порушень, виданих за результатами проведення планових перевірок;

— у разі виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;

— через неподання в установлений строк суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Під час перевірок представники органів у сфері захисту прав споживачів мають право, зокрема:

1) безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання;

2) відбирати в установленому Кабінетом Міністрів України порядку зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості;

3) одержувати безоплатно копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції (супровідних документів на продукцію, що перебуває в реалізації);

4) уживати в установленому порядку передбачені законодавством заходи до суб'єктів господарювання, які допустили порушення прав споживачів, та вносити відповідні пропозиції щодо їх подальшої діяльності і притягнення до відповідальності винних у порушенні прав споживачів тощо.

Обов’язок надавати споживачам інформацію про товари, їх якість та безпеку є об’єктом таких перевірок, оскільки це одна з вимог Закону № 1023, Правил № 104 та інших нормативних документів. Детальніше про те, яку саме інформацію перевірятимуть, ми розповімо далі.

Інформація для споживачів

Перелік інформації про непродовольчі товари, яка обов’язково повинна доводитися до відома споживачів, наведено в статті 15 Закону № 1023 та пункті 16 розділу I Правил № 104 (див. таблицю).

Вид обов’язкової інформації	Спосіб надання
1	2
Назва товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються	На товарі (упаковці), на ціннику чи іншому носієві в місці реалізації
Найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари	На товарі (упаковці), якщо йдеться про документи щодо якості, якій він повинен відповідати, в інструкції, в місці реалізації, в «куточку споживача» тощо
Дані про основні властивості товару	На товарі (упаковці), в інструкції до нього тощо
Відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами	На товарі (упаковці), в інструкції тощо
Дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару;	У ціннику, в «куточку споживача» тощо
Дата виготовлення	На товарі (упаковці)
Відомості про умови зберігання	На товарі (упаковці), в інструкції тощо
Гарантійні зобов'язання виробника (виконавця)	Встановлені нормативними документами — в «куточку споживача», в інструкції тощо
Правила та умови ефективного і безпечного використання товару	На товарі (упаковці), в інструкції і так далі
Строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій. Якщо товари за якихось умов можуть стати небезпечними для життя, здоров’я споживача тощо, то продавець також повинен надавати подібну інформацію	На товарі (упаковці), в інструкції тощо
Найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування	На товарі (упаковці), в інструкції тощо

Крім того, якщо товари підлягають обов’язковій сертифікації або декларуванню, то в документах на товар повинні наводитися номери сертифікатів відповідності або декларацій відповідності.

Також якість і безпека деяких видів імпортних товарів повинні підтверджуватися санітарно-епідеміологічними сертифікатами, які видає виробникам (імпортерам) СЕС. Інформація про них має бути на товарі або в супровідній документації.

У разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров’ю або майну споживача) продавець протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу і наводить інформацію про неї відповідно до законодавства.

Крім того, відсутність необхідної достовірної інформації може загрожувати підприємцю штрафною санкцією згідно з пунктом 7 частини 1 статті 23 Закону № 1023 у розмірі 30 % вартості отриманого для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 85 грн. (5 нмдг) (якщо не зобов’язаний вести облік доходів і витрат — 85 грн. (5 нмдг)).

Отже якщо продавець реалізує товар, щодо якого взагалі немає відомостей про його виробника, то йому загрожуватиме штраф. А щодо того, чи є будь-які обов’язкові вимоги до виду чи форми надання такої інформації і чи обов’язкова наявність маркування, ми поговоримо далі.

Вимоги до виду інформації про виробника

У частині 2 статті 15 Закону № 1023 та пункті 16 Правил № 104 зазначено, що інформація, про яку ми говорили вище, доводиться до відома споживачів одним із способів:

— у супровідній документації, що додається до продукції;

— на етикетці;

— у маркуванні;

— іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Усе це справедливо і для позначення найменування та місцезнаходження (країни) виробника. А отже, за допомогою спеціального маркування їх потрібно позначати, лише якщо така вимога міститься в законодавстві.

Маркування, як правило, є встановленим набором відомостей у вигляді тексту, окремих графічних, колірних знаків (умовних позначень), які наносяться на виріб. Проте щодо непродовольчих товарів Закон № 1023 таких вимог не висуває, достатньо позначити його в доступній формі.

Зауважимо, що походження товару може позначатися шляхом графічного маркування назви країни-виробника, якщо це знак, зареєстрований відповідно до законодавства цієї країни і допускається законодавством України.

Зрозуміло, що таке маркування не повинно вводити споживачів в оману про країну-виробника тощо (наприклад, «Made in EU» і т. д.).

Також хочемо звернути вашу увагу на те, що інформація про сертифікати відповідності має бути наведена в документах, на підставі яких товар передано на реалізацію (накладних), лише у разі, якщо він підлягає обов’язковій сертифікації і зазначений у Переліку № 28. Те саме стосується і номерів декларацій відповідності, але тут уже потрібно орієнтуватися на список Переліку № 6.

Тому, якщо будь-який вид товару на сьогодні не підлягає сертифікації або декларуванню якості, то ця інформація не повинна міститися в накладних чи інших прибуткових документах на товар.

Отже, якщо підприємець може надати інформацію про країну — виробника товару і «не втаїв» від споживачів інші обов’язкові відомості про товари, то претензій до нього у перевіряючих бути не повинно.

Довідкова інформація (довідка)

¹ Згідно з частиною 3 статті 22 Закону № 877, якщо не затверджені критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, такі суб’єкти господарювання вважаються суб’єктами господарювання з незначним ступенем ризику і підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п’ять років.

Документи консультації

Закон № 1023 — Закон України «Про захист прав споживачів» у редакції від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Закон № 877 — Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Закон № 4448 — Закон України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 23.02.2012 р. № 4448-VI.

Постанова № 1164 — постанова КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)» від 27.12.2008 р. № 1164.

Правила № 104 — Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 р. № 104.

Перелік № 6 — Перелік продукції, відповідність якої може бути підтверджена декларацією про відповідність, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.01.2007 р. № 6.

Перелік № 28 — Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28.

ДКПП (016-97) — Державний класифікатор продукції та послуг (ДК 016-97), затверджений наказом Держстандарту України від 30.12.97 р. № 822.

ДКПП (016:2010) — Державний класифікатор продукції та послуг (ДК 016: 2010), затверджений наказом Держстандарту України від 11.10.2010 р. № 457.

PRO-доступ до усіх закритих матеріалів сайту Отримати доступ

Наступна публікація