Уцінка та псування товару: причини та наслідки для підприємця

Уцінка та псування товару: причини та наслідки для підприємця

У підприємців часто виникає таке запитання: як законно зменшити ціну на товар? Чому таке запитання може стати актуальним? З різних причин. Серед них неконкурентоспроможність товару, сезонні коливання цін на деякі товари, закінчення строку реалізації, зазначеного виробником на упаковці тощо.

Також непоодинокими є випадки псування ТМЦ унаслідок природних процесів і понад норми природного убутку.

У цій статті поговоримо про те, як правильно зменшити ціну на товар, списати зіпсований товар, а платникам ПДВ правильно відобразити ці операції в податкових накладних, Реєстрі та декларації з ПДВ.

Вікторія ПЕТРУШИНА, консультант газети «Власне Діло»

Документи статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Положення № 120 — Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затверджене спільним наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 10.09.96 р. № 120/190.

Порядок № 1002 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних і Порядку його ведення» від 24.12.2010 р. № 1002.

Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379.

Наказ № 1025 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що вибрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» від 24.12.2010 р. № 1025.

Уцінка товару: можна/не можна?

Установлення ціни на товар — це право підприємця відповідно до ГКУ:

— підприємництво здійснюється на підставі самостійного встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (стаття 44 ГКУ);

— вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін (стаття 190 ГКУ).

Тобто підприємець може самостійно встановити ціну на товар і поставити продажну ціну на товар вище або нижче собівартості і навіть закупівельної ціни на абсолютно законних підставах, за винятком товарів, ціни на які регулюються державою.

Уцінка на товар називається зниженням ціни. Проведення уцінки регулюється Положенням № 120.

Відповідно до пункту 1 цього Положення можна провести уцінку товарів:

— широкого вжитку, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів;

— що частково втратили свою первісну якість. Наприклад, товар промок, висох, зіпсувався, поїдений комахами або гризунами, вицвів через демонстрацію на вітрині тощо;

— надлишки матеріалів, не використані у виробництві понад трьох місяців, оскільки припинився (зменшився) попит на продукцію, що виготовляється з них (якщо йдеться про виробництво).

Проводити уцінку не можна, якщо товар перебуває (п. 5 Положення № 120):

— у заставі;

— у резерві;

— на відповідальному зберіганні.

Підприємець може убезпечити себе при продажу товару нижче ціни його придбання при дотриманні декількох правил. Так, краще не допускати:

— систематичного (частого) продажу товару нижче ціни придбання (бажано уціняти товари не раніше ніж через три місяці після їх придбання, а протягом цього періоду товар повинен знаходитися на складі підприємця, а не на зберіганні в іншої особи);

— продажу товару за значно зниженою ціною практично відразу після його придбання (у тому самому місяці або кварталі, у якому його було придбано);

— продажу уціненого товару у значних обсягах.

Документальне оформлення

Виявлення товарів, що підлягають уцінці, і проведення самої уцінки відбуваються за рішенням підприємця. Таке рішення можна оформити у вигляді наказу (див. рис. 1), а за результатами уцінки доцільно скласти акт уцінки (див. рис. 2 на с. 14). Форму акта наведено в додатку до Положення № 120.

Ці документи підтвердять факт проведення уцінки та причини, що призвели до неї. Хоча підприємець не зобов'язаний складати первинні документи, ми все ж рекомендуємо їх скласти. Навіщо? У можливих спорах з податківцями наказ та акт уцінки будуть обґрунтуванням зниження ціни на товар, що продається.

Що може стати причиною спору з податківцями? Як ми зазначили вище, суб'єкти господарювання використовують продаж товарів за цінами нижче собівартості або навіть ціни придбання. У цьому випадку збільшуються витрати підприємця, а доходи відповідно зменшуються. Зрозуміло, що підприємці, оподаткування яких залежить від чистого доходу (загальносистемники), таким чином можуть уникнути податків. Хоча і це не факт. Буває, що просто товар виявився незатребуваним, придбано дуже велику партію товару, реалізувати яку з прибутком виявилося неможливим, тощо. Але! Найімовірніше, для податківців така ситуація виявиться сигнальною лампочкою при перевірці. Тому коректне документальне оформлення уцінки, зокрема для загальносистемників, нейтралізує реакцію податківців на ситуацію.

Рис. 1. Зразок наказу про уцінку товарів

Рис. 2. Зразок заповнення акта-уцінки товарів

Оподаткування

І найцікавіше питання, пов'язане з уцінкою товару, — це, звичайно, ж оподаткування такої операції та її відображення/невідображення у Книзі ОДВ.

Загальна система оподаткування . Закупівельна вартість товарів, які згодом буде уцінено, є операційними витратами підприємця-загальносистемника (згідно з пунктом 138.6 ПКУ). Після оплати товару та отримання його від постачальника підприємець заповнює графу 5 Книги ОДВ на суму закупівельної вартості товару.

Далі після уцінки товару, а головне, після отримання доходу від продажу уціненого товару (на день отримання оплати за нього), підприємець заповнює графу 6 Книги ОДВ :

— на всю суму закупівельної вартості товару, якщо весь товар продано;

— на частину закупівельної вартості товару, що відповідає обсягу його продажу, якщо товар продано частково (наприклад, якщо продано 70 % товару, то у графі 6 зазначається 70 % закупівельної вартості цього товару).

Як ви пам'ятаєте, підприємницький дохід завжди відображається за касовим методом. Отже, у графі 3 Книги ОДВ підприємець зобов'язаний вказати дохід від продажу уціненого товару лише на дату отримання коштів від покупців.

Ось, власне, й усі премудрості обліку доходів і витрат з реалізації уцінених товарів для підприємців-загальносистемників. Причому, як ви бачите, сам факт уцінки в Книзі ОДВ не відображається.

Зверніть увагу : у ПКУ немає заборони для загальносистемників на уцінку товарів. А у Книзі ОДВ підприємець відображає у витратах саме закупівельну вартість уцінених товарів, яка може бути вище ціни реалізації цього товару. При цьому в разі спорів з податківцями потрібно аргументувати тим, що ПКУ і наказ № 1025 не містять норм, що забороняють відносити на витрати закупівельну вартість товару, реалізованого за ціною нижче його собівартості або закупівельної вартості.

Єдиний податок . З єдиноподатниками все набагато простіше. Якщо підприємець працює на єдиному податку у групі 1 або 2, про зменшення витрат йому перейматися не слід, оскільки для цілей оподаткування (сплати єдиного податку та ЄСВ) сума витрат не має значення і в Книзі обліку доходів узагалі не відображається. Таким підприємцям податківці навряд чи стануть приділяти пильну увагу, оскільки від їх дешевих продажів бюджет ніяк не постраждає.

Єдиноподатники групи 3 мають бути обережнішими. Оскільки розмір єдиного податку залежить від суми доходу (3 або 5 %), то податківці можуть побачити навмисне заниження доходу і відповідно єдиного податку при продажу товарів за ціною нижче закупівельної. Тому єдиноподатникам групи 3 ми рекомендуємо коректне документальне оформлення уцінки товарів (наказ про уцінку товару та акт уцінки товарів).

ПДВ . Платниками ПДВ можуть бути як загальносистемники, так і єдиноподатники групи 3. ПДВ-наслідки уцінки товару та реалізації уціненого товару наведемо в таблиці.

ПДВ-наслідки уцінки товарів у підприємця — платника ПДВ

Псування ТМЦ

Часто псування ТМЦ є наслідком природних процесів (усихання, випарювання, утруска тощо) і регулюється нормами природного убутку.

Підприємці у своїй роботі можуть використовувати норми природного убутку матеріальних цінностей, затверджені відповідними наказами Мінторгівлі СРСР, залежно від виду матеріальних цінностей (хлібобулочні вироби, молоко, м'ясо, харчові продукти у скляній тарі тощо), які досі є чинними, наприклад, Норми природного убутку продовольчих товарів, затверджені наказом Мінторгу СРСР від 26.03.80 р. № 75.

Витрати загальносистемника. Що стосується витрат підприємця-загальносистемника, то до його операційних витрат належать:

— втрати ТМЦ у межах норм природного убутку (пункт 140.3 ПКУ);

— нестачі у виробництві, нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей у межах норм природного убутку (пункт 138.1 і підпункт 138.8.5 ПКУ).

Ці витрати загальносистемники відображають у графі 10 Книги ОДВ на дату виявлення (тобто оформлення документа про втрату або нестачу, наприклад, акта списання в довільній формі).

Що стосується втрат ТМЦ понад норми природного убутку, то такі втрати розцінюються як використання, не пов'язане з господарською діяльністю підприємця. Вони не обліковуються у складі витрат загальносистемника та у Книзі ОДВ не відображаються.

ПДВ . Якщо підприємець — платник ПДВ списує витрати від втрати або нестачі ТМЦ, під час придбання яких було відображено податковий кредит з ПДВ, у межах норм природного убутку, йому не потрібно коригувати податковий кредит або нараховувати податкове зобов'язання.

Інша річ, якщо вартість зіпсованих ТМЦ, або таких, яких бракує, перевищує норми природного убутку. Тоді нестачі та втрати ТМЦ (понад норми природного убутку) підприємець прирівнює до їх негосподарського використання та в періоді виявлення цього факту нараховує податкові зобов'язання з ПДВ за ставкою 20 % виходячи з ціни не нижче ціни придбання таких ТМЦ без коригування раніше відображеного «вхідного» ПДВ за такими ТМЦ (пункт 189.1 ПКУ).

При встановленні фактів нестач і втрат, а також списанні зіпсованих ТМЦ підприємець повинен виписати самому собі податкову накладну у двох примірниках (обидва з яких залишаються в нього). У лівій верхній частині оригіналу такої податкової накладної проставляється позначка «Х» і зазначається тип причини «13 — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності». У рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль «0» (пункт 8.3 Порядку № 1379). У графах «Особа (платник податку) — покупець» і «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» підприємство або зазначає свої реквізити, або взагалі їх не заповнює. У рядках «Вид цивільно-правового договору» і «Форма проведення розрахунків» проставляються прокреслення. Решта рядків податкової накладної заповнюються у звичайному порядку.

Ця податкова накладна в день виникнення податкових зобов'язань заноситься до розділу I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) (пункт 8.1 Порядку № 1002) із заповненням граф 1 — 9 з урахуванням таких особливостей:

— у графі 4 Реєстру зазначається вид документа — «ПН04»;

— у графі 5 платник податків проставляє своє найменування;

— у графі 6 проставляється «0»;

— у графах 7 — 9 відображаються інформація про операцію з ТМЦ (загальна сума, уключаючи ПДВ; база оподаткування; сума ПДВ).

Показники граф 8 і 9 розділу I Реєстру переносяться до рядка 1 (відповідно до колонок А і Б) декларації з ПДВ за звітний податковий період.

Розшифровки цих сум наводяться в рядку розділу «Інші» I «Податкові зобов'язання» додатка 5 «Розшифровки податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з ПДВ.

Висновки

Можна провести уцінки товарів: що залежалися та не мають попиту у споживачів понад трьох місяців, частково втратили свою первісну якість; надлишки матеріалів, не використані у виробництві понад трьох місяців.

Не можна проводити уцінки товарів, які перебувають у заставі, резерві, на відповідальному зберіганні.

Наказ підприємця та акт уцінки підтвердять факт проведення уцінки та її причини.

У графі 3 Книги ОДВ підприємець-загальносистемник зобов'язаний зазначити дохід від продажу уціненого товару лише на дату отримання коштів від покупців.

Сама уцінка в податковому обліку платника ПДВ не відображається. А ось при продажу уціненого товару платник ПДВ повинен виписати:

— одну податкову накладну на вартість реалізованого уціненого товару, зазначену в ціннику, якщо ціна реалізації збігається зі звичайною ціною такого товару (або його митною вартістю);

— дві податкові накладні, якщо вартість реалізованого уціненого товару нижча звичайної ціни (або його митної вартості).

До витрат загальносистемника включаються втрати та нестачі ТМЦ у межах норм природного убутку. А втрати понад норми природного убутку до його витрат не належать і в Книзі ОДВ не відображаються.

Якщо вартість зіпсованих ТМЦ, або таких, яких бракує, перевищує норми природного убутку, підприємець у періоді виявлення цього факту нараховує податкові зобов'язання з ПДВ за ставкою 20 % виходячи з ціни не нижче ціни придбання таких ТМЦ без коригування раніше відображеного «вхідного» ПДВ за такими ТМЦ.