Чи можна підприємцю завести трудову книжку на працівника
ЗАПИТАННЯ. Підприємець хоче прийняти на роботу за основним місцем випускницю ВНЗ. З нею було укладено і зареєстровано в районному центрі зайнятості (далі — ЦЗ) трудовий договір, проте завірити записи у трудовій книжці працівники ЦЗ відмовилися, посилаючись на те, що підприємець не може починати ведення трудової книжки. Чи мають рацію посадові особи ЦЗ та як підприємцю діяти в цій ситуації?
ВІДПОВІДЬ. Якщо найманий працівник працюватиме повний робочий день, то підприємцю потрібно оформити його за основним місцем роботи, а, отже, крім укладення та реєстрації трудового договору, зробити відповідні записи в трудовій книжці, оскільки це передбачено пунктом 1.1 Інструкції № 58. Причому якщо роботодавцем є фізособа-підприємець, то після реєстрації трудового договору такі записи обов’язково завіряються підписом посадової особи ЦЗ та його печаткою згідно з пунктом 15 Порядку № 260.
Якщо ж працівник влаштовується на роботу вперше, то йому потрібно «відкрити» трудову книжку, тобто заповнити її титульну сторінку. Проте тут підприємці-роботодавці стикаються з проблемою, описаною в нашій ситуації.
Справді, посадові особи ЦЗ відмовляють у підтвердженні записів у трудовій книжці, відкритій підприємцем, і вважають її недійсною з огляду на норми пункту 2.12 Інструкції № 58. У цьому пункті зазначено, що першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, після чого ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
На цій підставі працівники ЦЗ роблять висновок, що ні підприємець, ні самі посадові особи ЦЗ не мають права її заповнювати, оскільки це виключно обов’язок уповноваженого працівника юридичної особи.
Виходить, що за такого підходу законодавством взагалі не передбачено заповнення фізособою-підприємцем титульної сторінки трудової книжки. Це підтверджується і пунктом 3 Порядку № 260, де окремо зазначені документи, що надаються при реєстрації трудового договору особою, яка влаштовується на роботу вперше і не має трудової книжки (паспорт та довідка про ІПН).
Звісно, з такою точкою зору можна посперечатися, враховуючи, що трудові норми повинні однаково поширюватися на працівників як юридичних осіб, так і підприємців. Проте все одно записи в трудовій книжці працівника підприємця мають завіряти посадові особи ЦЗ, а вони дотримуються іншої позиції, і тому «відкрити» трудову книжку підприємцю не вдасться.
Проте в такій ситуації ніщо не заважає підприємцю прийняти працівника за основним місцем роботи і не робити запису в трудовій книжці (до змін у законодавчій базі).
Як роз’яснило Мінпраці у листі від 23.03.2006 р. № ДЦ-12-1528/0/6-06, неведення трудової книжки у такому разі не вважається порушенням норм трудового законодавства, а отже, роботодавець-фізособа не може бути притягнений до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 41 КУпАП (штраф у розмірі від 510 до 1700 грн.).
При цьому :
— якщо в трудовому договорі не буде зазначено, що працівника прийнято за сумісництвом, то така робота вважатиметься основною. Нагадаємо, що головна відмінність роботи за сумісництвом у тому, що це додаткове місце роботи, де працівник працює неповний робочий день і може отримувати зарплату пропорційно відпрацьованому часу і меншу від мінімального розміру;
— трудовий стаж працівника, зокрема для призначення пенсії, може підтверджуватися тим самим трудовим договором, примірник якого буде у нього на руках навіть після розірвання договору.
Як бачимо, той факт, що трудова книжка не заводиться, не матиме негативних наслідків ані для підприємця, ані для працівника, який може підтвердити факт роботи у підприємця за основним місцем роботи примірником трудового договору.
Якщо ж із якихось особистих мотивів працівник наполягає на оформленні трудової книжки, то залишається лише один варіант: знайти «дружнє» підприємство, на яке приймуть працівника на нетривалий час (декілька днів) і заведуть трудову книжку.
Потім, коли цей працівник влаштується до підприємця, той зможе внести відомості до його трудової книжки. Зауважимо, що вона зберігатиметься безпосередньо у працівника, а при звільненні та знятті з реєстрації трудового договору повинна надаватися підприємцю для внесення необхідних записів, які завіряються посадовими особами ЦЗ.
Документи консультації
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Порядок № 260 — Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджений наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260.
Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.
