Як правильно оформляти цінники
Головне призначення цінників — надати можливість покупцям визначити ціну товару (послуги). Однак існують спеціальні правила їх оформлення, яких мають дотримуватися підприємці, що реалізують товари (послуги). Знання цих правил дозволить продавцю уникнути штрафів за відсутність необхідної інформації або неправильне оформлення цінника. Детальніше про все це ми поговоримо в наведеній статті.
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Закон про захист прав споживачів — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.
Інструкція № 2 — Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 04.01.97 р. № 2.
Правила торгівлі № 833 — Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.
Про ціну товару повинен знати кожний покупець
Насамперед зазначимо, що далі ми поговоримо про інформування покупців про ціни на товари (послуги) саме в роздрібній торгівлі. Річ у тім, що в разі оптової торгівлі (продажу товару іншим суб’єктам господарювання) про ціну сторони домовляються перед укладенням договору постачання та фіксують її в ньому, тобто сторони завжди мають документальне підтвердження ціни при продажу.
Якщо ж ідеться про купівлі кінцевих споживачів, які придбавають товари (послуги) без укладення письмового договору, то їх потрібно наочно інформувати про ціни у формі, про яку ми розповімо далі. Зверніть увагу: наочна інформація про ціну на товар або послугу — це не додатковий бонус для споживачів, а, насамперед, установлений на законодавчому рівні обов’язок продавців.
Перелік і вид обов’язкової інформації, яку потрібно надавати покупцям, наведені у статті 15 Закону про захист прав споживачів, а в пункті 6 частини 1 цієї статті, у тому числі зазначені дані про ціну (тариф) товару. Так, у пункті 3 статті 15 Закону про захист прав споживачів конкретизовано, що до обов’язку продавця належить зазначення ціни кожної одиниці товару або однієї категорії товару та ціни однієї стандартної одиниці продукції. При цьому:
— написи про ціну реалізації мають бути чіткими та простими;
— ціна товару повинна включати всі податки та неподаткові обов’язкові платежі, які сплачує споживач, купуючи цей товар. Уточнимо, що окремо відображати суму податків, уключених до ціни, не потрібно. Наприклад, якщо товар продається з ПДВ, то він має включатися до ціни, однак окремо виділяти таку суму, як зазвичай це роблять у накладних, немає необхідності;
— ціна зазначається за одну упаковку товару, а за її відсутності — за одиницю виміру.
Для позначення цін на товари у сфері роздрібної торгівлі зазвичай використовуються цінники (ярлики цін) або покажчики цін, а у сфері ресторанного господарства — цінники на куповані товари, прейскуранти та меню (пункт 6 Інструкції № 2). Відмінності в них полягають у такому.
Цінник призначено для позначення ціни лише на один товар. Покажчик цін містить ціни на групу товарів. Прейскурант — те саме, що й покажчик цін, лише у сфері громадського харчування (на алкогольні напої). У меню зазначаються ціни на страви, а також кулінарні, булочні, борошняні кондитерські вироби, які пропонуються до продажу протягом дня.
Про те, що інформація про ціну товару повинна доводитися до покупців одним із зазначених способів, ідеться як у пункті 20 Правил торгівлі № 833, так і у правилах торгівлі окремими товарами. Крім того, обов’язок реалізовувати товар за наявності покажчика ціни у грошовій одиниці України (гривні) установлено пунктом 8 статті 3 Закону про РРО.
Також продавці мають бути готові виконати вимоги покупців, які побажають упевнитися в правомірності позначеної на ціннику ціни (пункт 4 статті 17 Закону про захист прав споживачів, пункт 21 Правил торгівлі № 833, пункт 16 Інструкції № 2). Як підтвердження продавець повинен надати накладні, облікові документи або реєстр роздрібних цін, який приписано вести пунктом 5 Інструкції № 2.
Як правильно розмістити інформацію про ціну та оформити цінник
Для того щоб цінники (інші засоби інформування про ціну) однозначно сприймалися перевіряючими як засоби наочної інформації про ціну, підприємцям слід дотримуватися норм спеціальної Інструкції № 2. У пункті 2 цього документа зазначено, що він поширюється на всіх роздрібних торговців і на всі пункти ресторанного господарства.
Згідно із загальними вимогами щодо оформлення цінники повинні:
— виготовлятися друкованим або іншим способом, можуть наноситися етикет-пістолетом, спосіб нанесення роздрібних цін на конкретні товари визначається підприємцем;
— бути оформлені чітко та естетично (чорнилом, пастою, штемпельною фарбою (штампом) тощо), забороняється позначення цін олівцем;
— відповідати законодавству про мови (у сфері обслуговування використовується українська мова або інша прийнятна для сторін).
Далі в таблиці наведемо обов’язкові реквізити цінників, покажчиків цін, прейскурантів.
| Вид товару | Обов’язкові реквізити цінника |
| Торгівля продовольчими товарами | |
| Товари, які продаються на вагу | Назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів |
| Товари або напої, які продаються на розлив | Назва товару або напою, сорт, ціна за одиницю об’єму або одиницю ваги |
| Штучні товари та напої в пляшках | Назва товару або напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку |
| Розфасовані товари | Назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів, вага одиниці розфасовки, ціна за одиницю розфасовки |
| Торгівля непродовольчими товарами | |
| Товари, на які ціни встановлюються залежно від сорту | Назва товару, сорт, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки |
| Товари, на які ціни не залежать від сорту | Назва товару, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки |
| Дрібні штучні товари (парфумерні, галантерейні тощо) | Назва товару, вага або об’єм, ціна за штуку або одиницю упаковки |
| Заклади ресторанного господарства | |
| Страви, кулінарні, борошняні кондитерські вироби, напої власного виробництва | У меню зазначаються перелік такої продукції, вихід і ціна однієї порції |
| Алкогольні та безалкогольні напої, пиво, тютюнові | У прейскуранті зазначаються перелік таких товарів, маса, об’єм і ціна за одиницю відповідного продукту, для алкогольних напоїв — місткість пляшки, ціна за пляшку, за 50 мл і 100 мл |
Крім усього іншого, на ціннику (покажчику цін) обов’язково має бути дата встановлення ціни, підпис особи, уповноваженої встановлювати ціну (підприємця або уповноваженого ним працівника), а також печатка або штамп суб’єкта господарювання (за наявності) (пункт 9 Інструкції № 2).
Щоправда, якщо товар ідентифікується за штрих-кодами, а ціна зберігається в пам’яті РРО чи комп’ютера, то дату, підпис і печатку (штамп) на цінниках можна не зазначати (але при цьому в торговельному залі має розміщуватися прейскурант цін з датою, підписом уповноваженої особи та печаткою).
Також пункт 13 Інструкції № 2 не вимагає наявності підпису та дати, якщо ціна позначається етикет-пістолетом або наклеюванням стрічки.
У закладах ресторанного господарства меню та прейскурант мають бути підписані керівником і матеріально відповідальною особою (завідувачем виробництва, бригадиром, буфетником, барменом тощо) і скріплені печаткою суб’єкта господарювання.
Розміщувати окремо виготовлені цінники можна поряд з товаром (наприклад, на полицях, на стелажах, безпосередньо на зразках товарів або підвісити над викладенням товару), головне, цінник має знаходитися біля відповідного товару, щоб не вводити покупців в оману.
Крім того, ціни можуть бути зазначені на товарних ярликах довідка 1, етикетках підприємств-виробників, упаковці, в якій товар продається населенню, або безпосередньо написані на самому товарі, якщо позначення ціни не псує його товарного вигляду та не позначається на якості товару.
Існують особливості позначення ціни окремих видів товарів. Так, у разі продажу друкованої продукції цінники оформляють на її зразках із зазначенням ціни видання та дати позначення ціни. При реалізації періодичних друкованих видань (газет, журналів тощо) ціни відображаються безпосередньо на їх зразках, які зберігаються до кінця продажу.
Аптеки повинні дотримуватися додаткової вимоги : ціни на лікарські препарати та вироби медичного призначення необхідно зазначати безпосередньо на оригінальній упаковці виробу.
Окремі «цінові» випадки
Знижки та розпродажі.
Якщо через деякий час підприємець вирішив переглянути ціну на товари, то в такому разі йому необхідно змінити цінники та інші засоби інформування. Для цього потрібно закреслити стару, проставити нову ціну та посвідчити її підписом відповідального працівника. Якщо ж зробити це з об’єктивних причин не вдається (наприклад, ціни були проставлені етикет-пістолетом), то новий цінник дозволено наклеїти на старий (пункт 11 Інструкції № 2).
При цьому слід ураховувати вимогу частини 6 статті 15 Закону про захист прав споживачів: після публічного оголошення про розпродаж, застосування знижок або зменшення ціни має доводитися інформація про ціну продукції, яка була встановлена до початку акції, а також ціну цієї ж продукції після їх початку.
Переоцінка (дооцінка, уцінка).
Якщо ціна реалізації товару зменшується у зв’язку з переоцінкою, то на ціннику також необхідно закреслити первісну ціну та написати нову, посвідчивши її підписом працівника, відповідального за встановлення цін. Якщо первісну ціну закреслити неможливо, нова ціна наклеюється поверх попередньої. У процесі переоцінки на цінниках проставляється літера «П», що позначає проведення переоцінки.
Крім того, оголошення про нові ціни потрібно розмістити в торговельному залі та зберігати до остаточного продажу переоцінених товарів.
Два товари за однією ціною .
Якщо за одну ціну продавець пропонує декілька товарів або надає право споживачу при реалізації однієї продукції отримати іншу продукцію за зниженою ціною, то споживач має бути поінформований щодо (частина 3 статті 15 Закону про захист прав споживачів):
— змісту і вартості пропозиції та в разі пропозиції товарів за одну ціну — ціни таких товарів окремо;
— умови пропозиції, у тому числі строку її дії та будь-яких обмежень, уключаючи обмеження за кількістю.
Відповідальність і контроль держорганів
Тепер розглянемо, яка відповідальність може загрожувати підприємцям за відсутність цінників чи їх неправильне оформлення. Штрафи за зазначені порушення встановлено Законом про захист прав споживачів і КУпАП. Вони можуть застосовуватися до підприємців під час перевірок представників органів із захисту прав споживачів довідка 2 та інших органів, яким надано право накладати штрафи згідно з КУпАП. Їх перелік і розміри ми наведемо в таблиці.
| Розмір штрафної санкції | Хто накладає | Чим установлена |
| За відсутність передбаченої Законом про захист прав споживачів інформації про продукцію (її ціну) накладаються фінансові санкції в розмірі 30 % вартості отриманої для реалізації партії товару (але не менше 5 нмдг — 85 грн.). Якщо ж облік доходів і витрат не ведеться, то розмір санкції становить 85 грн. (5 нмдг) | Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів | Пункт 7 частини 1 статті 23 Закону про захист прав споживачів |
| За порушення правил торгівлі (у тому числі надання інформації про ціну, зокрема шляхом розміщення цінника) на працівників торгівлі та підприємців: у розмірі від 17 до 170 грн. | Протокол про ці порушення може бути складено посадовими особами МВС або місцевих органів влади. | Стаття 155 КУпАП |
Висновки
Продавці зобов’язані інформувати споживачів про ціни на товар (послуги), для цього зазвичай використовуються цінники, а в певних випадках допускаються покажчики цін, меню, прейскуранти.
Цінник (меню, прейскурант) повинен містити: ціну, дату її встановлення, підпис відповідальної особи і печатку або штамп суб’єкта господарювання.
У закладах ресторанного господарства меню і прейскурант мають бути підписані керівником і матеріально відповідальною особою (завідувачем виробництва, бригадиром, буфетником, барменом і т. п.) і скріплені печаткою суб’єкта господарювання.
Якщо товар ідентифікується за штрих-кодами, а ціна зберігається в пам’яті РРО чи комп’ютера, то дату, підпис і печатку (штамп) на цінниках можна не зазначати (однак при цьому в торговельному залі має знаходитися прейскурант цін з датою, підписом уповноваженої особи та печаткою). Не потребується наявність підпису та дати, якщо ціна позначається етикет-пістолетом або наклеюванням стрічки.
Якщо підприємець надає знижку на товар, то на ціннику потрібно закреслити стару ціну, проставити нову та посвідчити її підписом відповідального працівника. Якщо ж зробити це з об’єктивних причин не вдається (наприклад, ціни були проставлені етикет-пістолетом), то новий цінник дозволено наклеїти на старий.
За відсутність цінників або «цінові» порушення підприємцю загрожують штрафні санкції згідно із Законом про захист прав споживачів і КУпАП. Виявити такі порушення можуть представники органу із захисту прав споживачів, якщо, звичайно, підприємець не підпадає під перевірочний мораторій. Також відсутність цінника може розглядатися як порушення правил торгівлі, які можуть зафіксувати у протоколі працівники МВС.
Довідкова інформація (довідка)
1 Товарний ярлик — це форма первинного документа, який використовується у разі комісійної торгівлі непродовольчими товарами, прийнятими від фізичних осіб.
2 Про мораторій на перевірки органів із захисту прав споживачів ми писали у «ВД», 2012, № 10, с. 6 та у цьому номері на с. 18.
