Прокат тенісних столів: яку систему оподаткування обрати та як організувати облік

Прокат тенісних столів: яку систему оподаткування обрати та як організувати облік

Фізична особа — підприємець хоче встановити тенісні столи та справляти плату за час користування ними.

На якій системі оподаткування (загальній чи спрощеній) можна провадити цей вид діяльності? Який код КВЕД підходить для цього виду діяльності?

Відповіді на ці та інші запитання шукатимемо в наведеній статті.

Вікторія ПЕТРУШИНА, консультант газети «Власне Діло»

Документи статті

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про захист прав споживачів — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Інструкція № 21-5 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.

КВЕД — Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457.

Правила № 313 — Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 16.05.94 р. № 313.

Порядок № 46 — Порядок надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, затверджений наказом Укрсоюзсервісу від 16.12.99 р. № 46.

Перелік № 1258 — Перелік платних побутових послуг, на провадження діяльності з наданням яких придбавається торговий патент, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1258.

Наказ № 8 — наказ Укрсоюзсервісу «Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо їх використання» від 29.09.95 р. № 8.

Прокат: загальноправові норми

Надання предметів у тимчасове користування здійснюється на умовах прокату. Правові основи прокату описано в параграфі 2 глави 58 ЦКУ.

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов’язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк (стаття 787 ЦКУ).

Договір прокату є публічним договором , тобто прокатник бере на себе зобов’язання з надання послуг прокату всім, хто до нього звернеться. При цьому встановлюються єдині для всіх споживачів умови прокату. Крім того, договір прокату є договором приєднання . Це означає, що умови договору встановлюються лише однією стороною (суб’єктом, який надає послуги прокату). Інша сторона (наймач), якщо вона згодна з запропонованими умовами, укладає договір з прокатником.

Прокатнику необхідно розробити та встановити типові умови договору прокату (тарифи, порядок отримання та повернення предмета, відповідальність за псування, пошкодження, прострочення повернення предмета прокату тощо). Такі типові умови повинні пропонуватися всім користувачам, які бажають узяти річ напрокат.

Слід звернути увагу ще на декілька важливих моментів, установлених ЦКУ:

1) наймодавець має бути зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності. Причому з визначення договору прокату випливає, що надання речей у прокат має бути одним з основних видів діяльності прокатника (у випадку з прокатом тенісних столів вважаємо, що підійде код згідно з КВЕД 77.21 «Прокат товарів для спорту та відпочинку»);

2) наймодавець зобов’язаний проводити капітальний і поточний ремонти предметів, що надаються у прокат, за свій рахунок. Єдиний виняток становить випадок, коли наймодавець зможе довести, що пошкодження речі відбулося з вини наймача (частина 3 статті 791 ЦКУ);

3) наймач не має права здати річ в субнайм (частина 1 статті 791 ЦКУ);

4) наймач має право відмовитися від договору прокату та повернути річ прокатнику в будь-який час. Плата за прокат речі, яка оплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю (стаття 790 ЦКУ).

Крім дотримання вимог ЦКУ, суб’єкт, зайнятий у сфері надання послуг прокату населенню, повинен керуватися ще й Правилами № 313.

Є також Порядок № 46, але щодо статусу цього документа зазначимо таке. З одного боку, його дію на сьогодні не скасовано, тобто він є чинним. З іншого боку, він розроблявся ще до прийняття ЦКУ, в якому тепер прописано правові нюанси договору прокату. Цей факт ставить під сумнів необхідність застосування вимог Порядку № 46. На думку авторитетних фахівців в області цивільного права ^{довідка 1},суб’єкт, який надає послуги з прокату, повинен дотримуватись Правил № 313, а ось вимоги Порядку № 46 є необов’язковими для застосування.

Ми вважаємо, що Порядком № 46 не слід нехтувати, оскільки він є спеціальним нормативним документом, що регулює порядок надання речей напрокат населенню, і більшість його положень є корисними в роботі прокатника. Водночас тих положень Порядку № 46, які не відповідають ЦКУ, можна не дотримуватися. Зокрема, це стосується застосування договору (замовлення-зобов’язання) за формою № ПО-П1 як бланка суворого обліку.

Чи потрібен договір прокату

Порядок № 46 вимагає укладати договір прокату (замовлення-зобов’язання) за формою № ПО-П1, яка затверджена наказом № 8. Причому бланки форми № ПО-П1 є бланками суворого обліку. Вище ми вже зазначали, що Порядок № 46 необхідно застосовувати в частині, що не суперечить ЦКУ, а ЦКУ жодних таких особливих вимог щодо форми договору прокату не містить.

Ми вважаємо, що стосовно прокату тенісних столів діють загальні правила ЦКУ щодо форми договору (статті 206 — 208 ЦКУ), яких повинен дотримуватися прокатник.

Так, операції між фізичними та юридичними особами (а також фізичними особами — підприємцями) необхідно укладати у письмовій формі, за винятком тих випадків, коли договір виконується у момент його укладання (статті 206 і 208 ЦКУ).

Вважаємо, що надання тенісних столів у прокат є саме тим випадком, коли договір виконується у момент його укладання. Адже наймач не забирає стіл із собою на обумовлений строк, а використовує на місці та в момент укладення договору. Тому укладати письмовий договір з кожним наймачем не потрібно.

Хоча якщо цей бізнес буде організований за принципом абонентської плати, тобто коли наймач сплачує за прокат тенісного столу наперед за місяць в обумовлені дні тижня та час, то в такому разі доведеться укласти договір у письмовій формі. Однак для цього не потрібно використовувати бланк суворого обліку № ПО-П1. Можна скласти договір (замовлення-зобов’язання) у довільній формі, важливо просто дотримуватись письмової форми. Примірна форма договору прокату наведена на с. 29 цього номера.

Єдиний податок чи загальна система

Виходячи з ідеї прокату тенісних столів, цю послугу підприємець, найімовірніше, надаватиме населенню. Ураховуючи це, розглянемо, яку систему оподаткування він може обрати.

Єдиний податок. Основні принципи роботи на єдиному податку, у тому числі для надання послуг прокату тенісних столів, наведемо в таблиці.

З наведеної таблиці робимо висновки. Якщо підприємець збирається працювати самостійно без найманих працівників, то він може обрати групу 1.

З найманими працівниками можна обрати і групу 2.

Перевагою єдиноподатних груп 1 і 2 є стабільна невелика ставка єдиного податку.

Хоча групи 3 (5) мають свою перевагу, принцип якої: «є дохід — є і єдиний податок, немає доходу — немає податку». Це добре, якщо діяльність має чітко виражений сезонний характер. Чи можна так сказати про прокат тенісних столів? Тут, найімовірніше, усе залежить від того, де стоятимуть столи: на вулиці чи у приміщенні. Якщо у приміщенні, то кількість клієнтів не залежить від погодних умов, а якщо на вулиці, то в осінньо-зимовий період може спостерігатися зменшення їх кількості.

Крім того, щокварталу єдиноподатники сплачують ЄСВ за себе. Сума ЄСВ розраховується як добуток мінімальної зарплати для відповідного місяця та ставки ЄСВ 34,7 %. Далі необхідно скласти ЄСВ за кожний місяць кварталу і суму (за три місяці) сплатити у встановлені сроки.

З єдиноподатних «плюсів» для цієї діяльності можна виділити те, що не потрібно придбавати торговий патент та використовувати РРО. Але! На вимогу покупця єдиноподатник повинен надати розрахунковий документ довільної форми, що підтверджує оплату за послугу. Видавати розрахунковий документ підприємця зобов’язує частина 11 статті 8 Закону про захист прав споживачів.

Загальна система . Підприємці-загальносистемники самостійно розраховують суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету. Для цього їм потрібно знати розмір чистого доходу за кожний місяць року.

Чистий дохід — це різниця між виручкою, отриманою від підприємницької діяльності, і витратами, здійсненими під час такої діяльності. Однак склад витрат, які можна врахувати загальносистемникам під час обчислення чистого доходу, обмежений. Сюди можна включити лише ті платежі, які:

1) підтверджені документально;

2) пов’язані з господарською діяльністю підприємця;

3) є витратами операційної діяльності.

Оскільки загальносистемник розраховує свій чистий дохід як різницю між виручкою та витратами, то чим більше витрати та менше доходи, тим менше ПДФО до сплати до бюджету. У зв’язку з цим звертаємо вашу увагу на такий нюанс. Вартість тенісних столів повинна включатися до витрат у вигляді амортизаційних відрахувань (підпункти 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 і 138.10.4 ПКУ). Однак податківці вже багато років наполягають на тому, що загальносистемники не мають права нараховувати амортизацію, а отже, не мають права відображати такі витрати. Отже, витрати на купівлю тенісних столів не потраплять до витрат загальносистемника.

Таке саме стосується і амортизації вартості приміщення, в якому стоятимуть тенісні столи. Що мається на увазі? Якщо приміщення було придбано підприємцем і право власності оформлене на нього, то вартість цього приміщення через амортизацію не потрапить до витрат підприємця і відповідно не зменшить його ПДФО до сплати. Тому в таких ситуаціях ми завжди рекомендували загальносистемникам брати приміщення в оренду, оскільки витрати на оренду основних засобів загальновиробничого призначення належать до операційних витрат на підставі підпункту 138.8.5 ПКУ.

Крім того, слід пам’ятати, що прокат тенісних столів на загальній системі потребує від підприємця застосування РРО та придбання торгового патенту.

Тут же слід сказати і про сплату загальносистемниками ЄСВ за себе. Базою для нарахування ЄСВ є чистий дохід (різниця між виручкою та витратами), що розраховується для сплати ПДФО (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ). Річна сума ЄСВ розраховується так: сума минулорічного чистого доходу (розмір той самий, що й для розрахунку авансових платежів з ПДФО) множиться на ставку внеску 34,7 %. При цьому сума ЄСВ за себе включається до витрат загальносистемника за наявності відповідних підтвердних документів (детальніше див. «ВД», 2012, № 20, с. 8). Сплачується ЄСВ за календарний рік до 10 лютого року, наступного за звітним.

Ми розглянули всі аспекти діяльності з прокату тенісних столів, а обрання відповідної системи оподаткування залишаємо за вами.

Торговий патент

Єдиноподатників звільнено від сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (підпункт 5 пункту 297.1 ПКУ). Отже, якщо підприємець, який має намір давати напрокат тенісні столи, обрав спрощену систему оподаткування, йому не потрібно придбавати торговий патент.

А загальносистемники повинні виходити з підпункту 267.1.1 ПКУ, в якому сказано, що платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльност є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які провадять, зокрема, діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України. У цьому підпункті ПКУ йдеться про Перелік № 1258. Так от, Переліком № 1258 передбачено, що послуги з прокату спортивних виробів підлягають патентуванню.

Оформлення розрахунків

Для підтвердження отримання плати від споживачів Порядком № 46 передбачено видачу розрахункового документа. Причому під розрахунковим документом відповідно до пункту 3.6 цього Порядку мається на увазі:

— або касовий чек РРО,

— або квитанція за формою, затвердженою в установленому порядку, для наймодавців, які відповідно до законодавства не застосовують РРО.

Що стосується застосування РРО, то загальносистемники, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, у сфері послуг зобов’язані застосовувати РРО (стаття 3 Закону про РРО). Прокат тенісних столів є послугою, тому загальносистемникам у цьому випадку доведеться застосовувати РРО.

Підприємці на єдиному податку згідно з пунктом 296.10 ПКУ і частиною 6 статті 9 Закону про РРО під час надання послуг можуть не застосовувати РРО. У цьому випадку касовий чек не видається, однак наймач тенісного столу цілком законно може вимагати розрахунковий документ, що підтверджує оплату послуги.

Ще раз нагадаємо, що єдиноподатник повинен видати розрахунковий документ наймачу на підставі частини 11 статті 8 Закону про захист прав споживачів. А згідно з частиною 15 статті 3 Закону про РРО підприємці, які здійснюють готівкові розрахунки у сфері послуг, зобов’язані видавати чек, накладну або інший письмовий документ, якщо цього вимагає покупець.

Виходить, що з точки зору законодавства про захист прав споживачів підприємці, які не використовують касовий апарат, можуть видавати документ лише на вимогу бажаючих, і це не вважатиметься порушенням. Причому в одному з роз’яснень в ЄБПЗ податківці також зазначили, що видача документа потрібна лише в межах виконання Закону про захист прав споживачів.

Тепер декілька слів про форму розрахункового документа, який повинен видати єдиноподатник на вимогу наймача. Форму квитанції № ПО-П2 затверджено наказом № 8. Причому така квитанція є бланком суворого обліку. Вимога про те, що квитанція має бути бланком суворого обліку, міститься і в пункті 13 Правил № 313, і в наказі № 8. Однак ми вважаємо, що ці норми застаріли і є необов’язковими для застосування єдиноподатниками, оскільки ні ПКУ, ні Закон про захист прав споживачів, ні Закон про РРО не вимагають від єдиноподатників користуватися при розрахунках бланками суворого обліку. Тому єдиноподатникам необов’язково застосовувати бланк суворого обліку № ПО-П2, а достатньо надати розрахунковий документ довільної форми та лише на вимогу наймача (детальніше про форму розрахункового документа для єдиноподатника див. «ВД», 2012, № 15, с. 4).

Звертаємо увагу, що на практиці працівники сфери захисту прав споживачів, які можуть прийти на перевірку до підприємця, який надає напрокат тенісні столи, також дотримуються позиції, що підприємець:

— повинен видавати розрахунковий документ довільної форми на вимогу наймача;

— не зобов’язаний застосовувати бланки форми № ПО-П2 (вони не штрафують єдиноподатників за незастосування цієї форми).

Довідкова інформація (довідка)

¹ Научно-практический комментарий к гражданскому законодательству Украины: [В 4 т.] /А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. — Т. 3. — К.: А. С. К.; Севастополь: Ин-т юрид. исслед., 2005. — С. 216.