Чи потрібні єдиноподатнику групи 2 документи, що підтверджують витрати
ЗАПИТАННЯ. Приватний підприємець (єдиний податок, група 2) займається виробництвом сувенірів. Чи обов’язково йому мати документи, що підтверджують його витрати, наприклад, на закупівлю матеріалів? Якими можуть бути наслідки за їх відсутність?
ВІДПОВІДЬ. Незважаючи на те що чинне законодавство надає єдиноподатникам деяку можливість маневру стосовно документів, які підтверджують витрати, податківці навряд чи схвалять відсутність таких документів. Далі пояснимо чому.
Стаття 44 ПКУ стосується всіх без винятку підприємців (у тому числі і єдиноподатників). У ній ідеться про те, що суб’єкти господарювання (а підприємці ними є) зобов’язані вести облік доходів довідка 1 і витрат на підставі первинних документів. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.
З одного боку , єдиноподатники (незалежно від обраної групи) у своїй декларації наводять лише суму доходу, а витрати взагалі не відображають. Тому мати документи, що підтверджують витрати (зокрема, документи на товар), у зв’язку зі складанням цього звіту їм більше не потрібно.
З іншого боку , є ще звітність, «завдяки» якій єдиноподатнику потрібно підтверджувати витрати. У формі № 1ДФ підприємець зобов’язаний зазначити всі кошти, які протягом кварталу виплачував громадянам або підприємцям, у тому числі за придбані у них товари, роботи або послуги. А кожна з цих сум згідно з пунктом 44.1 ПКУ обов’язково має бути підтверджена первинним документом (наприклад, випискою банку, квитанцією, чеком або документом довільної форми про готівкову оплату товарів, робіт або послуг, якщо вони отримувалися у громадян або у фізичних осіб — єдиноподатників).
Нагадуємо, що у звіті за формою № 1ДФ не відображаються лише виплати на користь юридичних осіб, отже:
— якщо підприємець придбавав товари (роботи, послуги) у громадян або інших підприємців і не має документів, що підтверджують такі купівлі, то податківці можуть не визнати поданий ним звіт за формою № 1ДФ. А це загрожує штрафом за неподання податкової декларації у розмірі 170 грн. за кожний неподаний звіт (стаття 120 ПКУ);
— якщо ж підприємець придбавав товари (роботи, послуги) виключно у юридичних осіб, то він не зобов’язаний був зазначати витрачені суми у звіті за формою № 1ДФ, а отже, йому не потрібні документи, що підтверджують факт купівлі. Однак при цьому йому потрібно мати документи про купівлю, щоб підтвердити той факт, що товар дійсно було придбано у юридичної особи (а отже, вартість такого товару не потрапила до форми № 1ДФ цілком законно).
Таким чином, єдиноподатнику групи 2, який займається виробництвом сувенірів, так чи інакше, але документи, що підтверджують витрати (хоча б платіжні), мати потрібно.
Довідкова інформація (довідка)
1З 01.01.2012 р. до доходу єдиноподатника має включатися вартість безоплатно отриманих товарів (пункт 292.3 ПКУ). Але! У тому ж пункті ПКУ наведено визначення безкоштовно отриманих товарів:
«Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку».
Як бачимо, якщо єдиноподатник не укладав письмовий договір на товар відповідно до законодавства, то товар не може вважатися безоплатно отриманим і, отже, його вартість не може бути включена до доходу єдиноподатника.
Документ консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
