Перевірки платників ПДВ, які відобразили в декларації податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН
Якщо платник ПДВ уключив до складу податкового кредиту податкові накладні, що підлягають реєстрації, але не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, то податкові органи вживатимуть щодо нього заходи (надсилання повідомлень, позапланові перевірки). Про те, в якому порядку вживатимуться зазначені заходи, поговоримо в цій статті.
Ганна КАЛИНОВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про ЕЦП — Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. № 852-IV.
Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.
Методичні рекомендації № 420 — Методичні рекомендації щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН, затверджені наказом ДПСУ від 15.05.2012 р. № 420.
Методичні рекомендації № 516 — Методичні рекомендації щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджені наказом ДПСУ від 14.06.2012 р. № 516.
Умовні позначення
ПК — податковий кредит.
ПН — податкова(і) накладна(і).
РПН — Реєстр(и) виданих і отриманих податкових накладних.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
ПЗ — податкове зобов’язання.
ЕЦП — електронний цифровий підпис.
Реєстрація ПН в ЄРПН: нагадуємо загальні правила
Насамперед зауважимо, що реєстрації в ЄРПН підлягають ПН:
— із сумою ПДВ понад 10 тис. грн.;
— виписані на постачання імпортних або підакцизних товарів незалежно від зазначеної в них суми ПДВ.
Якщо ПН підлягає реєстрації в ЄРПН, то постачальник зобов’язаний надати її покупцю після реєстрації в ЄРПН (абзац другий пункту 201.10 ПКУ). У верхній лівій частині оригіналу такої ПН має бути поставлена позначка «Х» у полі «Включено до ЄРПН». На реєстрацію ПН постачальнику надається 15 календарних днів, наступних за датою її виписки (абзац сьомий пункту 201.10 ПКУ). Якщо цей строк буде пропущено, зареєструвати ПН в ЄРПН не можна.
Якщо ПН не зареєстрована в ЄРПН, то покупець не має права на включення сум ПДВ до ПК (абзац дев’ятий пункту 201.10 ПКУ). Тому в інтересах покупця перевірити факт такої реєстрації. При цьому зазначимо, що така перевірка є правом покупця, а не обов’язком. Якщо покупець довіряє постачальнику, то він може і не перевіряти факт реєстрації ПН в ЄРПН.
Для перевірки факту реєстрації ПН покупець має право подати запит до ЄРПН і отримати з нього відповідний витяг (пункт 13 Порядку № 1246). Щоб отримати інформацію з ЄРПН, покупцю необхідно мати спеціальне програмне забезпечення, ЕЦП і договір з податковим органом про визнання електронних документів. Запит підлягає підписанню ЕЦП і шифруванню, після чого надсилається на електронну адресу Центру обробки електронних звітів ДПСУ. Не пізніше наступного операційного дня платнику повинні надіслати підписаний ЕЦП і зашифрований витяг з ЄРПН, в якому зазначається відповідна інформація на запит про ПН.
Для підтвердження факту реєстрації ПН в ЄРПН часто покупці просять від постачальника надати разом із ПН копії квитанцій про їх реєстрацію. Але! Постачальник зовсім не зобов’язаний надавати такий документ покупцю.
Якщо ПН не буде зареєстрована в ЄРПН, то єдиним способом зберегти ПК для покупця — подати заяву зі скаргою на постачальника (додаток Д8 до декларації з ПДВ). Про це йдеться в абзаці одинадцятому пункту 201.10 ПКУ.
Подати таку заяву можна лише разом із податковою декларацією за звітний податковий період (пункт 201.11 ПКУ), тобто лише з декларацією з ПДВ за період, в якому відбувся факт сплати ПДВ постачальнику або факт отримання товарів/послуг, що підтверджується відповідними первинними документами. Схоже, що зробити це через період не можна (див. консультацію в розділі 130.25 ЄБПЗ). Якщо покупець не подасть скаргу, право на ПК він автоматично втрачає.
До заяви слід додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що посвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, які підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Документально підтверджувати факт нереєстрації ПН в ЄРПН чинне законодавство не вимагає.
Наявність такої скарги може бути підставою для проведення позапланової виїзної перевірки постачальника з метою з’ясування достовірності та повноти нарахування ним ПЗ з ПДВ (абзац одинадцятий пункту 201.10 ПКУ).
Хто потрапляє під підозру податківців
Наказом від 15.05.2012 р. № 420 ДПСУ затвердила Методичні рекомендації № 420, якими встановлюється порядок дій податкових органів щодо виявлення та відпрацювання платників, які включили до ПК ПН, що підлягають реєстрації в ЄРПН, але не зареєстровані в ньому. Під терміном «відпрацювання», прописаним у назві Методичних рекомендацій № 420, мається на увазі застосування заходів щодо таких платників ПДВ.
Отже, які ж платники ПДВ та чим привернуть увагу податківців під час відпрацювання? Відповіді на ці запитання знаходимо в підпунктах 2.2 і 2.3 Методичних рекомендацій № 420.
| Які платники ПДВ привертають увагу податківців під час відпрацювання? | Коментарі |
| Ті, що не подали РПН | Платники ПДВ у встановлені для місячної декларації строки (тобто до 20-го числа місяця, наступного за звітним) подають до податкового органу за місцем реєстрації декларації з ПДВ з відповідними додатками. Після опрацювання поданих декларацій податківці складають переліки тих платників, які не подали РПН. Ці переліки передаються до відповідних підрозділів ДПС на третій робочий день після граничного строку для подання декларації. При цьому звертаємо увагу на такий важливий нюанс. По суті кажучи, декларацію з ПДВ можна подати і без РПН. Але! У Методичних рекомендаціях № 516 (див. коментар до них у «ВД», 2012, № 18, с. 24) податківці зазначили, що неподання РПН є однією з підстав для невизнання декларації. Відповідно якщо декларація подана без РПН, податківці наполягатимуть на її невизнанні. Сміливих платників ПДВ можемо порадувати, що стосовно цього питання вже є позитивна судова практика (див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р. у справі № 2а-17785/11/2670). Інакше кажучи, якщо податківці відмовилися визнавати декларацію без РПН і таке їх рішення не оскаржене платником ПДВ, то останньому загрожує документальна позапланова виїзна перевірка, у результаті якої податківці самостійно нарахують ПЗ |
| Ті, які включили до ПК ПН, що підлягають реєстрації в ЄРПН, але не зареєстровані в ньому | Відповідні підрозділи ДПС формують переліки таких платників щомісяця, не пізніше 28-го числа на підставі співставлення даних РПН та ЄРПН. Схоже, що система співставлення РПН та ЄРПН може виявити лише ті ПН, в яких сума ПДВ перевищує 10 тис. грн. Що стосується не включених до ЄРПН ПН, складених на постачання імпортного та/або підакцизного товару з сумою ПДВ менше 10 тис. грн., і ПН в електронній формі, то їх податківці зможуть виявити лише при проведенні документальної перевірки, оскільки у РПН імпортний/підакцизний статус товару не відображається (цей статус відображається лише в самій ПН) |
Що загрожує «підозрілим» платникам ПДВ
Як ми зазначили вище, податкові органи щомісяця не пізніше 28-го числа порівнюють дані за ПК з РПН, наданими платниками, та ЄРПН. Потім вони формують переліки платників ПДВ, які включили до складу ПК з ПДВ незареєстровані ПН.
Виявивши таких платників, податківці з 28-го числа поточного по 4-е число наступного місяця направляють їм інформаційне повідомлення:
— в електронній формі автоматично через портал ДПСУ з дотриманням вимог Закону про ЕЦП — якщо з платником укладено договір про визнання електронних документів. Платник, який отримав таке електронне повідомлення, може вимагати надання повідомлення також і в паперовій формі, що здійснюється органом ДПС за місцем податкового обліку платника протягом трьох робочих днів. Паперове повідомлення підписується начальником (заступником начальника) органу ДПС;
— у паперовій формі — якщо договір про визнання електронних документів з платником не укладено (строк направлення повідомлень у цьому випадку Методичними рекомендаціями № 420 не встановлено).
Зверніть увагу! Факт отримання інформаційного повідомлення платника ні до чого не зобов’язує — для нього це лише сигнал приготуватися. Про подальші дії податківців поговоримо далі.
Камеральна перевірка платників
Розділ 3 Методичних рекомендацій № 420 присвячено особливостям камеральних перевірок платників ПДВ груп 1 і 2.
Камеральна перевірка є перевіркою даних, зазначених у деклараціях (у цьому випадку — у деклараціях з ПДВ і РПН) протягом 30 календарних днів, наступних за граничним строком для подання декларації.
Під час камеральної перевірки декларацій з ПДВ податківці насамперед звертають увагу на факт подання заяви зі скаргою від покупця (тобто додатка Д8 до декларації з ПДВ) при відображенні ПК на підставі ПН, що не зареєстровані, але підлягають реєстрації.
Якщо покупець додав заяву зі скаргою до декларації з ПДВ, то податківці перевіряють:
— період подання заяви;
— факт додавання до неї копій необхідних розрахункових або первинних документів.
При цьому в пункті 3.2 Методичних рекомендацій № 420 як період для надання такої заяви названо період виникнення права на ПК (тобто період, в якому настала перша подія: оплата або отримання товарів/послуг). Схоже, що податківці не визнаватимуть заяву стосовно ПН, яка надійшла покупцю із запізненням. Хоча в розділі 130.25 ЄБПЗ податківці визнавали право на подання скарги в періоді, в якому платник фактично відображає ПК, у тому числі за ПН, що запізнилася .
У свою чергу, у постачальника, стосовно якого надійшла скарга, перевіряється факт відображення ним ПЗ за ПН, щодо якої подано заяву від покупця.
Дії податківців стосовно покупця. Якщо заяви немає (а також її подано несвоєчасно та/або без необхідних документів), а покупець сформував ПК на підставі ПН, не зареєстрованих в ЄРПН або зареєстрованих з меншою сумою ПДВ, ніж унесена до Реєстру/декларації, то податківці надсилають йому запит про:
1) надання документальних пояснень щодо формування ПК (пункт 73.3 ПКУ). При цьому якщо платник не надасть відповідь протягом 10 робочих днів з моменту отримання запиту, у податківців з’являється підстава для проведення документальної позапланової виїзної перевірки (пункт 78.1 ПКУ);
2) зменшення ПК через уточнюючий розрахунок (відповідно до пункту 201.6 ПКУ) і виправлення показників у РПН методом «сторно». При цьому надавати виправлений РПН податківцям не потрібно (див. консультацію в розділі 130.23 ЄБПЗ).
Зверніть увагу! Цей запит надсилається платникам у такі строки:
— якщо сума розбіжностей становить 50 тис. грн. і більше — у тижневий строк;
— у решті випадків — до закінчення граничного строку для проведення камеральної перевірки.
Якщо покупець, який відобразив в обліку незареєстровану ПН, не подав заяву зі скаргою та не надав відповідь на запит податківців відповідно до пункту 73.3 ПКУ, то податківці мають підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Якщо ж під час перевірки покупець підтвердить формування ПК іншими ПН, які не внесені до РПН (причому цей факт не призводить до недійсності ПН) і не підлягають реєстрації в ЄРПН, то податківці також надсилають запит на проведення зустрічної звірки/перевірки постачальнику з метою підтвердження складання таких ПН.
У результаті згідно з пунктом 3.4 Методичних рекомендацій № 420 податківці вважають розбіжності у ПК покупця відпрацьованими, якщо:
— здійснено коригування РПН методом «сторно»;
— надано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за відповідний період і проведено коригування РПН методом «сторно».
У першу чергу проведення позапланових виїзних перевірок слід чекати платникам, в яких обсяг сформованого ПК за не зареєстрованими в ЄРПН ПН становить 50 тис. грн. і більше.
Висновки
1. Податкові органи щомісяця до 28-го числа порівнюють дані щодо ПК з РПН, наданих платниками, і ЄРПН. Потім вони формують переліки платників ПДВ, які включили до складу ПК незареєстровані ПН.
2. Далі не пізніше 4-го числа наступного місяця платникам ПДВ, які не подали за звітний місяць РПН або мають розбіжності між даними РПН і ЄРПН, надсилаються:
— електронні повідомлення, якщо договір про визнання електронних документів укладено. Паперове повідомлення, яке є аналогічним електронному, надається на вимогу платника протягом трьох робочих днів;
— паперові повідомлення, якщо договір про визнання електронних документів не укладено.
3. У тижневий строк після формування переліків вживаються заходи щодо платників, в яких сума розбіжностей становить 50 тис. грн. і більше, решту перевіряють до закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
4. Розбіжності вважаються опрацьованими, якщо здійснено коригування РПН методом «сторно» або надано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за відповідний період і проведено коригування РПН методом «сторно».
