Теми статей
Обрати теми

Якщо працівник працює позмінно: як вести облік робочого часу, нараховувати зарплату тощо

Редакція ВД
Стаття

Якщо працівник працює позмінно: як вести облік робочого часу, нараховувати зарплату тощо

 

Деякі категорії працівників, наприклад, касири, реалізатори, працівники цеху, водії, офіціанти, сторожі та охоронці, працюють позмінно або за принципом «день — ніч — 48», «доба — троє» тощо. Таким працівникам установлюється так званий підсумований облік робочого часу. Отже, у цій статті йтиметься про особливості введення підсумованого обліку робочого часу, організації режиму праці та відпочинку таких працівників.

Анастасія ХМЕЛЕВИЧ, консультант газети «Власне Діло»

 

Підсумований облік робочого часу: загальні моменти

Робочий час — це час, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, і дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку. Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50 КЗпП).

Специфіка роботи касирів, водіїв, офіціантів, працівників цеху, охоронців і сторожів полягає в необхідності перебувати на робочому місці позмінно, інколи цілодобової охорони об’єктів сім днів на тиждень, уключаючи вихідні, святкові та неробочі дні. Тому стосовно таких працівників щотижневу та щоденну тривалість робочого часу не може бути дотримано.

Вихід із цієї ситуації передбачено статтею 61 КЗпП. Для цієї категорії працівників ведеться підсумований облік робочого часу, коли щоденна або щотижнева норма робочого часу може відхилятися від законодавчо встановленої норми, проте загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин.

 

Укладення трудового договору

Насамперед відповімо на запитання: чи потрібно зазначати у трудовому договорі з працівником застосування підсумованого обліку робочого часу?

У пункті 4 Форми договору, в якому зазначається час виконання робіт, йдеться про те, що сторони мають право встановити підсумований облік робочого часу за певний обліковий період.

На нашу думку, у цьому випадку в пункті 4 краще зазначити, що час і дні виходу на роботу встановлюються згідно з графіком змінності (виходу на роботу), а його зробити доповненням до трудового договору. А зразок такого графіка ми наводили у «ВД», 2011, № 16, с. 14.

Таке саме стосується вихідних днів, які зазначаються в пункті 5 Форми договору.

Тепер розглянемо, як зазначити у трудовому договорі розмір заробітної плати працівника при підсумованому обліку робочого часу. Розмір заробітної плати працівника зазначається в пункті 3 Форми договору. Причому правила заповнення цього пункту не залежать від того, застосовується стандартний чи підсумований облік робочого часу. Так, у пункті 3 Форми договору потрібно вказати «твердий» розмір зарплати (не нижче мінімального), в якому фізична особа — підприємець зобов’язалася оплачувати працю працівника, застерігши, що вона нараховуватиметься в разі виконання відповідної норми виробітку, часу тощо.

Зауважимо, що незбіг сум місячної заробітної плати, зазначеної в пункті 3 Форми договору, і виплаченої заробітної плати не може розцінюватися як порушення трудового законодавства. Головне, щоб її розмір за умови нормального графіка роботи не був менше встановленого мінімуму.

Далі поговоримо про оплату праці працівників з підсумованим обліком робочого часу.

 

Режим робочого часу

Тривалість роботи. Згідно з пунктом 4 Методичних рекомендацій при підсумованому обліку робочого часу тривалість роботи протягом дня може становити до 12 годин. При цьому зауважимо, що встановлюючи тривалість роботи для таких працівників, підприємцю насамперед слід ураховувати специфіку, характер та умови його роботи, а цю норму Методичних рекомендацій розглядати як рекомендаційну. У зв’язку з чим досить популярний режим роботи «доба — троє», коли, наприклад, сторож протягом доби працює, а потім три дні відпочиває, на наш погляд, не є порушенням трудового законодавства, оскільки не суперечить нормам КЗпП.

Зверніть увагу! Призначати працівника на роботу протягом двох змін поспіль не можна через пряму заборону, що міститься в частині 2 статті 59 КЗпП.

Перерва для відпочинку та харчування. Перерва для відпочинку та харчування не включається до робочого часу працівника. Перерву працівники використовують на свій розсуд. Під час перерви вони можуть відлучатися з місця роботи. Однак специфіка роботи працівників з підсумованим обліком робочого часу така, що здебільшого встановити їм повноцінну перерву неможливо, адже вони постійно повинні бути на робочому місці. У таких випадках стаття 66 КЗпП зобов’язує роботодавця надати працівникам можливість приймання їжі протягом робочого часу. При цьому час перерви в роботі для внутрішньозмінного відпочинку та особистих потреб (у тому числі й для приймання їжі протягом робочого часу) буде складовою частиною робочого часу (лист Мінпраці від 04.10.2010 р. № 304/13/116-10).

Щоденний відпочинок. Під щоденним (міжзмінним) відпочинком розуміється час з моменту закінчення праці до початку наступного робочого дня (зміни). Тривалість його залежить від тривалості робочого часу. Так, згідно з частиною 1 статті 59 КЗпП і пунктом 7 Методичних рекомендацій при підсумованому обліку робочого часу тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку має бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (уключаючи перерву на обід). Тобто, якщо працівник відпрацював (з урахуванням перерви на обід) 12 годин поспіль, він повинен вийти на роботу не раніше ніж через 24 години.

Вихідні дні (щотижневий відпочинок). При підсумованому обліку робочого часу серед вільних від роботи днів виділяють вихідні дні. При цьому вихідні дні можуть не збігатися з вихідними днями інших працівників.

Роботодавцям слід ураховувати також, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин (стаття 70 КЗпП).

Зауважимо, що в разі залучення працівника до роботи в день, який для нього є вихідним (наприклад, при роботі за принципом «доба — троє»), така робота підлягає компенсації за згодою сторін шляхом:

— наданням іншого дня відпочинку

або

— у грошовій формі в подвійному розмірі.

Надурочні роботи. Надурочним при підсумованому обліку робочого часу вважається час, відпрацьований працівником понад норму тривалості робочого часу за обліковий період. Надурочний час підлягає оплаті відповідно до статті 106 КЗпП. А ось робота понад норму робочого часу, передбачену графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період не є надурочною роботою. Річ у тім, що переробка, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може бути компенсована роботодавцем додатковими днями відпочинку в обліковому періоді або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду (абзац третій пункту 10 Методичних рекомендацій). Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня (лист Мінпраці від 15.06.2007 р. № 148/13/133-07).

Причому надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів поспіль або 120 годин на рік (стаття 65 КЗпП). Також слід не забувати про заборону на залучення до надурочних робіт окремих категорій працівників, установлену статтею 63 КЗпП:

1) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

2) осіб, молодших 18 років;

3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять;

4) жінок, які мають дітей віком від трьох до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою.

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Підрахунок та оплата годин надурочної роботи провадиться підприємцем наприкінці облікового періоду. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період дорівнює різниці фактично відпрацьованого часу та норми робочого часу за цей обліковий період. Під час підрахунку норми робочого часу за обліковий період для визначення надурочних годин з робочого часу виключаються дні, які за графіком роботи припадають на якийсь час, протягом якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов’язків (наприклад, перебував у відпустці, хворів тощо).

При підрахунку надурочних годин щодо працівника з підсумованим обліком робочого часу робота у святкові та неробочі дні, виконана понад установлену у підприємця норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки її вже оплачено в подвійному розмірі.

Святкові та неробочі дні. Перелік святкових і неробочих днів визначено статтею 73 КЗпП. У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком роботи включається до норми робочого часу за обліковий період.

Робота в нічний час. Робота деяких категорій працівників може тривати цілодобово (коли він працює добу), або в нічний час (коли він заступає «на ніч» при роботі «день — ніч — 48»). Зауважимо, що нічним вважається час з 22:00 до 6:00 годин (частина 3 статті 54 КЗпП). Крім того, у таких випадках роботодавцю потрібно знати вимоги, передбачені статтею 55 КЗпП:

Стаття 55. Заборона роботи в нічний час

Забороняється залучення до роботи в нічний час:

1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (стаття 176);

2) осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);

3) інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених статтею 175 цього Кодексу. Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172).

 

Табель обліку робочого часу

Табель обліку робочого часу (далі — табель) — це документ, який відображає фактичні показники використання робочого часу. Типова форма табеля № П-5 затверджена наказом № 489 і має рекомендаційний характер. Цей документ не є обов’язковим для ведення підприємцем, однак він дозволяє:

— обліковувати робочий час;

— контролювати дотримання працюючими встановленого режиму робочого часу;

— розраховувати заробітну плату;

— складати статистичну звітність з праці.

Тому ми все ж рекомендуємо підприємцям його вести.

У табелі фіксуються дані про явки/неявки працівників на роботу.

Для відображення використаного робочого часу за кожний день у табелі відведено два рядки:

верхній — для відображення умовних позначень видів витрат робочого часу;

нижній — для запису кількості відпрацьованих або невідпрацьованих годин за відповідними видами витрат робочого часу.

Умовні позначення відпрацьованого часу (буквений і цифровий коди) наведені на титульному аркуші табеля типової форми № П-5.

Зауважимо, що типова форма табеля обліку робочого часу не передбачає кодування для вихідних (днів щотижневого відпочинку), святкових і неробочих днів. Поля таких днів можна залишати незаповненими або проставляти в них прокреслення. Водночас, якщо робота працівника в такі дні не передбачена трудовим договором і графіком роботи, то відпрацьований час табелюють із кодом «РЧ» (06).

Робота у вечірній час з 18:00 до 22:00 табелюється з кодом «ВЧ», а в нічний з 22:00 до 6:00 — з кодом «РН».

Приклад 1. У ФОП Зотова М. А. установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями — субота та неділя. Для ведення цілодобової охорони території на роботу прийнято 4 охоронці.

Один охоронець (Авдєєнко А. А.) працює 5 днів на тиждень, у суботу, неділю — вихідні дні. Тривалість його роботи — 8 годин (з 8:00 до 17:00, перерва на обід з 12:00 до 13:00).

Для решти охоронців установлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом, що дорівнює року.

Згідно з графіком роботи вони працюють:

у буденні дні — з 17:00 до 8:00 (15 робочих годин);

у вихідні, святкові та неробочі дні — з 8:00 до 8:00 (24 години).

Охоронцям, яким установлено підсумований облік робочого часу, надано можливість приймання їжі протягом робочого часу.

Норма робочого часу на вересень 2012 року дорівнює 160 годин. Обліковий період для охоронців з підсумованим обліком робочого часу — рік.

Наведемо на с. 20 фрагмент табеля обліку робочого часу охоронців.

Оскільки обліковий період для охоронців з підсумованим обліком робочого часу — рік, то перевищення за нормою робочого часу у вересні в Баклан Б. Б., Воропай В. В., Гончар Г. Г. не вважаються надурочними, тобто норма — 160 годин, а вони відпрацювали відповідно 177, 177, і 186 годин.

Розрахунок надурочних (якщо вони будуть) для цих працівників буде проведено за підсумком 2012 року.

 

Оплата праці

Оплата праці працівників з підсумованим обліком робочого часу, як і інших працівників, здійснюється на підставі трудових договорів за фактично виконану роботу та не може бути нижче розміру мінімальної заробітної плати, установленого законодавством України.

Якщо підприємець не може заздалегідь установити місячний розмір зарплати, то він може у Формі договору зазначити мінімальну заробітну плату із застереженням, що вона нараховуватиметься при виконанні відповідної норми виробітку, часу тощо. Зауважимо, що незбіг суми місячної заробітної плати, зазначеної в пункті 3 Форми договору, і виплаченої заробітної плати не може розцінюватися як порушення трудового законодавства. Головне, щоб її розмір у разі нормального графіка роботи не був нижче встановленого мінімуму.

Крім того, при підвищенні мінімальної заробітної плати до трудового договору можуть вноситися зміни (лист Мінпраці від 30.03.2006 р. № ДЦ12-1660/0/6-06).

Надурочний час . У разі підсумованого обліку робочого часу «надурочні» роботи оплачуються в подвійному розмірі годинної ставки (стаття 106 КЗпП).

Якщо, наприклад, працівнику встановлено денну тарифну ставку, для визначення розміру годинної тарифної ставки необхідно поділити денну тарифну ставку на денну норму робочого часу, установлену для такого працівника, а якщо місячний оклад місячний оклад працівника поділити на місячну норму робочого часу.

Якщо ж обліковим періодом для працівника є період, що перевищує місяць, наприклад квартал, то годинна ставка для оплати надурочної роботи повинна обчислюватися виходячи зі середньомісячної кількості годин за обліковий період (квартал), яка повинне розраховуватися з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал, установленої з дотриманням вимог статей 50 і 51 КЗпП (лист Мінпраці від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07).

Оплата за всі години надурочної роботи здійснюється наприкінці облікового періоду (лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12). Отже, наприклад, якщо для охоронців установлено обліковий період, що дорівнює року, то наприкінці кожного місяця таким працівникам нараховують основну заробітну плату, надбавки та доплати, у тому числі за роботу в нічний час, святкові та неробочі дні тощо, а після закінчення облікового періоду здійснюють оплату надурочних годин (за наявності) у подвійному розмірі.

 

<…>

ТАБЕЛЬ ОБЛІКУ РОБОЧОГО ЧАСУ на вересень 2012 року

Умовні позначення

Код

буквений

цифровий

Години роботи

Р

01

<…>

Вечірні години роботи

ВЧ

03

Нічні години роботи

РН

04

<…>

 

ТАБЕЛЬ ОБЛІКУ РОБОЧОГО ЧАСУ

№ з/п

Табельний номер

Стать (ч/ж)

П. І. Б., посада

Відмітки про явки та неявки за числами місяця (годин)

Відпрацьовано за місяць

01

02

03

04

05

06

07

08

09

10

11

12

13

14

15

Х

днів

годин

всього

з них:

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

надурочно

нічних

вечірніх

вихідних, святкових

<…>

25

0025

ч

Авдєєнко А. А., охоронець

8

8

8

8

8

8

8

8

8

8

х

20

160

р

р

р

р

р

р

р

р

р

р

х

8

8

8

8

8

8

8

8

8

8

х

р

р

р

р

р

р

р

р

р

р

х

26

0026

ч

Баклан Б. Б., охоронець

16/4/2

8/6

7/4/2

8/6

7/4/2

8/6

7/4/2

8/6

7/4/2

8/6

х

20

177

80

40

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

х

16/4/2

8/6

7/4/2

8/6

16/4/2

8/6

7/4/2

8/6

7/4/2

8/6

х

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

х

27

0027

ч

Воропай В. В., охоронець

8/6

7/4/2

8/6

7/4/2

8/6

16/4/2

8/6

7/4/2

8/6

16/4/2

х

20

177

80

40

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

х

8/6

7/4/2

8/6

7/4/2

8/6

7/4/2

8/6

7/4/2

8/6

16/4/2

х

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

х

28

0028

ч

Гончар Г. Г., охоронець

16/4/2

8/6

7/4/2

8/6

16/4/2

8/6

7/4/2

8/6

7/4/2

8/6

х

20

186

80

40

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

х

7/4/2

8/6

7/4/2

8/6

16/4/2

8/6

7/4/2

8/6

16/4/2

8/6

х

 

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

Р/ВЧ/РН

Р/РН

х

<…>

 

Зверніть увагу! Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулів не допускається (частина 4 статті 106 КЗпП).

Оплата праці в нічний час. Правила оплати праці в нічний час установлені статтею 108 КЗпП. Згідно з цією нормою робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, що встановлюється трудовим договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Оплата праці у вихідні дні. Для працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, вихідні дні встановлюються графіком роботи та вони можуть не збігатися із загальними вихідними днями у підприємця. Отже, якщо згідно з графіком роботи працівнику необхідно вийти на роботу в суботу — день, який є вихідним для решти працівників підприємця, то робота в такий день (суботу) не вважатиметься роботою у вихідний день. Проте якщо з якихось причин цьому працівнику необхідно вийти на роботу в день, який згідно з графіком роботи є для нього вихідним, тобто його робота в такий день вважатиметься роботою у вихідний день.

Відповідно до статті 72 КЗпП робота такого працівника у вихідний день згідно з його графіком роботи може компенсуватися:

шляхом надання іншого дня відпочинку

або

у грошовій формі в подвійному розмірі.

Спосіб компенсації за роботу у вихідний день визначається за угодою між працівником і роботодавцем і зазначається в розпорядженні про залучення до роботи в такий день. Якщо робота у вихідний день компенсується шляхом надання іншого дня відпочинку, конкретна дата такого дня відпочинку має бути також застережена в такому розпорядженні. У разі якщо робота у вихідний день компенсується в грошовій формі, оплата здійснюється за правилами, установленими статтею 107 КЗпП, для оплати роботи у святковий та неробочий день.

Оплата праці у святкові та неробочі дні. Оплата праці для працівників з погодинними ставками у святкові та неробочі дні провадиться в порядку, установленому статтею 107 КЗпП, а саме в розмірі подвійної годинної ставки.

Зауважимо, що за бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку, звичайно ж, за умови, що робота цього дня виконувалася понад установлену місячну норму робочого часу. Причому такий день надається як додаткова компенсація, тобто оплата за роботу у святковий або неробочий день у будь-якому разі здійснюється в подвійному розмірі. Це підтверджує Мінпраці в листі від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09.

Приклад 2. Працівникам відділу охорони встановлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом, що дорівнює місяцю. Норма робочого часу у вересні 2012 року становила 175 годин. У червні 2012 року охоронець відпрацював усі години, передбачені графіком роботи в межах норми, із них:

— 9 годин — 24 серпня 2012 року (День незалежності України);

— 40 нічних годин, у тому числі 2 години, відпрацьованих 24 серпня 2012 року.

Оклад охоронця — 2000,00 грн. Згідно з трудовим договором доплата за роботу в нічний час здійснюється в розмірі 35 % годинної тарифної ставки.

Визначимо суму заробітної плати, яку охоронець отримає у вересні 2012 року.

Годинна тарифна ставка охоронця у вересні 2012 року дорівнює 11,43 грн./год. (2000 грн. : 175 год.).

Оскільки робота у святковий день 24 серпня 2012 року провадилася в межах місячної норми робочого часу, то доплата за роботу в такий день буде нарахована в одинарному розмірі годинної тарифної ставки. Сума доплати становитиме 102,87 грн. (11,43 грн. х 9 год. х 1).

Сума доплати за роботу в нічний час дорівнює 160,02 грн. (11,43 грн. х 35 : 100 х 40 год.).

Таким чином, за вересень 2012 року цьому охоронцю слід нарахувати та виплатити:

2000,00 + 102,87 + 160,02 = 2262,89 (грн.).

 

Приклад 3. Використовуючи умови прикладу 2, припустимо, що у зв’язку з хворобою змінника цьому охоронцю довелося відпрацювати поза графіком 21 вересня 2012 року (день, який згідно з графіком роботи є для нього вихідним) 9 годин. Відгул за роботу у вихідний день не надавався. Фактично охоронець у вересні 2012 року відпрацював 160 годин, у тому числі 9 годин надурочно.

Робота у вихідний день провадилася понад місячну норму робочого часу, тому доплата за роботу в такий день буде нарахована в подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Сума доплати становитиме 205,74 грн. (11,43 грн. х 9 год. х 2).

Загальна сума заробітної плати, нарахованої за вересень 2012 року цьому працівнику, становитиме:

2000,00 + 102,87 + 160,02 + 205,74 = 2468,63 (грн.).

А тепер припустимо, що за домовленістю між охоронцем та його роботодавцем робота у вихідний день згідно з графіком роботи була компенсована шляхом надання охоронцю іншого дня відпочинку, у зв’язку з чим працівник відпрацював у вересні 2012 року належну йому норму робочого часу — 175 годин.

У цьому випадку жодних доплат за роботу у вихідний день охоронцю не буде нараховано і його заробітна плата за вересень 2012 року становитиме:

2000,00 + 102,87 + 160,02 = 2262,89 (грн.).

 

Індексація доплат за роботу в нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні

Механізм проведення індексації грошових доходів громадян установлено Законом № 491 і Порядком № 1078.

Відповідно до статті 2 Закону № 491 і пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, які отримані ними у гривнях на території України та не мають разового характеру, у тому числі оплата праці у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу відповідно до тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Детально про правила індексації йшлося у «ВД», 2012, № 15, с. 12.

Якщо робота в нічний час передбачена графіком роботи, то доплату за роботу в цей час слід віднести до виплат постійного характеру. У цьому випадку доплата за роботу в нічний час підлягатиме індексації.

Щодо визначення базового місяця в разі підвищення розміру доплати за роботу в нічний час, зауважимо таке. Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 базовим місяцем при розрахунку індексу споживчих цін вважається місяць, в якому відбувається підвищення заробітної плати працівників за рахунок постійних складових.

Таким чином, якщо збільшення заробітної плати працівника відбувається за рахунок підвищення розміру посадового окладу та доплати за роботу в нічний час, то місяць такого підвищення вважається базовим .

Якщо ж збільшення доплати за роботу в нічний час пов’язане зі збільшенням кількості відпрацьованих нічних годин, а розмір посадового окладу залишається таким самим (не збільшується), то немає підстав вважати такий місяць базовим при проведенні індексації.

Що стосується доплат за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні, то ці виплати, що є гарантійними виплатами, передбаченими законодавством, підлягають індексації у складі заробітної плати працівника на підставі пункту 2 Порядку № 1078. А ось у визначенні базового місяця ці виплати не беруть участі, оскільки мають тимчасовий характер.

 

Відпускні та лікарняні

Щорічні відпустки. Порядок надання відпусток працівникам з підсумованим обліком робочого часу, так само як і іншим працівникам, регулюється нормами КЗпП і Закону про відпустки.

У загальному випадку щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору з працівником (стаття 75 КЗпП, стаття 6 Закону про відпустки). Конкретна тривалість щорічної відпустки може бути встановлена у трудовому договорі.

Середня заробітна плата для оплати днів відпустки розраховується відповідно до Порядку № 100. При цьому будь-яких особливостей розрахунку середньої зарплати працівникам, яким установлено підсумований облік робочого часу, не передбачено.

Детально про порядок надання, оформлення та розрахунку щорічних відпусток читайте у «ВД», 2012, № 10, с. 17.

Лікарняні. Розрахунок середньої заробітної плати для визначення суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що надається Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд), здійснюється згідно з Порядком № 1266.

Для розрахунку суми лікарняних працівникам, яким установлено підсумований облік робочого часу, роботодавцеві слід керуватися пунктами 15 і 16 Порядку № 1266.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1266 якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.

Обчислення середньогодинної зарплати здійснюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих працівником годин за цей період. У свою чергу, кількість робочих годин у розрахунковому періоді обчислюють виходячи з графіка роботи цього працівника. Виплата лікарняних здійснюється за робочі години відповідно до графіка роботи застрахованої особи, які припадають на період тимчасової непрацездатності. Години щоденного (міжзмінного) відпочинку, а також відгули не оплачуються (листи Мінпраці від 20.04.2007 р. № 210/020/99-07, від 04.09.2008 р. № 483/020/99-08).

Тобто години згідно з графіком роботи, що припадають на перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (з 00:00 першого дня хвороби по 24:00 п’ятого дня хвороби), оплачуються за рахунок коштів роботодавця, решта годин згідно з графіком роботи, що припадають на подальші дні хвороби, оплачуються Фондом.

Причому, хотілося б звернути увагу працівників , яким установлено підсумований облік робочого часу, і їх роботодавців на один важливий момент, пов’язаний з оформленням лікарняних листків. Річ у тім, що на практиці досить часто зустрічаються випадки, коли робоча зміна за графіком починається в період тимчасової непрацездатності працівника (наприклад, 17 вересня 2012 року) і переходить на наступну добу (18 вересня 2012 року), коли в лікарняному листку написано: «Стати до роботи». У такому разі з приведених вище положень Порядку № 1266 випливає, що лікарняні за години зміни, що припадають на наступну добу (18 вересня 2012 року), коли працівник повинен стати до роботи, не нараховуються. Щоб лікарняні були нараховані за всі години зміни, яка переходить на наступну добу, працівнику необхідно знати графік роботи та попередити свого лікаря про необхідність оформити лікарняний і на день закінчення робочої зміни (18 вересня 2012 року).

Зауважимо, що Мінсоцполітики для врегулювання цього питання подало пропозиції МОЗ унести уточнення до Інструкції № 455, відповідно до яких листок непрацездатності працівникам із підсумованим обліком робочого часу видавався б на строк до закінчення робочої зміни.

Крім того, у листі від 05.05.2011 р. № 149/18/99-11 Мінсоцполітики рекомендувало Фонду з метою недопущення порушень прав застрахованих осіб приймати до заліку оплачені за рахунок коштів Фонду години протягом усієї робочої зміни, яка переходить на наступну добу, якщо на початок зміни застрахована особа була непрацездатною.

Однак, як свідчить практика, фахівці Фонду в цій ситуації не згодні з думкою Мінсоцполітики та наполягають на оплаті лише тих годин робочої зміни, які припадають на період тимчасової непрацездатності згідно з лікарняним листком.

Як бачимо, виходом з цієї ситуації є внесення відповідних змін до Інструкції № 455. Однак на сьогодні такі зміни не внесено.


Документи статті

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 491 — Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» у редакції від 06.02.2003 р. № 491-IV.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Наказ № 489 — наказ Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489.

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

Методичні рекомендації — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.

Форма договору — Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі