Теми статей
Обрати теми

Авансові платежі загальносистемників з ПДФО та ЄСВ: важливі нюанси

Редакція ВД
Стаття

Авансові платежі загальносистемників з ПДФО і ЄСВ: важливі нюанси

 

Як відомо, загальносистемники, які торік працювали на загальній системі та подали за минулий рік декларацію про доходи, сплачують ПДФО і ЄСВ за себе так:

— чотири рази на рік у вигляді авансових платежів;

— і один раз на рік у вигляді суми, що розраховується від чистого доходу, отриманого протягом звітного року (за вирахуванням сплачених авансів).

У сьогоднішній статті пригадаємо загальні моменти сплати ПДФО і ЄСВ за себе, а також поговоримо про зменшення авансових платежів з ПДФО протягом року, якщо в поточному році дохід загальносистемника зменшився або діяльність припинено.

Крім того, поговоримо про те, чи можна відносити на витрати авансові платежі з ПДФО та ЄСВ загальносистемника за себе, а також платежі з ПДФО та ЄСВ, що сплачуються за підсумками року.

Вікторія ПЕТРУШИНА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Інструкція № 21-5 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.

 

Авансові платежі з ПДФО: загальні моменти

Нагадаємо, що об’єктом обкладення ПДФО для підприємця є чистий оподатковуваний дохід, що обчислюється як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю підприємця (пункт 177.2 ПКУ). З отриманої суми підприємець сплачує ПДФО, застосовуючи ставки, наведені в пункті 167.1 ПКУ (див. таблицю):

 

Ставки ПДФО для загальносистемників

Сума місячного чистого доходу менше або дорівнює 10 мінімальним заробітним платам, установленим на 1 січня звітного року

15 %

Сума місячного чистого доходу більше 10 мінімальних заробітних плат, установлених на 1 січня звітного року

15 % від суми, що дорівнює 10 мінімальним зарплатам, плюс 17 % від суми перевищення

 

У загальному випадку підприємці повинні сплачувати ПДФО щокварталу авансом, розмір якого становить 25 % річної суми ПДФО, зазначеної в декларації про доходи.

Строки сплати авансових платежів з ПДФО:

— за I квартал — до 15 березня;

— за II квартал — до 15 травня;

— за III квартал — до 15 серпня;

— за IV квартал — до 15 листопада.

Зверніть увагу! Останній день сплати авансу — 14-те число відповідного місяця, при цьому, якщо воно припадає на вихідний або святковий день, ПДФО потрібно сплатити до свят (вихідних).

А от у тому випадку, коли підприємець починає працювати на загальній системі протягом року, авансові платежі з ПДФО він зобов’язаний вносити починаючи з другого кварталу роботи на загальній системі (за винятком тих випадків, коли госпдіяльність припинено). Наприклад, якщо єдиноподатник перейшов на загальну систему з 01.04.2012 р., перший авансовий платіж з ПДФО він зобов’язаний був сплатити до 15.08.2012 р. (за III квартал), а далі — у звичайному порядку.

У разі порушення цих строків підприємцю загрожує штраф (стаття 126 ПКУ):

— при затримці до 30 календарних днів уключно, що настають за останнім календарним днем сплати ПДФО, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем сплати ПДФО, — 20 % погашеної суми податкового боргу.

Якщо минулого року чистий дохід дорівнював нулю (а для підприємців, які перейшли на загальну систему протягом року, — якщо дорівнює нулю чистий дохід, отриманий у першому кварталі роботи на загальній системі оподаткування), то протягом року йому не потрібно сплачувати авансові платежі з ПДФО .

Остаточна сума зобов’язань з ПДФО (визначається як різниця між сумою ПДФО, розрахованою за підсумками декларації, і сумою, фактично сплаченою за рік у вигляді авансових платежів) має бути сплачена підприємцем протягом 10 календарних днів, наступних за закінченням граничних строків подання річної декларації. Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів за цим податком або поверненню платнику податків.

 

Зменшення авансових платежів

Згідно з абзацом другим підпункту 177.5.1 ПКУ:


У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою — підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.


Суть цієї норми ПКУ полягає в такому. Якщо підприємець установив авансові платежі, ґрунтуючись на чистому доході минулого року (або першого кварталу роботи на загальній системі оподаткування), а з часом виявив, що в якомусь кварталі його чистий дохід значно менше того, від якого обчислювалися авансові платежі (знизився більш ніж на 20 %), він має право зменшити суму авансового платежу пропорційно зменшенню доходу.

Зверніть увагу! У зазначеній нормі йдеться про зниження чистого доходу. Тобто для того, щоб визначитися, належить підприємцю зниження авансових платежів чи ні, йому потрібно дивитися дані за графою 12 Книги обліку доходів і витрат (далі — Книги ОДВ).

Потім підприємець до настання строку сплати авансового платежу повинен подати до податкового органу заяву в довільній формі, що містить розрахунок зменшення авансового платежу та стисле пояснення обставин, чому, власне, чистий дохід отриманий менше очікуваного. Тут важливо зазначити, що у наведеній вище цитаті підпункту 177.5.1 ПКУ йдеться про те, що заяву на зменшення авансових платежів потрібно подати до настання строків сплати авансового платежу, тому краще, якщо таку заяву буде подано не в останній можливий день сплати, тобто не 14 листопада, а раніше.

Тепер на прикладі розглянемо, як розрахувати зменшений авансовий внесок з ПДФО і скласти відповідну заяву до податкового органу.

 

Приклад 1. У 2011 році підприємець отримав чистий дохід 12000 грн. Авансові платежі (за квартал) з ПДФО на 2012 рік він розрахував собі так:

15 % х (1/4 х 12000) = 15 % х 3000 = 450 (грн.).

У III кварталі 2012 року підприємець отримав чистий дохід 2250 грн., що на 25 % менше середньоквартального доходу 2011 року, що дорівнює 3000 грн. (1/4 х 12000 грн.).

За IV квартал 2012 року підприємець зможе сплатити авансовий внесок з ПДФО в розмірі, на 25 % меншому, ніж установлений, тобто авансовий внесок з ПДФО «до сплати» становитиме:

75 % х 450 = 337,50 (грн).

Граничний строк його сплати — 14.11.2012 р. А до цього строку необхідно подати до податкового органу заяву з розрахунком (див. зразок нижче).

img 1

 

Авансові платежі з ПДФО, якщо загальносистемник призупинив діяльність

Якщо загальносистемник у 2011 році працював на загальній системі, а припустмо, з ІІІ кварталу 2012 року тимчасово призупинив діяльність, то, на нашу думку, йому потрібно діяти за тією самою схемою, що і в разі зменшення доходу більш ніж на 20 % (на підставі абзацу другого підпункту 177.5.1 ПКУ). Це означає, що у IV кварталі 2012 року авансовий платіж з ПДФО можна не сплачувати.

Просто в цьому випадку зменшення доходу дорівнюватиме 100 %. Тобто підприємцю потрібно подати відповідну заяву з розрахунком до податкового органу. Сам розрахунок далі покажемо на прикладі.

Приклад 2. У 2011 році підприємець отримав чистий дохід 12000 грн. Авансові платежі (за квартал) з ПДФО на 2012 рік він розрахував собі так:

15 % х (1/4 х 12000) = 15 % х 3000 = 450 (грн.).

У III кварталі 2012 року підприємець не отримав доходу.

Тоді фактичне зменшення чистого доходу дорівнює:

img 2 

Сума авансового платежу до сплати в IV кварталі 2012 року становитиме:

450 - 450 = 0 (грн.)

Що стосується річного звіту, то в разі призупинення діяльності все одно потрібно буде подати декларацію про доходи за 2012 рік (не пізніше 09.02.2013 р.), і вже на її підставі здійснити остаточний розрахунок з бюджетом з ПДФО.

 

Авансові платежі з ЄСВ: загальні моменти

Порядок нарахування та сплати ЄСВ визначено Законом про ЄСВ та Інструкцією № 21-5.

Згідно з підпунктом 4.5.2 Інструкції № 21-5 ФОП на загальній системі оподаткування сплачують ЄСВ за себе протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів, розмір яких становить 25 % річної суми ЄСВ.

Базою для нарахування ЄСВ у підприємців-загальносистемників є чистий дохід (різниця між виручкою та витратами), що розраховується для сплати ПДФО (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ).

Нагадаємо порядок визначення річної суми ЄСВ для сплати авансових платежів. Сума минулорічного чистого доходу, розрахованого в порівнянних умовах (розмір той самий, що й для розрахунку авансових платежів з ПДФО), множиться на ставку внеску 34,7 %. Якщо минулорічний чистий дохід дорівнює нулю (а для підприємців, які перейшли на загальну систему протягом року, — якщо дорівнює нулю чистий дохід, отриманий у першому кварталі роботи на загальній системі оподаткування), то протягом року йому не потрібно сплачувати авансові платежі з ЄСВ.

Зверніть увагу! Не можна зменшити протягом року авансові платежі з ЄСВ пропорційно зменшенню доходу, як це передбачено для ПДФО абзацом другим підпункту 177.5.1 ПКУ (і про що ми зазначали вище).

Остаточний розрахунок з ЄСВ здійснюється загальносистемником до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації. Розрахунок суми ЄСВ здійснюється після закінчення року виходячи з показників чистого доходу, отриманих у кожному окремому місяці звітного року, які підприємець братиме зі щомісячних підсумкових сум графи 12 Книги ОДВ.

Далі, від загальної суми ЄСВ, нарахованої за підсумками року, віднімаються суми ЄСВ, сплачені підприємцем протягом року (щоквартальні авансові платежі з ЄСВ). У результаті або підприємець доплачує ЄСВ до ПФУ (до 1 квітня), або йому повертається надмірно сплачена сума ЄСВ (або зараховується в рахунок майбутніх платежів з ЄСВ).

 

Сплата авансів з ЄСВ: можлива зміна строків

На момент підготовки номера Президент якраз підписав нещодавно прийнятий Верховною Радою України Закон, поданий як законопроект № 9779. Цим Законом передбачено сплату загальносистемниками ЄСВ за підсумками року (до 10 лютого року, наступного за звітним), а про авансові внески з ЄСВ нічого не сказано. Але й раніше в Законі про ЄСВ про сплату авансів цією категорією підприємців не згадувалося. «Авансова» норма містилася тільки в Інструкції № 21-5. Тому відповідь на запитання — чи потрібно загальносистемникам і надалі сплачувати авансові внески з ЄСВ, залежатиме від того, чи внесуть відповідні зміни до Інструкції № 21-5.

Швидше за все, загальносистемників від сплати авансових внесків з ЄСВ все ж таки звільнять.

 

Авансові платежі з ЄСВ у витратах загальносистемника

Раніше податківці забороняли загальносистемникам уключати до витрат ЄСВ, сплачений за підсумками року, принаймні, такий висновок випливав з їх роз’яснень, розміщених у ЄБПЗ. Ми завжди не погоджувалися з такою думкою податківців. Зараз ситуація щодо відображення суми ЄСВ за себе у складі витрат загальносистемника змінилася: податківці у розділі 180.04 ЄБПЗ розмістили консультацію, де вони не заперечують проти такого відображення.


ЗАПИТАННЯ. Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка сплачувалась протягом звітного календарного року у вигляді авансових платежів, та суму доплати, що виникла за результатами остаточного перерахунку?

ВІДПОВІДЬ. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, регулюється статтею 177 ПКУ.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III ПКУ (пункт 177.4 ПКУ).

Документально підтвердженими витратами вважаються оплачені витрати поточного звітного періоду, а також попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, отриманого протягом звітного періоду, та підтверджені відповідними документами (пункти 135.2, 137.1, підпункт 135.5.12 ПКУ).

До складу інших операційних витрат включаються витрати операційної діяльності, пов’язані з господарською діяльністю платника податків, у тому числі суми сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (підпункт «в» підпункту 138.10.4 ПКУ).

При цьому статтею 143 ПКУ передбачено, що до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у розмірах і порядку, встановлених Законом про ЄСВ.

Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ (пункт 138.2 ПКУ).

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску передбачений Інструкцією № 21-5.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.3 Інструкції № 21-5).

Обчислення сум єдиного внеску категорією платників, зазначених у підпункті 2.1.3 Інструкції № 21-5 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій та отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб (пункт 4.5 Інструкції № 21-5).

При цьому платники, визначені підпунктом 2.1.3 Інструкції № 21-5 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів у розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності.

Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації.

Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Платникам, які зобов’язані здійснити доплату до мінімального страхового внеску, органами Пенсійного фонду України для узгодження надсилається повідомлення-розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Інструкції № 21-5, у якому зазначається розрахунок сум такої доплати, яка підлягає сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний рік.

Таким чином, фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму єдиного внеску, яка сплачувалась протягом року у вигляді авансових платежів, включаючи і суму доплати, що виникла за результатами остаточного перерахунку, за умови наявності підтверджуючих документів.


Як бачимо, тепер податківці згодні з відображенням у складі витрат ЄСВ, сплаченого загальносистемником за рік, і прямо зазначають, що за наявності відповідних підтверджуючих документів підприємці-загальносистемники мають право включити до складу витрат суму ЄСВ, сплачену протягом звітного року у вигляді авансових платежів, і суму доплати ЄСВ за підсумками року.

 

Аванси з ПДФО та ЄСВ у Книзі ОДВ

ПДФО. Суми авансових внесків з ПДФО, сплачених загальносистемником за себе, не включаються до витрат і відповідно у Книзі ОДВ не відображаються (підпункт 139.1.6 ПКУ). Причому це стосується й авансових платежів з ПДФО і доплат ПДФО за рік. Якщо протягом року вийшла переплата з ПДФО і підприємцю повернули надлишок сплаченого ПДФО, така сума не є доходом підприємця і також не відображається у Книзі ОДВ.

ЄСВ. Протягом року фактично перераховані авансові платежі з ЄСВ відносяться на витрати в місяці сплати ЄСВ (відображаються у графі 10 Книги ОДВ).

Якщо за підсумками року фактичне зобов’язання більше суми авансових платежів, сума доплати включається до витрат у місяці сплати (за умови, що підприємець залишиться на загальній системі).

При цьому поки що немає офіційної версії, як бути підприємцю, якщо за підсумками року фактичне зобов’язання з ЄСВ менше суми авансових платежів. Якщо виходити з того, що сума такої переплати «спливе» у результаті проведення остаточного розрахунку з ЄСВ і подання декларації, то рекомендуємо таку переплату відображати як дохід у місяці подання декларації.

 

Висновки

1. Якщо підприємець установив авансові платежі з ПДФО, ґрунтуючись на чистому доході минулого року або першого кварталу роботи на загальній системі оподаткування, а з часом виявив, що в якомусь кварталі його чистий дохід знизився більш ніж на 20 %, він має право зменшити суму авансового платежу пропорційно зменшенню доходу.

Потім підприємець до настання строку сплати авансового платежу з ПДФО повинен подати заяву в довільній формі, що містить розрахунок зменшення авансового платежу і стисле пояснення обставин, чому, власне, чистий дохід отримано менше очікуваного.

2. А ось за ЄСВ не можна зменшити протягом року авансові платежі пропорційно зменшенню доходу, як це передбачено для ПДФО.

3. Податківці тепер вирішили загальносистемникам уключити до складу витрат суму ЄСВ, сплачену протягом звітного року у вигляді авансових платежів, і суму доплати ЄСВ за підсумками року за наявності відповідних підтверджуючих документів.

4. При цьому ПДФО, сплачений підприємцем за себе, не включається до витрат загальносистемника і відповідно у Книзі ОДВ не відображається.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі