Заборона реклами сигарет: що може бути на вітрині і хто перевіряє виконання рекламних вимог
Ситуація. Підприємець торгує вроздріб тютюновими виробами. У зв'язку із законодавчими нововведеннями, що набули чинності з 17.09.2012 р., щодо реклами тютюнових виробів (див. «ВД», 2012, № 19, с. 2) у нього виникли запитання: чи можна розміщувати на вітрині пачки сигарет, як оформляти цінники, щоб не потрапити під штрафні санкції? Хто може перевірити «рекламно-тютюнові» нюанси у підприємця? Чи контролює виконання цих рекламних вимог Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПСУ (підприємцю надходили дзвінки від цього відомства)?
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
«Рекламно-тютюнові» нововведення і контроль ДПСУ
Вищеперелічені запитання в підприємця, який торгує сигаретами і повинен виставити їх на вітрину, у цій ситуації виникли неспроста. Адже від самого початку кампанії по боротьбі з нікотином, що з 17.12.2012 р. фактично повністю заборонить куріння у громадських місцях (див. «ВД», 2012, № 10, с. 30; № 13, с. 16), головним запитанням залишалося, хто ж перевірятиме виконання норм законів № 2899 і № 481. Чіткої відповіді на нього з норм зазначених законів не випливало, хоча спочатку такі функції частково надавалися і податківцям, а точніше, спеціальному Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПСУ (далі — Департамент САТ). Це зумовлювалося тим, що саме цей орган був уповноваженим проводити перевірки правил, установлених Законом № 481, в якому згадуються і тютюнові заборони. Проте згодом, після внесення чергових змін до законодавства (див. «ВД», 2012, № 13, с. 16), стало зрозуміло, що цими функціями буде наділено органи із захисту прав споживачів, уповноважені на це Законом № 2899, а отже, їх представники перевірятимуть і рекламні нюансидовідка 1.
Нагадаємо, що перевірки органів із захисту прав споживачів проводяться або за передбаченим планом перевірок, або за чітко встановленими законодавством підставами (наприклад, скаргами покупців). Крім того, деякі підприємці — неплатники ПДВ, у тому числі на загальній системі, сьогодні потрапляють під перевірочний мораторій (див. «ВД», 2012, № 10, с. 6).
Що стосується представників Департаменту САТ, то вони можуть оштрафувати підприємця за порушення норм Закону № 481, причому не пов'язаних із зазначеними тютюновими заборонами, зокрема за торгівлю продукцією без акцизних марок, відсутність ліцензії на кожен РРО, неподання спеціальної звітності про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (для роздрібних торговців форми поки не затверджено).
При цьому перевірки підприємців Департаментом САТ повинні проходити чітко згідно з повноваженнями, якими їх наділено ПКУ та іншим спеціалізованим законодавством із цих питань.
Так, згідно зі статтею 75 ПКУ органи ДПСУ мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Документальні перевірки, у свою чергу, бувають плановими або позаплановими, виїзними або невиїзними.
Для перевірки більшості вимог Закону № 481 проводяться саме фактичні перевірки. Їх основна мета — контроль за дотриманням законодавства в неподаткових сферах, у тому числі дотримання вимог до виробництва та обігу підакцизних товарів, зокрема торгівлі тютюновими виробами, за чим і наглядає Департамент САТ.
Основною рисою фактичних перевірок є те, що вони проводяться не за місцем перебування платника, а за місцем фактичного провадження ним діяльності, розміщення господарських чи інших об'єктів його права власності (стаття 75 ПКУ).
Такі перевірки здійснюються без попередження платника податків (пункт 80.1 ПКУ). Причому не тільки на підставі документальних даних, а й із використанням інформації, зафіксованої за допомогою органів зору та слуху перевіряючого.
Зауважимо, що до набуття чинності положеннями ПКУ щодо спрощеної системи оподаткування було встановлено мораторій на проведення фактичних перевірок у підприємців, не зареєстрованих платниками ПДВ. Проте наразі цю заборону фактично знято, тому законодавчих підстав для їх обмеження поки не існує (хоча є усні заяви представників ДПСУ про те, що такі види перевірок у підприємців у поточному році проводитися не будуть).
Перелік підстав, які можуть бути приводом для фактичної перевірки, наведено у статті 80 ПКУ:
1) за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про можливі порушення підприємцем підконтрольного законодавства;
2) від державних органів або органів місцевого самоврядування податковим органом отримано інформацію, що свідчить про можливі порушення платником податків підконтрольного законодавства;
3) письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування чи ліцензування;
4) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів і цільового використання спирту платниками податків;
5) виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань дотримання суб'єктом господарювання неподаткового законодавства;
Фактична перевірка може проводитися перевіряючими (яких повинно бути не менше двох) у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання чи його представника або особи, яка фактично здійснює розрахункові операції.
Зазначимо, що інші види податкових перевірок також можуть проводитися у підприємців, які торгують тютюновими виробами, але вже іншими підрозділами ДПСУ. Так, планові документальні перевірки передбачено у плані-графіку проведення цих перевірок, що формується з урахуванням критеріїв ступеня ризику діяльності платника податків: високого, середнього, незначного, і відповідно проводяться не частіше одного разу на рік, два або три роки відповідно.
Документальні позапланові перевірки проводяться згідно зі статтею 78 ПКУ і можуть здійснюватися тільки за наявності хоча б однієї обставини, передбаченої ПКУ.
Далі ми детальніше поговоримо про те, чи порушує підприємець, який викладає сигарети на вітрину, норми «рекламно-тютюнового» законодавства.
Що є порушенням
Нещодавно ми вже писали про види порушень законодавства у сфері реклами тютюнових виробів і фінансової відповідальності за них (див. «ВД», 2012, № 19, с. 2). Також торкнулися нюансів наявності на вітринах тютюнових виробів, висловили та обґрунтували думку, що така демонстрація не є їх забороненою рекламою.
Нагадаємо, що в результаті останніх змін було посилено боротьбу з тютюнозалежністю в Україні шляхом установлення нової фінансової санкції за проведення реклами, стимулювання продажу та спонсорство тютюнових виробів у розмірі від 30 тис. грн. до 50 тис. грн. за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожен окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів (стаття 20 Закону № 2899).
Право приходити з перевірками для виявлення порушень, що потрапляють під цю санкцію, і накладати її, як уже зазначалося, має орган, що займається захистом прав споживачів .
При цьому до переліку інформації, яка вважається шкідливою рекламою сигарет згідно зі статтею 16 Закону № 2899, уключається інформація про:
— виробника тютюнових виробів;
— тютюнові вироби в місцях, де їх реалізують або надають споживачу, у тому числі на елементах обладнання та оформлення місць торгівлі. Як виняток на одне місце торгівлі дозволяється розміщення одного плаката розміром не більше 30 см х 40 см з текстовою інформацією про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них.
Неоднозначність наведених формулювань у деяких підприємців викликає побоювання, що їм доведеться взагалі прибрати тютюнові вироби з вітрин.
Дійсно, зазначена інформація міститься на будь-якій пачці сигарет або згадується на цінниках і буде доступна споживачу, розміщуючись на прилавку або на вітрині. Проте якщо розібратися, то вона є інформацією, яку в першу чергу необхідно надавати покупцям згідно зі статтею 15 Закону про захист прав споживачів і яка не вважається рекламою, зокрема це:
— назва товару;
— найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари;
— дані про основні властивості товару;
— відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, що встановлені нормативно-правовими актами, і застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлено нормативно-правовими актами;
— дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару;
— дата виготовлення;
— відомості про умови зберігання.
Детальніші вимоги до інформації про тютюнові вироби, що реалізовуються, містяться й у Правилах торгівлі тютюновими виробами, зокрема, про продаж сигарет з обов'язковими написами на пачках про шкоду куріння.
Крім того, згідно з пунктом 19 цих Правил тютюнові вироби мають бути виставлені в торговельному залі в повному асортименті, що є в суб'єкта підприємницької діяльності. Вони розміщуються за видами, класами, сортами на столах, прилавках-вітринах, пристінних гірках.
Отже, ані обов'язкова інформація, ані виставляння на вітрини (прилавки) тютюнових виробів не є забороненою рекламою.
Ще одним «тривожним» питанням стала інформація, що наводиться на цінниках, а також їх розмір, форма, колір. Чи не будуть вони в певних випадках розцінюватися як елементи тютюнової реклами?
Вище ми сказали, що дані про ціну — це частина обов'язкової інформації про товари.
Відповідно до частин 3 і 6 статті 15 Закону про захист прав споживачів продавець, який реалізує непродовольчі товари, повинен позначати їх ціну за допомогою ярликів цін (цінників) на товарах (за одну штуку) або покажчиків цін. Написи на них мають бути чіткими і простими для розуміння.
Згідно з пунктом 20 Правил торгівлі тютюновими виробами оформлення ярликів цін (цінників) провадиться відповідно до Інструкції № 2.
Витяг з Інструкції № 2
<…>
9. У підприємствах роздрібної торгівлі * та закладах ресторанного господарства, у тому числі в стаціонарній дрібнороздрібній торговельній мережі (крім зазначених в абзаці другому цього пункту), ярлики цін (цінники), прейскуранти цін на куповані товари, покажчики цін обов'язково підписуються працівником , відповідальним за формування, установлення або застосування цін, і завіряються печаткою ** або штампом суб'єкта господарювання із зазначенням дати підписання. Для підприємств споживчої кооперації, крім розташованих у містах, печатка або штамп не є обов'язковими.
У підприємствах роздрібної торгівлі, що при розрахунках з споживачами застосовують сучасну технологію автоматизованої ідентифікації товарів за їх штриховими кодами, а значення цін товарів зберігається в пам'яті ЕККА або комп'ютера, завірення ярликів цін (цінників) підписом з датою та печаткою або штампом не обов'язкове. У відділах та секціях торговельних залів таких підприємств у доступному для споживачів місці повинен бути прейскурант цін, завірений підписом працівника, відповідального за формування, установлення або застосування цін, та печаткою із зазначенням дати підписання.
<…>
12. Оформлення засобів інформування про ціни проводиться до надходження товару до торговельного залу або об'єкта дрібно-роздрібної торговельної мережі.
Працівники суб'єкта господарювання до початку роботи повинні перевірити наявність і правильність оформлення ярликів цін (цінників), покажчиків цін, меню, прейскурантів цін на куповані товари.
13. Всі засоби інформування про ціни на товари виготовляються друкарським або іншим способом і повинні бути оформлені чітко, естетично (чорнилом, пастою, штемпельною фарбою (штампом) та ін.) відповідно до чинного законодавства про мови.
Забороняється позначення цін олівцем.
Спосіб позначення роздрібних цін на конкретні товари (штамп, чорнило, паста, маркування етикетпістолетом та ін.) визначається керівником суб'єкта господарювання .
При позначенні цін етикетпістолетом чи наклеюванні стрічки з позначенням ціни підпис працівника, відповідального за формування, встановлення цін, і позначення дати не обов'язкові.
* Ці правила поширюються не тільки на підприємства, а й на фізосіб-підприємців, які займаються роздрібною торгівлею.
** На наш погляд, якщо у підприємця немає печатки, то він може обмежитися підписом.
Як бачимо, жодних обмежень щодо форми, параметрів, розміру шрифту чи кольору цінника не висувається, тому якщо він буде оформлений згідно із зазначеними правилами, то не повинен асоціюватися з рекламою тютюнових виробів.
Отже, саме по собі розміщення тютюнових виробів, у тому числі з цінниками, на прилавку, вітрині, у боксі в торговельних точках не є порушенням . А продавцям тютюнових виробів просто потрібно подбати про повне вилучення з місць торгівлі (вітрин, боксів біля кас, полиць самообслуговування, елементів обладнання та інших місць) рекламної та іншої інформації про тютюнові вироби.
Також зазначимо: нещодавно у зв'язку з запровадженням нової санкції статті 20 Закону № 2899 було оновлено пункт 4 Порядку № 693. У ньому детально перелічено випадки порушень, які потрапляють під штраф у розмірі від 30 тис. грн. до 50 тис. грн., і сказано, що він накладається на рекламодавців і розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях. При цьому у загальному випадку до розповсюджувачів реклами належать не самі підприємці, в чиїх торговельних точках може бути виявлено заборонену рекламу, а рекламні агентства та інші спеціалізовані суб'єкти.
Зазначимо, що в цьому пункті як порушення не згадується розміщення тютюнових виробів на прилавках чи вітринах, а крім того, у підпункті 2 пункту 4 Порядку № 693 сказано, що розміщення продукції та інформації, необхідної згідно зі статтею 15 Закону про захист прав споживачів та іншими нормами законодавства, не вважається рекламою і цією санкцією не карається.
Отже, це ще раз підтверджує той факт, що інформація на пачках сигарет або цінниках будь-якого виду, оформлених відповідно до законодавства, не повинна спричинити фінансові санкції.
Висновки
На сьогодні перевірки дотримання підприємцем норм Закону № 2899, у тому числі й моментів, пов'язаних з рекламою сигарет, здійснюються органами із захисту прав споживачів.
Представники податкового органу, а точніше Департаменту САТ, відповідно до ПКУ можуть проводити у підприємця фактичні перевірки дотримання вимог Закону № 481, що не належать до заборон на куріння та рекламу сигарет: наявність ліцензії, акцизних марок тощо.
Що стосується фінансової санкції згідно зі статтею 20 Закону № 2899 (від 30 тис. грн. до 50 тис. грн.), то вона не повинна застосовуватися за те, що підприємець розмістив на вітрині пачки сигарет, оскільки:
— ця санкція передбачена для рекламодавців і розповсюджувачів реклами (а, як правило, це рекламні агентства);
— інформація на пачках сигарет, цінниках, прейскурантах тощо (а також один плакат розміром не більше 30 см х 40 см) рекламою не вважається і повинна надаватися покупцям згідно із Законом про захист прав споживачів.
Таким чином, у законодавстві немає норм, що забороняють розміщувати пачки сигарет на вітрині або виставляти цінники будь-якої форми, розміру чи кольору, тому представники Товариства із захисту прав споживачів не чіплятимуться до цих моментів.
Довідкова інформація (довідка)
1 Також згідно з пунктом 2 частини 1 статті 26 Закону про захист прав споживачів до компетенції цього відомства входять перевірки у підприємців сфери торгівлі та послуг якості продукції, дотримання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також дотримання правил торгівлі та надання послуг, тобто правильне оформлення розрахунків з покупцями, наявність (видачу) необхідних документів, інформації про товар (його властивості), сертифікатів на товар, правильно оформлених цінників тощо. При цьому вони можуть досліджувати товари експертним шляхом.
У межах своїх перевірок вони можуть безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів (детальніше про такі перевірки див. «ВД», 2012, № 10, с. 6).
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 481 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.
Закон про захист прав споживачів — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.
Закон № 2899 — Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV.
Порядок № 693 — Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 693.
Правила торгівлі тютюновими виробами — Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджені наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 218.
Інструкція № 2 — Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 04.01.97 р. № 2.
