На замітку. Індексуємо зарплату за вересень 2012 року

На замітку

Що потрібно знати підприємцям у зв’язку з набуттям чинності «мовним» законом

Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 р. № 5029-VI

З 10.08.2012 р. (дати опублікування в газеті «Голос України») набрав чинності Закон України № 5029, покликаний гарантувати вільний розвиток регіональних мов та мов нацменшин, залишаючи, як і раніше, як державну єдину мову — українську.

Перелік регіональних мов або мов меншин, використання яких регулюється цим Законом, наведено в його статті 7. До цього переліку, зокрема, уключено російську, білоруську, румунську, польську, угорську, кримськотатарську та інші мови — усього їх 18. До цих мов застосовуються заходи Закону № 5029 (про деякі з них ітиметься нижче) в тому випадку, якщо за даними перепису населення кількість осіб — носіїв регіональної мови, котрі проживають на території, на якій поширено цю мову, становить 10 % і більше чисельності населення цієї території.

Так, Одеська міськрада рішенням від 13.08.2012 р. № 2419-VI інформувала територіальну громаду про те, що на підставі даних Всеукраїнського перепису населення 2001 року про мовний склад населення російська мова в місті Одесі є регіональною мовою, на яку поширюються передбачені Законом № 5029 форми використання, розвитку та захисту. Те саме зробила Одеська обласна рада.

Аналогічні рішення щодо регіонального статусу російської мови на своїй території прийняли, зокрема, Харківська міська та обласна ради, Луганська, Дніпропетровська, Херсонська, Донецька, Запорізька ради.

На що у зв’язку з цим потрібно звернути увагу суб’єктам господарювання з цих регіонів?

«Мовний» Закон передбачає, зокрема, що акти найвищих органів державної влади (у тому числі закони України) повинні офіційно публікуватися, крім державної, ще й російською мовою, а також мовою регіональних мов та мов меншин.

Найменування підприємств та напису на їх печатках, штампах, табличках повинні виконуватися українською мовою . Водночас у межах території, на якій поширена регіональна мова, за рішенням місцевої ради зазначені найменування та написи можуть(!) виконуватися українською та регіональною мовою (тобто двома мовами) (частина 6 статті 11 Закону).

В економічній та соціальній діяльності (читай — господарській діяльності) підприємств, установ, організацій, громадян — підприємців вільно використовуються державна мова, регіональні мови, мови меншин та інші мови. Це, зокрема, означає, що договірні відносини з контрагентами можна оформляти тією мовою, що влаштовує обидві сторони. Також регіональною мовою (у тому числі російською), на наш погляд, можуть оформлятися й первинні документи.

У внутрішніх правилах підприємств заборонено прийняття положень, що виключають чи обмежують у спілкуванні співробітників використання української, російської чи інших регіональних мов (мов меншин) (частина 3 статті 18 Закону).

Згідно з частинами 1 і 2 статті 26 цього Закону рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- та візуальної рекламної продукції можуть виконуватися українською чи іншою мовою за вибором рекламодавця, при цьому знаки для товарів та послуг повинні наводитися в рекламі в тому вигляді, в якому їм надано правову охорону в Україні відповідно до закону.

У частині 3 статті 26 Закону зазначено буквально таке: «...маркування товарів, інструкції про їх застосування тощо виконуються державною мовою і регіональною мовою або мовою меншини. За рішенням виробників товарів поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами. Маркування товарів для експорту виконується будь-якими мовами».

Таким чином, залишився незрозумілим задум законодавця: чи слід обов’язково виконувати маркування товарів (інструкції про їх застосування) одночасно українською та регіональною мовою, чи це є правом товаровиробника? Незрозуміло також, яка регіональна мова (мова меншини) повинна братися до уваги виробником при виконанні цієї законодавчої норми — мова, що діє на території виробника, або мова, що діє на території покупця. Ми схиляємося до того, що братися до уваги повинні мови, що діють у регіоні виробника.

На особливу увагу у зв’язку з прийняттям цього Закону заслуговує мова діловодства, зокрема мова заповнення податкової накладної та мова заповнення звітності. На жаль, механізм застосування заходів, спрямованих на підтримку розвитку регіональних мов та мов нацменшин, у Законі не прописано, що разом зі збереженням конституційного державного статусу української мови може дати підстави податківцям і надалі наполягати на обов’язковості заповнення податкової накладної тільки українською мовою (відповідну вимогу зараз закріплено в пункті 2 Порядку від 01.11.2011 р. № 1379).

Водночас не виключено, що з прийняттям цього Закону позиція ДПСУ зміниться і податківці дозволять платникам заповнювати податкові накладні російською мовою, як це було за часів дії Закону про ПДВ (див. лист ДПАУ від 15.08.2003 р. № 12846/7/15-2317-22, консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2010, № 23, с. 2).

Що стосується податкової звітності, то і тут ДПСУ, як уявляється, може найближчим часом змінити свою позицію стосовно того, що подавати її можна тільки українською мовою.

Посилено відповідальність «лікарські» порушення

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію або обіг фальсифікованих лікарських засобів» від 05.07.2012 р. № 5065-VI

За фальсифікацію та обіг завідомо фальсифікованих лікарських засобів замість штрафу та арешту застосовуватиметься виключно позбавлення волі з мінімальним строком від 3 до 5 років. При цьому дещо змінено склад злочину. Так, обов’язковим елементом складу вже не є створення загрози життю і здоров’ю особи, вчинення протизаконного діяння у великих розмірах.

Також установлено кримінальну відповідальність за умисне порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань лікарських засобів, фальсифікацію їх результатів, а також за порушення порядку державної реєстрації лікарських засобів (стаття 321² Кримінального кодексу України).

Видача довідки про доходи фізичної особи: ДПСУ знімає проблемні питання

Лист ДПСУ від 30.07.2012 р. № 20497/7/17-1217

Довідка про доходи необхідна для призначення й виплати субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, для отримання державної допомоги сім’ям з дітьми та малозабезпеченим сім’ям.

Підприємцю на єдиному податку зазначена довідка видається на підставі декларації платника єдиного податку. Нагадаємо, що для платників групи 1 звітним періодом є календарний рік; груп 2, 3, 5 — календарний квартал.

З метою отримання довідки за нестандартний звітний період ПКУ передбачає можливість добровільного подання єдиноподатником декларації за будь-який вибраний період, крім звітного (пункт 296.8 ПКУ). У такій декларації ставиться відмітка в полі «Довідково». Податкових наслідків вона не спричинює.

Що стосується підприємців на загальній системі, то з ними все ускладнюється тим, що декларацію вони подають лише за рік (плюс за перший квартал роботи на загальній системі, якщо йдеться про щойно зареєстрованих або тих, хто залишив лави платників єдиного податку). Оскільки ПКУ не передбачає подання підприємцями «довідкової» декларації про доходи за нестандартний період, то для формування довідки про доходи за 6 місяців використовувалися дані з Книги ОДВ. Працівник соцуправління мав звірити дані, зазначені в декларації, що заповнюється для отримання допомоги, та записи у Книзі ОДВ.

Зазначений вище лист свідчить про те, що ДПСУ вирішила полегшити життя підприємцям та рекомендує регіональним податковим службам до врегулювання цього питання на законодавчому рівні надавати загальносистемникам довідки про доходи на підставі поданих ними «довідкових» квартальних податкових декларацій про доходи. При цьому, як і у випадку з єдиноподатником, така квартальна декларація не звільняє від обов’язку подання річної податкової декларації та не є підставою для нарахування і сплати податкового зобов’язання.

Якщо ВМД було оформлено на звичайну фізичну особу: у підприємця буде податковий кредит

Постанова ВСУ від 03.07.2012 р. № 21-126а12

Під час проведення податкової перевірки встановлено: у періоді, що перевіряється, приватний підприємець — платник ПДВ придбав товар за межами України. При ввезенні товару на митну територію України ВМД оформлялися на звичайну фізичну особу без конкретизації статусу як суб’єкта підприємницької діяльності. А оскільки на момент оформлення ВМД таку фізичну особу було зареєстровано підприємцем, то, на думку податківців, суми сплаченого до бюджету ПДВ неправомірно включені до складу податкового кредиту.

На обґрунтування своїх дій позивач послався на те, що товар придбавався для підприємницької мети та був використаний у господарській діяльності, а отже, суми сплаченого до бюджету ПДВ за ВМД обґрунтовано включено до складу податкового кредиту.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що первинними документами підтверджено використання товару, який імпортується, в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ. Декларації, оформлені на фізичну особу, яка є суб’єктом підприємницької діяльності, є митними деклараціями в розумінні Закону про ПДВ (у ПКУ аналогічні приписи містяться в пункті 201.12), що дають право на податковий кредит.

На підставі цього суд дійшов висновку, що зазначення у ВМД одержувачем товару фізичної особи без конкретизації статусу як суб’єкта підприємницької діяльності жодним чином не спростовує купівлю товару для використання в господарській діяльності підприємця, у зв’язку з чим донарахування позивачу податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями є неправомірним.

Липневий індекс — 99,8 %. Індексуємо зарплату за вересень 2012 року

(Повідомлення Держкомстату // «Урядовий кур’єр» від 08.08.2012 р. № 141)

Згідно з повідомленням Держкомстату, загальний індекс споживчих цін (індекс інфляції) у липні 2012 року становив 99,8 %. З урахуванням цього наведемо в таблиці на с. 6 індекси, які необхідно використовувати для індексації заробітної плати найманих працівників підприємця за вересень 2012 року.

Алгоритм наших дій такий: дивимося, за який місяць працівнику востаннє підвищувалася заробітна плата або в якому місяці працівника було прийнято на роботу, якщо з моменту прийняття на роботу його заробітна плата не підвищувалася; у першому випадку беремо з наведеної далі таблиці індекс для відповідного місяця, у другому — попереднього місяця, та індексуємо на нього заробітну плату за вересень 2012 року (у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у вересні — 1102 грн.).