На замітку

На замітку

Новий сервіс від ДПСУ: перевірка чинності свідоцтва платника єдиного податку

ДПСУ запровадила новий сервіс, що дозволяє перевірити статус свідоцтва платника єдиного податку (чинне чи анульоване).

Цей сервіс буде корисним суб’єктам господарювання, які виплачують дохід фізичним особам на єдиному податку, для цілей неутримання з такого доходу ПДФО.

Також сервіс буде корисним єдиноподатникам групи 2, які мають право надавати послуги лише населенню або платникам єдиного податку.

Скористатися сервісом можна з головної сторінки сайта www.sts.gov.ua, вибравши банер «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку».

Щоб упевнитися, що свідоцтво не анульовано, необхідно ввести у відповідних полях серію та номер бланка свідоцтва.

Інформація на сайті оновлюється щомісяця на 12-й робочий день.

Заповнити декларацію про доходи фізичні особи можуть на веб-сайті ДПСУ

У межах кампанії з декларування доходів громадян за 2012 рік, яка стартувала з 01.01.2013 р., ДПСУ підготувала новий сервіс «Заповнення декларації про майновий стан і доходи», який дозволить заповнити декларацію про доходи прямо на веб-порталі ДПСУ.

Після створення електронної версії звіту декларант може:

— або роздрукувати його та подати до податкової інспекції в паперовому вигляді;

— або надіслати до податкового органу в електронному вигляді.

Однак для того щоб надіслати декларацію через Інтернет, необхідно отримати безоплатний електронний ключ у представництві Акредитованого центру сертифікації ключів ДПСУ. Зразки заяв для отримання посилених сертифікатів відкритих ключів можна скачати з веб-порталу ДПСУ (банер «Акредитований центр сертифікації ключів»/розділ «Форми документів»).

Крім цього, для використання електронного ключа необхідно встановити спеціальне програмне забезпечення (див. «ВД», 2012, № 18, с. 29 і № 14, с. 22).

Отримання відомостей з ЄДР: нові роз’яснення

Лист Державної реєстраційної служби України від 15.02.2013 р. № 136-7-12-13

Лист присвячено новому Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР). Зокрема, у цьому документі зазначається, що інформація з ЄДР надається за заявочним принципом з використанням нових форм запитів і оформляється у формі витягу (базового, розширеного, вибіркового), виписки або довідки. Вартість і строки отримання відомостей з ЄДР залишилися колишніми:

Що стосується «строків придатності» документів, то в чинних нормативно-правових актах їх так і не встановили. Тому вважається, що документи є актуальними до внесення змін до ЄДР (див. лист Держкомпідприємництва від 12.04.2010 р. № 4552).

У листі наголошується, що відомості з ЄДР, які публікуються у відкритому доступі (сайт irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR), містять у тому числі інформацію про основний вид діяльності фізичної особи — підприємця. Однак ні Законом про держреєстрацію, ні Порядком надання відомостей з ЄДР не передбачено відкритого опублікування такої інформації. За фактом у відкритому доступі цієї інформації також немає. Тому для ЄСВ-цілей при виплаті підприємцю доходів за виконання робіт, послуг у нього необхідно витребувати копію витягу з ЄДР з видами діяльності (детальніше про документи для неутримання ПДФО та ЄСВ у підприємців див. у «ВД», 2013, № 3, с. 3).

ЄРПН: коли можуть відмовити в реєстрації податкової накладної

Лист Державної податкової служби України від 28.02.2013 р. № 3183/6/18-8515

Причини відмови в реєстрації податкової накладної (ПН), розрахунку коригування до ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) регламентовано пунктом 9 Порядку ведення ЄРПН, а саме:

— наявність помилок;

— відсутність в ЄРПН відомостей, що містяться в ПН, яка коригується;

— факт реєстрації ПН та/або розрахунку коригування з такими самими реквізитами.

Якщо нічого із зазначеного не виявлено — ПН/розрахунок коригування до ПН повинні зареєструвати в ЄРПН. Таке саме стосується й електронної ПН — якщо вона сформована з дотриманням усіх вимог, то відмовити в реєстрації податківці не можуть.

Інакше протягом операційного дня складачу накладної (тобто продавцю) надсилається в електронному вигляді квитанція про неприйняття із зазначенням причин.

Однак на практиці зафіксовано випадки некоректної роботи програми «Електронна звітність». Наприклад, при реєстрації ПН видається помилка «Місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, зазначене в документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців», хоча насправді такої розбіжності немає.

У такій ситуації продавець може спробувати відстояти свої інтереси в адмінсуді. Прикладом позитивної судової практики може бути постанова Харківського окружного адмінсуду від 13.03.2013 р. у справі № 2-а-13194/12/2070, в якій суд зобов’язав податківців прийняти до реєстрації ПН і розрахунки коригування до ПН.

Утім, якщо адреса у ПН не точно відповідає зареєстрованій в ЄДР (наприклад, немає інформації про корпус, в якому розташований офіс), то суд у задоволенні позову може відмовити (див. постанову Київського окружного адмінсуду від 06.03.2013 р. у справі № 826/916/13-а).

Додатково не зашкодило б попередити покупця, щоб він устиг своєчасно додати до декларації з ПДВ додаток Д8.

Захист персональних даних: перевірки та типові порушення

Лист Державної служби України з питань захисту персональних даних від 05.02.2013 р. № 11/257-13

З 20.12.2012 р. запрацював Закон № 5491-VI, який значною мірою підкоригував Закон про захист персональних даних, скасувавши деякі обов’язки роботодавців. Новий алгоритм обробки персональних даних (ПД) з урахуванням останніх змін ми наводили у «ВД», 2013, № 6, с. 9.

У листі, що коментується, ДСЗПД повідомила, що з 16.07.2012 р. по 05.02.2013 р. проведено 36 перевірок (серед них 22 підприємства) дотримання законодавства про захист ПД. Типовими порушеннями Закону про захист ПД є:

— неповідомлення ДСЗПД про зміну місцезнаходження БПД, розпорядників ПД, неповідомлення/несвоєчасне повідомлення суб’єктів ПД про обробку їх ПД (сьогодні: у момент отримання згоди на обробку ПД, а в інших випадках — протягом 10 робочих днів з дня збору ПД);

— неотримання згоди на обробку ПД. При цьому ДСЗПД прямо зазначає, що обробка ПД працівників підприємства (установи, організації) з метою забезпечення реалізації трудових відносин не потребує отримання згоди.

Серед порушень Типового порядку обробки персональних даних, зокрема, зазначено такі:

— у внутрішніх документах не визначено/частково визначено порядок унесення змін, відновлення, використання, розповсюдження, знищення, захисту ПД, а також відповідальних за це осіб;

— не забезпечено належний захист приміщень з ПД (двері у приміщеннях, шафах, сейфах не обладнані замками).

За результатами перевірки, зокрема, видаються приписи про усунення порушень, у разі невиконання яких суб’єкту перевірки загрожує штраф за статтею 188⁴⁰ КУпАП від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.).

Сімейні узи допоможуть заощадити на єдиному податку?

До парламенту подано законопроект № 2441 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання розвитку сімейного підприємництва). Ми вирішили з’ясувати, що криється за такою інтригуючою назвою.

Як виявилось, зміст ідеї досить простий. Підприємцям, по суті, пропонують оформити з членами сім’ї, які фактично беруть участь у підприємницькій діяльності, трудові відносини (тобто зробити їх найманими працівниками), замість чого надаються послаблення у сплаті єдиного податку (ЄП).

До речі, питання використання праці членів сім’ї в підприємницькій діяльності досить спірне. Формально такі відносини не в усіх випадках мають характер трудових, відповідно не завжди вимагають їх оформлення згідно з вимогами КЗпП. Відповідно сімейна допомога підприємцю — це не завжди нелегальна праця. Підтверджує це той самий Закон про ЄСВ, згідно з яким ЄСВ може сплачуватися з доходу, що розподіляється між членами сім’ї підприємця, які беруть участь у провадженні ним підприємницької діяльності. При цьому до членів сім’ї підприємця для зазначених цілей належать ті, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, що досягли 15-річного віку, котрі не перебувають з підприємцем у трудових або цивільно-правових відносинах (!), однак спільно з ним провадять підприємницьку діяльність та отримують від цього частину доходу. Щоправда, сплата ЄСВ за членів сім’ї підприємця — непрацівників через невизначеність цих норм — явище поодиноке. Та й податківці раніше (коли розмір ЄП безпосередньо залежав від кількості працівників підприємця) займали таку позицію: з членом сім’ї, що бере участь у підприємницькій діяльності, трудові відносини потрібно обов’язково оформляти.

Тому якщо сьогодні підприємці й використовують у своїй діяльності допомогу членів сім’ї, то воліють цього в будь-якому разі не афішувати. Законопроект же має на меті цю тенденцію побороти — причому не батогом, а пряником.

Отже, переведення члена сім’ї до розряду найманих працівників — це, насамперед, додаткові витрати на сплату ЄСВ і ПДФО, плюс додаткова облікова робота, додатковий контроль.

Натомість пропонується надати такі пільги:

1. Підприємці групи 1 зможуть залучати до роботи членів сім’ї як найманих працівників без обмеження за їх кількістю, тоді як на сьогодні єдиноподатники групи 1 зовсім не можуть використовувати найману працю. Одночасно з цим передбачено для таких «сімейних» підприємців установити ставку ЄП у розмірі від 1 до 5 % мінзарплати (для «несімейних» ставка від 1 до 10 %). Економічний ефект не на користь підприємця.

2. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з приватним підприємцем з груп 2 і 3, не враховуватимуться наймані працівники — члени сім’ї підприємця. Також для «сімейних» підприємців з групи 2 ставка ЄП становитиме від 2 до 10 % мінзарплати (для «несімейних» — ставка від 2 до 20 %). Економічний ефект не на користь підприємця. Для «сімейних» підприємців з групи 3 процентні ставки ЄП зменшуються на 1 % (тобто 2 % — для платників ПДВ і 4 % — для неплатників ПДВ). З урахуванням обмеження за річним доходом для платника ЄП групи 3 у 3 млн грн. тут усе ж таки можна буде досягти деякого економічного ефекту, однак дуже незначного.

3. Члени сім’ї засновника підприємства, який перебуває у групі 4, не братимуть участі у розрахунках середньооблікової кількості працівників. Одночасно з цим для «сімейних» платників ЄП групи 4 процентні ставки ЄП зменшуються на 1 % (тобто 2 % — для платників ПДВ і 4 % — для неплатників ПДВ). З урахуванням обмеження за річним доходом для платника ЄП групи 4 в 5 млн грн. можна досягти деякого економічного ефекту.

Таким чином, на ділі бачимо переважно прагнення законодавця збільшити надходження від ЄСВ і ПДФО. Плюс явно «сире» опрацювання «трудових» норм, яке відкриє шлях до зловживань.

Продовжуємо стежити за подальшою долею цього законопроекту.