На замітку. Індексуємо зарплату за серпень 2013 року

На замітку

«Електронний кабінет платника податків»: перші кроки

Днями прес-служба Міндоходів повідомила про старт роботи електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків» (далі — ЕКПП). Його розробка тривала з кінця 2012 року. Згідно з Концепцією створення ЕКПП, затвердженою розпорядженням КМУ від 05.12.2012 р. № 1007-р, запровадження цього прогресивного сервісу відбувається у два етапи, протягом 2013 і 2014 років.

Як бачимо, «зробив» крок у світ перший етап. Щоправда, поки ЕКПП працює в тестовому режимі та є доступним лише для великих платників податків. Надалі, як обіцяє Міндоходів, сервісом зможуть скористатися всі категорії платників податків.

Знайти новий електронний сервіс можна за адресою: knp.minrd.gov.ua або на порталі (стартовій сторінці сайта) Міндоходів.

Для успішного запуску ЕКПП потрібно:

— установити на комп’ютер (будь-який з доступом до мережі Інтернет, не обов’язково робочий комп’ютер бухгалтера) спеціальне програмне забезпечення: натиснути на кнопку «Запустити» на вкладці «Вхід у Електронний кабінет платника податків». Зауважимо: для успішної роботи на комп’ютері має бути встановлений компонент Microsoft NET Framework версії 4.0 або вище;

— мати сертифікат і ключ ЕЦП. Для авторизації потрібно вказувати шлях до файлу закритого ключа електронного цифрового підпису бухгалтера або директора. Також при першому запуску потрібно імпортувати сертифікати.

Як і передбачалося, спочатку запрацювали сервіси «Податкова звітність» і частково — «Розрахунки з бюджетом».

Так, у розділі «Податкова звітність» платники податків можуть заповнити та відправити до органів Міндоходів пакет податкової звітності (декларацію з усіма необхідними додатками) у режимі он-лайн. Тут можна як створювати нові звіти (зберігати їх як чернетки, редагувати, додавати/видаляти необхідні додатки до декларацій), так й імпортувати готові з інших програм. Природно, відправляючи готову звітність до органів Міндоходів, на неї потрібно накласти (вказати шлях до файлу у спеціальному вікні) ЕЦП директора, бухгалтера та печатку підприємства або ж ЕЦП підприємця.

Про успішну відправку звітності платника податків повідомить квитанція про прийняття декларації (одна на кожний прийнятий пакет документів).

Після відправки податкової звітності в розділі «Розрахунки з бюджетом» можна відразу дізнатися, як показники декларації вплинули на стан розрахунків платника податків з бюджетом. Так, платник податків має доступ до свого особового рахунка, зокрема до інформації про заборгованість зі сплати податків і зборів.

Також сьогодні вже є доступним розділ «Календар платника податків», який повідомляє про строки подання «потрібної» податкової звітності (передбачається ще повідомлення про строки сплати податків, зборів).

Детальне керівництво із запуску та роботи доступних на сьогодні сервісів ЕКПП можна знайти у вкладці «Допомога».

Решта запланованих можливостей ЕКПП (заповнення платіжних документів на сплату податків, розрахунок пені, ведення офіційного онлайн-листування з органами Міндоходів) згодом також запрацюють. Часу для цього в Міндоходів — до кінця 2014 року.

Також за допомогою ЕКПП можна буде подавати заяви на реєстрацію платником окремих податків.

До речі, залучає суб’єктів господарювання до електронних сервісів і ПФУ за допомогою веб-порталу електронних послуг (див. http://portal.pfu.gov.ua/). Серед іншого, страхувальники мають доступ до інформації про умови нарахування та сплати ЄСВ, а також суму боргу щодо його сплати (недоїмки, штрафу та пені).

Зауважимо, питання адміністрування ЄСВ перейшли від ПФУ до Міндоходів. Імовірно, це вплине й на можливості розглянутих електронних сервісів.

Обмеження готівкових розрахунків за участю фізичних осіб з 01.09.2013 р. і не лише: офіційно від НБУ

Про ініціативу НБУ щодо запровадження обмеження суми готівкових розрахунків за участю фізичних осіб (непідприємців) ми вже розповідали у «ВД», 2013, № 13, с. 2. І ось, нарешті, після реєстрації в Мін’юсті з’явився офіційний текст постанови Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 210.

По-перше, як і очікувалося, установлюється обмеження суми готівкових розрахунків у розмірі 150 тис. грн.:

— фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) за одним або декількома платіжними документами. Обмеження стосується й випадку, коли фізична особа платить підприємству (підприємцеві), і випадку, коли підприємство (підприємець) платить фізичній особі;

— між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню (згідно з пунктом 1 статті 209 ЦКУ — у випадках, установлених законом (наприклад, купівля-продаж житлового будинку/квартири та іншої нерухомості) або за домовленістю сторін (наприклад, купівля-продаж автомобіля)).

Ліміт готівкових розрахунків між підприємствами (підприємцями) установлений на колишньому рівні — 10 тис. грн.

«Понадлімітні» розрахунки (у тому числі між підприємствами/підприємцями) з 01.09.2013 р. повинні здійснюватися шляхом перерахування коштів з поточного рахунка на поточний рахунок, унесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки, у тому числі на депозит нотаріуса. Тобто платнику можна буде у тому числі внести кошти до каси банку для перерахування на поточний рахунок одержувача. Сьогодні ж, нагадаємо, «понадлімітні» розрахунки між підприємствами/підприємцями повинні здійснюватися виключно в безготівковій формі (для платника це означає перерахування коштів з рахунка на рахунок).

По-друге, унесено зміни до Положення про ведення касових операцій в національній валюті (постанова Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637). Зазначимо найголовніші з них.

З 01.09.2013 р. разом з обмеженням суми готівкових розрахунків протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами між підприємствами (підприємцями) у пункті 2.3 Положення буде закріплено й обмеження готівкових розрахунків підприємств (підприємців) з фізичними особами (ті самі 150 тис. грн.). Відповідно, з переліку випадків, коли обмеження не застосовується, розрахунки зі звичайними фізичними особами зникнуть. Порядок «понадлімітних» розрахунків, як уже зазначалося, дещо зміниться (стане ліберальнішим для платника) — вони повинні будуть проводитися через банківські та небанківські фінустанови, які отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунка, шляхом перерахування коштів з поточного рахунка на поточний рахунок або шляхом внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

При цьому, як і раніше, буде уточнено, що кількість підприємств (підприємців) і фізичних осіб, з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежено. Тобто «150 тис. грн. кожному» (якщо йдеться про розрахунки з фізичними особами), а не на всіх.

Також дуже важливо, що з пункту 2.3 Положення зникла згадка про те, що сума перевищення встановленого обмеження додається до фактичних залишків готівки в касі платника для порівняння з установленим лімітом каси. Отже, у такому разі штраф за перевищення ліміту каси (абзац другий статті 1 Указу Президента від 12.06.95 р. № 436/95) не застосовуватиметься для «перевиховання» юридичних осіб — порушників «готівкового обмеження» (як це відбувається сьогодні).

На передній план вийде адміністративна (особиста відповідальності за перевищення граничних сум розрахунків готівкою згідно зі статтею 163¹⁵ КУпАП. Однак покарати за цією статтею можуть лише винних підприємця або посадову особу підприємства. На звичайну фізичну особу ця стаття не поширюється. Детальніше про обмеження готівкових розрахунків за участю підприємця та штрафи за такі порушення див. у «ВД», 2013, № 8, с. 37.

Таким чином, обмеження для випадку розрахунку з фізичними особами є, але відповідальності за його порушення для них немає. Виходить, що в відносинах з фізичними особами за порушення ліміту відповідатиме лише винна ФОП або посадова особа юридичної особи, причому, схоже, лише в тому випадку, якщо вони є платниками готівки.

Ще раз зауважимо, що постанова набуде чинності, а отже, і запрацюють зазначені зміни лише з 01.09.2013 р. Ближче до цього часу ми повернемося до питань готівково-касової дисципліни, щоб розглянути їх з урахуванням змін.

Відстрочення «електронних» РРО-штрафів до 01.01.2014 р.: Закон підписаний і набув чинності

Набули чинності зміни до Закону про РРО, які передбачають уже третє поспіль відстрочення застосування штрафів за неподання електронної РРО-звітності. А отже, штрафувати за неподання до податкового органу РРО-звітності дротовими та бездротовими каналами зв’язку у розмірі 10 нмдг (170 грн.) почнуть лише з 01.01.2014 р. (див. «ВД», 2013, № 14, с. 7).

Тут заслуговує на увагу один нюанс. Формально «штрафний» пункт 9 статті 17 Закону про РРО вже почав діяти з 01.07.2013 р. А Закон № 357 набув чинності лише з 14.07.2013 р. Таким чином, маємо «вікно» розміром у тиждень. Що робити зі штрафами?

Із цього приводу зауважимо, що слід поділяти:

— оцінку правомірності поведінки платника податків. Вона здійснюється на підставі норм, що діяли на момент вчинення певної дії/бездіяльності. Прийнятий Закон у цьому плані нічого не змінює, оскільки обов’язок подавати електронну РРО-звітність як був, так і залишився;

— застосування заходів відповідальності. ВАСУ у своєму листі від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11 зазначив таке: «<…> заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, що діє на момент виявлення та застосування відповідних санкцій» (а не на момент вчинення порушення).

Таким чином, рішення про накладення штрафу в 170 грн. податківці формально могли прийняти в період з 01.07.2013 р. по 13.07.2013 р. У період з 14.07.2013 р. по 31.12.2013 р. — вже не можуть (навіть якщо йдеться про порушення, вчинене в період з 01.07.2013 р. по 13.07.2013 р.).

Думка Міндоходів із цього приводу досі невідома. Однак, думаємо, податківці й не вдаватимуться поки до репресивних заходів.

Інформація про види діяльності підприємців усе-таки з’явиться у відкритому доступі

Наказ Мін’юсту від 27.06.2013 р. № 1283/5

Нагадаємо: якщо ми виплачуємо дохід підприємцю за виконання робіт/послуг, то повинні впевнитися, що такі роботи/послуги «зареєстровані» за підприємцем в Єдиному держреєстрі (далі — ЄДР). Лише в такому разі ЄСВ з такої виплати не сплачується, виплата в ЄСВ-звітності не відображається.

Для цих цілей ми, як і раніше, рекомендуємо витребувати від підприємця копію витягу з ЄДР, оскільки спроба законодавців зробити цю процедуру непотрібною не вдалася.

Так, свого часу Закон № 5410-VI додав до Закону про держреєстрацію вимогу про те, що інформація про види діяльності підприємців разом з іншими відомостями має викладатися у відкритому доступі на сайті Держреєстраційної служби (www.drsu.gov.ua/show/62 з переходом на сайт ДП «Інформаційно-ресурсний центр» www.irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html).

Якщо інформація є у відкритому доступі, то необхідність у витребуванні копії витягу з ЄДР зникає. Можна просто роздрукувати інформацію про види діяльності із сайта.

Однак не так все просто. Зокрема, Мін’юст у Порядку надання відомостей з Єдиного держреєстру прописав обов’язок опублікування у відкритому доступі інформації про види діяльності лише стосовно юридичних осіб. Інформація про види діяльності підприємців у відкритому доступі за мін’юстівським Порядком викладатися не повинна (і за фактом не викладається).

Наказом, що коментується, Мін’юст нарешті виправив цей недолік, доопрацювавши підпункт 8.3.3 згаданого вище Порядку. Разом з іншими відомостями, які відображаються у відкритому доступі на зазначених вище сайтах, усе ж таки міститиметься й інформація про види діяльності фізичних осіб — підприємців.

Однак чекати цього доведеться ще як мінімум 3 місяці. А до цього радимо, як і раніше, для ЄСВ-цілей вимагати у підприємця копію витягу з ЄДР із видами діяльності.

«З нами не нудьгуватимеш», або Ще одне продовження дії ПЗ «ДПС Захист звітності»

Як ми вже зазначали, нещодавно Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міністерства доходів і зборів України (далі — АЦСК Міндоходів) повідомив про припинення надання в користування безкоштовного програмного забезпечення (ПЗ) «ДПС Захист звітності» з 05.06.2013 р. При цьому технічну підтримку для раніше встановленого ПЗ планувалося здійснювати до 01.07.2013 р.

Далі АЦСК Міндоходів на своєму офіційному веб-сайті www.acskidd.gov.ua у розділі «Новини» повідомив про продовження техпідтримки встановленого раніше ПЗ «ДПС Захист звітності» на місяць, тобто до 01.08.2013 р. Імовірно, щоб платники податків — власники безкоштовних ключів ЕЦП (оформлених в АЦСК Міндоходів) змогли подати необхідні декларації та звіти за II квартал/півріччя та червень 2013 року в липні за допомогою наявної «старої» програми «ДПС Захист звітності».

Тепер АЦСК Міндоходів повідомив ще радіснішу новину. І надання в користування, і технічна підтримка ПЗ «ДПС Захист звітності» продовжені на невизначений період — «до завершення розробки та запровадження нового програмного забезпечення для підписання та подання звітності».

Відповідно з переходом на «зручніше безкоштовне програмне забезпечення або електронні сервіси компаній, що сприяють поліпшенню процесу подання звітності…» поки можна не поспішати.

Затверджено Порядок подання та реєстрації «пожежної» декларації

Постанова КМУ від 05.06.2013 р. № 440

На виконання норм частини 5 статті 57 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗУ) затверджено Порядок подання та реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Нагадаємо, що необхідність отримання «пожежного» дозволу на початок роботи з 01.07.2013 р. скасовано. Тому на передній план вийшла саме декларація відповідності матеріально-технічної бази (див. також «ВД», 2013, № 14, с. 5).

Форму декларації наведено в додатку до Порядку. Заповнюють її самі госпсуб’єкти та подають/надсилають рекомендованим листом за місцем розташування об’єкта нерухомості територіальному органу Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) або держадміністратору (який передає її до ДСНС).

Підпис керівника юридичні особи посвідчують печаткою. Печатка фізичної особи — підприємця потрібна лише у разі надсилання декларації пош-тою (якщо печатки немає, декларацію посвідчує нотаріус).

Якщо госпсуб’єкт управляє декількома об’єктами нерухомості, розташованими в різних адміністративно-територіальних одиницях, декларацію подають безпосередньо до ДСНС.

Декларацію реєструють протягом 10 робочих (частина 4 статті 57 КЦЗУ) днів із дня надходження. Не пізніше наступного робочого дня після реєстрації її другий примірник передають госпсуб’єкту/держадміністратору з відміткою про дату та номер реєстрації. З цієї дати можна починати провадити госпдіяльність.

І ще важливий нюанс, про який ми розповідали в попередньому номері «ВД». Раніше пункт 3 розділу XII КЦЗУ зобов’язував госпсуб’єктів, які діють на підставі дозволів на початок роботи, до 01.01.2014 р. подати декларацію. Закон № 353 вилучив цю вимогу з КЦЗУ, тому госпсуб’єкти, які вже отримали дозвіл, подавати декларацію не повинні.

ПФУ про строки сплати ЄСВ з декретних

Лист ПФУ від 27.06.2013 р. № 16652/03-20

Нагадаємо: з набуттям чинності Законом № 231 допомоги по вагітності та пологах, що нараховуються з 01.07.2013 р., стали обкладатися ЄСВ і «зверху», і «знизу» (див. «ВД», № 13, с. 5, а також с. 28 цього номера). У загальному випадку підприємства та підприємці, які використовують найману працю, провадять нарахування ЄСВ у розмірі 33,2 % суми декретних, а утримання — у розмірі 2 %.

Ці норми вже почали обростати роз’ясненнями і перше з них наведено в листі ПФУ щодо строків сплати ЄСВ з декретних, який коментується.

Як зазначає ПФУ, суми нарахувань і утримань роботодавець повинен відобразити у ЄСВ-звітах і сплатити за календарний місяць, за який вони нараховані, не пізніше 20-го числа (28-го числа — для гірничих підприємств) наступного місяця (частина 8 статті 9 Закону про ЄСВ).

Отже, по суті, маємо справу із загальними строками сплати ЄСВ. Так, ЄСВ з декретних, нарахованих у липні (у підприємця бухобліку, а отже, і нарахування як такого немає, тому орієнтуємося на дату протоколу комісії/уповноваженого із соцстрахування), потрапить до звітності за липень, а граничний строк сплати ЄСВ з таких декретних — 20 серпня.

Тут уточнимо, що за загальним правилом сплатити ЄСВ потрібно одночасно з виплатою допомоги працівниці-декретниці: у частині утримань — зі спецрахунка, відкритого для зарахування допомоги від Фонду «тимчасової непрацездатності», у частині нарахувань — з розрахункового рахунка роботодавця. А ось якщо допомога від Фонду затримується (як правило, так і відбувається), то сплатити ЄСВ з нарахованої, але ще не виплаченої допомоги потрібно не пізніше зазначених вище строків (не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування) з власного розрахункового рахунка і в частині нарахувань, і в частині утримань. Аналогічна схема давно діє при сплаті ЄСВ з лікарняних.

Нюанси проведення «трудових» перевірок

Лист Держпраці від 24.05.2013 р. № 210/21/01/2366-13

У цьому листі надано відповіді на деякі «перевірочні» запитання, серед яких, зокрема, запитання щодо:

1) дотримання заборони на проведення перевірок «малих» суб’єктів господарювання, установленої Законом України від 23.02.2012 р. № 4448-VI.

Нагадаємо, що цей Закон відновив мораторій на проведення перевірок підприємців — неплатників ПДВ (загальна система, єдиний податок) і юридичних осіб — єдиноподатників, які сплачують ПДВ у складі ЄП, за умови, що їх діяльність не належить до високого ступеня ризику.

Так-от, Держпраці «за» дотримання цього мораторію і має намір перевіряти лише тих суб’єктів господарювання, яких віднесено до високого ступеня ризику, незалежно від системи оподаткування (критерії «трудового» ступеня ризику наведено в постанові КМУ від 10.10.2012 р.);

2) періоду, який перевіряється, — при плановій перевірці перевіряється, як правило, період з часу останньої перевірки або останній календарний рік. Позапланові перевірки проводяться за той період, порушення законодавства в якому були підставою для проведення перевірки.

При цьому перевірка проводиться незалежно від закінчення строку давності для притягнення до адмінвідповідальності, установленого ст. 38 КУпАП (у цьому випадку — 3 місяці з моменту вчинення порушення, а у випадку з триваючим порушенням — 3 місяці з моменту його виявлення);

3) перевірки документів зі строком зберігання, що минув, — на думку Держпраці, у разі закінчення строку зберігання документів, необхідних для перевірки, роботодавець повинен надати держінспектору акт знищення документів, оформлений в установленому порядку;

4) присутності керівника при проведенні невиїзної перевірки — як зазначено в листі, якщо держсуб’єкт не має адміністративного приміщення, то керівник такого держсуб’єкта може бути запрошений (!) до приміщення органу Держпраці (викликати керівника для проведення перевірки органи Держпраці не мають права).

Детальніше про особливості мораторію на перевірки єдиноподатника див. також у «ВД», 2012, № 21, с. 18.

Порядок реєстрації ювелірів у Пробірній службі нарешті зареєстровано в Мін’юсті

Наказ Мінфіну «Про затвердження Порядку обліку, створення та ведення реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням» від 08.04.2013 р. № 465 (набув чинності з 30.07.2013 р.)

У «ВД», 2013, № 13, с. 33; № 12, с. 15, ми обговорювали питання про необхідність і саму процедуру реєстрації у Пробірній службі суб’єктів, які займаються операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Нагадаємо, що згідно з підкоригованим абзацом 7 пункту 9 статті 1 Закону № 637/97-ВР з 02.12.2012 р. ювеліри підлягають обов’язковій реєстрації в Державній пробірній службі України. При цьому Пробірна служба вимагала від ювелірів проходження реєстрації, незважаючи на той факт, що Порядок перебував лише на стадії проекту.

Тепер процедуру такої реєстрації вже закріплено в затвердженому наказом Мінфіну Порядку № 465. Детальніше про цю процедуру далі й поговоримо.

Згідно з Порядком № 465 для формування облікової справи та внесення до Реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням (далі — Реєстр), достатньо звернутися з письмовою заявою про внесення до Реєстру, до якої потрібно обов’язково додати копії документів, що підтверджують право власності або користування (договори оренди) місцем провадження діяльності.

Детально про те, як заповнювати заяву, ми писали у «ВД», 2013, № 13, с. 33. При цьому форма заяви, яку ми там наводили на с. 34, залишилася без змін.

Заяву можна подати особисто (через уповноважену особу) або надіслати до Пробірної служби листом чи засобами електронного зв’язку з накладенням електронного цифрового підпису (детально про те, як подати заяву, у тому числі про адреси, телефони, посилання на сайт, ми також розповідали у «ВД», 2013, № 13, с. 33).

Розгляд заяв про внесення до Реєстру повинен буде проводитися у строк, що не може перевищувати 10 робочих днів.

У межах цього строку в разі потреби Пробірною службою можуть уточнюватися відомості, зазначені в заяві про внесення до Реєстру.

В Порядку також зазначено, що в разі подання до Пробірної служби недостовірних відомостей або неподання копій документів, що підтверджують право власності або користування місцем провадження діяльності, Пробірна служба відмовляє суб’єкту господарювання в унесенні до Реєстру із зазначенням причин такої відмови. Після усунення причин відмови підприємство (підприємець) може повторно подати до Пробірної служби документи, необхідні для внесення до Реєстру.

Про те, що підприємець (підприємство) внесений до Реєстру, Пробірна служба направляє реєстраційне повідомлення за встановленою формою, що надсилається суб’єкту господарювання разом із супровідним листом. Здійснювати «дорогоцінні» операції можна й без повідомлення — через 10 робочих днів із дня закінчення встановлених для відправки повідомлення строків.

Також у пункті 3.1 Порядку прописано випадки, коли потрібно вносити зміни до Реєстру та подавати відповідні заяви (додатки 4 і 5 до Порядку), а в пункті 4.1 Порядку — випадки виключення госпсуб’єкта з Реєстру ювелірів.

Важливо, що реєстрація відбувається безоплатно. До того ж в остаточній версії Порядку (порівняно з його проектом) немає вимог до учасників ювелірного ринку, спрямованих на забезпечення кваліфікації фахівців у сфері ювелірного виробництва та/або торгівлі (у тому числі про проходження курсів підвищення кваліфікації).

Для суб’єктів, які здійснювали операції з дорогоцінними металами до набуття чинності цим Порядком, установлений 3-місячний строк (відлічується з дати набуття чинності Порядком) для подання заяви на внесення до Реєстру.

Відмова у прийнятті податкової декларації має бути письмовою та обґрунтованою

Лист Міндоходів від 30.04.2013 р. № 938/Т/99-99-17-02-01-14

У цьому листі Міндоходів нагадало про те, що податкова декларація платника може бути не прийнята посадовою особою територіального органу Міндоходів виключно за умови, що така декларація заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 і 48.4 ПКУ (тобто в декларації відсутні та/або є недостовірними обов’язкові реквізити, передбачені зазначеними пунктами). Відмова у прийнятті декларації з будь-яких інших причин забороняється.

У разі виявлення зазначених порушень у заповненні декларації територіальний орган Міндоходів зобов’язаний надати платнику письмове повідом-лення про відмову у прийнятті декларації із зазначенням причин такої відмови (пункт 49.11 ПКУ) у випадку:

— отримання декларації поштою або за допомогою засобів електронного зв’язку — протягом 5 робочих днів із дня її отримання;

— отримання декларації особисто від платника чи його представника — протягом 3 робочих днів із дня її отримання.

Отримавши таке повідомлення, платник має право (пункт 49.12 ПКУ):

— або подати нову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

— або оскаржити рішення органу Міндоходів у порядку, передбаченому статтею 56 ПКУ. Зокрема, можна подати позов до адміністративного суду, при цьому відповідачем виступатиме орган Міндоходів, який не прийняв декларацію.

Зауважимо також, що не може бути підставою для відмови в прийнятті декларації: відсутність прокреслень у порожніх клітинках декларації, подання «нульової» декларації, неповідомлення платником про зміну свого місцезнаходження, заповнення декларації частково за допомогою технічних засобів, а частково вручну.

Водночас подання «факсимільної» декларації прирівнюється до її неподання.

Форма № 20-ОПП: актуально від Міндоходів

Лист Міндоходів від 30.04.2013 р. № 895/Т/99-99-18-06-05-14

У листі, що коментується, Міндоходів виклало свою думку з двох актуальних питань щодо подання повідомлення за формою № 20-ОПП:

1. Деякі госпсуб’єкти (зокрема, новостворені) практикують подання форми № 20-ОПП із зазначенням лише місцезнаходження (місця проживання) і прокресленнями в решті граф. У відповідь на це Міндоходів зазначило, що форма № 20-ОПП подається лише за наявності об’єктів оподаткування, об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Якщо таких немає, то подавати повідомлення з прокресленнями не потрібно.

2. За неподання/несвоєчасне подання форми № 20-ОПП штрафують згідно з пунктом 117.1 ПКУ: самозайнятих осіб (підприємців і «незалежних професіоналів») у розмірі 170 грн., а юридичних осіб і їх відокремлені підрозділи — 510 грн.

При цьому повідомлення потрібно подавати щодо всіх об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, у тому числі щодо створених/відкритих до 2011 року (див. консультацію в розділі 119.05 ЄБПЗ). Однак строки подання повідомлення щодо таких «докодексних» об’єктів у ПКУ не передбачені. У зв’язку з цим Міндоходів зазначає, що і відповідальності за його неподання/несвоєчасне подання в такому разі немає.

Такий висновок не є новим. Він був опублікований у консультаціях з розділу 040.12 ЄБПЗ, перетворених тепер на консультації з розділу 119.01 ЄБПЗ.

На нашу думку, сперечатися з Міндоходів недоречно.

Звичайно, уже оштрафовані платники податків можуть оскаржити відповідні податкові повідомлення-рішення до суду. Однак попередимо, що судова практика в цьому питанні досить мізерна та не зав-жди на боці платника податків.

Так, Дніпропетровський окружний адмінсуд у постанові від 24.05.2013 р. у справі № 804/6595/13-а визнав правомірним нарахування штрафу в розмірі 170 грн. за неповідомлення органу ДПС про укладення «старого» договору оренди шляхом подання форми № 20-ОПП.

Про подання форми № 20-ОПП ми писали також у «ВД», 2012, № 21, с. 37.

Затверджено чергові довідники податкових пільг

Листи ДПСУ від 27.06.2013 р. № 66/1, № 66/2

Очевидно, «роздвоєння» Довідника податкових пільг, запроваджене ДПСУ з Довідника станом на 01.04.2013 р., діятиме на постійній основі. ДПСУ знову затвердила два оновлені довідники податкових пільг станом на 01.07.2013 р.:

— Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, № 66/1;

— Довідник інших податкових пільг № 66/2.

Довідниками потрібно керуватися при заповненні Звіту про суми податкових пільг. Його подають щокварталу наростаючим підсумком протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду (за 6 місяців 2013 року — не пізніше 09.08.2013 р.).

Не подають Звіт лише суб’єкти, які не користуються пільгами. При цьому платники податку на прибуток, звільнені від подання внутрішньорічних «прибуткових» декларацій (див. с. 44 — 48 попереднього номера), на нашу думку, можуть не подавати щоквартальні звіти (а подати вже за підсумками 12 місяців) лише в тому разі, якщо вони користуються виключно пільгою з податку на прибуток. До речі, штраф за неподання/несвоєчасне подання Звіту становить 85 — 170 грн. (ст. 163¹ КУпАП).

Затверджено новий Держреєстр РРО: Міндоходів вирішило зайти з іншого боку

Наказ Міндоходів від 08.07.2013 р. № 249

На с. 4 цього номера ми вже обговорили новину про набуття чинності Законом від 21.06.2013 р. № 357-VII, яким відстрочено до 01.01.2014 р. застосування штрафів за неподання електронної РРО-звітності. Однак це не означає, що про перехід на нові електронні рейки можна ще раз забути (на деякий час).

Річ у тім, що Міндоходів вирішило прискорити РРО-модернізацію таким нехитрим маневром. Нагадаємо, що для передачі фіскальної інформації з РРО на сервер Міндоходів дротовими та бездротовими каналами зв’язку (цього вимагають абзаци 2 і 3 статті 3 Закону про РРО) потрібно або придбати РРО, укомплектовані модемами, або дообладнати модемами наявні реєстратори.

Міндоходів вирішило прискорити виконання цієї вимоги і наказом, що коментується, затвердило черговий Держреєстр РРО, який дещо відрізняється від свого попередника. Головна відмінність: усі моделі реєстраторів без вбудованого або приєднаного модема «перекочували» з розділу І до розділу ІІ, тобто їх первинна реєстрація заборонена. Крім цього, більшість моделей РРО з розділу II стали носіями виноски «******». Це означає, що вони «не забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів ДПС відповідно до вимог, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 р. № 1057, а з 01.10.2013 р., у разі невиконання цих вимог, будуть вилучені з Державного реєстру». Отже, сьогодні такі «помічені» моделі РРО ще можна використовувати, однак якщо їх раптом вилучать з Держреєстру (з 01.10.2013 р.), то вони відразу ж стануть забороненими до використання. І в цьому випадку відстрочення до 01.01.2014 р. застосування штрафів за неподання електронної РРО-звітності не допоможе (оскільки проблема буде не у РРО-звітності, а у застосуванні самого РРО).

Водночас зауважимо, що в новому Держреєстрі, як і раніше, немає моделей РРО, які б забезпечували передачу контрольно-звітної інформації до органів ДПС і формування контрольної стрічки в електронній формі (відповідна виноска так і не обзавелася своїм носієм).

Червневий індекс — 100,0 %. Індексуємо зарплату за серпень 2013 року

(Повідомлення Держстату України // «Урядовий кур’єр» від 10.07.2013 р.)

За повідомленням Держстату України, загальний індекс споживчих цін (індекс інфляції) у червні 2013 року становив 100,0 %. З урахуванням цього наведемо в таблиці індекси, які необхідно використовувати для індексації заробітної плати найманих працівників підприємця за серпень 2013 року (у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у серпні — 1147,00 грн.).

Для визначення індексу діємо за таким алгоритмом: дивимося, за який місяць працівнику востаннє підвищувалася заробітна плата або в якому місяці його було прийнято на роботу, якщо з цього часу його заробітна плата не підвищувалася. У першому випадку беремо з наведеної далі таблиці індекс для відповідного місяця, у другому — спочатку дивимося дату прийняття на роботу. Якщо працівника було прийнято до 21.06.2012 р., то беремо місяць прийняття на роботу, якщо після цієї дати, то орієнтуємося на місяць, що передує прийняттю на роботу до підприємця.