Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Товари поштою на експорт: відправка поштою післяплатою та за схемою «митниця + пошта»

Редакція ВД
Власне Діло Серпень, 2013/№ 15
Друк
Стаття

Товари поштою на експорт: відправка поштою післяплатою та за схемою «митниця + пошта»

 

Нещодавно («ВД», 2013, № 12, с. 23) ми розглядали загальні питання продажу товарів через операторів поштового зв’язку. Сьогодні розглянемо інший аспект цієї теми — продаж товарів поштою на експорт, тобто коли підприємець продає свій товар, надсилаючи його поштою за кордон.

Зокрема, розглянемо особливості оплати за товар (у валюті чи у гривні), нюанси оформлення документів на пошті (і на митниці, у разі потреби), відображення доходу єдиноподатника в інвалюті та можливість оплати за товар електронними грошима.

Ганна КАЛИНОВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про ЗЕД — Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

Закон № 185 — Закон України «Про порядок провадження розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

Закон про поштовий зв’язок — Закон України «Про поштовий зв’язок» від 04.10.2001 р. № 2759-III.

Положення про митні декларації — Положення про митні декларації, затверджене постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

Постанова № 164 — постанова Правління НБУ «Про встановлення розміру обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 р. № 164.

Правила надання послуг поштового зв’язку — Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270.

 

Багато підприємців реалізує свої товари не лише вітчизняним покупцям, а й іноземним (наприклад, інтернет-магазини). Для доставки вони користуються послугами «Укрпошти».

По суті, продаж товарів іноземним суб’єктам, навіть за умови пересилки товарів поштою за кордон, з точки зору українського законодавства вважається експортом, про що свідчить визначення зі статті 1 Закону про ЗЕД:

«під експортом (експортом товарів) слід розуміти продаж товарів українськими суб’єктами ЗЕД іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України».

Згідно зі статтею 5 Закону про ЗЕД підприємці мають право займатися зовнішньоекономічною діяльністю (далі — ЗЕД) з урахуванням положень законодавства України.

Окремо приділимо увагу єдиноподатникам. Вони також мають право провадити ЗЕД узагалі і продаж товарів поштою за кордон, зокрема. У будь-якому разі ПКУ не забороняє їм цього, уключаючи і єдиноподатників груп 2 і 3.

 

Лише пошта чи «митниця + пошта»

Як підприємцю оформляти відправку товарів покупцям, які перебувають за кордоном, залежить насамперед від того, в якому вигляді, а точніше в якій валюті — іноземній чи гривні — він збирається отримувати оплату за товар. Розглянемо два можливі варіанти оплати.

Варіант 1. Якщо покупець товару є резидентом іншої країни, то оплату за товар він може, за домовленістю з підприємцем, здійснювати в іноземній валюті на валютний підприємницький рахунок. Оскільки покупці розраховуються з підприємцем у валюті, то ці кошти вважаються валютною виручкою, а така операція — валютною операцією. Валютні операції підпадають під особливий державний контроль на підставі українського законодавства.

Так, реквізити валютного рахунка підприємець обов’язково повинен надати митниці. Крім того, вони повинні фігурувати в рахунку (інвойсі), який в обов’язковому порядку виставляється покупцю та надається при митному оформленні.

Відповідно до статті 1 Закону № 185 виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки ВМД) продукції, що експортується. Інакше нараховується пеня в розмірі 0,3 % від недоотриманої виручки за кожний день прострочення її отримання (стаття 4 Закону № 185). Причому банки зобов’язані контролювати розрахунки за експортними операціями своїх клієнтів.

Отже, у спрощеному вигляді цю норму можна представити так: митний орган передає відомості банку зі спеціального реєстру про виписку ВМД, а банк стежить за тим, щоб валютна виручка була своєчасно зарахована.

Крім того, валютна виручка підприємців від продажу товарів за ЗЕД-договорами підлягає обов’язковому продажу. Вимога поширюється на надходження в інвалюті та в російських рублях. Згідно з постановою № 164 обов’язковому продажу підлягає 50 % вказаних надходжень.

Таким чином, якщо підприємець домовився з покупцями про оплату за товар, що пересилається ним поштою, в інвалюті на валютний рахунок, то йому необхідно здійснити доволі складне оформлення поштових відправлень за схемою, яку далі за текстом ми опишемо та умовно називатимемо «митниця + пошта».

Варіант 2. Якщо ж підприємець відправляє покупцям товар поштою з так званою післяплатою, то йому не потрібно реєструватися на митниці та здійснювати низку інших складних митних і не лише кроків. Така оплата передбачає, що покупець, отримавши товар на пошті у себе в країні, тут же оплачує його у валюті своєї країни. «Закордонна» пошта приймає цю оплату у валюті та пересилає її в Україну. При перетині українського кордону пошта конвертує валюту у гривню за курсом, установленим поштою. І підприємець може отримати гривню в оплату за товар:

або готівкою, відвідавши своє поштове відділення та отримавши відповідний поштовий документ;

або якщо при відправленні товару разом з позначкою «післяплатою» він зазначив реквізити свого рахунка, пошта перекаже гривню на цей рахунок. І тоді документом, що підтверджує факт надходження грошей на підприємницький рахунок, буде банківська виписка.

Мінуси цього варіанта отримання оплати за товар такі:

— курс, за яким пошта перерахує валюту у гривню. Цей курс зазвичай нижче комерційного;

— швидкість надходження грошей підприємцю в оплату за товар (тижні два підприємцю доведеться чекати свої гроші). Усе залежить, по-перше, від країни, в якій знаходиться покупець. А по-друге, від того, готівкою на пошті чи на поточний рахунок підприємець вирішив їх отримувати та зазначив це при відправленні товару покупцю поштою. На поточний рахунок гроші йтимуть ще довше.

Однак головний плюс цього варіанта — це відсутність складних валютно-митних процедур. Далі ми детально розглянемо процедуру та документообіг за кожним з двох варіантів, а вибір того з них, який найбільше підходить, залишимо за читачем.

 

Відправлення товару поштою з післяплатою

Відправлення поштою товару здійснюється, як правило, у вигляді посилки або бандеролі.

Із Закону про поштовий зв’язок:

Посилка — поштове відправлення з предметами культурно-побутового та іншого призначення, не забороненими законодавством до пересилання, розміри, маса і порядок упакування якого встановлені відповідно до законодавства України.

Бандероль — поштове відправлення з друкованими виданнями, діловими паперами, предметами культурно-побутового та іншого призначення, розміри, маса і порядок упакування якого встановлені відповідно до законодавства України.

Із Правил надання послуг поштового зв’язку:

Вид міжнародного відправлення

Гранична маса, кг

Розміри в мм в упаковці, установлені законодавством

Посилка

30

Будь-який вимір не повинен перевищувати 1050. Сума довжини і найбільшого периметра (довжини кола) у будь-якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 2000.
Для громіздких посилок: будь-який вимір посилки не повинен перевищувати 2000, а сума довжини і найбільшого периметра (довжини кола) у будь-якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 3000 (мінімальний: 90 х 140 х 50)

Бандероль

5

Максимальний розмір: сума довжини, ширини і товщини не повинна перевищувати 900, а найбільший вимір — 600. Сума довжини і подвійного діаметра рулонів не повинна перевищувати 1040, а найбільший вимір — 900

 

Посилка. Спочатку поговоримо про відправлення товару в посилці. Зверніть увагу! Незапечатану посилку підприємець повинен принести на пош-ту, де її оглянуть працівники поштового відділення. Необхідність огляду вмісту посилки пов’язана з тим, що існує перелік товарів, заборонених до пересилки до тієї чи іншої країни. У кожному поштовому відділенні України є Керівніцтво з приймання міжнародних поштових відправлень, з яким працівники пошти й звірять вміст посилки, перш ніж її запечатати.

На пошті підприємець в обов’язковому порядку повинен заповнити транспортні документи (митну декларацію довідка 1 і так звану супровідну адресу СР 71). Митна декларація вкладається до посилки, а СР 71 наклеюється зверху на упаковку посилки.

Рекомендуємо оформляти митну декларацію у двох примірниках і просити працівників пошти проставити поштовий штемпель також на двох примірниках:

— один з яких укладається до посилки та є первинним документом, що підтверджує факт відвантаження для покупця;

— другий — залишиться у підприємця також як первинний документ, що підтверджує факт відвантаження товару покупцю.

Хоча можна до посилки вкласти і витратну накладну у двох примірниках, заздалегідь домовившись з покупцем, що він:

— поставить свій підпис;

— надішле один примірник продавцю разом з оплатою за товар (за умови отримання оплати за товар на пошті, а не на поточний рахунок).

Бандероль. Що стосується відправлення товару бандероллю, то транспортні документи, які необхідно оформити, такі самі, як і при відправленні посилки, а з особливостей зазначимо таке.

Бандероль не обов’язково приносити на пошту у відкритому вигляді, її можна приносити і запечатаною. Однак слід пам’ятати, що всі міжнародні відправлення в будь-якому разі проходять митний огляд. І якщо на митниці буде виявлено, що вкладення до бандеролі є забороненим до відправки (наприклад, холодну зброю не можна пересилати до жодної країни світу), то його можуть або просто повернути відправнику, або навіть не повернути. Отже, перш ніж запечатувати бандероль, радимо все ж звірити вміст бандеролі з Керівництвом з приймання міжнародних поштових відправлень, яке завжди є в будь-якому поштовому відділенні.

 

«Митниця + пошта»: оформлення

Якщо підприємець має намір продавати/перепродавати товари на експорт, доставляти їх покупцям у вигляді різних поштових відправлень (посилки/бандеролі) і, головне, отримувати оплату за товар у валюті, то йому доведеться покроково вчинити такі дії:

— відкрити валютний рахунок;

— укласти письмові договори з покупцями;

— зареєструватися на митниці;

— оформити спочатку на митниці кожне відправлення товару;

— потім кожне відправлення цього самого товару оформити на пошті у вигляді посилки або замовленої бандеролі.

У цьому випадку після відкриття валютного рахунка йому потрібно стати на облік на митниці як суб’єкту ЗЕД. Ця процедура має назву «Проходження акредитації на митниці».

А потім оформляти на митниці кожне відправлення товару. Правду кажучи, митний порядок оформлення експорту будь-яких товарів переважно розрахований на регулярну оптову торгівлю, а не на разові постачання іноземним покупцям.

Детально процедуру оформлення відправки товару на експорт за схемою «митниця + пошта» ми розглядали у «ВД», 2010, № 9, с. 25. Тут лише коротко опишемо важливі моменти.

Отже, підприємець зобов’язаний самостійно оформляти товар, призначений для міжнародної посилки, на митниці. Тому, щоб відправити міжнародну поштову посилку, йому доведеться оформити документи у двох інстанціях: спочатку на митниці, а потім на пошті.

Примірний перелік основних документів, що подаються на митниці при оформленні кожної відправки товару, такий:

письмовий договір з покупцем;

— оригінал перекладу з іноземної мови рахунка, виписаного покупцю (інвойсу);

— довідка про відсутність за межами України валютних цінностей і майна, яка видається в податковому органі за місцем проживання підприємця;

— ксерокопія облікової картки суб’єкта ЗЕД;

— накладна на товар.

Крім того, підприємець як експортер товарів повинен оформити на митниці транспортні документи (митну декларацію довідка 1 і так звану супровідну адресу СР 71, бланки яких підприємець заздалегідь повинен отримати на пошті).

При експорті товару на митниці сплачуються митні платежі.

Потім товар, призначений для відправки на експорт, підприємець приносить на пошту разом з оформленими на митниці транспортними документами. Порядок оформлення на пошті після митного оформлення є аналогічним описаному вище в підрозділі «Відправлення товару поштою з післяплатою» на с. 32.

 

Посилки прискореної пошти

Для того, щоб швидко доставити товар до будь-якої точки світу, підприємці можуть скористатися послугами професійних перевізників і відправити через них товар у вигляді експрес-відправлення (наприклад, DHL, UPS, FedEx, TNT тощо). Причому відправлення через DHL можна оформити у великих відділеннях «Укрпошти». Однак цей спосіб коштуватиме набагато дорожче, ніж звичайні поштові відправлення. Щоправда, якщо ми говоримо про дрібний експорт, то здебільшого робити так невигідно внаслідок того, що вартість самої посилки може бути в рази менше вартості її доставки.

 

Доходи єдиноподатника в інвалюті на поточний рахунок (при роботі за схемою «митниця + пошта»)

Якщо покупець товару — громадянин іншої країни, який оплату за товар здійснюватиме в іноземній валюті на поточний рахунок, а не у гривні, то дохід підприємець матиме інвалютний.

Оплатити товар, що замовляється, покупець може на умовах:

1) попередньої оплати;

2) подальшої оплати.

У будь-якому разі для продавця такі розрахунки є безготівковими (оскільки гроші надійдуть на його поточний рахунок). У зв’язку з цим будь-які касові або товарні чеки, що підтверджують факт продажу товару, до поштового відправлення продавцем не вкладаються. Документи, що підтверджують факт перерахування коштів на рахунок продавця, покупцю видає та установа, через яку він перераховував ці кошти (пошта, банк тощо).

У частині інвалютних доходів на єдиноподатників можуть чекати такі наслідки.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим НБУ на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 ПКУ).

Проте перш ніж потрапити на поточний інвалютний рахунок підприємця, іноземна валюта зараховується на розподільчий рахунок. Сьогодні з такого розподільчого рахунка банк в обов’язковому порядку реалізує 50 % інвалютної виручки від продажу товарів. У зв’язку з цим виникає запитання: на яку дату єдиноподатнику слід розраховувати і відображати дохід — на дату зарахування коштів на розподільчий рахунок чи на поточний інвалютний рахунок? На нашу думку, з урахуванням необхідності 50-відсоткового продажу валюти потрібно орієнтуватися на момент зарахування коштів на розподільчий рахунок. При цьому в разі утримання банком комісійної винагороди єдиноподатний дохід на цю суму не зменшується.

При продажу інвалюти єдиноподатнику слід враховувати різницю між курсом валюти на МВРУ та офіційним курсом НБУ. Якщо така різниця є додатною, то вона має бути включена до доходу, що визнають і податківці (див. консультацію в розділі 230.04 ЄБПЗ). Хоча, слід зауважити: вони помилково називають таку різницю курсовою. При цьому вважаємо, що з метою визначення такої різниці в частині офіційного курсу НБУ підприємцю слід орієнтуватися на дату надходження інвалюти.

Якщо при продажу інвалюти утворюється від’ємна різниця, то вона в єдиноподатному обліку підприємця не відображається. Це ж стосується і додатної/від’ємної різниці між курсом МВРУ і офіційним курсом НБУ, що виникає при купівлі інвалюти.

 

Оплата електронними грошима: можна/не можна

Питання оплати за товар за допомогою електронних грошей є досить актуальним при експорті товарів поштою. Є міжнародні платіжні системи (типу «Яндекс-гроші»), і в якій би частині світу не знаходився покупець, йому буває досить зручно оплатити товар у такий спосіб, по суті, навіть не виходячи з будинку. Щоб отримувати такий вид платежу, як електронні гроші, продавцю потрібно укласти договір з «утримувачем» платіжної системи з переказу електронних грошей і встановити спеціальну програму.

Суть таких розрахунків полягає в тому, що електронні гроші не мають фізичних аналогів, що забезпечує безпеку в мережі, а реальні гроші переказуються в електронні з утриманням певної комісії.

Водночас зауважимо, що надійніше використовувати в розрахунках електронні гроші, випущені банківськими установами України.

Згідно з пунктом 292.1 ПКУ для продавця — платника єдиного податку доходом вважається, зокрема, дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Водночас пункт 291.6 ПКУ суворо вимагає, щоб платники єдиного податку здійснювали розрахунки за відвантажені товари виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), а негрошовий дохід допускається лише в суворо визначених випадках.

При цьому, наприклад, WebMoney не є грошовими коштами у традиційному розумінні, також їх не можна стовідсотково віднести до безготівкових платежів.

Суть операції купівлі за WebMoney полягає в тому, що покупець «переказує» на продавця ту суму коштів, яку він перерахував емітенту за WebMoney.

Тому такий спосіб розрахунку для єдиноподатника є неприйнятним. На думку податківців, це стосується навіть тих електронних грошей, які випущені банками (див. консультацію в розділі 107.04 ЄБПЗ).


 

Довідкова інформація (довідка)

1 Згідно з пунктом 6 Положення про митні декларації товари, що пересилаються через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, декларуються шляхом подання:

1) митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа у разі:

— надходження на адресу декларанта підакцизних товарів;

— або надходження на адресу декларанта (крім громадянина) в одній депеші від одного відправника товарів, що відповідно до Митного кодексу України та Податкового кодексу України є об’єктами оподаткування митними платежами;

— або пересилання декларантом (крім громадянина) товарів, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро;

— або надходження на адресу громадянина в одній депеші від одного відправника товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 10000 євро;

— або пересилання громадянином товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 10000 євро;

2) або у випадках, не зазначених у підпункті 1 цього пункту, — уніфікованих міжнародних документів, форми яких установлені актами Всесвітнього поштового союзу, а саме:

— митної декларації CN 23, використання якої обов’язкове під час пересилання посилок, міжнародних згрупованих поштових відправлень з позначкою «Консигнація» і відправлень «EMS» та можливе у разі пересилання відправлень з оголошеною цінністю;

— або митної декларації CN 22, використання якої обов’язкове під час пересилання дрібних пакетів, мішків «М» і відправлень «EMS» з вкладенням письмової кореспонденції та можливе у разі пересилання бандеролей.

 

Висновки

1. Підприємці (уключаючи єдиноподатників груп 2 і 3) мають право займатися ЗЕД, у тому числі й експортом своїх товарів поштою.

2. Якщо підприємець домовився з покупцями про оплату за товар, що пересилається ним поштою, в інвалюті на валютний рахунок, то йому необхідно здійснювати досить складне оформлення поштових відправлень за схемою «митниця + пошта».

3. Якщо ж підприємець відправляє покупцям товар поштою з післяплатою, то йому не потрібно реєструватися на митниці та здійснювати низку інших складних митних і не лише кроків. Така оплата передбачає, що покупець, отримавши товар на пошті у себе в країні, тут же оплачує його у валюті своєї країни. «Закордонна» пошта приймає цю оплату у валюті та переказує її в Україну. При перетині українського кордону пошта конвертує валюту у гривню за курсом, установленим поштою. І підприємець може отримати гривню в оплату за товар.

4. У будь-якому разі на пошті підприємець в обов’язковому порядку повинен заповнити транспортні документи (митну декларацію та супровідну адресу СР 71).

5. Відправлення товару через DHL можна оформити у великих відділеннях «Укрпошти». У такий спосіб товар значно швидше дійде до покупця, але коштуватиме набагато дорожче, ніж звичайні поштові відправлення.

6. При продажу інвалюти єдиноподатнику слід ураховувати різницю між курсом валюти на МВРУ та офіційним курсом НБУ. Якщо така різниця додатна, то вона має бути включена до доходу.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі