Електронна перевірка: доступно тільки єдиноподатникам

Редакція ВД
Стаття

Електронна перевірка: доступно тільки єдиноподатникам

З 01.01.2014 р. окремим категоріям платників буде надано можливість проходити документальну перевірку в електронному вигляді.

Чи є якісь переваги у такому вигляді перевірки? Який порядок її проведення? Чим вона відрізняється від звичайної? Про це і багато іншого ви дізнаєтеся далі.

Яна КЛИЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Перше запитання, яке хвилює буквально кожного: що ж такого особливого в електронній перевірці?

Як мінімум, можна виділити такі «родзинки»:

— її ініціює сам платник (шляхом подання заяви), а не контролюючий орган. Причому з часом Міндоходів планує зробити доступним такий перевірочний сервіс для всіх платників податків. А поки що, з 01.01.2014 р., «тренуватиметься» на єдиноподатниках;

— штрафи за виявлені порушення значно менші, ніж при стандартній перевірці.

Далі поговоримо детальніше про таку перевірку: кого стосується, чим є і чи має вона сенс.

Хто може замовити електронну перевірку

Електронна перевірка — це право платника податків, а не обов’язок. Інакше кажучи, її можна замовити в позаплановому режимі. Але скористатися цією послугою можуть не всі. Які ж критерії застосовують для відбору замовників?

По-перше, з 01.01.2014 р. перевірятися таким чином зможуть лише єдиноподатники (причому, ймовірно, як фізичні, так і юридичні особи).

Зауважимо, що для решти суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу* цей сервіс буде доступний з 01.01.2015 р. Зокрема, із зазначеної дати до єдиноподатників долучаться підприємці-загальносистемники та «незалежні професіонали». У свою чергу, інші платники податків правом на електронну перевірку зможуть скористатися не раніше як з 01.01.2016 р. Така черговість передбачена пунктом 16 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

* Критерії віднесення суб’єктів господарювання до категорії осіб мікро-, малого та середнього бізнесу наведено в пункті 3 статті 55 ГКУ.

По-друге, як не прикро, навіть серед єдиноподатників право на дистанційну перевірку мають лише обрані. Ініціювати її зможуть тільки єдиноподатники з незначною мірою ризику, визначеною відповідно до пункту 77.2 ПКУ.

Критерії відбору платників за мірою ризику для цілей проведення контрольних заходів наведені в Методрекомендаціях № 190.

По-третє, електронна перевірка доступна лише тим єдиноподатникам, які ведуть облік діяльності та складають первинні документи в електронному вигляді. Саме цей критерій викликає найбільше запитань.

Зокрема, ключовим обліковим регістром підприємця-єдиноподатника є Книга обліку доходів (і витрат), затверджена наказом № 1637. Але вона, як відомо, ведеться тільки в паперовому вигляді. Через це виходить, що у таких підприємців не можна провести електронну перевірку правильності нарахування та сплати єдиного податку. З цієї ж причини сумнівні електронні перевірки й інших податків. Проте міндоходівці планують усунути таке нестикування.

Так, на офіційному сайті Міндоходів (http://minrd.gov.ua) розміщено проект наказу Міндоходів «Про затвердження формату та порядку подання документів в електронній формі для проведення електронної перевірки» від 30.10.2013 р.

Зауважимо, що проект передбачає затвердження електронних форматів документів, які надає платник для проведення електронної перевірки:

— Журналу господарських операцій та додатків до нього;

— Книги обліку доходів (для єдиноподатників груп 1 і 2, а також груп 3 і 5, які не зареєстровані платниками ПДВ);

— Книги обліку доходів і витрат (для єдиноподатників груп 3 і 5 — платників ПДВ).

Схоже, що підприємцям на єдиному податку, як і загальносистемникам, незабаром стане доступною електронна версія головного підприємницького регістра.

Без таких змін електронні перевірки для підприємців-єдиноподатників будуть можливі лише «де-юре».

Незрозуміла ситуація і з первинною документацією. Випадки, коли всі такі документи платника податків подано в електронному форматі, на практиці є рідкістю. При цьому Міндоходів досі нічого не роз’яснило щодо ситуації, коли облік веде єдиноподатник в електронній формі частково. А от єдиноподатники, які складають первинні документи на паперових носіях, права на електронну перевірку не мають однозначно, навіть якщо дотримано всіх інших умов.

Важливо

З 01.01.2014 р. замовником електронної перевірки може бути єдиноподатник (юрособа або підприємець) з незначною мірою ризику, визначеною відповідно до пункту 77.2 ПКУ, який веде облік діяльності і складає первинні документи в електронному вигляді.

Таким чином, коло замовників, яким буде доступна нова послуга від Міндоходів, досить вузьке.

Що можуть перевірити

Забігаючи наперед, зазначимо, що замовник сам обирає перелік податків, які потрібно перевірити. Отже, єдиноподатники можуть замовити перевірку правильності нарахування та сплати єдиного податку; ПДВ (для платників такого податку); ПДФО (для підприємців-роботодавців, а також тих, які виплачують винагороди за цивільно-правовими договорами) та інших податків.

Вважаємо, що без уваги не залишиться і ЄСВ, адже тепер він належить до компетенції Міндоходів.

До речі, на нашу думку, ті юрособи, які перей­шли на сплату єдиного податку з 01.01.2014 р., також можуть замовити перевірку податку на прибуток.

А от дотримання валютного та іншого законодавства (зокрема, перевірки РРО), очевидно, фактично не охоплюється електронними перевірками. Принаймні, у формі заяви замовлення таких перевірок не передбачене.

Бути чи не бути?

Перевірочні заходи, як правило, наводять «страх і жах» на підприємців. Особливо, коли перевіряючі наносять візит несподівано, тобто під час позапланової перевірки. Тому на сторінках нашого видання ми часто даємо вам рекомендації щодо самозахисту в таких випадках. Але в електронної перевірки є приємна особливість: вона здійснюється лише за бажанням платника податків. Отже, оборонятися просто немає від чого: хочете, щоб вас перевірили, — «замовляйте» перевірку, не хочете — ніхто вас не змусить. До того ж, як ми вже зазначили, доступна така перевірка далеко не кожному єдиноподатнику.

Отже, ризикують чи виграють ті, хто наважиться перевірятися дистанційно? Поки що однозначно відповісти на це запитання складно.

З одного боку, є цілком вагомі плюси. Один з головних полягає в тому, що за результатами електронної перевірки податківці самостійно не нараховуватимуть податкові зобов’язання. Такий висновок випливає з підпункту 54.3.2 ПКУ.

Інакше кажучи, якщо за результатами електронної перевірки фахівці територіального органу Міндоходів виявлять заниження податкових зобов’язань, то платник податків, крім суми недоплати, повинен буде сплатити «самоштраф» і пеню.

Нагадаємо

«Самоштраф» передбачений пунктом 50.1 ПКУ і становить:

3 % від суми недоплати, якщо помилка виправляється шляхом подання уточнюючого розрахунку. До речі, в цьому разі суму недоплати і такий «самоштраф» слід сплатити авансом, тобто до подання уточнюючого розрахунку;

5 % від суми недоплати, якщо помилка минулих періодів виправляється у складі поточної декларації.

У свою чергу, правила розрахунку пені визначено в статті 129 ПКУ.

Це набагато «дешевше», ніж штрафи за статтею 123 ПКУ, які загрожують платнику податків, якщо недоплату виявлять під час звичайної перевірки:

25 % від суми податкового зобов’язання, визначеного перевіряючими;

50 % від суми податкового зобов’язання, якщо протягом 1095 днів перевіряючі повторно визначать його самостійно.

Зауважимо, що податківці на місцях іноді надто ліберально трактують норми ПКУ, що стосуються електронних перевірок. Так, на думку ГУ Міндоходів у Львівській області, такі перевірки є добровільними і безкоштовними і не тягнуть за собою штрафних санкцій. Але це, швидше, поспішні висновки, і самоштрафи за виявлені порушення застосовувати все ж доведеться.

Крім економії на штрафах, міндоходівці називають такі переваги нової послуги:

— дистанційне обслуговування (платника податків не відволікають від роботи);

— мінімізація впливу людського фактора (вважаємо, тут міндоходівці дещо прикрасили: навряд чи без співробітників податкової тут обійдеться);

— підвищення якості проведення перевірки (цікаво, а звичайні перевірки проводять «неякісно»?);

— скорочення строку проведення перевірки (електронна перевірка є різновидом документальної позапланової перевірки, строки проведення якої визначені пунктом 82.2 ПКУ і складають: для суб’єктів малого підприємництва — 5 робочих днів; для підприємців без най­маних працівників (та за наявності умов, визначених у пункті 82.2 ПКУ) — 3 робочі дні. Виходить, що електронна перевірка проходить іще швидше);

— упевненість у правильності та повноті оподаткування здійснюваних фінансово-господарських операцій тощо.

Та все ж є в електронних перевірок і негативні моменти.

По-перше, поки що немає нормативної бази. Деякі технічні моменти проведення такої перевірки досі залишаються зовсім незрозумілими.

По-друге, очевидно, податківці все ж зможуть накладати адмінштрафи за підсумками такої перевірки.

Ну і по-третє, проведення електронної перевірки не гарантує, що перевіряючі не наскочать з реальною перевіркою. Так, якщо платник податків не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів з дня складання довідки про проведення електронної перевірки, якою виявлено порушення, контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки за відповідний період (пункт 50.3 ПКУ).

Наша порада: поспішати поки що не варто, а далі буде видно. Ми триматимемо вас у курсі розвитку подій та обов’язково детально розповімо про всі практичні нюанси.

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Методрекомендації № 190 Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання, затверджені наказом ДПАУ від 01.04.2011 р. № 190.

Наказ № 1637 — наказ Мінфіну «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» від 15.12.2011 р. № 1637.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі