Як оскаржити рішення податківців в органі вищого рівня
Як би сильно підприємець не прагнув товаришувати з податківцями, вони все одно залишаться по той бік барикад. А отже, не обійдеться без суперечок і розбіжностей.
Але так уже повелося, що відстоюючи свої права, платникам податків треба спиратися не тільки на букву закону, а й на правила оскарження. Тоді успіх буде гарантовано.
Про те, як правильно скаржитися на нараховані податківцями зобов’язання або їх рішення керівництву вищого рівня, ви дізнаєтеся нижче.
Оксана ХМЕЛЕВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»
Способи відстояти свої інтереси
Підприємець отримав від органу Міндоходів повідомлення-рішення (інший акт), але не згоден з приписом або сумою податкового зобов’язання. Чи може він відстояти свої інтереси, якщо законодавство свідчить на його користь?
Так, у нього є повне право поскаржитися керівництву вищого рівня податківців (в адміністративному порядку), до суду або по черзі застосувати обидва способи боротьби.
Оскаржити можна рішення податківців, що впливають на права та обов’язки платника (акти індивідуальної дії):
— податкові повідомлення-рішення, у тому числі не пов’язані з порушеннями законодавства, наприклад із сумою земельного податку;
— податкові вимоги;
— повідомлення про відмову у прийнятті звітності;
— накази про проведення перевірок*;
— рішення про ПДВ-розреєстрацію тощо.
* У листі ДПСУ від 26.09.2011 р. № 2096/6/22-2314/155 податківці зазначили, що наказ про проведення перевірки не є актом індивідуальної дії, у зв’язку з чим не підлягає оскарженню, проте очевидно, що ця думка суперечить законодавству.
До речі, індивідуальні податкові консультації можна оскаржити тільки в суді. А ось акти перевірок неможливо оскаржити ані в адміністративному, ані в судовому порядку (лист ДПСУ від 31.07.2012 р. № 20727/7/10-0217/2986).
Далі розглянемо кожен етап адміністративного оскарження.
Адміністративне оскарження
Основні моменти підготовки та подання скарги до податкового органу та їх послідовність подамо у вигляді схеми. Детальніше про кожен із них ви дізнаєтеся нижче.
Рис. 1. Процес підготовки скарги
Врахуйте, що неправильний крок на одному з цих етапів залишить скаргу без розгляду. А це означає, що досягти правди можна буде тільки в суді.
Строк подання скарги
Передусім, зверніть увагу на вид несправедливого рішення. Від цього залежатиме і строк, упродовж якого можна подати скаргу.
| 30 календарних днів, що йдуть за днем отримання | 10 календарних днів, що йдуть за днем отримання |
| Для податкових повідомлень-рішень за формою «Ф» (про визначення грошового зобов’язання з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства) | Для податкових повідомлень-рішень, крім форми «Ф», наприклад: — за результатами перевірок (форма «Р»); — про штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання (форма «Ш»); — про штраф за самостійне відчуження активів, що перебувають у податковій заставі (форма «З»); — про штраф за порушення іншого законодавства (форма «С»); — про штраф або пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма «У») тощо |
Таким чином, рішення податківців із тридцятиденним строком оскарження на практиці зустрічаються не так уже часто. Водночас десятиденний строк діє при оскарженні рішень у частині патентування та сплати збору за деякі види підприємницької діяльності. Також він працює і при оскарженні рішень про штрафні санкції у сфері РРО, обігу готівки та ЗЕД. Пояснюється це тим, що згідно з підпунктом 14.1.265 ПКУ вони є частиною податкових штрафних санкцій.
Зверніть увагу
Якщо останній день відведеного строку припаде на вихідний/святковий день, то він переноситься на робочий день (пункт 56.13 ПКУ), наступний за ним.
Наведемо приклад. Якщо податкове повідомлення-рішення про донарахування грошових зобов’язань (а також про нарахування штрафів і пені) отримано 17.12.2013 р., то скаргу необхідно подати не пізніше 27.12.2013 р. Якщо аналогічне рішення отримано 18.12.2013 р., то граничним днем подання вже стане 30.12.2013 р. (через те, що граничний строк подання скарги переноситься з вихідного на робочий день, наступний за ним).
Важливо
Якщо платник пропустить установлені в ПКУ строки, то з наступного дня після граничного строку подання скарги процедура оскарження вважається закінченою (підпункт 56.17.1 ПКУ). Цього ж дня грошові зобов’язання набудуть статусу погоджених з усіма наслідками, що з цього випливають.
Оформляємо скаргу
Скарга складається у письмовій формі і повинна мати такі реквізити (пункт 6 Положення № 1203):
1) прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, а також адресу, за якою слід надіслати рішення за скаргою;
2) найменування органу Міндоходів, яким видано податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення, дату та номер, назву податку, збору або штрафної (фінансової) санкції та суму;
3) суть порушеного запитання, прохання або вимогу, причини незгоди платника податків із сумою грошового зобов’язання, визначеного податковим органом або незгоди з іншим його рішенням;
4) інформацію про те, повідомив чи ні платник податків орган Міндоходів про подання скарги органу вищого рівня;
5) підпис підприємця. Якщо скарга подається його представником, то до неї додається копія довіреності.
Зверніть увагу
За бажанням підприємець додає до скарги належним чином завірені копії документів, розрахунки і докази (пункт 56.3 ПКУ). Хоча робити це зовсім не обов’язково.
Далі наведемо зразок скарги до органу Міндоходів.
Скаргу на рішення податківців подають особисто або надсилають поштою. У другому випадку роблять опис вкладення.
Куди подається скарга
В якому органі треба відстоювати свої інтереси, ви дізнаєтеся з таблиці нижче.
Органи податкової служби, до яких можуть подаватися скарги
| № з/п | На чиє рішення подавати скаргу | Куди подавати скаргу |
| 1 | Податкової інспекції | До контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів (на сьогодні це територіальні управління Міндоходів у відповідних областях) |
| 2 | Контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів і митниць | До Міндоходів |
Важливо
При цьому одночасно з поданням скарги обов’язково повідомте податковий орган, який прийняв оскаржуване рішення (пункт 56.5 ПКУ)
Результат оскарження
Тепер про кінцеву мету нашого заходу — результат оскарження. Звичайно ж для підприємця найбажанішим стане рішення, винесене на його користь.
Зауважимо: якщо він правильно зробив попередні кроки, то на час оскарження зупиняється строк сплати зобов’язання з податкового повідомлення-рішення (рішення). Проте важливо, що виконання зупиняється саме за грошовим зобов’язанням, тобто за сумою податку та штрафної санкції (підпункт 14.1.39 ПКУ).
Якщо платник податків отримав рішення з іншого питання, то оскарження не зупинить його виконання. Наприклад, рішення про передачу його активів до податкової застави або якщо грошове зобов’язання визначене не в повідомленні-рішенні, а в податковій вимозі. Це означає, що поки в Міндоходів розглядатимуть скаргу, строк виконання цього рішення продовжує відлічуватися.
Податківці повинні направити рішення за скаргою (чи рішення про продовження строку її розгляду) упродовж 20 календарних днів або продовженого ними строку. Інакше вона вважається повністю задоволеною.
Результат подій може бути і не таким радісним — податківці винесуть рішення не на користь платника податків (частково або повністю). У такому разі можна діяти за одним із двох варіантів:
— або змиритися з тяжкою долею і виконати рішення податківців;
— або впродовж 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення, знову подати скаргу, але вже до Міндоходів.
Зауважимо, що рішення за результатами розгляду скарги видається особисто (під розписку) або надсилається листом з повідомленням про вручення.
А крім того, за підприємцем залишається право на відновлення своїх інтересів у суді (про це читайте в наступному номері).
На с. 22 наведемо рисунок, на якому схематично зображено процес адміністративного оскарження.
Висновки
Податківцям, як і всім людям, властиво помилятися. Тому іноді вони виносять необґрунтоване рішення або нараховують завищені суми податків чи штрафних санкцій. Проте у платника податків є право подати скаргу на їх рішення або розраховану суму податку в адміністративному порядку, тобто до органу Міндоходів вищого рівня.
Оскаржити можна рішення податківців, що впливають на права та обов’язки платника (акти індивідуальної дії), наприклад суму податкового зобов’язання в надісланому повідомленні-рішенні.
Для тих, хто збирається скаржитися органу Міндоходів вищого рівня, важливо не пропустити строк для подання скарги. У більшості випадків він становить 10 календарних днів після отримання повідомлення-рішення.
Доки орган Міндоходів розглядатиме скаргу, зупиняється строк сплати грошового зобов’язання, через яке і виник спір.
Рішення податкової інспекції оскаржують до контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, до територіальних управлінь Міндоходів. Процедура адміністративного оскарження дає можливість дійти навіть до Міндоходів.
Податківці повинні надіслати рішення за скаргою (чи рішення про продовження строку її розгляду) упродовж 20 календарних днів (чи продовженого строку). Інакше вона вважається повністю задоволеною.
Проте навіть якщо представники Міндоходів на всіх рівнях відмовлять, то в підприємця залишається право звернутися з позовом до адміністративного суду. До речі, зробити це можна й одразу, не вдаючись до скарг до органів Міндоходів.
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Положення № 1203 — Положення про порядок подання і розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом Мінфіну від 19.11.2012 р. № 1203.
Рис. 2. Етапи адміністративного оскарження
* Якщо підприємець вирішить звернутися до суду, то детальніше про те, як це зробити, можна прочитати в наступному номері «ВД». Зауважимо, що зовсім не обов’язково подавати позов до суду тільки після адміністративного оскарження, до суду можна звернутися одразу.
