Чи правомірно працівники Пенсійного фонду наполягають на сплаті ЄСВ єдиноподатником — пенсіонером за віком на пільгових підставах
ЗАПИТАННЯ. Жінка — підприємець на єдиному податку є пенсіонером за віком і не сплачує ЄСВ за себе (34,7 % від мінімальної заробітної плати) на підставі частини 4 статті 4 Закону про ЄСВ. Однак працівники місцевого відділення Пенсійного фонду наполягають на тому, що підприємця не звільнено від сплати ЄСВ. Причину цього вони вбачають у тому, що жінка вийшла на пенсію не у 55 років, як це було передбачено на той момент пенсійним законодавством у загальному випадку, а раніше, оскільки мала право на пільговий вихід на пенсію згідно зі статтею 14 Закону про пенсійне забезпечення.
Чи мають рацію в цьому випадку працівники Пенсійного фонду і підприємець повинен у цій ситуації сплачувати ЄСВ або є спосіб переконати пенсійників, що їх вимоги є неправомірними?
ВІДПОВІДЬ. Почнемо з того, що в частині 4 статті 4 Закону про ЄСВ зазначено чіткі критерії для несплати ЄСВ єдиноподатником: статус пенсіонера за віком і отримання пенсії. Причому немає жодних додаткових застережень про те, що це може бути вихід на пенсію лише на загальних підставах, тобто після досягнення пенсійного віку, зазначеного у статті 26 Закону № 1058 (до пенсійної реформи — 55 років для жінок).
Крім того, згідно з частиною 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 після його прийняття продовжують застосовуватися норми Закону про пенсійне забезпечення в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років. Отже, навіть якщо б жінка виходила на пенсію в період дії Закону № 1058, то все одно враховувалися норми Закону про пенсійне забезпечення, не говорячи вже про вихід на пенсію до цього моменту.
Законом про пенсійне забезпечення право на пенсію згідно зі статтею 14 вважається правом на пенсію за віком, який через роботу в шкідливих умовах можливий до настання 55 років. Цей вид пенсії зазначається і в посвідченні, що підтверджує статус для несплати ЄСВ. Тому, якщо жінка отримує пенсію та є підприємцем на єдиному податку, то ЄСВ в обов’язковому порядку вона сплачувати не повинна.
Залишається питання, як переконати в цьому працівників Пенсійного фонду. Так, якщо підприємцю було висунуто усні вимоги про сплату ЄСВ, то він може скористатися одним із варіантів дій:
а) проігнорувати їх;
б) спробувати пояснити працівникам Пенсійного фонду, що ЄСВ він не сплачує правомірно, а якщо це не допоможе, то попросити викласти вимогу офіційно, письмово. Тоді він матиме можливість її оскаржити до вищого за рівнем органу або до суду. Якщо її не нададуть підприємцю, то йому залишається просто дотримуватися законодавства та не сплачувати ЄСВ.
Ураховуючи «надуманість» вимог про сплату ЄСВ, малоймовірно, що підприємцю загрожуватимуть штрафні санкції, а отже, він отримає вимогу (у письмовій формі) про сплату боргу та санкцій. Якщо ж раптом, підприємець отримає вимогу від пенсійників, то її потрібно оскаржити в судовому порядку. У цьому випадку законодавство повністю на боці підприємця-єдиноподатника.
Документи консультації
Закон № 1058 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.
Закон про пенсійне забезпечення — Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII.
Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
