Якщо підприємець не має документів на товар: як вирішити ситуацію
Ситуація. У приватного підприємця (єдиний податок, група 2) немає документів на товар. Чи обов’язково йому їх мати, і якщо так, то як такі документи можна оформити? Чи буде виходом із ситуації договір, за яким цей товар буде передано безоплатно (подаровано) від простої фізичної особи підприємцю?
Ганна КАЛИНОВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755VI.
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435IV.
Навіщо підприємцю потрібні документи на товар
У своїх публікаціях ми неодноразово підкреслювали, що єдиноподатнику все ж таки потрібні документи на товар (див. «ВД», 2012, № 5, с. 19). Пояснимо ще раз цей момент.
З одного боку, чинне законодавство надає єдиноподатникам групи 2 можливість маневрування з документами, що підтверджують витрати. Це пов’язано з тим, що сума єдиного податку взагалі не залежить від витрат єдиноподатника.
З іншого боку, повна відсутність документів на товар може викликати певні проблеми для єдиноподатника.
Стаття 44 ПКУ стосується всіх без винятку підприємців (у тому числі і єдиноподатників). У ній ідеться про те, що суб’єкти господарювання (а підприємці ними є) зобов’язані вести облік доходів і витрат на підставі первинних документів. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.
Звичайно, єдиноподатники (незалежно від обраної групи) у своїй декларації наводять лише суму доходу, а витрати взагалі не відображають. Тому мати документи, що підтверджують витрати (зокрема, документи на товар), у зв’язку зі складанням цього звіту їм не потрібно.
Однак є інша звітність, «завдяки» якій від єдиноподатника потребується підтверджувати витрати. У формі № 1ДФ підприємець зобов’язаний зазначити всі кошти, які він протягом кварталу виплачував громадянам або підприємцям, у тому числі за придбані у них товари, роботи або послуги. А кожна з цих сум згідно з пунктом 44.1 ПКУ обов’язково має бути підтверджена первинним документом (наприклад, випискою банку, квитанцією, чеком або документом довільної форми про готівкову оплату товарів, робіт або послуг, якщо вони отримувалися у громадян або у фізичних осіб — підприємців).
Податківці також дотримуються думки, що в єдиноподатника мають бути документи на товар. В ЄБПЗ (розділ 230.11) вони детально виклали свою думку з цього приводу.
| ЗАПИТАННЯ. Чи необхідно ФОП — платникам ЄП зберігати первинні документи та чи передбачена відповідальність за їх незбереження? ВІДПОВІДЬ. Згідно з підпунктом 296.1.1 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики (підпункт 296.1.2 ПКУ). Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 ПКУ). Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності (абзац перший пункту 44.3 ПКУ). Тобто при заповненні податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця використовуються дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, тому їх показники відповідно до норм пункту 44.1 ПКУ повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти органи державної податкової служби під час проведення перевірок, згідно з підпунктом 20.1.8 ПКУ. Відповідно до пункту 121.1 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення та сплати податків і зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Враховуючи вищенаведене, фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності за іншими податками та зборами — у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менше 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються. За незбереження первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до пункту 121.1 ПКУ. Також платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільноправових відносинах (пункт 297.3 ПКУ). За відсутності первинних документів на товар, який придбавався платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції як до податкового агента, передбачені пунктом 127.1 ПКУ, та на суму податкового боргу нараховується пеня після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов’язання згідно з підпунктом 129.1.1 ПКУ. |
Як бачимо, на думку податківців, за незбереження первинних документів на підприємця може бути накладено штраф за статтею 121 ПКУ в сумі 510 грн. (за повторне порушення — штраф у сумі 1020 грн.). А за невиконання функцій податкового агента підприємця можуть оштрафувати за пунктом 127.1 ПКУ з урахуванням пені згідно з підпунктом 129.1.1 ПКУ.
Отже єдиноподатнику групи 2 так чи інакше, але документи на товар мати потрібно.
При цьому якщо підприємець придбавав або безоплатно отримував товар у громадян або фізичних осіб — підприємців, то він повинен був:
— відображати у формі № 1ДФ їх дохід (при купівлі дохід визначається виходячи з вартості товару згідно з документами, при безоплатному отриманні — виходячи зі звичайних цін);
— сплатити ПДФО з доходу громадян до бюджету як податковий агент
або
— мати документи на товар, придбаний у юридичних осіб, щоб мати підставу у формі № 1ДФ не показувати доходи (доходи юридичних осіб у формі № 1ДФ не відображаються) і не сплачувати ПДФО.
Із запитання випливає, що підприємець не заповнював форму № 1ДФ, ПДФО з доходу громадян стосовно придбаних/безоплатно отриманих товарів не сплачував. А документів на товар від юридичних осіб він не має.
Тепер розглянемо, чи буде виходом із ситуації укладення договору, за яким товар подаровано приватному підприємцю фізичною особою.
На нашу думку, є два оптимальні варіанти в цьому випадку — можна оформити договір дарування між:
варіант 1 — простою фізичною особою та підприємцем, де обдаровуваним відразу виступає підприємець, який і використовує подарунок для підприємницьких цілей;
варіант 2 — двома простими фізичними особами, де обдаровуваний отримує подарунок як проста фізична особа, а подарований товар використовуватиме потім для підприємницьких цілей (із ким є сенс оформляти такий договір, поговоримо далі).
Зверніть увагу: в обох варіантах дарувальник є простою фізичною особою.
Далі покажемо, коли ми вважаємо такі варіанти оптимальними. Однак спочатку поговоримо про форму договору дарування.
Форма договору дарування в обох варіантах
Згідно зі статтею 719 ЦКУ договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається в письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.
На нашу думку, оскільки підприємцю потрібні саме документи на товар, то договір дарування потрібно укласти в простій письмовій формі.
Оподаткування подарунків в обдаровуваної особи
Тепер поговоримо про оподаткування подарунків в обдаровуваної особи.
Варіант 1. Обдаровуваний є підприємцемєдиноподатником. З точки зору підпункту 163.1.1 ПКУ об’єктом обкладення ПДФО є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. У свою чергу, згідно з підпунктом 165.1.36 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається дохід фізичної особи — підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно зі спрощеною системою оподаткування.
Тобто якщо обдаровуваним є підприємецьєдиноподатник, то його дохід оподатковується за правилами єдиноподатної глави 1 розділу XIV ПКУ. Тоді матимемо таке. Якщо проста фізична особа подарувала підприємцю товар, то в останнього на підставі пункту 292.3 ПКУ виникає «єдиноподатний» дохід виходячи з вартості безоплатно отриманих товарів:
«Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку».
Дохід, що виник, необхідно відобразити у графі 5 Книги обліку доходів, яку заповнюють єдиноподатники групи 2. Як оцінити вартість подарованого товару
для відображення у Книзі? З 01.01.2013 р. якщо стороною операції є звичайна фізична особа (а в нашому випадку дарувальник — проста фізична особа), це не зобов’язує підприємця для цілей оподаткування брати до уваги звичайні ціни (підпункт «в» пункту 39.1 ПКУ). Точніше сказати, такі відносини виключено з випадків застосування звичайних цін. І все ж таки, оскільки перелік випадків застосування звичайних цін не є вичерпним, про що прямо зазначено у підпункті «г» пункту 39.1 ПКУ, то податківці можуть наполягати на тому, що під звичайні ціни підпадають і операції з фізичними особами — непідприємцями.
Однак ми вважаємо, що в цьому випадку потрібно відобразити дохід виходячи з договірної вартості, яку можна довідково зазначити в договорі дарування.
Щоправда, якщо дарувальник — пов’язана особа (чоловік, дружина, діти, батьки), то згідно з підпунктом «б» пункту 39.1 ПКУ застосовувати звичайні ціни в цьому випадку все ж таки доведеться.
Також у цьому випадку підприємцю слід пам’ятати, що вартість подарованих товарів може вплинути на граничний розмір доходів протягом календарного року, який дозволяє працювати у групі 2.
Тепер розглянемо детальніше питання про те, чи виникатиме ПДФО у дарувальника в цій ситуації.
Як зазначалося раніше, дарувальником у нас виступає проста фізична особа, доходи якої обкладаються за спеціальними ПДФОправилами.
Згідно з підпунктом 14.1.202 ПКУ безоплатна передача товару прирівнюється до його продажу. При цьому згідно з підпунктом 14.1.13 ПКУ дарування — це безоплатна передача товару.
У свою чергу, у ПКУ є спеціальна стаття 173, де йдеться про обкладення ПДФО доходу в разі продажу рухомого майна. Такот, відповідно до пункту 173.1 ПКУ дохід від продажу рухомого майна у простої фізичної особи — продавця обкладається ПДФО.
Водночас у пункті 173.8 ПКУ чітко зазначено, що для цілей статті 173 цього Кодексу під продажем розуміється будьякий перехід права власності на об’єкти рухомого майна, крім їх спадкування та дарування.
Тобто дарування не є продажем для цілей статті 173 ПКУ, а отже, у випадку з даруванням у дарувальника (як простої фізичної особи) не виникає доходу, що підлягає обкладенню ПДФО саме на підставі пункту 173.8 ПКУ.
У принципі розглянутий варіант дає вичерпну відповідь на запитання, як можна вирішити ситуацію, якщо підприємець не має документів на товар.
Однак, ураховуючи той факт, що підприємцю можуть знадобитися документи не лише на товар, а й на інше майно, що використовується в підприємницькій діяльності, можливо, комусь згодиться і варіант 2.
Варіант 2 у певних випадках може також бути вигіднішим для єдиноподатників групи 3, оскільки вони єдиний податок сплачують не за фіксованою ставкою як у групі 2, а виходячи із суми доходу.
Варіант 2. Обдаровуваний є простою фізичною особою, яка потім використовуватиме подароване майно для підприємницьких цілей. У ПКУ є спеціальні норми щодо обкладення ПДФО подарунків.
Відповідно до підпункту 163.1.1 ПКУ об’єктом обкладення ПДФО є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Далі в пункті 164.2 ПКУ розшифровується склад загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. І згідно з підпунктом 164.2.10 ПКУ до його складу надежить дохід у вигляді вартості отриманого у подарунок майна. Тобто в обдаровуваної особи однозначно виникає дохід. Тепер з’ясуємо, як же оподатковується цей дохід.
У цьому випадку вартість подарунка для обдаровуваної простої фізичної особи обкладається ПДФО в тому самому порядку, що й доходи у вигляді спадщини (пункт 174.6 ПКУ). У таблиці наведемо ставки ПДФО, що застосовуються до доходу у вигляді вартості подарунка.
| № з/п | Вид доходу | Ставка податку | Підстава (норма ПКУ) |
| 1 | Вартість подарунків, отриманих членами сім’ї дарувальника першого ступеня споріднення (батьками, дружиною або чоловіком, дітьми, у тому числі усиновленими) | 0 % | Підпункт «а» |
| 2 | Вартість об’єкта нерухомого та рухомого майна, отриманого від простої фізичної особи, якщо обдаровуваний є інвалідом | 0 % | Підпункт «б» |
| 3 | Вартість подарунка, отриманого особами, які не є членами сім’ї дарувальника першого ступеня споріднення | 5 % | Пункти 167.2 і 174.6, підпункт 174.2.2 |
Як випливає з перших двох пунктів цієї таблиці, подарунки обкладаються ПДФО за ставкою 0 %, якщо обдаровуваний є:
— членом сім’ї дарувальника першого ступеня споріднення (батько, дружина або чоловік, дитина, у тому числі усиновлена);
— інвалідом I групи незалежно від родинних відносин із дарувальником.
Тобто обдаровуваний не матиме жодних ПДФОнаслідків (не потрібно подавати декларацію про доходи та сплачувати ПДФО до бюджету), якщо в договорі дарування він одночасно:
— виступає як проста фізична особа;
— є родичем першого ступеня споріднення дарувальника або інвалідом I групи.
Оскільки в цьому варіанті дарування обидві особи (дарувальник і обдаровуваний є простими фізичними особами), то ніхто не повинен подавати й форму № 1ДФ.
Якщо ж обдаровуваний не є членом сім’ї першого ступеня споріднення та інвалідом I групи, то:
— вартість подарунка необхідно обкласти ПДФО за ставкою 5 %;
— сплатити ПДФО до бюджету;
— за підсумками року подати декларацію про «громадянські» доходи.
Тому цей випадок ми не вважаємо оптимальним з точки зору обкладення ПДФО в обдаровуваної простої фізичної особи.
Далі. Обдаровуваний, будучи також підприємцемєдиноподатником, використовує подароване майно у своїй підприємницькій діяльності. Використовувати подароване майно для підприємницьких цілей він має право на підставі статті 320 ЦКУ, згідно з якою власник має право використовувати своє майно для провадження господарської діяльності. Як бачимо, пряма норма чинного законодавства дозволяє приватному підприємцю для ведення господарської діяльності використовувати майно, що належить йому на праві власності.
Тепер щодо документів на цей товар. Вище ми говорили про укладання саме письмового договору дарування товару, з якого випливатиме, що:
— цей товар тепер належить обдаровуваному на праві власності;
— обдаровуваний законно використовує його у своїй підприємницькій діяльності.
Висновки
1. Повна відсутність документів на товар може викликати певні проблеми в єдиноподатників, тому документи на товар йому все ж таки потрібні.
2. Якщо документів на товар немає, виходом може стати укладення простого письмового договору дарування товару, за яким обдаровуваним буде підприємецьєдиноподатник, а дарувальником — проста фізична особа.
У цьому випадку в обдаровуваного підприємця виникає дохід, який оподатковується за «єдиноподатними» правилами. Ми вважаємо, що в цьому випадку потрібно відобразити дохід єдиноподатника виходячи з договірної вартості, яку можна довідково зазначити в договорі дарування.
У дарувальника (простої фізичної особи) згідно з пунктом 173.8 ПКУ не виникає дохід, який потрібно обкладати ПДФО.
3. Якщо сторонами договору дарування є дві прості фізичні особи, то:
— у дарувальника не буде доходу, що обкладається ПДФО, на підставі пункту 173.8 ПКУ;
— в обдаровуваного виникне дохід, що обкладається ПДФО, за ставкою 0 %, якщо дарувальник є родичем першого ступеня споріднення або обдаровуваний є інвалідом I групи, за ставкою 5 % — в інших випадках.
