Апгрейд для коляски, або Як заробити на комфорті
Народивши третю дитину, що вже саме по собі подвиг, киянка Ольга Немировська стала помічати, що для комфортного декрету їй не вистачає деяких речей. Наприклад, було б непогано мати захисні чохли від бруду для коліс — щоразу мити підлогу та коляску матері трьох дітей було втомливо. Але пошукавши чохли де тільки можна, Оля зрозуміла, що їх просто не існує. І тоді вона взялася за справу сама. «Взуття» для коляски викликало справжній фурор серед колег по пісочниці, і замовлення посипалися на креативну маму як з рогу достатку. Про нюанси реалізації власних виробів через Інтернет, конкурентів, які, самі того не підозрюючи, є чудовими мотиваторами для постійного руху вперед, Ольга Немировська розповіла в інтерв’ю «Власному Ділу».
Олю, перш ніж з нуля підняти власне діло, чим ви займалися?
Деякий час встигла попрацювати журналістом, отримала дві вищі освіти, вступила до аспірантури. Так склалося, що після першого року навчання в аспірантурі я народила свою третю дитину та пішла в декрет. І тут почалося найцікавіше — не знаю, як я обходилася без цих дрібниць із першими двома дітьми, але мені раптом знадобилися чохли, які б захищали колеса коляски від бруду. Одягаєш їх після прогулянки на брудні колеса і спокійно закочуєш коляску до квартири — весь бруд і волога залишається всередині чохлів. Але знайти таку, здавалося б, корисну дрібничку я не могла ніде! І тоді просто купила тканину і пошила сама. Була дуже задоволена — чохли цілком виправдали себе. Мене так це надихнуло, що я розмістила оголошення в Інтернеті — мені почали надходити перші замовлення. А все, що було далі, виявилося справою випадку. Одного дня мій чоловік заміряв у замовника діаметр коліс. І якось так вийшло, що пошиті за цими вимірами чохли виявилися ну дуже маленькими. Я довго їх крутила в руках і так, і так, а потім вирішила заради сміху приміряти на черевики синові — на вулиці тоді була сльота, а коляску бруднити не хотілося. Це виявилося зручно та практично. Тепер бахілки на маленькі ніжки — один із хітів наших продажів.
Особисто я нічого подібного ніде не зустрічала, тому можу припустити, що серйозних конкурентів у вас поки що немає, а як ідуть справи із замовленнями?
Цієї зими чохли, бахілки, навіть муфти для рук можна знайти без зусиль, а два роки тому, коли ми тільки починали, усе це було мало не екзотикою. Тому свого покупця довелося чекати та завойовувати. А потім уже було легко — сарафанове радіо допомогло! Ну а конкуренти — річ наживна, і з’являються вони дуже швидко, особливо якщо працюєш із замовниками через Інтернет. Виходячи туди з пропозицією, потрібно бути готовим до невдач і успіхів. А в успіху чимало боків. Замовники — один бік успіху, конкуренти — інший.
Олю, яка була первинна сума інвестицій? Наскільки швидко вони окупилися?
Для втілення задуманого на початковому етапі мені знадобилося 10 метрів тканини, 25 метрів резинки, нитки, швацька машинка і, звичайно, бажання отримати результат. Я навіть не можу точно підрахувати інвестиції. Можливо, ішлося про дві тисячі гривень, а може і три. Ну а що стосується окупності, то все, що я заробляю, одразу ж вкладаю в реалізацію нових ідей, розробок, закупівлю тканини, фурнітури, тепер ще й устаткування мене цікавити почало.
Аналізуючи пройдений шлях, могли б назвати свої головні помилки?
На мій погляд, найголовніша помилка у всіх одна — це невіра у власні сили, схильність опускати руки. Я досі дуже засмучуюся, коли бачу, як фотографії моїх виробів нахабно крадуть інші люди. Мало того, що вони запозичили вже готову ідею, так їм при цьому ліньки взяти фотоапарат і сфотографувати результат своєї праці. А дехто навіть свій текст лінується написати — дослівно копіюють мій. Це мене до сліз доводить, тому що кожен рядочок, кожну літеру я сто разів обдумую. Як не дивно — саме в такі моменти хочеться все кинути.
Олю, зіткнувшись з плагіатом, ви не думали зареєструвати власну торгову марку, запатентувати ваші ідеї?
Так усе й було. У черговий раз побачивши в Інтернеті своє оголошення та фото з чужими контактами, я вдосталь наревілася і вирішила — досить, час зареєструвати торгову марку. Оскільки спочатку ідея та її втілення належали мені, то над створенням і реєстрацією торгової марки працювала теж я. Назвала своє дітище «Mamamaster» — у тому сенсі, що майструємо для мам, або просто мамамайстер. На сьогодні торгова марка пройшла всі етапи реєстрації, і днями я повинна отримати свідоцтво Укрпатенту. Тож, бренд уже є.
Що стосується патенту — не знаю, чи патентуватиму кожен торговельний зразок, тому що ідея чохлів, наприклад, не нова. Те ж саме і з бахілками — бахіли видають у кожній лікувальній установі. Адже принцип той самий. Можливо, я втрачаю свій шанс, але вважаю неправильним привласнювати те, що повністю тобі не належить. Ось якщо придумаю щось таке, чого точно ще немає — тоді так, навіть не виставлю на продаж без попереднього патентування.
Коли ви зрозуміли, що ваш підробіток перетворюється на щось більш серйозне?
Коли на одному із сайтів, орієнтованому на батьків, покупці почали залишати на моїй сторінці слова вдячності, а деякі навіть ставали друзями.
Як розповідаєте про себе потенційним клієнтам?
Для цього я використовую інтернетресурси у вигляді дощок оголошень і порталів для молодих батьків. Свого сайта в нас поки немає — ніяк руки не доходять, та і грошей на це шкодую, можна стільки всього накупити.
Чохли та бахіли актуальні восени та навесні, а за рахунок яких замовлень заробляєте влітку?
Влітку ми шиємо «гламурні» антимоскітні сітки — таких теж ніхто поки що не робить. Виглядають дуже красиво — з рюшечками, мереживами, стрічками, різних форм і кольорів. Також шиємо сонцезахисні чохли на дитячі автомобільні крісла зі спеціальної тканини, що не допускає нагріву крісла у спеку та перешкоджає його вигоранню. Крім того, улітку добре купують кокони для перевезення колясок. Крім цього, чекають свого втілення десятки ідей, до яких просто не доходять руки, — наприклад, сітки для перевезення на колясках великих предметів — м’ячів, машинок, чохли для пляшок, що виконують функцію холодильника. Ще хочу почати пошиття органайзерів у машину та на коляску. Поки що пошили тільки органайзери на дитячі ліжечка. Загалом, у мене чимало ідей, як поліпшити життя молодих мам і зробити материнство щасливим навіть у дрібницях! Вистачило б на все часу!
Олю, у чому особливості реалізації товару через Інтернет? Не намагалися запропонувати свою продукцію дитячим магазинам?
Зараз прагнемо налагодити відносини з дитячими бутиками — у плані якості та презентабельності наш товар відповідає високому рівню, який диктують світові бренди, представлені в таких магазинах, а ціни на нього досить демократичні. Деколи накрутка для продажу доходить до 200 %. Але головна проблема — розпочати співпрацю. Доводиться вмовляти, розповідати, переконувати. Зате потім магазини телефонують нам уже самі.
Який спосіб роботи себе виправдав більше — під замовлення чи все ж таки виготовлення про запас?
Від індивідуальних замовлень ми майже повністю відійшли, в основному шиємо про запас. Стараємося все продумати так, щоб усього завжди було в достатній кількості. Індивідуальні замовлення для нас виявилися складними в реалізації, тому що мої дівчаташвачки найчастіше надомники, живуть далеко одна від одної та від мене. Немає централізації, і тому індивідуальні замовлення виходять нерентабельними — не набігаєшся і навіть не наїздишся. Якщо наше підприємство розвернеться до такого рівня, що нам потрібно буде орендувати приміщення, — то так, будуть і індивідуальні замовлення, і ремонт колясок, і навіть ательє з пошиття, і продаж готових аксесуарів. І якщо говорити про плани на майбутнє, то нам потрібна стабільна мережа дилерів у вигляді дитячих магазинів та інтернетмагазинів, і одиндва хороші інтернетресурси з можливістю живого спілкування, щоб можна було оперативно реагувати на попит, тенденції, побажання. Ось над цим зараз і працюю.
