На замітку
Важливі зміни до ПКУ для єдиноподатників підписані та набули чинності
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 р. № 5503-VI
У «ВД», 2012, № 23, с. 2, ми розглядали прийняті ВРУ зміни до ПКУ, які стосуються спрощеної системи оподаткування. Тепер Закон, який вносить ці зміни, нарешті підписаний і набув чинності. Нагадаємо, що ж змінилося для єдиноподатників з 01.01.2013 р.
Кількість найманих працівників єдиноподатників груп 5 і 6 уже не є обмеженою. Підприємці-єдиноподатники групи 5 і юридичні особи групи 6 починаючи з 1 січня 2013 року можуть використовувати працю необмеженої кількості працівників.
Зменшено ставки єдиного податку. Другою позитивною зміною для спрощенців є зниження ставок єдиного податку. Ставки єдиного податку для груп 5 і 6 становитимуть 5 % (для платників ПДВ) і 7 % (для неплатників ПДВ). Було — 7 % і 10 % відповідно.
Зверніть увагу: сплачувати єдиний податок за IV квартал 2012 року (у лютому 2013 року) потрібно буде ще за старими!!! ставками, а ось за I квартал 2013 року (у травні 2013 року) — уже за новими.
Звітний період для групи 2 тепер становить рік. Дуже важлива новина для єдиноподатників групи 2. Для них замість квартального буде встановлено річний податковий (звітний) період. Так, група 2 єдиноподатників (разом із групою 1) зможе подавати декларацію з єдиного податку не щокварталу, а один раз — за календарний рік. У разі перевищення граничного доходу (1 млн грн.) або добровільного переходу до груп 3 — 6 єдиноподатники групи 2 повинні будуть знову використовувати квартальний звітний період. Що стосується груп 3 — 6, то на них зміни не поширилися і звітним періодом залишився квартал.
Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, для групи 5 — платників ПДВ. Крім того, законодавці виправили свою помилку і з 01.01.2013 р. на єдиноподатників групи 5 (платників ПДВ) тепер так само, як і на єдиноподатників групи 3 (ставка 3 %), поширюється правило абзацу третього пункту 292.3 і абзацу першого пункту 292.6 ПКУ, тобто до суми їх доходу також уключається сума кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, а сам дохід визнається за датою її списання.
Зауважимо також, що в підпункті 298.1.1 ПКУ конкретизовано способи подання заяви про перехід на єдиний податок:
1) особисто платником або уповноваженою особою;
2) поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Поповнення рахунка єдиноподатника готівковими коштами: офіційна думка ДПСУ тепер в Узагальнюючій консультації
Узагальнююча податкова консультація щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання — фізичних осіб — платників єдиного податку, затверджена наказом ДПСУ від 24.12.2012 р. № 1183
Питання про необхідність включення до доходу підприємця-єдиноподатника грошових коштів, які він вносить на свій власний рахунок, уже давно податківці «вирішили» не на користь єдиноподатника. Тепер ця думка офіційно закріплена в Узагальнюючій консультації № 1183. На жаль, податківці не дослухалися здорового глузду та всупереч існуючим вагомим аргументам залишилися на колишній позиції, зазначивши, що такі кошти є ні чим іншим як доходом єдиноподатника. Отже, ДПСУ, як і раніше, наполягає на включенні до єдиноподатного доходу особистих коштів підприємця, які він уносить на власний «підприємницький» рахунок.
Єдине, у чому ДПСУ не сумнівається, так це той факт, що до доходу не повинна потрапляти готівкова виручка, яка вноситься на рахунок єдиноподатника. Про це варто поговорити детальніше.
У другій частині Узагальнюючої консультації № 1183 податківці вказали наступне: якщо єдиноподатник вносить на свій «підприємницький» рахунок готівку, яка вже була за фактом надходження відображена у Книзі обліку доходів (і витрат), і у платіжному дорученні зазначається призначення платежу — виручка за такий-то період, то в цьому випадку така виручка повторно до доходу не включається. І це цілком справедливо, адже готівкова виручка вже була включена до доходу за даними Книги обліку доходів, отже, така виручка при внесенні її на рахунок повторно у Книзі не відображається. Інакше це приведе до подвійного збільшення суми доходу.
Зауважимо, що податківці раніше не сперечалися з тим, що готівкова виручка, унесена на рахунок, не повинна «здвоюватися». Однак безпроблемними можна було назвати лише випадки, коли виручка вносилася на рахунок того самого дня або через день — два (декілька днів) після готівкових надходжень. А ось якщо підприємець уносив таку виручку на рахунок через кілька тижнів, місяць тощо, то податківці часто на місцях могли чіплятися до такого єдиноподатника.
Мабуть, щоб уникнути таких проблем, із цього приводу в Узагальнюючій консультації додатково зазначено, що кошти, які вносяться на рахунок як виручка, не повинні перевищувати суму доходу, відображену у Книзі за відповідний період (зазначений у призначенні платежу при зарахуванні на рахунок готівки).
Розмір такої «неприбуткової» готівкової виручки за відповідний період, на нашу думку (якщо дотримуватися логіки податківців), слід визначати як дохід із графи 4 (у деяких випадках і графи 9) Книги за мінусом суми безготівкових доходів (усі показники беремо за один період). Для платників ПДВ суму «неприбуткової» виручки логічно збільшити на суму ПДВ, оскільки у Книзі доходи відображаються без ПДВ. Однак ДПСУ про це нічого не говорить.
Сума перевищення, на думку ДПСУ, має включатися до доходу. Імовірно, як особисті кошти підприємця.
Таким чином, єдиний безпечний варіант унесення на рахунок особистих коштів — це внести їх як готівкову виручку із зазначенням у платіжному дорученні, що це й є виручка. При цьому потрібно мати можливість підтвердити надходження такої виручки за певний період даними Книги. На нашу думку, те, за який саме період вноситься виручка в банк (минулий тиждень або позаминулий місяць), не повинно мати значення. Адже строки внесення готівки на рахунок для підприємців Положенням № 637 не встановлені (Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637).
До зазначеного додамо, що детальніше питання про те, чи вважаються внесені на рахунок власні кошти доходом єдиноподатника та які аргументи використовувати в разі, якщо єдиноподатник усе ж таки вирішиться сперечатися з податківцями, ми розглядали у «ВД», 2012, № 14, с. 17.
Крім того, зверніть увагу, що згадана вище Консультація стосується лише єдиноподатників. Для загальносистемників проблеми поповнення свого рахунка оборотними коштами не існує. Податківці, як раніше, так сьогодні (у тому числі в консультаціях в ЄБПЗ) висловлювалися за те, що таке поповнення оборотних коштів не вважається доходом загальносистемника.
Орендодавець звільняється від сплати спецводозбору, якщо орендар використовує воду лише для питних і санітарно-гігієнічних потреб
Узагальнююча податкова консультація про застосування положень Податкового кодексу України в частині використання води юридичними особами, фізичними особами — підприємцями та платниками єдиного податку для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, затверджена наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1180
З 01.07.2012 р. водокористувачі, які використовують воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб (ВПСГП), уже не є платниками спецводозбору. Однак, якщо підприємець здає в оренду приміщення та при цьому договір з водоканалом не було переоформлено на орендаря, податківці наполягали на тому, що в такому випадку орендодавець не звільняється від сплати збору за воду, навіть якщо орендар використовуватиме воду виключно для ВПСГП. Це питання нещодавно порушувалося нами у «ВД», 2012, № 21, с. 44.
Несподівано в Узагальнюючій консультації, що коментується, ДПСУ змінила свою думку на користь платників і визнала: якщо орендар використовує воду для задоволення виключно ВПСГП, а орендодавець або взагалі сам воду не використовує, або використовує її, однак також лише для задоволення власних ВПСГП, то орендодавець спецводозбір сплачувати не повинен. Якщо ж орендар використовує воду ще й для інших потреб, то орендодавець сплачує збір за весь фактично використаний обсяг води, використаної і самим орендодавцем, і орендарем. Це роз’яснення застосовується з початку дії «звільняючої» норми з пункту 323.2 ПКУ, тобто з 01.07.2012 р.
Ще одне питання, розглянуте в документі, що коментується, стосується звітності із спецводозбору звільнених від сплати категорій суб’єктів господарювання. ДПСУ (утім, як і раніше) стверджує, що водокористувачі, звільнені від сплати спецводозбору (які використовують воду для задоволення виключно ВПСГП), не подають податкову звітність з нього за 3 квартали 2012 року та наступні періоди. Додаткових заяв неплатникам збору до податкової також подавати не потрібно.
