Довідник підприємця. Витрати загальносистемника: детальний перелік і порядок відображення у Книзі ОДВ

Платіж

Чи обліковується у витратах підприємця

На яку дату записується
до Книги ОДВ

До якої графи Книги ОДВ записується

1

2

3

4

Закупівельна вартість товарів

Так. Такий платіж належить до операційних витрат, оскільки це собівартість придбаних і реалізованих товарів згідно з пунктом 138.6 ПКУ

Після оплати товару та отримання його від постачальника (на останню з двох дат)

Графа 5

Після отримання доходу від продажу цього товару (на день отримання оплати за нього):
— якщо товар продано повністю

Уся сума закупівельної вартості товару — до графи 6

— якщо товар продано частково (наприклад, продано 30 % товару)

Частина закупівельної вартості товару, що відповідає обсягу його продажу (виходячи з прикладу — 30 %), — до графи 6

Ввізне мито (при імпорті товару)

Так. Такий платіж належить до операційних витрат, оскільки цей платіж уключається до собівартості придбаних і реалізованих товарів, про що прямо зазначено в пункті 138.6 ПКУ

Після оплати імпортного товару та отримання його від постачальника (на останню з двох дат)

Графа 10

Плата за митне оформлення (при імпорті товару)

На нашу думку — так.
Цей платіж є операційними витратами, оскільки є витратами на доведення товару до стану, придатного для продажу (пункт 138.6 ПКУ).

Однак податківці вважають, що оскільки плата за митне оформлення (митний збір) прямо не зазначена в пункті 138.6 ПКУ, підприємець не має права обліковувати її у витратах

Обережний підприємець не вноситиме суму плати за митне оформлення товару до Книги ОДВ.

Сміливий підприємець, готовий сперечатися з податківцями в суді, може скористатися таким аргументом: податківці дозволили юридичним особам уключати оплату послуг митного брокера до собівартості імпортного товару як витрати на доведення товару до стану, придатного для продажу ^{довідка 1}.

Графа 10

А оскільки так, то платежі за митне оформлення товару (безпосередньо митникам) на тій самій підставі можуть уключатися до витрат, у тому числі й підприємцем

Доставка купленого товару на склад підприємця (договір з перевізником)

Так. Такий платіж належить до операційних витрат, оскільки цей платіж включається до собівартості придбаних і реалізованих товарів, про що прямо зазначено в пункті 138.6 ПКУ

У Книзі ОДВ витрати на доставку відображаються після оплати за доставку товару та підписання акта приймання-передачі наданих послуг доставки (на останню з двох дат)

Графа 10

Податківці дозволяють відображати ці витрати лише за наявності ТТН.

Вартість сировини та матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, використаних для виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг

Якщо це власні матеріали підприємця, то так. Такий платіж належить до операційних витрат та є матеріальною складовою собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг) — пункт 138.8 і підпункт 138.8.1 ПКУ

Після оплати сировини, матеріалів, комплектуючих або напівфабрикатів та отримання їх від постачальника (на останню з двох дат)

Графа 5

Після отримання доходу від продажу продукції (робіт або послуг), виготовленої з куплених матеріалів (на останню з двох дат):
— якщо на виготовлення проданої продукції (робіт, послуг) витрачено всі матеріали

Уся вартість матеріалів — до графи 6

— якщо на виготовлення проданої продукції (робіт, послуг) витрачено лише частину матеріалів (наприклад, 80 %)

Частина вартості матеріалів, витрачена на виготовлення проданої продукції (робіт, послуг), — до графи 6 (виходячи з прикладу — 80 %)

Якщо це матеріали замовника, то ні. Їх вартість не належить до операційних витрат. При цьому рекомендуємо в довільній формі вести облік цих матеріалів. В усякому разі зберігати витратні накладні на отримання цих матеріалів необхідно для уникнення проблем із замовником. Крім того, договором підряду (наданих послуг) може бути передбачено складання звіту про використання цих матеріалів

У Книзі ОДВ не відображаються

До собівартості кожної виготовленої одиниці продукції (робіт, послуг) уключається вартість власних сировини, матеріалів, комплектуючих і напівфабрикатів. Якщо таке виготовлення здійснюється на замовлення, то облік досить простий: усі матеріали, витрачені на виконання конкретного замовлення, можна записувати в будь-якому документі довільної форми, наприклад у матеріальному звіті (зразок див. у «ВД», 2012, № 19, с. 8).

А ось при виробництві не на замовлення ситуація досить складна. Розрахувати собівартість (точніше, матеріальну частину собівартості) одиниці виготовленої продукції, робіт або послуг без бухобліку, по суті, неможливо. Тому підприємець, щоб убезпечити себе від можливих претензій податківців, може складати документ довільної форми, в якому має здійснити розрахунок собівартості на власний розсуд. Довести неспроможність такого документа податківці навряд чи зможуть. Детальніше про те, як вести облік собівартості на прикладі ремонту вживаного обладнання див. у «ВД», 2012, № 19, с. 8.

Вартість матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів, використаних у процесі удосконалення технології та організації виробництва

Так. Такі витрати належать до операційних та є загальновиробничими витратами (пункт 138.8 і підпункт 138.8.5 ПКУ)

Після оплати сировини, матеріалів, комплектуючих або напівфабрикатів та отримання їх від постачальника (на останню з двох дат):

Графа 5

Після використання сировини, матеріалів, комплектуючих:
— якщо на виготовлення проданої продукції (робіт, послуг) витрачено всі матеріали

Уся вартість матеріалів — до графи 6

— якщо на виготовлення проданої продукції (робіт, послуг) витрачено лише частину матеріалів (наприклад, 60 %)

Частина вартості матеріалів, витрачена на виготовлення проданої продукції (робіт, послуг), — до графи 6 (виходячи з прикладу — 60 %)

Заробітна плата та інші виплати працівникам, які можуть бути віднесені до конкретної продукції, роботи або послуги

Так. Такий платіж належить до операційних витрат та є зарплатною складовою собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг) — пункт 138.8 і підпункт 138.8.2 ПКУ

У день виплати зарплати

Графа 9 (записується «грязна» зарплата без вирахування ПДФО та ЄСВ)

Зверніть увагу на такий момент. Підприємець може включати до витрат премії та інші стимулюючі виплати лише за умови, що така виплата передбачена трудовим договором з працівником або зазначена в положенні про преміювання (такий документ підприємець може оформити в письмовій довільній формі) — підпункт 142.1 ПКУ.

ЄСВ, нарахований на зарплату працівників, зайнятих виготовленням продукції (виконанням робіт, наданням послуг)

Так. Такий платіж належить до операційних витрат та є іншими прямими витратами на виготовлення продукції (робіт, послуг) — пункти 138.8 і 143.1 ПКУ

У день перерахування ЄСВ на рахунок ПФУ

Графа 9 (записується сума ЄСВ, нарахованого на фонд оплати праці працівників за ставками 36,76 — 49,70 %)

ЄСВ, утриманий із зарплати працівників (ставка 3,6 %), до витрат підприємця окремо не включається. Таке саме стосується й утриманого з працівників ПДФО.

Зарплата працівникам апарату управління виробництвом та ЄСВ, нарахований на їх зарплату

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є загальновиробничими витратами (підпункт 138.8.5 ПКУ)

У день виплати зарплати

Графа 9 (записується «грязна» зарплата, без вирахування ПДФО та ЄСВ)

Зарплата працівникам, зайнятим удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних характеристик, та ЄСВ, нарахований на їх зарплату

У день перерахування ЄСВ на рахунок ПФУ

Графа 9 (записується сума ЄСВ, нарахованого на фонд оплати праці за ставками 36,76 — 49,70 %)

Зарплата працівникам апарату управління (наприклад, бухгалтер, юрист, економіст тощо) та ЄСВ, нарахований на їх зарплату

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є адміністративними (управлінськими) витратами (підпункт 138.10.2 ПКУ)

У день виплати зарплати

Графа 9 (записується «грязна» зарплата, без вирахування ПДФО та ЄСВ)

У день перерахування ЄСВ на рахунок ПФУ

Графа 9 (записується сума ЄСВ, нарахованого на фонд оплати праці за ставками 36,76 — 49,70 %)

Зверніть увагу! Якщо підприємець використовує автомобіль, що належить працівнику, і виплачує йому за це компенсацію, то такі платежі можна включити до витрат на підставі пункту 142.2 ПКУ.

Підприємець може діяти інакше: укласти з працівником як звичайною фізичною особою договір оренди транспортного засобу та виплачувати йому орендну плату. Такі платежі можна сміливо відносити на адміністративні витрати. Щоправда, тут слід ураховувати такий нюанс. Загальносистемники мають право включити витрати на оренду транспортного засобу у фізичної особи (непідприємця) до витрат за наявності документа, що підтверджує сплату грошових коштів. Як оформити такий документ, розглянемо в одному з наступних номерів.

Зарплата та комісійні винагороди працівникам збуту (продавці, торговельні агенти тощо) та ЄСВ, нарахований на їх зарплату

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є витратами на збут
(підпункт 138.10.2 ПКУ)

У день виплати зарплати

Графа 9 (записується «грязна» зарплата, без вирахування ПДФО та ЄСВ)

У день перерахування ЄСВ на рахунок ПФУ

Графа 9 (записується сума ЄСВ, нарахованого на фонд оплати праці за ставками 36,76 — 49,70 %)

Витрати на оплату службових відряджень працівників апарату управління виробництвом, адміністративного персоналу та працівників збуту також включаються до витрат за наявності підтвердних документів (транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків, посадочного талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, у тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо).

При цьому потрібно пам’ятати, що витрати на відрядження самого підприємця враховувати не можна .

ПДФО, що сплачується підприємцем за себе
(авансові платежі
та остаточний розрахунок за підсумками року)

Ні. Такі платежі до витрат не включається
(підпункт 139.1.6 ПКУ)

У Книзі ОДВ не відображається

ЄСВ, сплачений підприємцем за себе, тобто з чистого доходу (авансові платежі
та остаточний розрахунок за підсумками року)

Так. Такі платежі є іншими операційними витратами, про що зазначено в підпункті 138.10.4 ПКУ

У день перерахування ЄСВ на рахунок ПФУ за наявності відповідних підтвердних документів

Графа 10

Раніше податківці забороняли загальносистемникам уключати до витрат ЄСВ за себе, сплачений за підсумками року. На сьогодні ситуація щодо відображення суми ЄСВ за себе у складі витрат загальносистемника змінилася. Податківці в розділі 180.04 ЄБПЗ розмістили консультацію, де вони прямо вказують, що за наявності відповідних підтвердних документів підприємці-загальносистемники мають право включити до складу витрат суму ЄСВ, сплачену протягом звітного року у вигляді авансових платежів, і суму доплати ЄСВ за підсумками року (саму консультацію і наш коментар до неї див. у «ВД», 2012, № 20, с. 8).

Вартість основних засобів і нематеріальних активів виробничого призначення

Такі платежі повинні включатися до витрат у вигляді амортизаційних відрахувань (підпункти 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 і 138.10.4 ПКУ). Однак податківці протягом багатьох років наполягають на тому, що фізичні особи — підприємці не мають права нараховувати амортизацію, а отже, не мають права відображати такі витрати

Переважна більшість підприємців побоюється включати до витрат вартість придбаних основних засобів, оскільки інакше не уникнути судових тяжб з податківцями.

Лише найсміливіші підприємці вирішують судитися, «виборюючи» своє право на амортизацію. Однак у цьому випадку простіше діяти інакше — не купувати основні засоби, а взяти їх в оренду. При цьому, як зазначатиметься далі, орендні платежі за основними засобами можна без проблем включити до витрат (детальніше про це див. «ВД», 2012, № 11, с. 23)

Графа 10 (для сміливих підприємців, які враховують амортизацію, і для тих, хто включає до витрат орендні платежі за основні засоби)

Вартість основних засобів і нематеріальних активів загальногосподарського призначення

Вартість основних засобів і нематеріальних активів, пов’язаних зі збутом

Вартість основних засобів і нематеріальних активів, переданих в оренду

Витрати на утримання, експлуатацію (опалення, освітлення, водопостачання та водовідведення та інші послуги), оперативну оренду основних засобів загальновиробничого призначення

Так. Ці платежі належать
до операційних витрат та є загальновиробничими витратами (підпункт 138.8.5 ПКУ)

У день сплати грошових коштів орендодавця або підписання акта приймання-передачі наданих послуг, наприклад оренди (на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

Витрати на утримання, оперативну оренду основних засобів (у тому числі легкових автомобілів) загальногосподарського призначення (опалення, освітлення, водопостачання та водовідведення, охорона; купівля ПММ, стоянка та паркування легкових автомобілів)

Так. Ці платежі належать
до операційних витрат та є адміністративними (управлінськими) витратами (підпункт 138.10.2 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або підписання акта приймання-передачі наданих послуг, наприклад оренди (на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

1. Що стосується купівлі ПММ, то такі витрати ми б рекомендували включати до графи 10 Книги ОДВ тим підприємцям,
які не займаються перевезеннями (тобто основний вид діяльності у них відрізняється від перевезення).

А от перевізникам ПММ краще записувати до граф 5 і 6 Книги ОДВ так само, як і вартість придбаних товарів або матеріалів (до графи 5 — після їх оплати та отримання, а до графи 6 — після отримання оплати за перевезення, в якому були використані ці ПММ).

2. Стосовно вартості придбання запчастин, шин і техобслуговування автомобіля ДПАУ в розділі 180.04 ЄБПЗ навела дивне роз’яснення, мовляв це не належить до витрат операційної діяльності, тому підприємці не мають права враховувати витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу. Ми зі свого боку з таким твердженням податківців категорично не згодні, оскільки жодних законних підстав для таких тверджень вони не мають.

Навпаки, згідно з підпунктом 138.10.2 ПКУ до складу операційних витрат підприємця включаються витрати на утримання основних засобів, а отже, і витрати, наприклад, на техобслуговування автомобіля. Однак тут слід проявити пильність.

При заміні акумуляторів і шин діємо так: якщо заміна відбувається в межах норм, установлених наказом Мінтрансу від 08.12.97 р. № 420, то вона є техобслуговуванням автомобіля та належить до витрат на утримання основного засобу.
А отже, такі витрати можна врахувати. Якщо ж заміна відбувається частіше ніж за нормами, то вона не є техобслуговуванням, а належить до ремонту. Отже, урахувати такі витрати підприємцю буде досить проблематично, а здебільшого, і просто неможливо (див. далі «Витрати на ремонт основних засобів»).

Витрати на утримання (опалення, освітлення, охорону) та оренду основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, пов’язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг

Так. Ці платежі належать
до операційних витрат та є витратами на збут
(підпункт 138.10.3 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або підписання акта приймання-передачі наданих послуг, наприклад, оренди (на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

Витрати на дезінфекцію приміщень виробничого, господарського або збутового призначення належать до витрат на утримання цих приміщень. А отже, їх можна включати до витрат.

Витрати на ремонт основних засобів загальновиробничого призначення, загальногосподарського призначення або пов’язаних зі збутом

Податківці не дозволяють підприємцям враховувати ці витрати, оскільки для їх визначення потрібно оперувати бухгалтерськими поняттями «амортизація» і «балансова вартість основних засобів».

Та все ж такі витрати належать до операційних і прямо зазначені в підпунктах 138.8.5, 138.10.2 і 138.10.3 ПКУ

Якщо підприємець не нараховує амортизацію (не боровся за неї в суді), він не зможе визначити ту частину ремонтних витрат, яку можна врахувати (10 % від балансової вартості всіх основних засобів на початок року). Тому витрати на ремонт основних засобів краще не відображати

—

Тим же, хто відстояв своє право на амортизацію, можна діяти так:
— уключати до витрат вартість ремонту, що не перевищує 10 % від балансової вартості всіх основних засобів на початок року (у день сплати грошових коштів за ремонт);
— решту вартості ремонту потрібно віднести на балансову вартість відремонтованого основного засобу (пункт 146.11 ПКУ)

Графа 10

Податківці протягом багатьох років наполягають на тому, що підприємці-загальносистемники не мають права нараховувати амортизацію основних засобів, тобто відносити на витрати вартість основних засобів і нематеріальних активів виробничого, загальногосподарського, збутового та іншого призначення. Саме тому переважна більшість підприємців побоюється включати до витрат вартість придбаних основних засобів, оскільки інакше не уникнути судових тяжб з податківцями.

Ми неодноразово радили підприємцям оформляти купівлю основного засобу на когось із родичів або надійних друзів. А потім підписувати договір оренди основного засобу з його власником. Чому так? Витрати на оперативну оренду основних засобів (у тому числі приміщень і транспортних засобів) належать до операційних витрат загальносистемника та є:
— загальновиробничими витратами, якщо орендується основний засіб загальновиробничого призначення (підпункт 138.8.5 ПКУ);
— адміністративними (управлінськими) витратами, якщо орендується основний засіб загальногосподарського призначення (підпункт 138.10.2 ПКУ);
— витратами на збут, якщо орендується основний засіб, пов’язаний зі збутом (підпункт 138.10.3 ПКУ).

Через орендні платежі підприємець може включити до витрат досить дорогу покупку, якою є купівля будь-якого основного засобу, і уникнути, наприклад, проблем з амортизацією.

Витрати на страхування основних засобів загальновиробничого призначення

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є загальновиробничими витратами (підпункт 138.8.5 ПКУ), адміністративними витратами (підпункт 138.10.2 ПКУ) або витратами на збут (підпункт 138.10.3 ПКУ). Однак не виключено, що податківці можуть бути проти таких витрат

Аргументи податківців з приводу відсутності бухобліку є абсолютно хибними, оскільки визначення поняття «Основні засоби» міститься не лише в П(С)БО 7, а й у самому ПКУ (підпункт 14.1.138). Тому визначити, чи належать ті або інші об’єкти до складу основних засобів, можна й без бухобліку. А оскільки так, то підприємці мають повне право включати до витрат вартість страхування основних засобів — на дату сплати страхових платежів

Графа 10

Витрати на страхування основних засобів загальногосподарського призначення

Витрати на страхування основних засобів, пов’язаних зі збутом

Зверніть увагу: до витрат дозволено включати лише страхування майна. Страхування, наприклад, цивільно-правової відповідальності водія автотранспортного засобу в переліку операційних витрат не міститься. І це зрозуміло, адже страхування цивільної відповідальності водія не належить до операційних витрат, а є іншими витратами (підпункт 140.1.6 і пункт 138.1 ПКУ). А це означає, що підприємець не має права обліковувати вартість такого страхування у складі своїх витрат.

На це звертають увагу і податківці в одному з роз’яснень, розміщених у розділі 180.04 ЄБПЗ. І хоча вони незрозуміло чому почали говорити про бухоблік, усе ж логіка в їх роз’ясненні є, і вона така: оскільки повне страхування автомобіля (КАСКО),
що використовується в підприємницькій діяльності, уключає «автоцивілку», витрати на таке страхування врахувати не можна.

Витрати на охорону праці та техніку безпеки, понесені згідно із законодавством

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є загальновиробничими витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.8.5 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або підписання витратної накладної/акта приймання-передачі наданих послуг (на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

Перелік заходів щодо охорони праці, фінансування яких можна віднести на витрати, наведено в Переліку № 994 (текст цього документа див. у «ВД», 2011, № 20, с. 36).

Витрати, пов’язані з підтвердженням відповідності продукції, систем якості або систем управління якістю/персоналом, систем екологічного управління згідно із Законом про підтвердження відповідності

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є загальновиробничими витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.8.5 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або отримання декларації про відповідність або сертифіката відповідності (на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

Підтвердження відповідності є отриманням документа (декларації про відповідність або сертифіката відповідності)
після проведення необхідних процедур оцінки відповідності, які довели виконання встановлених вимог.

Переміщення (транспортування) матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів, а також доставка готової продукції з цеху на склад (договір із перевізником)

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є іншими загальновиробничими витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.8.5 ПКУ)

У Книзі ОДВ витрати на таке переміщення відображаються після оплати та підписання акта приймання-передачі наданих послуг перевезення (на останню з двох дат)

Графа 10

Нестачі у виробництві, нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей у межах норм природного убутку

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є іншими загальновиробничими витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.8.5 ПКУ)

На дату виявлення нестачі (тобто оформлення документа про втрату або нестачу, наприклад, акта списання в довільній формі)

Графа 10

Норми природного убутку матеріальних цінностей затверджено залежно від виду матеріальних цінностей (хлібобулочні вироби, молоко, м’ясо, харчові продукти у скляній тарі тощо) відповідними наказами Мінторгу СРСР і використовуються досі. Наприклад, Норми природного убутку продовольчих товарів, затверджені наказом Мінторгу СРСР від 26.03.80 р. № 75.

Страхування сировини та матеріалів, що використовуються для виготовлення продукції (робіт, послуг), при доставці їх на склад від постачальника

Так. Ці платежі належать до операційних витрат і включаються до собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг) (пункти 138.1 і 138.9 ПКУ)

У день сплати грошових коштів
або отримання страхового поліса
(на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

Витрати на прийом та обслуговування іноземних представників і делегацій,
які прибули для проведення переговорів (офіційний прийом: сніданок, обід, вечеря; транспортне забезпечення, культурна програма, буфетне обслуговування, оплата послуг перекладача, оплата номерів у готелях)

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є адміністративними витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.10.2 ПКУ)

У Книзі ОДВ витрати на такі заходи відображаються після оплати і підписання акта приймання-передачі наданих послуг
(на останню з двох дат)

Графа 10

Податківці вимагають, щоб представницькі витрати обов’язково підтверджувалися такими документами: наказ про проведення прийому, запрошення іноземних делегацій (представників) та їх відповідь, кошторис витрат, акти виконаних робіт, накладні на відпуск продукції/товарів зі складу, звіт про проведений захід.

Винагорода, виплачена за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, необхідні
для провадження діяльності
(у тому числі оплата за участь працівників у конференціях і семінарах для отримання зазначених послуг)

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є адміністративними витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.10.2 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або підписання акта наданих послуг (на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

Витрати на оплату послуг зв’язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, мобільний зв’язок тощо) у межах господарської діяльності підприємця

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є адміністративними витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.10.2 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або підписання акта наданих послуг
(на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

1. Якщо підприємець не має можливості підтвердити документально зв’язок сплачених послуг з госпдіяльністю, уключати їх вартість до витрат не можна. Підтвердними документами податківці вважають «договори на підключення, інші угоди, рахунки-фактури; у разі контрактного підключення — деталізовані рахунки від оператора із зазначенням номерів абонентів і часу їх розмов; журнали обліку дзвінків із зазначенням цілей дзвінків та їх тривалості за кожним номером — якщо підключення здійснюється шляхом придбання карток; щомісячні письмові звіти про здійснені переговори» (із роз’яснення, розміщеного в ЄБПЗ).

2. Податківці роз’яснили, що орендар, для того щоб уключати до витрат вартість телефонних розмов (стаціонарним телефоном), зобов’язаний тимчасово (на строк оренди) переоформити на себе договір на отримання послуг зв’язку. Інакше вони не дозволять урахувати такі витрати.

Витрати на врегулювання спорів у судах

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є адміністративними витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.10.2 ПКУ)

У момент оплати грошових коштів

Графа 10

Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є адміністративними витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.10.2 ПКУ)

У момент зняття грошових коштів з рахунка підприємця на підставі банківської виписки

Графа 10

Інші загальногосподарські витрати (наприклад, виготовлення печаток і штампів)

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є адміністративними витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.10.2 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або підписання акта виконаних робіт/наданих послуг (на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

Витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є витратами на збут (пункт 138.1 і підпункт 138.10.3 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або підписання витратної накладної/акта виконаних робіт (наданих послуг)
(на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

Витрати на ремонт тари

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є витратами на збут (пункт 138.1 і підпункт 138.10.3 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або підписання акта наданих послуг з ремонту (на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

Витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є витратами на збут (пункт 138.1 і підпункт 138.10.3 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або підписання акта наданих послуг
(на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

1. На думку податківців, вартість таких послуг включається до витрат лише в тому разі, якщо підприємець сам особисто замовив їх у виконавця. Якщо ж такі послуги для нього замовила інша компанія (наприклад, комісіонер, який спеціалізується на продажу товарів), то включати дані платежі до витрат податківці не дозволяють. Утім, у такому разі, отримавши від комісіонера послуги з продажу товарів, краще попросити його не виділяти окремо в рахунку вартість витрат на рекламу, маркетинг тощо, а зазначити лише загальну вартість своїх послуг (цю суму можна буде повністю включити до витрат).

2. до складу витрат не включаються в повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами в разі, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, який має офшорний статус (підпункт 139.1.13 ПКУ).

Витрати на транспортування, перевалку та страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з доставкою продукції покупцям

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є витратами на збут (пункт 138.1 і підпункт 138.10.3 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або підписання акта наданих послуг
(на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

Витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є витратами на збут (пункт 138.1 і підпункт 138.10.3 ПКУ)

У день сплати грошових коштів або підписання акта наданих послуг
(на останню з двох дат), оскільки передоплату до витрат уключати не можна (підпункт 139.1.3 ПКУ)

Графа 10

Зверніть увагу: податківці забороняють уключати до витрат вартість гарантійного ремонту (обслуговування) товарів, проданих юридичним особам, оскільки на таку категорію покупців (юридичних осіб) не поширюються вимоги Закону про захист прав споживачів.

Витрати на перевезення продукції між складами підприємця (договір
із перевізником)

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є витратами на збут (пункт 138.1 і підпункт 138.10.3 ПКУ)

У Книзі ОДВ витрати на перевезення відображаються після оплати за перевезення продукції та підписання акта приймання-передачі наданих послуг (на останню з двох дат)

Графа 10

Інші витрати, пов’язані
зі збутом товару (наприклад, подарунки покупцям, участь у виставках, ярмарках)

Так. Ці платежі належать до операційних витрат та є витратами на збут (пункт 138.1 і підпункт 138.10.3 ПКУ)

У момент здійснення витрат

Графа 10

Суми податків і зборів, нарахованих згідно з ПКУ, ЄСВ, а також інші платежі, установлені законодавчими актами (тобто законами)

Так. Такі платежі є іншими операційними витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.10.4 ПКУ)

У момент сплати грошових коштів

Графа 10

Не включаються до витрат пеня, штрафи та неустойки, отримані за рішенням сторін договору або за рішенням суду, а також деякі податки, а саме:
— податок на прибуток;
— ПДВ у вартості куплених товарів (робіт, послуг) (при цьому, якщо підприємець не є платником ПДВ, суми цього податку він може включати до витрат);
— ПДФО — як утриманий з працівників, так і сплачений підприємцем за себе;
— збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
— податки, утримані з нерезидентів (підпункти 139.1.6, 139.1.10, 139.1.11 ПКУ).

Витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності підприємця, у тому числі з питань законодавства (придбання літератури, оплата інтернет-послуг, передоплата спеціалізованих періодичних видань)

Так. Такі платежі є іншими операційними витратами (пункт 138.1 і підпункт 138.10.4 ПКУ)

У момент сплати грошових коштів.

Однак якщо оплата є авансовою (наприклад, передплата на періодику), її краще включати до витрат не відразу, а поступово, частинами: наприкінці кожного місяця — суму, що відповідає вартості періодики за один місяць

Графа 10

Витрати, здійснені в поточному році:
— щодо яких були втрачені документи, однак до кінця року їх знайдено або відновлено;
— або які помилково не були враховані

Так. Такі платежі є виробничими, адміністративними, збутовими або іншими операційними витратами (пункти 138.1 і 138.11 ПКУ)

У момент відновлення документів або виявлення помилки

Такі витрати відображаються в загальному порядку (так само, як начебто щодо них не було втрати документів або помилки)

Повернення товарів/робіт/послуг постачальникам або підрядникам (виконавцям)

При здійсненні таких платежів необхідно відкоригувати витрати на вартість таких товарів/робіт/послуг (зменшити графу 5 (10) Книги ОДВ) — пункт 140.2 ПКУ

У момент повернення товарів/робіт/послуг

Графа 5 (10) (зі знаком «-»)

Втрати товарів у межах норм природного убутку

Так. Такі витрати є операційними (пункт 140.3 ПКУ)

У момент виявлення втрат (складання відповідного документа)

Графа 10