Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Як заповнити розділ I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних: запитання та відповіді

Редакція ВД
Власне Діло Липень, 2013/№ 13
Друк
Стаття

Як заповнити розділ I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних: запитання та відповіді

 

У цій статті ми поговоримо про порядок заповнення розділу I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, зокрема про те, які саме операції в ньому фіксуються, а також як правильно його заповнити. А у наступному номері «ВД» розглянемо заповнення розділу II Реєстру.

Наталя БІЛОВА, Максим НЕСТЕРЕНКО, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

 

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр), по суті, є документом, призначеним для узагальнення інформації про всі операції платника ПДВ. Із цієї причини згідно з пунктом 5 розділу I Порядку № 1340 в Реєстрі окремо обліковуються операції:

з постачання товарів/послуг, що обкладаються ПДВ за основною чи нульовою ставкою, звільнені від оподаткування та ті, що не є об’єктом оподаткування, послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено за межами митної території України;

з придбання товарів/послуг з метою використання в господарській діяльності платника для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ за основною чи нульовою ставкою, звільнені від оподаткування, та ті, що не є об’єктом оподаткування, а також ті, що не призначені для використання у господарській діяльності платника податків.

У зв’язку з цим Реєстр містить два розділи, у першому з яких відображаються видані податкові накладні (що складаються на операції з постачання), а в другому — отримані податкові накладні (що підкріплюють операції з придбання).

 

Форма ведення та строки подання Реєстру

Згідно з вимогами пункту 201.15 ПКУ і пункту 3 розділу І Порядку № 1340 Реєстр ведеться в обов’язковому порядку в електронному вигляді. Зрозуміло, що ця вимога не забороняє платнику податків також роздруковувати для себе і паперову версію Реєстру, проте податковим органам необхідно подавати виключно його електронний варіант.

Так, згідно з пунктом 201.15 ПКУ платники податків щомісячно у строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі квартальні платники ПДВ (для яких установлено звітний податковий період — календарний квартал), подають податковому органу копії записів у Реєстрах в електронному вигляді. При цьому пункт 3 розділу І Порядку № 1340 визначає фактично єдину можливість подання Реєстру до податкових органів — за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням ключа електронного цифрового підпису (тобто у форматі подання електронної звітності, на яку поступово намагаються перевести всіх платників податків).

Зауважимо: згідно з пунктом 10 розділу I Порядку № 1492 копії записів у Реєстрах в електронному вигляді є однією зі складових податкової звітності з ПДВ. Тому, як правило, платники, у яких звітний податковий період становить календарний місяць, подають копії записів у Реєстрі в електронному вигляді у складі ПДВ-звітності — разом із декларацією з ПДВ. Щодо квартальних платників ПДВ, які подають декларацію з ПДВ щоквартально, то Реєстр, як зазначалося, їм потрібно подавати щомісячно, тобто протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (підпункт 49.18.1 ПКУ).

 

Що відображається в розділі I Реєстру (документи, операції)

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку № 1340 у розділі I Реєстру відображаються:

— видані податкові накладні (далі — ПН);

— розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) (далі — РК);

— митні декларації (далі — МД);

— документи бухгалтерського обліку.

Тобто до розділу I Реєстру включаються не лише ПН, а й інші документи, які підтверджують нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при постачанні або свідчать про безПДВшний продаж або коригувальні операції. Річ у тім, що відповідно до пункту 5 розділу I Порядку № 1340 у розділі I Реєстру окремо має бути враховано операції з постачання товарів/послуг:

— що обкладаються ПДВ за основноюдовідка 1 або нульовою ставкою;

— звільнені від оподаткування;

— що не є об’єктом оподаткування;

— послуги за межами митної території України та послуги, місце постачання яких визначено за межами митної території України.

Як бачимо, обліку в розділі I Реєстру підлягають саме операції, тому в ньому повинні фіксуватися в тому числі й постачання товарів/послуг, які не є об’єктом обкладення ПДВ згідно зі статтею 196 ПКУ, незважаючи на те що ПН на них не виписуються. Такі операції заносяться до розділу I Реєстру на підставі документів бухгалтерського обліку (підпункт 1.4 розділу III Порядку № 1340).

При цьому майте на увазі: у Реєстрі потрібно відображати тільки ті «необ’єктні» операції, які, з точки зору підпунктів 14.1.191 і 14.1.185 ПКУ, є постачанням товарів та постачанням послуг. Що ж до операцій, які не підпадають під ці поняття (наприклад, передача майна в оперативну оренду або на відповідальне зберігання; виплата у грошовій формі заробітної плати, пенсій; розміщення/емісія та погашення цінних паперів; помилкове надходження на поточний рахунок коштів з вини банку або неналежного платника; отримання сум, що є санкціями (заходами відповідальності) за порушення зобов’язань за договором (штраф, неустойка, пеня, інфляційні, 3 % річних відповідно до статті 625 ЦКУ) тощо), то вони до Реєстру включатися не повинні .

 

Загальні правила заповнення граф розділу I Реєстру

Графи розділу I Реєстру при здійсненні стандартних операцій заповнюються так (пункт 2 розділу III Порядку № 1340):

— у графі 1 зазначається порядковий номер запису в Реєстрі (йому відповідає порядковий номер ПН, а також РК) за принципом повної числової послідовності натуральних чисел: 1, 2, 3, 4 і так далі (див. лист ДПАУ від 18.07.2011 р. № 12901/6/16-1115). Нумерація записів здійснюється зручним для платника способом: або з першого номера кожного звітного податкового періоду (щомісячно, щокварталу), або наростаючим підсумком з початку року (при цьому така нумерація не повинна змінюватися до кінця року, на що вказують податківці в консультації, розміщеній у розділі 101.21 ЄБПЗ);

— у графі 2 відображається дата виписки ПН, РК;

— у графі 3 наводиться порядковий номер ПН, а також номер РК, які повинні відповідати номеру з графи 1. У разі невідповідності номерів у цих графах Реєстр не може бути визнано недійсним/неподаним, але платнику в цьому випадку може загрожувати адміністративний штраф (про це податківці попереджали в консультації в розділі 101.21 ЄБПЗ, яка, щоправда, на сьогодні втратила чинність). Якщо платник здійснює операції з вивезення товарів за межі митної території України, у цій графі проставляється номер МД (підпункт 2.3 розділу III Порядку № 1340). Про це також зазначено у самій назві графи 3. Проте Порядок № 1340 не містить жодних вказівок щодо того, скільки знаків номера МД тут потрібно наводити. Раніше, нагадаємо, ДПАУ в листі від 26.01.2011 р. № 2049/7/16-1117, виданому під старий Порядок № 1002, повідомляла, що в цій графі слід проставляти останні шість знаків порядкового номера МД;

— у графі 4 фіксується вид документа відповідно до певних позначень (див. таблицю на с. 14);

— у графі 5 наводиться найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізособи-підприємця) покупця, за винятком ситуацій, коли виписується одна ПН за підсумками дня або здійснюється постачання неплатнику ПДВ (про це див. далі);

— у графі 6 вказується індивідуальний податковий номер покупця — платника ПДВ. При цьому, якщо платник виписує ПН, де в рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль («0»), то й у графі 6 теж проставляється нуль («0»);

— у графу 7 записується загальна сума постачання з урахуванням ПДВ;

— у графах 8 і 9 наводиться база оподаткування товарів/послуг, оподатковуваних за основною ставкою, та сума ПДВ, нарахована на таку базу;

— у графі 10 відображається база оподаткування товарів/послуг та послуг, наданих нерезидентом на митній території України, які оподатковуються за ставкою 0 %;

— у графі 11 указується вартість товарів/послуг, що звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування (сума постачання);

— у графу 12 вписується база оподаткування товарів, вивезених за межі митної території України;

— у графі 13 наводиться обсяг постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначене за межами митної території України.

Якщо виникає необхідність внесення записів до Реєстру на підставі РК, то такі записи вносяться з відповідним знаком («+» або «-»).

 

Умовні позначення виду документа в розділі I Реєстру (графа 4)

Позначення

Вид документа

ПНП

Податкова накладна, складена на паперових носіях

ПНЕ

Електронна податкова накладна

РКП

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), складений на паперових носіях

РКЕ

Електронний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної)

МДП

Митна декларація, складена на паперових носіях

МДЕ

Електронна митна декларація

БО

Документ бухгалтерського обліку

Якщо платник складає податкову накладну за окремими операціями, визначеними в пункті 8 Порядку № 1379, до виду документа додається тип причини (наприклад, ПНП01 — паперова ПН, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною)

Якщо дані документа включаються до уточнюючих розрахунків за звітний період, до виду документа додається буква «У» (наприклад, ПНЕ — електронна ПН, ПНЕУ — електронна ПН, уключена до уточнюючих розрахунків)

 

Постачання товарів/послуг неплатникам ПДВ

Як уже зазначалося, у розділі I Реєстру повинні обліковуватися всі операції, що здійснюються платником податків, незалежно від того, є його контрагент при цьому платником ПДВ чи ні (пункт 5 розділу I, підпункт 1.4 розділу IV Порядку № 1340).

За постачаннями неплатникам ПДВ продавець, як відомо, в обов’язковому порядку виписує ПН у двох примірниках та обидва їх залишає в себе (пункт 8 Порядку № 1379). При цьому в шапці такої ПН (залежно від ситуації) вказується тип причини, що її ідентифікує:

02  — постачання неплатнику ПДВ;

03  — натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам;

07  — експортні постачання;

11  — ПН, виписана за щоденними підсумками операцій.

При відображенні ПН із типами причини 02 і 03 в розділі I Реєстру:

— у графі 4 наводиться відповідне скорочене позначення («ПНП02»/«ПНЕ02» або «ПНП03»/«ПНЕ03»; підпункт 2.4 розділу III Порядку № 1340);

— у графі 5 робиться запис «Поставка неплатнику податку» або «Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам» тощо (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 101.21 ЄБПЗ);

— у графі 6 проставляється нуль («0»).

Для постачань же, за якими виписуються ПН з типами причини 07 і 11, установлено свої правила відображення в Реєстрі (див. про це далі).

 

Вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту

При постачанні товарів на експорт платник-експортер виписує ПН, у шапці якої наводиться тип причини 07 — «експортні постачання».

Проте незважаючи на виписку ПН, у графі 3 розділу I Реєстру за таких обставин має вказуватися не її номер, а номер вивізної МД (тобто замість виписаної ПН із відповідним порядковим номером експортні постачання в Реєстрі відображатимуться на підставі оформленої МД зі своїм номером). Як наслідок, до графи 4 потрапить скорочене позначення «МДП» або «МДЕ», а до графи 3 — номер такої МД (останні шість знаків порядкового номера МД, як зазначала ДПАУ в листі від 26.01.2011 р. № 2049/7/16-1117).

Як відомо, застосування нульової ставки при експорті товарів стає можливим тільки після підтвердження факту їх вивезення митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства (пункт 187.1, підпункт 195.1.1 ПКУ). Тобто тільки після завершення оформлення вивізної МД із проставлянням митним органом відповідної відмітки «Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» або «Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в обсязі (зазначається кількість і номери товарів у декларації)» та дати фактичного вивезення експортер має право відобразити податкові зобов’язання з ПДВ за нульовою ставкою, виписавши на цю дату «експортну» ПН.

Разом із тим унаслідок цілком об’єктивних причин сама МД може бути повернена митним органом експортеру після проставляння відмітки про фактичне вивезення дещо пізніше такої дати. Тому можливий варіант, коли у графі 2 «дата складання» розділу I Реєстру «експортна» МД буде дещо порушувати хронологію дат, оскільки платник податку, встигнувши вже виписати ПН, скажімо, за 06.06.2013 р., після того запише до Реєстру «експортну» МД, отриману після цієї дати, але оформлену, припустимо, 03.06.2013 р. Це аж ніяк не повинно лякати платників, оскільки є особливістю, властивою експортним операціям.

За роз’ясненнями податківців (див. консультацію, розміщену в розділі 101.21 ЄБПЗ), розділ I Реєстру при експорті товарів заповнюється так:

— до графи 1 записується порядковий номер ПН, що відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі;

— у графі 2 вказується дата складання ПН, що відповідає даті вивезення, фактично підтвердженій оригіналом МД;

— у графі 3 проставляється номер МД;

— у графі 4 наводиться позначення «МДП» або «МДЕ»;

— до графи 5 вписуються країна та найменування покупця;

— у графі 6 проставляється нуль («0»);

— у графах 7, 12 відображається митна вартість експортованих товарів у гривнях, обчислена за курсом НБУ на дату складання МД;

— у графах 8 — 11 і графі 13 проставляється нуль («0»).

 

Міжнародні перевезення

Згідно з підпунктом «а» підпункту 195.1.3 ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо воно здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом (наприклад, міжнародна автомобільна накладна (CMR), залізнична накладна СМГС (накладна УМВС) та накладна ЦІМ (CIM), авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading), вантажна відомість (Cargo Manifest) та інші документи). У підпункті «е» пункту 185.1 ПКУ послуги з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом виділено як окремий об’єкт оподаткування без прив’язки до місця постачання. Тобто міжнародне перевезення на всій довжині шляху (як на відрізку на митній території України, так і на відрізку за межами митної території України) обкладається ПДВ за ставкою 0 % (див. запитання 6 розділу II УПК № 610, а також лист ДПСУ від 05.05.2012 р. № 12804/7/15-3417-05).

До складання ПН на міжнародні перевезення застосовуються загальні правила, з тією лише різницею, що вартість міжнародного перевезення, що обкладається ПДВ за ставкою 0 %, відображається в «нульовій» графі 9 ПН (графи 8, 10, 11 у ПН не заповнюються). Тобто у графах 9 і 12 (розділу III) ПН проставляється нуль («0»), а у графах 9 і 12 (розділу IV) ПН — загальна сума «до сплати».

До розділу I Реєстру дані «міжнародної» ПН заносяться у звичайному порядку. При цьому заповнюються графи 1 — 7 та графа 10, а у графах 8, 9, 11, 12, 13 розділу I Реєстру проставляється нуль («0»).

 

Підсумкові податкові накладні

Випадки, коли може виписуватися одна ПН за підсумками дня, наведені в підпункті 8.4 Порядку № 1379. Така ПН складається у двох примірниках, обидва з яких платник залишає в себе (пункт 8 цього Порядку). При цьому в шапці цієї ПН указується тип, що її ідентифікує, — 11.

Вочевидь, що відображення зазначеного різновиду ПН у Реєстрі є окремим випадком постачання неплатникам ПДВ. Та все ж порядок її внесення до Реєстру має певні особливості. Так, згідно з рекомендаціями податківців (див. консультацію, розміщену в розділі 101.21 ЄБПЗ), відображати такі ПН у розділі I Реєстру потрібно так:

— у графі 4 проставляється вид документа «ПНП11» або «ПНЕ11»;

— до графи 5 вписуються слова «Щоденний підсумок операцій»;

— у графі 6 проставляється нуль («0»);

графи 7 — 12 заповнюються в загальному порядку;

— у графі 13 проставляється нуль («0»).

 

Надання нерезиденту послуг з місцем їх постачання на митній території України

У день виникнення податкових зобов’язань при наданні послуг нерезиденту виконавець-резидент виписує ПН у двох примірниках, обидва з яких залишає в себе. Ця ПН того ж дня записується до розділу I Реєстру в такому порядку:

— у графі 4 наводиться вид документа — «ПНП02» або «ПНЕ02» (тобто ПН, виписана у зв’язку з постачанням неплатнику податку, — тип причини 02 згідно з пунктом 8 Порядку № 1379);

— у графі 5 указується найменування отримувача послуг;

— у графі 6 проставляється нуль («0»);

— у графах 7 — 9 указується інформація про постачання послуг (загальна сума, уключаючи ПДВ; база оподаткування; сума ПДВ);

— у графах 10 — 13 проставляється нуль («0»).

 

Отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1379 при наданні нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, ПН виписується покупцем (отримувачем), зареєстрованим на території України платником ПДВ.

Така ПН з типом причини 14 («Виписана покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента», пункт 8 Порядку № 1379) складається в день виникнення податкових зобов’язань (див. статтю 201 ПКУ, пункт 6 Порядку № 1379) за першою з подій (отриманням послуг або оплатою) в одному примірнику, який залишається в отримувача послуг (пункт 208.2 ПКУ).

За роз’ясненнями податківців (див. консультацію, розміщену в розділі 101.21 ЄБПЗ), ПН, виписана платником ПДВ — покупцем при отриманні послуг від нерезидента, відображається на дату виникнення податкових зобов’язань у розділі I Реєстру, а на дату виникнення права на податковий кредит (у наступному звітному періоді) — у розділі II Реєстру із заповненням відповідних граф.

Так, згідно з Порядком № 1340 до граф 2, 3, 4, 5, 6 розділів I, II Реєстру, зокрема, переносяться відповідні реквізити ПН. При цьому в розділі I Реєстру:

— у графі 4 наводиться позначення «ПНП14» або «ПНЕ14» (тобто ПН, виписана покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента, — тип причини 14 згідно з пунктом 8 Порядку № 1379);

— у графі 5 «найменування
(П. І. Б. для фізичної особи — підприємця)» та у графі 6 «індивідуальний податковий номер» проставляються реквізити отримувача послуг (тобто підприємство вказує тут свої дані).

 

Необ’єктні постачання

Вище ми зазначали, що інформація про операції, які не є об’єктом обкладення ПДВ згідно зі статтею 196 ПКУ, також має бути відображена в Реєстрі (пункт 5 розділу I Порядку № 1340), якщо, звісно, такі операції відповідають поняттям «постачання товарів» та «постачання послуг» підпунктів 14.1.191, 14.1.185 ПКУ.

А оскільки ПН на необ’єктні постачання не виписуються, до Реєстру вони потрапляють на підставі документів бухгалтерського обліку (підпункт 1.4 розділу III Порядку № 1340). При цьому у графі 4 розділу I Реєстру проставляється скорочене позначення «БО» (підпункт 2.4 розділу I Порядку № 1340). Крім того, заповнення розділу I Реєстру в разі здійснення «необ’єктних» операцій має такі особливості (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 101.21 ЄБПЗ):

— у графі 1 проставляється порядковий номер запису в Реєстрі;

— у графах 2, 3 вказуються відповідні реквізити документа бухгалтерського обліку;

— до графи 5 вписується найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізособи-підприємця) покупця;

— у графі 6 податківці рекомендують проставляти нуль («0»);

— у графах 7, 11 відображається загальна сума постачання товарів/послуг, які не є об’єктом оподаткування;

— у графах 8, 9, 10, 12, 13 проставляється нуль («0»).

Зауважимо, що кілька необ’єктних постачань податківці в цьому плані виділяють окремо (див. консультації, розміщені в розділі 101.21 ЄБПЗ):

1) постачання нерезиденту послуг, місце постачання яких визначено згідно з пунктами 186.2 і 186.3 ПКУ за межами митної території України. Такі операції хоча й не є об’єктом обкладення ПДВ, але підлягають відображенню в рядку 4 декларації з ПДВ, тому мають бути занесені до розділу I Реєстру з урахуванням таких особливостей:

— у графах 2 — 4 наводяться реквізити документа бухгалтерського обліку, що підтверджує факт постачання послуг за межами митної території України;

— у графі 5 указуються країна та найменування отримувача послуг;

— у графі 7 фіксується загальна вартість наданих послуг. Ця ж сума, на наш погляд, має повторюватися й у графі 13;

— у графах 8 — 12 проставляється нуль («0»).

Решта граф заповнюється в загальному для необ’єктних постачань порядку;

2) послуги, що отримуються від нерезидента з місцем постачання за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2 і 186.3 ПКУ. Такі послуги не є об’єктом обкладення ПДВ та, на думку податківців, не повинні відображатися ані в декларації з ПДВ, ані в Реєстрі. Однак, на наш погляд, вартість цих послуг слід відображати у відповідних графах розділу II Реєстру, при цьому у графі 5 цього розділу фіксується вид документа — «БО» (документ бухгалтерського обліку);

3) придбання товарів за межами митної території України та їх постачання нерезиденту без їх фактичного ввезення на митну територію України. Податківці вважають: оскільки операції з придбання та постачання товарів здійснюються за межами митної території України, а саме товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за такими операціями не виникає об’єкт обкладення ПДВ. Отже, ці операції не підлягають відображенню ані в декларації з ПДВ, ані в Рєєстрі довідка2;

4) отримання банком від платника ПДВ коштів у вигляді процентів за договорами кредитування. Незважаючи на свою «необ’єктність» у цілях обкладення ПДВ (підпункт 196.1.5 ПКУ), така операція відображається банком у рядку 3 декларації з ПДВ, тому має бути включена і до розділу I Реєстру на підставі документів бухгалтерського обліку, що підтверджують факт надання таких неоподатковуваних послуг;

5) отримання від банку відсотків за депозитом. Суми коштів, що надходять платнику податку від банків як плата відсотків за депозитом, не підлягають відображенню ані у Реєстрі, ані у декларації з ПДВ;

6) продаж цінних паперів за гроші або в обмін на інші цінні папери. При здійсненні такої операції податкові зобов’язання з ПДВ емітентом не нараховуються, оскільки вона не є об’єктом обкладення ПДВ (підпункт 196.1.1 ПКУ).

Утім, відповідно до підпункту 14.1.244 ПКУ цінні папери в будь-яких операціях, крім операцій з їх розміщення/емісії та погашення, визнаються товаром, тому такі операції, з точки зору підпункту 14.1.191 ПКУ, є постачанням, оскільки до покупця переходить право власності на ці цінності.

Операції з продажу цінних паперів як неоподатковувані операції (тобто неоподатковувані постачання) має бути відображено в розділі I Реєстру в загальному для необ’єктних постачань порядку.

 

Перевищення звичайної ціни над фактичною

У ситуації, коли ціна продажу товарів/послуг виявилася нижчою за їх звичайну ціну, платник податків, керуючись пунктом 17 Порядку № 1379, зобов’язаний виписати два комплекти ПН:

один на суму фактичного постачання (ціни продажу — договірної вартості). Оригінал цієї ПН видається покупцю, якщо тільки він не є неплатником ПДВ (тоді обидва її примірники залишаються у продавця). Ця ПН вноситься до розділу I Реєстру в загальновстановленому порядку;

другий на різницю між звичайною ціною та сумою фактичного постачання. Обидва примірники цієї ПН підприємство залишає в себе. Такій ПН присвоюється номер згідно з порядковим номером у розділі I Реєстру, тобто це наступний номер по черзі за ПН, що виписана покупцю в межах фактичної ціни.

При внесенні до розділу I Реєстру другої такої ПН він заповнюється так (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 101.21 ЄБПЗ):

— у графі 1 указується порядковий номер запису в Реєстрі (наступний номер по черзі за ПН, що виписана покупцю в межах фактичної ціни);

— у графі 2 фіксується дата виписки ПН;

— у графі 3 наводиться порядковий номер ПН, що відповідає номеру з графи 1;

— у графі 4 вказується вид документа — «ПНП01» або «ПНЕ01» (тобто ПН, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною);

— у графи 5 і 6 вписуються відповідно найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізособи-підприємця) та індивідуальний податковий номер продавця, який виписав таку ПН (тобто підприємство вказує тут свої дані);

— у графах 7 — 12 відображаються вартісні показники з постачання товарів/послуг;

— у графі 13 проставляється нуль («0»).

 

Безоплатне постачання товарів/послуг

При безоплатному постачанні товарів/послуг платник ПДВ, керуючись підпунктом 12.2 і пунктом 17 Порядку № 1379, повинен виписати два комплекти ПН (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 101.19 ЄБПЗ):

один комплект — на «нульову» вартість. Оригінал такої ПН видається отримувачу безоплатних товарів/послуг. Якщо отримувач — неплатник ПДВ, то обидва примірники такої ПН залишаються у платника;

другий комплект — на звичайну вартість. Обидва примірники такої ПН, де обсяг постачання та сума ПДВ зазначаються виходячи зі звичайної ціни, платник залишає в себе.

Перша ПН вноситься до розділу I Реєстру в загальному порядку, а от друга — з урахуванням таких особливостей:

— у графі 1 відображається порядковий номер запису в Реєстрі (наступний номер по черзі за ПН, що виписана отримувачу на нульову вартість);

— у графі 4 вказується вид документа — «ПНП12» або «ПНЕ12» (тобто ПН, виписана на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін);

— у графи 5 і 6 вписуються відповідно найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізособи-підприємця) та індивідуальний податковий номер платника — постачальника безоплатних товарів/послуг (тобто підприємство вказує тут свої дані).

Решта граф заповнюється в загальному порядку.

 

Пільгові (звільнені від обкладення ПДВ) операції

Як відомо, постачання товарів/послуг, звільнених від обкладення ПДВ згідно зі статтею 197 та підрозділом 2 розділу XX ПКУ та міжнародними угодами, також супроводжуються виписуванням ПН. При цьому в розділі III за графою 11 цієї ПН проставляється позначка «Без ПДВ» з обов’язковим посиланням на «звільняючу» норму — пункт, підпункт, статтю ПКУ (пункт 10 Порядку № 1379).

Дані такої «пільгової» ПН є підставою для відображення пільгових постачань у Реєстрі — обсяги цих постачань записуються до спеціальної графи 11 розділу I Реєстру.

 

Негосподарське використання

Використання товарів/послуг у негосподарській діяльності (наприклад, псування, списання товарів понад норми природного убутку). Нестачі та втрати товарів у сумі, що перевищує норми природного убутку, розцінюються як використання, не пов’язане з господарською діяльністю підприємства.

У періоді виявлення таких фактів від підприємства вимагається на підставі пункту 189.1 ПКУ нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою виходячи з ціни придбання цих товарів та виписати самому собі ПН у двох примірниках (обидва з яких залишити в себе), указавши в ній тип причини 13 (тобто у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Ця ПН у день виникнення податкових зобов’язань заноситься до розділу I Реєстру з урахуванням таких особливостей:

— у графі 4 проставляється вид документа — «ПНП13» або «ПНЕ13»;

— у графу 5 платник вписує своє найменування;

— у графі 6 проставляється нуль («0»).

Решта граф заповнюється в загальному порядку.

 

Коригування податкових зобов’язань з ПДВ

Повернення (товарів, передоплат). Особливості ПДВ-обліку при поверненнях регулює спеціальна стаття 192 ПКУ. Вона передбачає можливість проведення сторонами коригування ПДВ при поверненні товару шляхом перерахунку (зменшення) податкових зобов’язань продавцем та податкового кредиту покупцем. Підставою для проведення такого перерахунку буде РК (пункти 18 — 26 Порядку № 1379), один примірник якого продавець передає покупцю — платнику ПДВ. При цьому такий РК (зі скороченим позначенням «РК» у графі «вид документа») заноситься до розділу I Реєстру в тому ж порядку (тобто за тими ж графами), що і раніше відображені на підставі первісної ПН податкові зобов’язання, але тільки зі знаком «-» (пункт 2.8 розділу III Порядку № 1340). Тим самим податкові наслідки буде відкоректовано.

Нагадаємо: у пункті 192.1 ПКУ прямо зазначається, що він поширюється також і на випадок повернення передоплати. А отже, при поверненні покупцю авансу в аналогічний спосіб сторони відобразять у Реєстрі коригування ПДВ, що проводиться в цьому випадку на підставі РК, складеного до раніше виписаної (за передоплатою) ПН.

Документи, що включаються до уточнюючих розрахунків. У Реєстрі також відображаються документи, дані яких при виправленні помилок уключалися до уточнюючих розрахунків. У таких випадках при відображенні в Реєстрі виду документа (графа 4 розділу I) до його скороченого позначення додається літера «У» — наприклад, «ПНПУ» (для паперової ПН) або «ПНЕУ» (для електронної ПН) (підпункт 2.4 розділу III Порядку № 1340). Згодом, підбиваючи наприкінці місяця в Реєстрі підсумки, інформація з документів із літерою «У» ураховуватиметься при підсумовуванні за уточнюючими розрахунками.

Підсумок за сумами, указаними в таких документах, додатково наводиться в розділі I Реєстру в рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний (податковий) період» за відповідними графами. Тобто в цьому рядку вказується загальна сума за період за ПН, позначеними літерою «У».


Довідкова інформація (довідка)

1 Ставка ПДВ по 31.12.2013 р. становить 20 %, а з 01.01.2014 р. — 17 % (пункт 10 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

2 Ця ситуація аналогічна попередній, тому, за ідеєю, також повинна знайти своє відображення в Реєстрі.

 

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЦКУ  — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Порядок № 1002  — Порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1002 (втратив чинність).

Порядок № 1340  — Порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 17.12.2012 р. № 1340.

Порядок № 1379  — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379.

Порядок № 1492  Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492.

УПК № 610 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 610.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі