Заповнюємо розділ II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних

Заповнюємо розділ II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних

У попередньому номері «ВД» на с. 25 ми розглядали порядок заповнення розділу I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних. На продовження теми докладно проаналізуємо й порядок заповнення розділу II Реєстру, а саме: які операції підлягають відображенню в цьому розділі Реєстру, які документи є підставою для їх відображення, а також розглянемо окремі ситуації, що мають свої особливості запису в Реєстрі.

Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Документи-підстави для заповнення розділу II Реєстру

Підставами для здійснення записів у розділі II Реєстру є такі документи (див. пункт 1 розділу IV Порядку № 1340), отримані від постачальників:

1) податкові накладні;

2) розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної);

3) митні декларації на ввезення товарів;

4) товарні чеки чи інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням товарів/послуг;

5) первинні документи, складені відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання товарів/послуг;

6) транспортні квитки, готельні рахунки або рахунки, що виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця (крім тих, форму яких установлено міжнародними стандартами);

7) касові чеки, що містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (із визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника), на загальну суму отриманих товарів/послуг не більше 200 грн. на день (без урахування ПДВ);

8) бухгалтерська довідка, що складається у випадку (підпункт 2.4 розділу IV Порядку № 1340):

— коригування внаслідок часткового використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського та переробного виробництва (ряд. 16.2 декларації з ПДВ);

— коригування з постачання сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробного підприємства в митному режимі експорту (переноситься з декларації з відміткою 0121/0122/0123 або декларації з відміткою 0140);

— коригування, що проводиться у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях за останній податковий період календарного року (ряд. 16.4 декларації з ПДВ);

— якщо до податкового кредиту включаються суми ПДВ, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу ПК при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 ПКУ, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі при переведенні невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

При цьому бухгалтерська довідка повинна відповідати таким вимогам:

1) вона повинна бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПКУ (транспортні квитки, касові чеки тощо), що є підставою для нарахування сум ПДВ, які включаються до податкового кредиту, та містити вичерпний перелік таких документів;

2) мають бути враховані норми пункту 198.6 ПКУ (найімовірніше, мається на увазі строк 365 днів із дати складання податкової накладної, а за операціями, щодо яких застосовується касовий метод, — 60 днів із дати оплати).

Документи, що є підставою для заповнення розділу II Реєстру, мають такі умовні позначення:

Умовні позначення документів

Операції для розділу II Реєстру

Як бачимо, у розділі II Реєстру відображаються не лише податкові накладні, а й інші документи, що підтверджують право на податковий кредит при придбанні або свідчать про безПДВшне придбання або коригувальні операції.

Як випливає з Порядку № 1340, у розділі II Реєстру повинні відображатися операції

з придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) на митній території України товарів/послуг та необоротних активів,

з увезення товарів, необоротних активів на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внеску до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності),

із метою їх подальшого використання:

— в оподатковуваних за основною та нульовою ставками операціях;

— у звільнених від оподаткування операціях або операціях, що не є об’єктом оподаткування;

— в операціях, не призначених для використання в господарській діяльності;

— для постачання послуг за межами митної території України.

Тобто в розділі II Реєстру відображаються не лише операції придбання, що обкладаються ПДВ, а й ті, що звільнені від ПДВ, і такі, що не є об’єктом обкладення ПДВ.

Порядок заповнення рядків розділу II Реєстру

Порядок заповнення розділу II Реєстру для зручності наведемо в табличній формі:

Повернення товарів, передоплат

Особливості ПДВ-обліку при поверненнях застерігає спеціальна стаття 192 ПКУ, що передбачає можливість проведення коригування податкового кредиту при поверненні товару, передоплати. Підставою для проведення коригування є розрахунок коригування (РК) (додаток 2 до податкової накладної), який покупець повинен отримати від постачальника та підписати. Дані такого РК відображаються в розділі II Реєстру так:

у графі 1 проставляється номер запису РК, зазначений номер переноситься на РК;

у графі 2 вказується дата отримання РК;

у графи 3 і 4 переносяться відповідні реквізити РК;

у графі 5 вказується вид документа — «РКП» (до податкової накладної, складеної на паперових носіях) або «РКЕ» (до податкової накладної, складеної в електронному вигляді);

у графах 6 і 7 зазначаються відповідно найменування (П. І. Б. підприємця) постачальника та його ІПН;

у графі 8 указується загальна сума, уключаючи ПДВ, зі знаком «-»;

у графі 9 — вартість придбання без ПДВ зі знаком «-»;

у графі 10 проставляється сума ПДВ зі знаком «-».

Чек на суму до 240 грн.

Без отримання податкової накладної віднести ПДВ до податкового кредиту можна на підставі касових чеків, в яких зазначено (підпункт «б» пункту 201.11 ПКУ):

— суму отриманих товарів/послуг;

— загальну суму нарахованого податку;

— фіскальний номер;

— податковий номер постачальника.

Суми ПДВ за касовим чеком може бути віднесено до складу податкового кредиту тільки за умови, що загальна сума отриманих товарів (послуг) не перевищує 200 грн. на день (без урахування ПДВ). Тобто гранична сума ПДВ, яку може бути віднесено за касовим чеком (касовими чеками) до податкового кредиту, становить не більше 40 грн. на день.

До розділу II Реєстру касовий чек на суму до 240 грн. за день уноситься так:

у графі 1 указується порядковий номер запису в Реєстрі, який переноситься на чек;

у графі 2 — дата отримання чека;

у графах 3, 4 — дата виписки та номер чека;

у графі 5 — вид документа — «ЧК»;

у графах 6, 7 — найменування (П. І. Б. — для фізособи-підприємця) та ІПН продавця;

у графі 8 — загальна сума придбання з урахуванням ПДВ;

у графах 9, 11, 13 або 15 (залежно від подальшого напряму використання товарів/послуг) — сума придбання без ПДВ;

у графах 10, 12, 14 або 16 відповідно відображається сума ПДВ.

Якщо сума чека перевищує 240 грн.

Як зазначено в пункті 2.4 розділу IV Порядку № 1340, якщо загальна сума отриманих товарів/послуг за касовим чеком перевищує 200 грн. (без урахування ПДВ), платник не має права віднести до складу податкового кредиту ані всю суму ПДВ, сплачену при придбанні товарів/послуг, ані її частину. Аналогічні висновки містяться і в листі ДПАУ від 22.04.2011 р. № 7680/6/16-1515-20.

Касовий чек на суму більше 240 грн. (із ПДВ) до розділу II Реєстру платник уносить так: у графі 5 проставляє позначення «ЧК», у графі 8 наводить загальну суму придбання (із ПДВ) та заповнює графи 13 і 14 (тобто як використання товарів/послуг у негосподарській діяльності).

Чеки з оподатковуваними та неоподатковуваними операціями

До розділу II Реєстру касовий чек, в якому одночасно відображено товари/послуги, що обкладаються ПДВ за основною ставкою, і ті, що звільнені від обкладення ПДВ або не є об’єктом обкладення цим податком, записуються одним рядком з урахуванням таких особливостей (див. також розділ 101.21 ЄБПЗ):

у графі 5 проставляється відмітка «ЧК»;

у графі 8 зазначається повна вартість придбаних товарів/послуг з ПДВ, указаних у касовому чеку;

у відповідній графі 9, 11, 13, 15, залежно від того, з якою метою придбано товари/послуги, зазначається повна їх вартість без ПДВ;

у відповідній графі 10, 12, 14, 16 проставляється сума ПДВ, указана в касовому чеку.

Решта граф розділу заповнюється без урахування будь-яких особливостей.

Скарга на постачальника

Якщо платник ПДВ, керуючись пунктом 201.10 ПКУ, разом із декларацією з ПДВ подає заяву зі скаргою на постачальника з метою включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, то в розділі II Реєстру така процедура відображається так:

у графі 5 робиться відмітка «ЗП» (підпункт 2.4 розділу IV Порядку № 1340);

у графах 6, 7 зазначаються реквізити постачальника (найменування, індивідуальний податковий номер), на якого подається скарга. Інші графи заповнюються без особливостей.

Транспортні квитки

Транспортний квиток є одним із тих документів, які можуть замінити податкову накладну (пункт 201.11 ПКУ), і на його підставі платник може відобразити податковий кредит. Головне, щоб квиток містив загальну суму платежу, суму ПДВ та ІПН продавця (крім тих, форму яких установлено міжнародними стандартами). Підставою для відображення податкового кредиту з ПДВ платниками цього податку може бути також електронний авіаквиток, що містить ті самі реквізити, за умови нарахування за такими квитками податкових зобов’язань (лист ДПАУ від 29.04.2011 р. № 8248/6/16-1515-26).

До вартості транспортного квитка входить збір на обов’язкове страхування від нещасних випадків на транспорті, який не включається до бази обкладення ПДВ.

Як випливає з консультації податківців, розміщеної в розділі 101.21 ЄБПЗ, щодо порядку відображення в розділі II Реєстру податків, зборів, що входять до ціни товару/послуги та не включаються до бази обкладення ПДВ, на підставі податкових накладних, інших документів (транспортних квитків, рахунків тощо), то, на їх думку, у Реєстрі суми таких податків і зборів не відображаються. Аргумент — невідображення сум таких податків/зборів у податковій накладній. А як же бути з іншим документом — самим транспортним квитком, адже в ньому наводиться сума страхового збору?

Зауважимо: раніше податківці (див. консультацію в розділі 101.21 ЄБПЗ, що наразі втратила чинність, але вочевидь така їх думка збережеться) пропонували загальну вартість транспортного квитка в розділі II Реєстру розподіляти за двома рядками:

— перший рядок заповнювати у звичайному порядку виходячи з оподатковуваної частини квитка, при цьому у графі 5 ставити відмітку «ТК», у графі 9 указувати частину вартості транспортного квитка (без суми страхового збору), що підлягає обкладенню ПДВ, у графі 10 — ПДВ від цієї частини;

— у другому рядку у графі 5 ставити відмітку нуль, у графі 9 — суму страховки, у графі 10 — також зазначати нуль. При цьому, на наш погляд, у графах 2 — 7 слід указувати ті самі реквізити, що і в попередньому (першому) рядку відображення в реєстрі квитка, у графі 8 — суму страховки.

Придбання в неплатників ПДВ

У разі придбання товарів/послуг у неплатників ПДВ податкової накладної у платника податків не буде. Облік придбаних товарів/послуг у такому разі ведеться на підставі документів, що засвідчують їх постачання (підпункт 1.4 розділу IV Порядку № 1340). Такими документами можуть бути товарні накладні, акти наданих послуг, платіжні документи тощо.

У ситуації придбання товарів/послуг у неплатника ПДВ розділ II Реєстру заповнюється так (див. також розділ 101.21 ЄБПЗ):

у графі 1 проставляється номер запису документа, що засвідчує факт придбання товару/послуги. Зазначений номер запису переноситься на документ;

у графі 2 вказується дата отримання документа;

до граф 3, 4 переносяться відповідні реквізити документа (дата складання та порядковий номер документа);

у графі 5 ставиться відмітка «НП» (підпункт 2.4 розділу IV Порядку № 1340);

у графі 6 указується найменування (П. І. Б. — для фізособи-підприємця) постачальника;

у графі 7 відображається умовний ІПН «400000000000» (підпункт 2.6 розділу IV Порядку № 1340);

у графі 8 зазначається загальна сума придбання;

у графах 9, 11, 13 і 15 указується вартість товарів/послуг та основних засобів без ПДВ;

у графах 10, 12, 14 і 16 проставляється нуль (підпункт 2.9 розділу IV Порядку № 1340).

Відображати операції з неплатниками ПДВ у розділі II Реєстру потрібно за правилом першої події, тобто або за датою списання коштів з рахунка, або за датою отримання товарів/послуг. На це звертали увагу і податківці (лист ДПСУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04). При цьому податківці зазначили: якщо першою подією є передоплата товарів/послуг неплатнику ПДВ, то документом для відображення такої операції в Реєстрі буде рахунок або платіжне доручення на перерахування коштів.

Імпорт товарів

Імпортні операції показуються в розділі II Реєстру на підставі належно оформлених МД (пункт 1 розділу IV Порядку № 1340). Це зумовлено тим, що при імпорті податкової накладної в підприємства не буде, а її замінником та документом, що засвідчує право на податковий кредит, є митна декларація (у тому числі й тимчасова —лист ДПСУ від 29.01.2013 р. № 1387/6/15-3115, а також розділ 101.10 ЄБПЗ), що оформлена відповідно до вимог законодавства та підтверджує сплату податку.

Тому при відображенні в розділі II Реєстру операції з імпорту товару потрібно врахувати такі особливості (див. також розділ 101.21 ЄБПЗ):

у графі 1 зазначається номер запису, який переноситься на МД (тимчасову МД);

у графах 2, 3 вказується дата отримання та відповідно складання МД (тимчасової МД);

у графі 4 зазначається реєстраційний номер МД, а саме останні шість знаків порядкового номера МД;

у графі 5 наводиться позначення «МДП» (якщо МД складена на паперовому носії) або «МДЕ» (якщо МД складена в електрон-ному вигляді);

у графі 6 проставляється країна нерезидента та найменування (П. І. Б. /за наявності/ — для фізособи) нерезидента;

у графі 7 указується умовний ІПН «300000000000», а якщо товари, що придбавалися в нерезидента, не призначені для використання в госпдіяльності, або придбані з метою їх використання в постачаннях послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до пункту 186.3 ПКУ за межами України, — зазначається ІПН «200000000000» (підпункт 2.6 розділу IV Порядку № 1340);

у графі 8 указується загальна сума з урахуванням ПДВ;

у графах 9, 11, 13 і 15 наводиться вартість товарів та необоротних активів без ПДВ;

у графах 10, 12, 14 і 16 зазначається сплачена сума ПДВ, визначена виходячи з їх вартості, указаної в графах 9, 11, 13 і 15 (відповідно).

Операції з придбання товарів за межами митної території України та їх постачання нерезиденту без фактичного ввезення на митну територію України не підлягають відображенню в Реєстрі та декларації з ПДВ (див. розділ 101.21 ЄБПЗ).

«Необ’єктні» операції

Згідно з підпунктом 1.4 розділу III Порядку № 1340 облік операцій з постачання товарів/послуг, які не є об’єктом обкладення ПДВ відповідно до вимог статті 196 ПКУ, ведеться на підставі документів обліку. У цьому випадку дані первинних документів відображаються в покупця в розділі II Реєстру, оскільки саме вони засвідчують факт необ’єктного придбання товарів/послуг.

У ситуації придбання товарів/послуг, що не є об’єктом обкладення ПДВ, розділ II Реєстру заповнюється так (див. також розділ 101.21 ЄБПЗ):

у графі 1 записується порядковий номер, який відповідає порядковому номеру в Реєстрі та проставляється у графі 4;

у графах 2, 3 — відповідні дати отримання та виписування документа;

у графі 5 — «БО»;

у графі 6 указується найменування (П. І. Б. — для фізичної особи) постачальника;

у графі 7 — зазначається нуль;

у графі 8 вказується загальна сума покупки;

у графах 9, 11, 13 і 15 — вартість придбаних товарів/послуг залежно від їх подальшого використання;

у графах 10, 12, 14, 16 — зазначається нуль.

Послуги банку з РКО

Незважаючи на те що послуги банку з розрахунково-касового обслуговування (РКО) не є об’єктом обкладення ПДВ (підпункт 196.1.5 ПКУ) і на них податкова накладна не виписується, показувати в розділі II Реєстру отримані послуги банку з РКО потрібно.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку № 1340 у розділі II Реєстру відображаються документи, на підставі яких здійснюється облік придбання товарів/послуг. Стосовно придбання послуги банку з РКО такими документами є банківська виписка або акт наданих послуг (меморіальний ордер).

Якщо згідно з договором оплата за РКО справляється банком після закінчення місяця на підставі акта наданих послуг (меморіального ордера), то такі послуги включаються до розділу II Реєстру за таким актом (меморіальним ордером). Якщо ж єдиний акт не оформляється, а витрати на РКО відображаються на підставі виписок, то в цьому випадку послуги РКО заносяться до розділу II Реєстру за кожною випискою банку (лист ДПСУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04).

При цьому в обох випадках (також див. розділ 101.21 ЄБПЗ):

у графі 1 — записується порядковий номер, що відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі, та проставляється у графі 4;

у графах 2 і 3 указуються відповідно дати отримання та виписки документа (акта/меморіального ордера або банківської виписки);

у графі 5 Реєстру проставляється «БО» (у названому вище листі податківці пропонували вказувати в цій графі «НП», проте ще тоді ми вважали подібний варіант некоректним, оскільки більшість банків є платниками ПДВ);

у графі 7 проставляється нуль;

у графі 8 зазначається загальна сума покупки;

у графах 9, 11, 13 і 15 указується вартість послуг (залежно від напряму подальшого використання таких послуг);

у графах 10, 12, 14, 16 — відповідно проставляється нуль.

Крім того, відображенню в декларації з ПДВ (див. розділ 101.21 ЄБПЗ) і відповідно в розділі II Реєстру не підлягає плата банку за середньоденні залишки на поточних рахунках платника ПДВ.

Послуги, отримані від нерезидента

Послуги з місцем постачання на митній території України. Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 ПКУ об’єктом обкладення ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України згідно зі статтею 186 ПКУ. Відповідно до пункту 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування і сплату ПДВ до бюджету у випадку постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є одержувач послуг.

Згідно з підпунктом 1.3 розділу IV Порядку № 1340 операції з отримання послуг від нерезидента відображаються на підставі податкової накладної, податкові зобов’язання за якою включені в податкову декларацію попереднього періоду. Тобто така податкова накладна відображається в Реєстрі двічі — спочатку в розділі I Реєстру в періоді виникнення податкових зобов’язань, а в наступному періоді в розділі II Реєстру з врахуванням наступних особливостей:

у графі 1 проставляється номер запису податкової накладної, який переноситься на цю податкову накладну;

у графі 2 вказується дата податкової накладної;

в графи 3 і 4 переносяться відповідні реквізити податкової накладної;

у графі 5 вказується вид документа — «ПНЕ14» (електронна податкова накладна) або «ПНП14» (податкова накладна, складена на паперових носіях);

у графі 6 вказується країна та найменування (П. І. Б. /за наявності/ — фізособи) нерезидента;

у графі 7 зазначається ІПН «300000000000». Якщо послуги, придбані в нерезидента, не призначаються для використання в госпдіяльності або придбані для постачання послуг за межами митної території України або для постачання послуг, місце постачання яких визначається відповідно до пункту 186.3 ПКУ, у цій графі наводиться умовний ІПН «200000000000» (підпункт 2.6 розділу IV Порядку № 1340).

Послуги з місцем постачання за межами митної території України. На думку податківців (див. розділ 101.21 ЄБПЗ), не підлягають відображенню ні в Реєстрі, ні в декларації з ПДВ послуги, що придбавалися в нерезидента з місцем постачання за межами митної території України.

Проте, на нашу думку, такі необ’єктні послуги повинні відображатися і у відповідних графах розділу II Реєстру, при цьому в графі 5 фіксується вид документа «БО».

Міжнародні перевезення

Згідно з підпунктом «е» пункту 185.1 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародних перевезень вантажів, пасажирів та багажу залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом виведено в самостійний об’єкт оподаткування. При цьому, як передбачено підпунктом «а» підпункту 195.1.3 ПКУ, міжнародні перевезення вантажів, пасажирів та багажу залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом обкладаються ПДВ за ставкою 0 %.

Нульова ставка ПДВ застосовується до всього маршруту міжнародного перевезення, підтвердженого єдиним міжнародним перевізним документом (див. запитання 6 розділу II УПК № 610, а також лист ДПСУ від 05.05.2012 р. № 12804/7/15-3417-05), — за ставкою 0 % оподатковується весь маршрут (що пролягає як по території України, так і за її межами, — від пункту відправлення до пункту призначення), за умови, що він здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

До розділу II Реєстру дані «міжнароднопослугової» податкової накладної до граф 2 — 7 заносяться у звичайному порядку. У графі 8 вказується загальна сума постачання. При цьому залежно від подальшого використання придбаних послуг їх вартість відображається відповідно у графах 9, 11, 13 або 15. У графах 10, 12, 14 і 16 зазначається нуль.

Якщо послуги міжнародного перевезення здійснює перевіз-ник-нерезидент, то такі «нульові» правила оподаткування не працюють і, як роз’яснювалося в УПК № 610, «нульові» податкові зобов’язання з вартості послуг міжнародного перевезення в такому разі не виникають (тобто міжнародне перевезення, що здійснюється перевізником-нерезидентом, просто «випадає» з-під об’єкта оподаткування). Тому нараховувати «нульовий» ПДВ з нерезиденських послуг міжнародного перевезення та виписувати «нульову» податкову накладну, орієнтуючись на правила статті 208 ПКУ, отримувачу-резиденту (замовнику нерезидентського перевезення) у цьому випадку не потрібно. А в Реєстрі замовник такі операції відображає як придбання в неплатника ПДВ.

Запис у розділі II Реєстру придбаних міжнародних послуг від нерезидента в такому разі робиться на підставі документів, що засвідчують їх постачання (підпункт 1.4 розділу IV Порядку № 1340):

у графі 5 ставиться відмітка «НП» (підпункт 2.4 розділу IV Порядку № 1340);

у графі 6 указуються країна та найменування (П. І. Б. — для фізособи-підприємця) постачальника;

у графі 7 відображається умовний ІПН «400000000000» (підпункт 2.6 розділу IV Порядку № 1340);

у графі 8 зазначається загальна сума придбання;

у графах 9, 11, 13 і 15 указується вартість товарів/послуг та основних засобів без ПДВ;

у графах 10, 12, 14 і 16 проставляється нуль (підпункт 2.9 розділу IV Порядку № 1340).

Податкова накладна з різними ставками

Отримана податкова накладна, в якій одночасно містяться товари/послуги, що оподатковуються як за основною ставкою, так і за ставкою 0 % (складання такої накладної можливо згідно з абзацом другим пункту 9 Порядку № 1379), за роз’ясненнями податківців (див. розділ 101.21 ЄБПЗ), відображається в розділі II Реєстру одним рядком.

При цьому залежно від подальшого використання придбаних товарів/послуг їх вартість без ПДВ відображається у графах 9, 11, 13 і 15, а сума ПДВ — відповідно у графах 10, 12, 14 і 16. Решта граф заповнюється в загальному порядку.

Відновлення податкового кредиту

Якщо до податкового кредиту включено суми ПДВ, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, які не були включені до складу податкового кредиту при їх придбанні або виготовленні та/або за якими здійснювалося умовне постачання згідно з пунктом 198.5 ПКУ (якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що обкладаються ПДВ, у межах господарської діяльності, у тому числі при переведенні невиробничих необоротних активів до складу виробничих), то підставою для заповнення розділу II Реєстру буде бухгалтерська довідка.

До бухгалтерської довідки підпунктом 2.4 розділу IV Порядку № 1340 висуваються такі вимоги:

— вона повинна бути складена згідно з податковою накладною, митною декларацією, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПКУ (транспортні квитки, касові чеки тощо), що є підставою для нарахування сум ПДВ, які відносяться до ПК, та містити вичерпний перелік таких документів;

— має бути враховано норми пункту 198.6 ПКУ (схоже, мається на увазі строк 365 днів із дати складання податкової накладної, а за операціями, щодо яких застосовується касовий метод, — 60 днів із дати оплати).

Тобто Мінфін фактично обмежив строк, протягом якого платник ПДВ може скористатися правом на податковий кредит у разі зміни напряму використання товарів/послуг (неоподатковувані операції на оподатковувані операції). На можливість відновлення податкового кредиту платником податків тільки протягом 365 днів із дати складання податкової накладної звертають увагу і податківці (лист ДПСУ від 27.03.2013 р. № 4692/6/15-3115). Проте такий підхід є навряд чи справедливим.

На наш погляд, у пункті 198.6 ПКУ йдеться про обмеження строку формування податкового кредиту в разі, коли платник ПДВ мав право на формування податкового кредиту, але «не захотів» ним скористатися. А при зміні напряму використання товарів/послуг ситуація інша: платник не має права на формування податкового кредиту в момент придбання, а в момент використання товарів/послуг таке право виникає.

У разі відновлення податкового кредиту, керуючись підпунктом 2.4 розділу IV Порядку № 1340, заповнювати розділ II Реєстру потрібно так:

у графі 1 указується порядковий номер запису в Реєстрі, який переноситься на бухгалтерську довідку;

у графі 2 — дата складання бухгалтерської довідки;

у графах 3, 4, 6, 7 — відповідно дата складання, порядковий номер податкової накладної, найменування та ІПН постачальника, який її склав;

у графі 5 — вид документа «БО», до якого додаються позначення виду документа, яким підтверджується операція з постачання (БОПНП — у разі віднесення до ПК сум податку на підставі паперової податкової накладної, БОПНЕ — на підставі електронної податкової накладної);

у графах 9, 10 — суми зі знаком «плюс», а у графах 11, 12, 13, 14, 15, 16 — зі знаком «мінус».

Якщо застосовується касовий метод обліку ПДВ

Платник, який згідно з вимогами ПКУ застосовує касовий метод обліку ПДВ, не може відобразити в розділі II Реєстру отриману податкову накладну (від постачальника, який відобразив податкові зобов’язання за першою подією), якщо за нею не проведено оплату.

Якщо товар за такою податковою накладною оплачується різними датами, то вона включається до розділу II Реєстру на кожну дату списання грошових коштів із банківського рахунка (видачі з каси) платника податку, або надання інших видів компенсації. При цьому:

у графі 1 проставляється номер запису податкової накладної;

у графі 2 вказується дата отримання податкової накладної;

до граф 3, 4, 6, 7 переносяться відповідні реквізити податкової накладної;

у графі 5 указується вид документа: «ПНЕ» (електронна податкова накладна) або «ПНП» (податкова накладна, складена на паперових носіях);

у графі 8 зазначається списана (видана з каси) сума грошових коштів у рахунок оплати за поставлені товари/послуги;

у графі 10 проставляється сума ПДВ виходячи з вартості, указаної у графі 9. У графах, які не заповнюються, проставляється нуль.

ПН виписано в одному періоді, а зареєстровано в ЄРПН у наступному

Податкова накладна або розрахунок коригування до податкової накладної, зареєстровані в ЄРПН у місяці, наступному за місяцем їх виписки, можуть відображатися покупцем як у періоді їх виписки, так і в періоді отримання. Це, зокрема, випливає з абзацу другого підпункту 2.2 розділу IV Порядку № 1340. При цьому, як зазначено в абзаці другому пункту 2.2 розділу IV Порядку № 1340, у графі 2 розділу II Реєстру «дата отримання» вказується фактична дата отримання податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) незалежно від того, в якому звітному періоді її буде відображено у складі податкового кредиту (у звітному періоді складання чи у звітному періоді отримання).

Розподіл податкового кредиту

Платники, які знають свій коефіцієнт розподілу (ЧВ), виходячи з норм підпункту 2.10 розділу IV Порядку № 1340 повинні розподіляти ПДВ за відповідними графами розділу II Реєстру відразу в момент отримання податкової накладної.

При цьому розділ II Реєстру буде заповнено з урахуванням таких особливостей:

у графі 5 до літерного позначення податкових накладних (чеків тощо), за якими здійснюється розподіл, слід додавати літеру «Р» — наприклад, «ПНПР» (паперова податкова накладна, за якою здійснено розподіл суми податкового кредиту) або «ПНЕР» (електронна податкова накладна, за якою здійснено розподіл суми податкового кредиту;

у графи 9, 10 записується сума, що відповідає частці використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях;

у графи 11, 12 — записується сума, що відповідає частці використання в операціях, що звільнені від оподаткування та не є об’єктом оподаткування.

Інакше кажучи, у загальному випадку зазначені податкові накладні повинні заноситися до розділу II Реєстру вже з урахуванням розподілу: при цьому у графах 9, 10 (придбання з метою здійснення постачань, що обкладаються ПДВ, у межах господарської діяльності) указується частина суми операції, що включається до податкового кредиту, а у графах 11, 12 (придбання з метою здійснення пільгованих та/або неоподатковуваних постачань) — частина, що до нього не потрапляє.

Ті платники ПДВ, у яких ЧВ ще не розраховано (які не здійснювали неоподатковувані постачання в попередньому календарному році, а почали здійснювати їх тільки у звітному періоді, а також новостворені платники ПДВ) повинні здійснювати такий розподіл в останній день звітного (податкового) періоду шляхом коригування записів податкових накладних, відповідно до яких придбавалися такі товари/послуги.

Тобто спершу податкові накладні заносять до розділу II Реєстру в загальному порядку — як такі, що дають право на податковий кредит (заповнюються графи 9, 10 розділу II Реєстру; у графі 5 проставляється вид документа «ПНП», «ПНЕ»). А вже останнім днем звітного періоду такими платниками ПДВ виконується один (комплексний) «коригуючий» запис, що уточнює суму раніше відображеного податкового кредиту, відповідно з належним зменшенням сум (зі знаком «-») у графах 9, 10 розділу II Реєстру (тобто виключенням їх із податкового кредиту) та одночасним їх відображенням (зі знаком «+») у графах 11, 12 розділу II Реєстру; у графі 5 при цьому наводиться літерне позначення «ПНПР», «ПНЕР».

Перерахунок податкового кредиту

Що стосується перерахунку податкового кредиту за підсумками року, то він має здійснюватися на підставі бухгалтерської довідки. У цьому випадку розділ II Реєстру заповнюється так:

у графі 2 наводиться дата останнього дня звітного періоду календарного року (таким є грудень або IV квартал року), тобто і для місячних, і для квартальних платників ПДВ — 31 грудня;

у графі 3 фіксується дата складання бухгалтерської довідки;

у графу 5 вписується «БО»;

у графах 6, 7 платник указує своє найменування та ІПН;

у графі 10 наводиться сума коригування ПДВ згідно з додатком 7 до декларації з ПДВ зі знаком «+» або «-».

У графах, що не міститимуть показників, необхідно проставити нуль.

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

УПК № 610 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 610.

Порядок № 1340 — Порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 17.12.2012 р. № 1340.

Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379.