Теми статей
Обрати теми

Відпустка для догляду за дитиною до трьох років підприємцю та його працівницям: важливі нюанси

Редакція ВД
Стаття

Відпустка для догляду за дитиною до трьох років підприємцю та його працівницям: важливі нюанси

 

Нещодавно ми писали про виплати, які належать жінці-підприємцю у зв’язку з вагітністю та народженням дитини (див. «ВД», 2013, № 5, с. 13). Тепер поговоримо про матеріальне забезпечення на наступному етапі — про допомогу по догляду за дитиною до трьох років. Це також один з видів «дитячих» допомог, на який мають право всі особи, котрі виховують дитину відповідного віку, у тому числі підприємці на будь-якій системі оподаткування та їх наймані працівники.

Крім того, у цій статті ми розповімо про документи, які потрібно подавати для отримання допомоги по догляду за дитиною до трьох років, про її розмір та правила надання.

Оксана ХМЕЛЕВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 2811 — Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 1751 — Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.

Методика № 486 — Методика обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату і Держкоммолодьспорту від 15.11.2001 р. № 486/202/524/ 455/3370.

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

 

Відпустка для догляду за дитиною до трьох років: кому вона надається

Довгострокова декретна відпустка, в яку йдуть молоді мами, по суті, є відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — відпустка для догляду до трьох років), установленою статтею 18 Закону про відпустки.

Цей вид відпустки належить до соціальних і за бажанням жінки може бути наданий їй повністю або частково в межах установленого періоду. Це означає, як на повний, так і на неповний можливий строк.

Однак підприємці незалежно від системи оподаткування не можуть піти у відпустку, у тому числі декретну. Це поняття регулюється трудовим законодавством (КЗпП і Законом про відпустки), а отже, поширюється лише на найманих працівників.

Водночас їм не слід перейматися, оскільки права на відпочинок вони не позбавляються. Просто для підприємців відпустка — це зупинення діяльності, час якої вони обирають на власний розсуд, не оформляючи жодних документів.

Водночас жінка-підприємець, виховуючи дитину, якій не виповнилося трьох років, має право на встановлену законодавством «дитячу» виплату — допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — допомога) з бюджету. Звертатися за її призначенням потрібно до управління праці та соціального захисту населення (далі — соцуправління). Отримують виплати, як правило, в установі банку готівкою або у вигляді перерахування на платіжну картку.

Для цього жінці не потрібно припиняти або зупиняти підприємницьку діяльність, а також отримувати та подавати до соцуправління будь-які довідки з ДПІ або Пенсійного фонду. Працювати чи ні в період догляду за дитиною — жінка-підприємець вирішує на власний розсуд.

Що стосується найманої працівниці, то для неї відпустка для догляду до трьох років може початися безпосередньо після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, яка в загальному випадку триває 126 календарних днів.

Максимальний граничний строк відпустки для догляду до трьох років — день, коли дитині виповниться три роки, тобто жінка повинна буде стати до роботи наступного робочого дня після дня досягнення дитиною цього віку.

Наприклад, дитині працівниці, яка перебуває в такій відпустці, виповнюється три роки 10 червня 2013 року. Стати до роботи вона повинна 11 червня 2013 року (якщо, звичайно, не оформить відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку).

До речі, ця відпустка має одну важливу особливість. Працівниця, яка перебуває в такій відпустці, може на власний розсуд неодноразово переривати її, тобто у зазначений вище період виходити на роботу, а потім знову її оформляти.

Крім того, якщо матір дитини не бажає сидіти в такій відпустці, а стане до роботи, то в таку відпустку може піти інший працюючий член сім’ї. Так, згідно зі статтею 13 Закону № 2811 допомога надається особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною. Це може бути один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, дід, баба або інший родич.

Однак це стосується лише родичів жінок — найманих працівниць. Якщо мати дитини є підприємцем, то, як випливає з роз’яснення Мінсоцполітики від 20.05.2011 р. № 168/13/116-11, її батько, а отже, й інші зазначені вище родичі не мають права на відпустку для догляду до трьох років.

Представники цього органу вважають, що право на відпустку батька дитини, баби, діда або інших родичів, які фактично доглядають дитину, безпосередньо залежить від права матері дитини на таку відпустку, тобто батько формально «підміняє» її. У свою чергу, мати дитини, яка провадить підприємницьку діяльність і не перебуває у трудових відносинах, не може піти в таку відпустку.

Однак право на допомогу для догляду до трьох років (грошову виплату) у неї все одно залишається аж до того моменту, коли дитині виповниться три роки. Про отримання цієї допомоги підприємцями та їх найманими працівниками ми поговоримо далі.

Що стосується випадку, коли матір вийде на роботу (за трудовим договором), а батько або інший родич-підприємець займатимуться вихованням дитини, то їм нічого не заважає отримувати допомогу.

 

Право на допомогу та її розмір

Отже, право на допомогу мають як фізичні особи — підприємці (на будь-якій системі оподаткування), так і наймані працівники.

Зверніть увагу: для того щоб отримувати допомогу, жінці-підприємцю не потрібно укладати договір добровільного страхування з Пенсійним фондом і сплачувати ЄСВ за підвищеною ставкою. Цей вид допомоги виплачується за рахунок бюджетних коштів і надається жінці-підприємцю на будь-якій системі оподаткування в період так званого декрету.

Для отримання допомоги підприємцю, найманій працівниці або її родичу потрібно звернутися до соцуправління.

Ще раз зауважимо, що відповідно до пункту 18 Порядку № 1751 допомога призначається:

жінкам-підприємцям — з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, наступного за днем закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (126 календарних днів), зазначеного в лікарняному листку або довідці, по день досягнення дитиною трьох років;

найманим працівникам — з дня настання відпустки для догляду до трьох років по день її закінчення.

Зауважимо, що виплата цієї допомоги жінці-підприємцю не припиняється навіть в тому випадку, якщо вона вирішить відновити або продовжуватиме підприємницьку діяльність в період отримання допомоги (абзац сьомий підпункту 2 пункту 23 Порядку № 1751). Їй не потрібно отримувати жодних довідок з ДПІ або Пенсійного фонду про те, що діяльність тимчасово не провадиться (її припинили). Працювати чи ні в період догляду за дитиною, жінка-підприємець вирішує на власний розсуд.

Водночас якщо наймана працівниця вийде на роботу на повний робочий день до того, як дитині виповниться три роки, то виплата допомоги припиниться. Однак право на допомогу збережеться, якщо жінка виконуватиме трудові обов’язки в режимі неповного робочого часу або вдома.

Таке саме правило поширюється і на родича найманої працівниці, який піде замість неї у відпустку для догляду до трьох років.

 

Таблиця 1

Нюанси отримання допомоги підприємцем і найманим працівником

Особливість

Підприємець на будь-якій системі оподаткування

Найманий працівник

1. Період отримання допомоги

Від закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (126 календарних днів згідно з лікарняним листком (довідкою)) до виповнення дитині трьох років

З виходу у відпустку для догляду до трьох років після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами до виходу на роботу в режимі повного робочого часу. Жінка має право не виходити на роботу, поки дитині не виповниться три роки.
Також жінка може вийти на роботу з відпустки для догляду до трьох років і знову піти в неї, якщо дитині не виповнилося трьох років (по день народження дитини включно) (п. 18 Порядку № 1751)

2. Можливість провадження підприємницької діяльності або роботи за наймом

Підприємцю не обов’язково припиняти або зупиняти госпдіяльність. Допомога виплачуватиметься до того моменту, як дитині виповниться три роки

Маючи дитину віком до трьох років, жінка може отримувати допомогу, якщо перебуває у відпустці для догляду до трьох років і:
— не працює;
— працює на умовах неповного робочого часу (або вдома)

3. Право родичів жінки (матері) отримувати допомогу в разі догляду за дитиною

Немає

Є

 

Розмір допомоги

Допомога може призначатися або в:

— мінімальному розмірі — 130,00 грн.;

— розмірі, що залежить від доходу сім’ї, який визначається як різниця між 100 відсотками прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців (стаття 15 Закону № 2811). Розмір прожиткового мінімуму в січні — листопаді 2013 року — 1147,00 грн., у грудні — 1218,00 грн.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір допомоги перераховується без звернення до соцуправління її одержувача з місяця набуття чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.

Тепер роз’яснимо, як визначається збільшений розмір допомоги.

Так, допомога в розмірі, що перевищує мінімальний, залежить від доходу сім’ї, який визначається згідно з Методикою № 486.

До складу сім’ї особи, яка звернулася за її призначенням, уключаються:

1) чоловік (дружина);

2) рідні, усиновлені та підопічні діти зазначених осіб віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації, професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних закладах і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації місця проживання;

3) неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства
I і II груп або інвалідами I групи та проживають разом з батьками;

4) непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;

5) жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають в шлюбі, але мають спільних дітей.

До складу сім’ї баби, діда або іншого родича, який фактично здійснює догляд за дитиною, не є усиновлювачем або опікуном дитини та звертається за призначенням допомоги, не включається дитина, на догляд за якою призначається така допомога (пункт 22 Порядку № 1751).

Більшість видів доходу (у тому числі й усі види державних соціальних виплат) ураховуються при визначенні розміру допомоги. Не включаються до сукупного доходу сім’ї:

1) аліменти, сплачувані особою;

2) лише частина допомоги при народженні та при усиновленні дитини, що виплачується одноразово (у січні — листопаді 2013 року — 9720,00 грн., у грудні — 10320,00 грн.);

3) допомога на поховання;

4) одноразова допомога, що надається за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форм власності;

5) житлова субсидія;

6) грошове забезпечення військовослужбовців строкової служби;

7) розрахункова сума доходу від земельної частки (паю), виділеної в результаті розмежування на паї землі, що не використовується з поважних причин (зокрема через похилий вік, інвалідність, наявність малолітніх дітей тощо) сім’ями, що складаються з осіб похилого віку, інвалідів, а також багатодітними сім’ями з малолітніми дітьми;

8) суми, що сплачуються підприємствами, установами та організаціями за договорами добровільного медичного страхування своїх працівників;

9) допомога громадських та благодійних організацій;

10) одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня».

Також до сукупного доходу не включається відповідна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід. Наприклад, при визначенні розміру цього виду допомоги не включається її раніше отримана сума за попередні шість місяців.

ПРИКЛАД 1. Розрахунок допомоги в підвищеному розмірі. Сім’я складається з трьох осіб: дружина, чоловік і дитина віком 2 роки 8 місяців. Працює лише чоловік, зарплата якого становить 1300,00 грн. на місяць. Дружина перебуває у відпустці для догляду до трьох років, допомога при народженні дитини їй за попередні шість місяців не виплачувалася у зв’язку із закінченням періоду її надання, однак вона, перебуваючи у відпустці для догляду до трьох років, отримувала допомогу щомісяця в сумі 130,00 грн. У липні 2013 року жінка звертається по допомогу у розмірі, що перевищує мінімальний.

Соцуправлінням здійснено такий розрахунок допомоги:

1. Сукупний дохід сім’ї за шість місяців, що передували місяцю звернення (з січня по червень 2013 року): 1300,00 грн. х 6 міс. = 7800,00 грн.

2. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї з розрахунку на одну особу: 7800,00 грн. : 6 міс. : 3 особи = 433,33 грн.

3. Розмір допомоги з урахуванням прожиткових мінімумів 2013 року в липні — листопаді: 1147,00 - 433,33 = 713,67 (грн.).

 

Виплата допомоги, розмір якої перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців (з урахуванням настання трирічного віку дитини). Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, допомога починає виплачуватися в мінімальному розмірі.

Доходи членів сім’ї, які отримують виплати від роботодавців (податкових агентів), підтверджуються довідками, виданими за місцем отримання доходів. Дохід підприємців, у тому числі й тих, які самі мають право на допомогу в збільшеному розмірі, визначається на підставі даних державних податкових інспекцій, тобто виданих ними довідок, а якщо такі отримати неможливо, то на підставі даних книг обліку доходів і витрат (підпункт 5.4 Методики № 486).

Так, підприємцям на єдиному податку довідка про доходи може видаватися на підставі даних їх звітних податкових декларацій (за квартальний або річний період наростаючим підсумком) чи декларацій з позначкою «довідково», за «місяць», якщо потрібно отримати довідку про доходи за періоди, які «не вписуються» у межі звітних періодів (з лютого по липень тощо).

Підприємці на загальній системі, які подають річну декларацію (квартальну лише за перший квартал роботи), отримати від ДПІ довідку про доходи за шість місяців за її даними не можуть. Тому доходи таких підприємців визначаються на підставі даних Книги обліку доходів і витрат за встановленою формою. При цьому розмір їх середньомісячного доходу обчислюється виходячи із загального чистого доходу за попередні шість місяців, що ділиться на 6 (підпункт 7.16 Методики № 486). Працівник соцуправління повинен звірити дані, зазначені в декларації, що заповнюється для отримання допомоги, і записи у Книзі обліку доходів і витрат підприємця.

 

Період догляду за дитиною до трьох років підприємцем

Отже, розглянемо, як вплине перебування в декреті на діяльність підприємця, обов’язок сплачувати податки, ЄСВ і подавати звітність.

Вище ми зазначили, що підприємцю зовсім не обов’язково припиняти або зупиняти підприємницьку діяльність для того, щоб мати право на допомогу. Тому можливі два варіанти дій підприємця:

1) продовжувати у звичайному режимі провадити свою госпдіяльність, а отже, сплачувати податки, ЄСВ і подавати звітність;

2) припинити діяльність, у тому числі «позбутися» найманих працівників, і постаратися за можливості мінімізувати всі платежі, про що ми й розповімо далі.

Почнемо з підприємців на загальній системі, відомості про нюанси діяльності яких наведемо в табл. 2.

 

Таблиця 2

Зупинення діяльності підприємцем на загальній системі

Вид податку або звітності

Сплата або подання

Авансові платежі з ПДФО

Обов’язок перераховувати авансові платежі з ПДФО залишається. Проте якщо дохід підприємця істотно зменшується (більш ніж на 20 %), то він може подати заяву до органу ДПС з проханням зменшити їх розмір

ПДФО за підсумками року

За підсумками року підприємцю доведеться визначити чистий дохід і суму ПДФО за кожний місяць і зробити перерахунок з урахуванням суми сплачених у 2013 році авансів. Визначену в декларації суму авансів наступного року надалі можна зменшити (див. «ВД», 2012, № 20, с. 8)

Звітність з ПДФО

Річну звітність з розрахунком сум ПДФО доведеться надати в обов’язковому порядку

Авансові платежі з ЄСВ

Обов’язок перераховувати авансові платежі з ЄСВ, розраховані на підставі авансів з ПДФО, залишається, механізму їх зменшення не передбачено

ЄСВ за підсумками року

За підсумками року підприємець розраховує суму ЄСВ за кожний місяць, в якому отримував чистий дохід. Вона має бути не менше мінімального страхового внеску (мінімальної заробітної плати, помноженої на ставку 34,7 %). Водночас якщо чистого доходу в місяці не було, наприклад через простій, то ЄСВ за ці місяці не сплачують

Звітність з ЄСВ — додаток 5

Подається в обов’язковому порядку, у ньому здійснюється перерахунок річної суми ЄСВ

ПДВ

Цей податок сплачується, лише якщо здійснюватимуться оподатковувані операції

Звітність з ПДВ

Надається щомісяця. Хоча на підставі підпункту «г» пункту 184.1 ПКУ за відсутності постачань протягом 12 місяців платнику податків можуть анулювати реєстрацію платником ПДВ

Земельний податок або орендна плата за землі державної або комунальної власності

Повинні сплачуватися за наявності у власності або оренді земельної ділянки: щомісяця, якщо документи оформлені на підприємця, або один раз на рік на підставі повідомлення

 

Інші податки за ними сплачуються та звітність подається за наявності об’єкта.

Тепер розповімо про платежі підприємців-єдиноподатників.

 

Таблиця 3

Зупинення діяльності підприємцем на єдиному податку

Вид податку або звітності

Сплата або надання

Єдиний податок

Єдиноподатники груп 1 і 2 повинні сплачувати єдиний податок щомісяця. Звільнення від його сплати може надаватися на підставі пункту 295.5 ПКУ на період декретної відпустки до та після пологів (126 календарних днів), але лише якщо жінка має листок непрацездатності (див. с. 34).
Водночас у жінки залишається можливість не сплачувати єдиний податок за один місяць календарного року, в якому вона бере відпустку (пункт 295.5 ПКУ).
Що стосується єдиноподатників груп 3 і 5, то вони сплачують єдиний податок щокварталу, протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації. Оскільки сума єдиного податку у них визначається за ставкою 3 %, 5 % або 7 % залежно від доходу, то за його відсутності єдиний податок не нараховуватиметься

Звітність з єдиного податку

Звітність повинна подаватися у встановлені строки: у загальному випадку раз на рік єдиноподатниками груп 1 та 2 і раз на квартал — груп 3 і 5

Щоквартальні суми ЄСВ

Звільнення від ЄСВ не передбачено (не нижче за суму мінімального страхового внеску за кожний місяць (мінімальної заробітної плати, помноженої на ставку 34,7 %))

ЄСВ за підсумками року

За підсумками року підприємець розраховує суму ЄСВ за кожний місяць, яка має бути не менше мінімального страхового внеску

Звітність з ЄСВ — додаток 5

Подається в обов’язковому порядку, у ній здійснюється розрахунок (перерахунок) річної суми ЄСВ

ПДВ (для підприємців групи 3 зі ставкою 3 % і групи 5 зі ставкою 5 %)

Цей податок сплачується, лише якщо здійснюватимуться оподатковувані операції

Звітність з ПДВ

Надається щомісяця або щокварталу (якщо обрано такий період). Хоча на підставі підпункту «г» пункту 184.1 ПКУ за відсутності постачань протягом 12 місяців платнику податків можуть анулювати реєстрацію як платника ПДВ

Орендна плата за землі державної або комунальної власності

Повинні сплачуватися за наявності в оренді земельної ділянки: щомісяця, якщо документи оформлено на підприємця, або один раз на рік на підставі повідомлення

 

Оформлення відпустки для догляду до трьох років роботодавцем

Для того щоб піти у відпустку для догляду до трьох років, а отже, мати право на допомогу, працівниця підприємця повинна написати заяву з проханням надати їй відпустку, а роботодавець — видати наказ (розпорядження). До заяви необхідно додати копію свідоцтва про народження дитини.

Батьку дитини, бабі, діду або іншому родичу молодої матері, яка працює у підприємця, крім заяви, необхідно підтвердити право на таку відпустку. Згідно зі статтею 20 Закону про відпустки для таких осіб передбачено надання довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку цієї відпустки та виплата допомоги по догляду до трьох років їй припинена (із зазначенням дати). Хоча, на нашу думку, в ній достатньо зазначити, що мати дитини вийшла на роботу в режимі повного робочого часу, оскільки роботодавець виплату все одно не здійснює.

Працівник, який фактично здійснює догляд за дитиною (батько, усиновлювач, опікун, дід, баба), повинен отримати від роботодавця для подання до соцуправління такі документи:

1) довідку, до якої за відсутності печатки додається копія виписки або витяг з Держреєстру. Відповідно за наявності печатки нею просто візують довідку, видану підприємцем у довільній формі;

2) довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов’язків у режимі неповного робочого часу або вдома — для осіб, які, перебуваючи у відпустці для догляду до трьох років, вирішили працювати в режимі неповного робочого часу або вдома.

Якщо особа, яка здійснює догляд за дитиною до трьох років, вирішила вийти на роботу в режимі повного робочого часу чи взяти відпустку у зв’язку з навчанням до закінчення відпустки для догляду до трьох років, роботодавець зобов’язаний повідомити про це соцуправління за місцем проживання такої особи (пункт 20 Порядку № 1751). Строк повідомлення — 5 днів після видання наказу (розпорядження) про припинення відпустки для догляду до трьох років. Форму такого повідомлення на сьогодні не затверджено. На практиці роботодавці складають її в довільній формі у вигляді листа, додаючи до нього копію наказу (розпорядження) про припинення відпустки для догляду до трьох років.

Виплата допомоги припиняється з дня початку виконання трудових обов’язків у режимі повного робочого часу або з дня початку навчання.

Якщо особа, яка отримує допомогу, звільнилася з роботи, то їй необхідно звернутися до соцуправління за місцем отримання допомоги та подати заяву на її призначення як непрацюючій особі. Допомогу буде призначено лише з дня подання такої заяви та копії трудової книжки.

Зверніть увагу: звільнити жінку, яка перебуває у відпустці для догляду до трьох років, або скоротити її посаду роботодавцю забороняє трудове законодавство.

Зауважимо, що згідно з підпунктом 291.4.1 ПКУ для підприємців на єдиному податку при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з ними, не враховуються наймані працівники, що перебувають у відпустці для догляду до трьох років.

 

Соціальні виплати під час відпустки для догляду до трьох років

Отже, поговоримо про нюанси, про які повинен знати роботодавець жінки (її родича), яка перебуває у відпустці для догляду до трьох років.

1. Час, протягом якого працівниця не працює, а перебуває у відпустці, не враховується при визначенні:

стажу роботи, що надає право на щорічну (основну, додаткову) відпустку;

страхового стажу для оплати лікарняних за період з 01.01.2011 р. (листи Фонду «тимчасової непрацездатності» від 04.05.2011 р. № 04-29-1068 і від 11.07.2011 р. № 04-29-2003).

2. Жінка, яка не працює в період такої соціальної відпустки, не має права на щорічну та додаткову відпустку на дітей.

3. Такій працівниці не оплачуються періоди тимчасової непрацездатності, оскільки, перебуваючи в такій відпустці, вона не працює та за неї не сплачуються страхові внески. Проте якщо ця жінка захворіла, у зв’язку з чим за висновком лікаря певний час не може здійснювати догляд за дитиною, пунктом 3.13 Інструкції № 455 передбачено можливість видачі лікарняного листка іншій працюючій особі, яка здійснюватиме догляд за дитиною віком до трьох років замість її матері. Лікарняний виписує лікар-педіатр на підставі довідки з поліклініки або стаціонару, що посвідчує захворювання матері.

4. У разі хвороби дитини віком до трьох років, у відпустці для догляду за якою перебуває жінка, лікарняний листок для догляду за нею не видається (пункт 3.15 Інструкції № 455).

5. Якщо жінка, крім дитини віком до трьох років, за якою вона здійснює догляд, має ще одну дитину, яка захворіла, то іншому працюючому члену сім’ї (наприклад, батьку) у разі потреби може бути видано листок непрацездатності по догляду за другою хворою дитиною.

6. Листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видається жінці, яка перебуває у відпустці для догляду до трьох років, і оплачується за місцем її роботи на загальних підставах (як правило, виходячи з окладу на момент виходу в декрет).

При цьому слід урахувати, що для догляду за дитиною віком до трьох років видається листок непрацездатності іншій працюючій особі, яка здійснюватиме цей догляд, на період, коли мати не може здійснювати догляд за старшою дитиною. Листок непрацездатності в цьому випадку видається на підставі довідки із стаціонару, що посвідчує пологи матері, яка перебуває у відпустці для догляду до трьох років.

 

Жінка, яка має дитину віком до трьох років, вийшла на роботу

Режим повного робочого часу. Працівниця може у будь-який час перервати відпустку для догляду до трьох років і вийти на роботу, що необхідно оформити роботодавцю. Насамперед, жінка повинна подати роботодавцю заяву з проханням:

1) перервати надану їй раніше відпустку для догляду за дитиною;

2) дозволити приступити до виконання своїх обов’язків, зумовлених трудовим договором. У цій заяві слід також зазначити бажаний (повний) режим роботи.

На підставі отриманих заяв роботодавець видає накази (розпорядження) про припинення відпустки для догляду до трьох років і про вихід працівниці на роботу в режимі повного робочого часу. Причому день подання працівницею заяви про достроковий вихід на роботу та день виходу на роботу не повинні збігатися. Пов’язано це з тим, що до виходу працівниці на роботу роботодавець повинен видати наказ (розпорядження) про такий вихід і наказ (розпорядження) про звільнення працівника, який тимчасово обіймав її посаду. Такого працівника було прийнято на період відпустки працівниці для догляду за дитиною, отже, і звільнити його роботодавець повинен в останній день зазначеної відпустки, тобто в день, що передує дню виходу працівниці з відпустки для догляду за дитиною.

Протягом 5 днів після видання наказу (розпорядження) про припинення відпустки роботодавець зобов’язаний повідомити про це соцуправління, яке раніше призначило працівниці допомогу по догляду за дитиною. Форму такого повідомлення на сьогодні не затверджено. Роботодавці складають його в довільній формі у вигляді листа, додаючи до нього копію наказу (розпорядження) про припинення відпустки для догляду до трьох років.

З дня переривання відпустки для догляду за дитиною і виходу на роботу в режимі повного робочого часу:

1) жінці припиняється виплата органами праці та соціального захисту населення допомоги, що виплачується до досягнення дитиною трьох років;

2) на неї, як і на інших працівників підприємства, поширюються норми чинного законодавства, у тому числі право на щорічну відпустку та додаткову відпустку на дітей;

3) вона має право на оплату лікарняного листка у зв’язку з хворобою, як своєю, так і своєї дитини.

Робота на умовах неповного робочого часу. У період перебування у відпустці для догляду до трьох років жінка може працювати на умовах неповного робочого часу та вдома. При цьому право на отримання допомоги не втрачається (абзац сьомий пункту 23 Порядку № 1751).

Жінка, яка бажає працювати у відпустці для догляду до трьох років, може звернутися з відповідною заявою до будь-якого роботодавця, а не лише до того, в якого вона перебуває у відпустці для догляду до трьох років.

Трудове законодавство допускає можливість установлення неповного робочого часу шляхом:

зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);

зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень);

одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня і кількості днів роботи (поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня). Оплата праці жінок, які працюють на умовах неповного робочого часу в період відпустки для догляду за дитиною, здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Далі розглянемо, які наслідки для жінки матиме робота в режимі неповного робочого часу.

1. При роботі в такому режимі виплата допомоги не припиняється. Про вихід на роботу в такому режимі працівниця повинна повідомити соцуправління, подавши довідку з місця роботи (копію наказу) про початок виконання трудових обов’язків на зазначених умовах (абзац третій пункту 20 Порядку № 1751).

2. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому, працюючи неповний робочий день або неповний робочий тиждень, працівниця має право на щорічну відпустку та додаткову відпустку на дітей повної тривалості.

3. У разі хвороби матері дитини, яка працює у відпустці для догляду за такою дитиною в режимі неповного робочого часу, їй медичною установою видається листок непрацездатності, який за місцем її роботи підлягає оплаті на загальних підставах.

У разі хвороби дитини до трьох років, у відпустці для догляду за якою перебуває працівниця, листок непрацездатності не видається на підставі підпункту «б» пункту 3.15 Інструкції № 455, тому лікарняний не оплачується. Якщо ж у працівниці, яка працює у відпустці для догляду до трьох років, захворіла її старша дитина віком до 14 років, то листок непрацездатності видається та оплачується в загальному порядку.

 

Особливості розрахунку відпускних і лікарняних після виходу з відпустки для догляду до трьох років

Нагадаємо, що для розрахунку лікарняних (декретних) і відпускних необхідно визначити розрахунковий період. Виходить, що, перебуваючи у відпустці для догляду до трьох років, жінка не переривала трудові відносини, але її відсутність все ж позначиться на визначенні середньої зарплати. Покажемо це на прикладах.

ПРИКЛАД 2. Розрахунок лікарняного після виходу з відпустки для догляду до трьох років. За основу візьмемо роз’яснення з листа Фонду «тимчасової непрацездатності» від 24.01.2013 р. № 04-29-143. Працівниця вийшла на роботу з відпустки для догляду до трьох років 21.01.2013 р., а з 8 квітня 2013 року пішла на лікарняний на 5 робочих днів, її страховий стаж становить 9 років, тобто 100 % середньої заробітної плати береться в розрахунок, розмір заробітної плати за місяць (оклад) — 3000,00 грн.

Перебуваючи в декретній відпустці, працівниця все ще має трудові відносини з роботодавцем, а отже, розрахунковий період для розрахунку лікарняних — жовтень 2012 року — березень 2013 року. При цьому згідно з пунктом 4 Порядку № 1266 повних місяців розрахункового періоду (з 1-го по 1-ше число), в яких працівниця не працювала з поважної причини, у тому числі перебувала у відпустці для догляду до трьох років, виключаються з розрахункового періоду.

Таким чином, жовтень — грудень потрібно виключити з розрахункового періоду. А ось січень вже з нього не виключається, оскільки він «поважно» не відпрацьований лише частково. При цьому до розрахунку беруться дні та зарплата з 21.01.2013 р.

Зарплата і кількість робочих днів становитимуть за:

— січень — 1285,71 грн. і 9 робочих днів;

— лютий і березень — 3000,00 грн. і 20 робочих днів.

Розрахунок лікарняного, уся сума якого оплачується роботодавцем:

а) середня заробітна плата: (1285,71 + 3000,00 + 3000,00) : (9 + 20 + 20) = 148,69 (грн.);

б) сума лікарняного: 148,69 х 5 = 743,45 (грн.).

 

ПРИКЛАД 3. Розрахунок відпускних після виходу з відпустки для догляду до трьох років, якщо працівниця не мала заробітку в розрахунковому періоді. Працівниця підприємця з 03.06.2013 р. вийшла на роботу після відпустки для догляду за дитиною до трьох років, і в тому ж місяці йде в щорічну відпустку тривалістю 14 календарних днів. За домовленістю з підприємцем заробітна плата (оклад) працівниці за місяць починаючи з червня 2013 року повинна становити 1500,00 грн.

Розрахунок відпускних здійснюється на підставі абзацу 3 пункту 4 Порядку № 100. Відповідно до нього в разі, якщо працівник перед виходом у відпустку не мав заробітку не зі своєї вини, розрахунки здійснюються виходячи з установлених йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

У листі від 22.12.2005 р. № 717/018/84-05 Мінпраці уточнило, що в цьому випадку потрібно орієнтуватися на тарифну ставку, посадовий оклад, установлений на день виходу працівника в щорічну відпустку. У нашому випадку розрахунок виглядає так.

Кількість календарних днів, що беруть участь в розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 10 = 355, де

365 — кількість календарних днів за «умовний» розрахунковий період;

10 — кількість святкових і неробочих днів в розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата для розрахунку відпускних становить:

(1500,00 х 12) : 355 = 50,70 (грн.).

Сума відпускних складе:

50,70 х 14 = 709,80 (грн.).

 

ПРИКЛАД 4. Розрахунок відпускних після виходу з відпустки для догляду до трьох років, якщо працівниця пропрацювала декілька місяців. Працівниця перебувала у відпустці для догляду до трьох років і вийшла на роботу 18.06.2012 р. У 2013 році вона йде в щорічну відпустку на 24 календарних дні з 25.06.2013 р.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки здійснюється виходячи з виплат за останні 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки.

Перебуваючи у відпустці для догляду до трьох років, жінка продовжує перебувати в трудових відносинах з роботодавцем, тому розрахунковим періодом у цій ситуації буде червень 2012 року — травень 2013 року.

Водночас період, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абзац шостий пункту 2 Порядку № 100). До таких періодів належить у тому числі й період відпустки для догляду до трьох років. Також із загальної кількості календарних днів виключаються дні, що припадають на святкові та неробочі дні, установлені статтею 73 КЗпП. Причому якщо з розрахункового періоду виключається період, протягом якого працівниця перебувала у відпустці для догляду до трьох років і на який вже припадає святковий день, то вдруге його не слід виключати з кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

У нашому прикладі на період відпустки для догляду до трьох років, який входить до розрахункового періоду, припадає один святковий день — Трійця (3 червня 2012 року). Таким чином, з розрахункового періоду (червень 2012 року — травень 2013 року) необхідно виключити кількість календарних днів, протягом яких працівниця перебувала в декретній відпустці (з 01.06.2012 р. по 17.06.2012 р. включно), і кількість святкових і неробочих днів, що припадають на період після виходу з такої відпустки (з 18.06.2012 р. по 31.05.2013 р. включно).

Припустимо, що загальна сума зарплати, нарахована працівниці за період з 18.06.2012 р. по 31.05.2013 р., становила 20450,00 грн.

Визначимо кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку відпускних:

365 - 17 - 9 = 339,

де 365 — кількість календарних днів за розрахунковий період (червень 2012 року — травень 2013 року);

17 — кількість днів перебування у відпустці для догляду до трьох років з 01.06.2012 р. по 17.06.2012 р. включно;

9 — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на період з 18.06.2012 р. по 31.05.2013 р.

Середня заробітна плата для розрахунку відпускних становитиме:

20450,00 : 339 = 60,32 (грн.).

Сума відпускних складе:

60,32 х 24 = 1447,68 (грн.).

 

Документи, необхідні для призначення допомоги підприємцям і працівникам

Жінці-підприємцю або її найманому працівнику необхідно звернутися до соцуправління за місцем реєстрації (прописки) або фактичного проживання за умови подання довідки про неотримання зазначеної допомоги за місцем реєстрації.

Для отримання допомоги в мінімальному розмірі достатньо подати до соцуправління такі документи (пункт 20 Порядку № 1751):

а) усім особам:

— заяву, що складається за формою, затвердженою Мін-праці;

— копію свідоцтва про народження дитини;

б) найманим працівникам:

— довідку підприємця-роботодавця, про яку йшлося вище (якщо допомога оформляється не на матір дитини, то потрібна буде довідка про те, що вона стала до роботи);

— копію трудової книжки;

Фізичній особі — підприємцю можуть знадобитися виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців.

Крім зазначених вище документів, особа, яка звертається за отриманням допомоги, при собі повинна мати: паспорт (або інший документ, що посвідчує особу) і копію облікової картки платника податків (довідку про присвоєння ІПН).

Допомога в мінімальному розмірі призначається на весь строк, тобто з дня призначення допомоги до дня досягнення дитиною трирічного віку включно.

Для отримання допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, необхідно додатково подати до соцуправління документи, що підтверджують низькі доходи сім’ї:

1) довідку про склад сім’ї (з ЖЕК);

2) декларацію про доходи та майновий стан;

3) довідки про доходи кожного члена сім’ї.

Днем звернення за призначенням допомоги вважається день приймання соцуправлінням відповідної заяви з усіма необхідними документами. Якщо до заяви не додано всі необхідні документи, соцуправління повідомляє заявника про те, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня отримання зазначеного повідомлення, днем звернення вважається день приймання заяви.

Одержувачу допомоги, який змінив місце проживання, її виплата повинна продовжитися за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше ніж з дня реєстрації (пункт 54 Порядку № 1751).

Зауважимо, що в разі припинення реєстрації та переїзду до іншої місцевості соцуправління має всі законні підстави припинити виплату допомоги з місяця, наступного за місяцем, в якому виникли зазначені обставини.

Тому одержувачу допомоги відразу після реєстрації за новим місцем потрібно подати до соцуправління такі документи:

1) заяву і пакет документів, необхідних для призначення допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний (якщо він на нього має право);

2) заяву на запит особистої справи від соцуправління за попереднім місцем отримання допомоги.

При дотриманні цього порядку соцуправлінням за новим місцем реєстрації буде призначена допомога з місяця звернення та виплачена з урахуванням виплаченої допомоги за попереднім місцем реєстрації.


Висновки

1. У відпустку для догляду до трьох років згідно із Законом про відпустки та КЗпП може піти лише найманий працівник: матір дитини або інший родич, який здійснюватиме за ним догляд. Жінка-підприємець може просто припинити свою діяльність, а ось піти у відпустку до трьох років її родичу не вдасться.

2. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може надаватися як найманим працівникам, так і підприємцям, які виховують дитину цього віку (незалежно від того, ведеться діяльність чи ні).

3. Найманий працівник, який вийде на роботу на повний робочий день до того моменту, як дитині виповниться три роки, не отримуватиме допомогу. Право на неї залишиться в тих, хто працює неповний робочий день або вдома.

4. Допомога може призначатися або в мінімальному розмірі — 130 грн., або в розмірі, що залежить від доходу сім’ї, який визначається як різниця між 100 % прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за поперед-ні шість місяців. Однак допомога в збільшеному розмірі буде призначена при дуже низькому середньомісячному доході на одного члена сім’ї — значно меншому за прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Для того щоб особі призначили допомогу, їй потрібно подати низку документів, зокрема свідоцтво про народження дитини, довідку роботодавця-підприємця (найманому працівнику), виписку або витяг з Єдиного держреєстру (підприємцю).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі