Продаж товарів поштою: розбираємося з нюансами

Продаж товарів поштою: розбираємося з нюансами

Продаж товарів через операторів поштового зв’язку — не новий, а такий, що набув поширення серед підприємців, вид діяльності. У зв’язку з тим, що організація та облік такої форми роздрібної торгівлі викликає багато запитань, поговоримо про неї у цій статті.

Вікторія ПЕТРУШИНА, консультант газети «Власне Діло»

Документи статті

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПКУ  — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про ПДВ  — Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про захист прав споживачів  — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХII.

Постанова № 172  — постанова КМУ «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.03.94 р. № 172.

Порядок № 1246  — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Правила № 206  — Правила продажу товарів поштою, затверджені наказом Мінекономіки та Мінтрансу від 11.06.2008 р. № 206/699.

Правила надання поштових послуг  — Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270.

Правила № 153  — Правила продажу товарів поштою, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України, Деркомзв’язку від 17.03.99 р. № 153/48.

Що вважається продажем товарів поштою

Основним документом, що регулює відносини сторін при купівлі-продажу товарів поштою, є Правила № 206, які поширюються на фізосіб-підприємців.

Згідно з пунктом 1 Правил № 206 продаж товарів поштою — вид дистанційної торгівлі непродовольчими товарами за каталогами, оголошеннями, іншою рекламною інформацією з прийманням замовлення та доставлянням їх споживачеві поштою.

Особливістю продажу товару поштою є те, що покупець і продавець товару не зустрічаються. Між ними є сполучна ланка — оператор поштового зв’язку (далі — пошта). Проте договір купівлі-продажу товару укладають між собою покупець і продавець. При цьому поштове відділення:

— збирає від покупців заявки, якщо замовлення товарів здійснюється за каталогом (якщо ж замовлення товару здійснюється через Інтернет, то пошта не збирає заявки покупців);

— передає їх продавцю (у разі замовлення товарів за каталогами);

— доставляє товар покупцю;

— не є стороною договору купівлі-продажу.

Між продавцем і покупцем укладається по суті договір купівлі-продажу на відстані, тобто за допомогою засобів дистанційного зв’язку (телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, Інтернет).

Підприємець у цьому випадку реалізує товари за каталогами, проспектами, спеціальними переліками товарів, іншими видами рекламної інформації з використанням заяв-замовлень.

Споживачем може бути тільки фізична особа, яка замовляє та придбаває товари для особистих побутових потреб (пункт 2 Правил № 206).

Продавати поштою можна лише непродовольчі товари. При цьому перелік непродовольчих товарів для продажу поштою продавець визначає самостійно. Але слід зважати на те, що при такій формі торгівлі не можуть продаватися товари, заборонені до продажу згідно з Правилами надання поштових послуг.

Так, згідно з підпунктами 31, 32, 37, 38 Правил надання поштових послуг у поштових відправленнях не можуть пересилатися, зокрема:

Крім того, при продажу товарів поштою продавець повинен ураховувати і загальні обмеження щодо поштових відправлень — за масою і габаритами, установленим підпунктами 14, 15 Правил надання поштових послуг.

Організація продажу товарів поштою

У цілому механізм продажу товарів поштою має такий вигляд:

— споживач вибирає товар і робить замовлення за допомогою заяви-замовлення;

— пошта приймає від споживача цю заяву-замовлення і надсилає її на адресу продавця;

— продавець передає замовлений товар пошті, яка у свою чергу пересилає його поштовим відправленням на адресу одержувача.

Крім того, при продажу поштою технічно складних товарів або меблів установлення, підключення, пуск або складання яких вдома у покупця мають здійснюватися відповідними фахівцями, ще одним учасником угоди виступає виконавець робіт з гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів, який знаходиться за місцем перебування адресата (одержувача) таких товарів і з яким продавець уклав відповідний договір для виконання цих робіт.

А тепер детальніше поговоримо про основні етапи продажу товарів поштою.

Етап 1. Укладення договору між продавцем і поштою.

Зобов’язання продавця за договором:

— продаж поштою товарів належної якості і безпеки;

— здійснення обміну товарів;

— виконання заяв-замовлень у визначені Правилами № 206 строки (5 робочих днів із дня отримання заяви-замовлення).

Зобов’язання пошти за договором:

— прийом від споживачів заяв-замовлень, якщо замовлення товару здійснюється за каталогами;

— пересилання отриманих заяв-замовлень поштовими відправленнями на адресу продавця;

— пересилання поштових відправлень із замовленими товарами адресату (одержувачу) відповідно до Правил надання поштових послуг.

Етап 2. Заповнення споживачем заяви-замовлення. Споживач, ознайомившись із пропонованим товаром у каталозі, проспекті, спеціальному переліку товарів тощо, для підтвердження свого вибору повинен заповнити і подати на пошті заяву-замовлення у двох примірниках. Перший примірник залишається у споживача, другий — передається працівнику пошти для подальшого його відправлення продавцю товару.

Бланк заяви-замовлення видається споживачу безкоштовно, а саму його форму продавець розробляє самостійно (пункт 7 Правил № 206). За її основу можна взяти форму заяви-замовлення, наведену в додатку до пункту 8 Правил № 153, що втратили чинність, а можна встановити і свою.

Зверніть увагу! Покупець, відправляючи поштою заяву-замовлення на адресу продавця, уже здійснює купівлю товару (абзац шостий пункту 7 Правил № 206). Це означає, що саме з моменту направлення заяви-замовлення договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем товару поштою вважається укладеним.

Утім, заяву-замовлення на придбання товару покупець може направити продавцеві не лише через пошту, а й іншими способами, наприклад просто повідомити необхідну інформацію по телефону або зробити замовлення через Інтернет. Цивільно-правові наслідки тут будуть такими ж, як і в разі пересилання заяви-замовлення поштою.

Етап 3. Пересилання поштою на адресу продавця отриманих заяв-замовлень (поштові відправлення).

Етап 4. Виконання продавцем заяв-замовлень. Після отримання від пошти заяв-замовлень продавець повинен їх виконати. Строк виконання замовлення продавець визначає самостійно, але він не повинен перевищувати 5 робочих днів із дня отримання заяви-замовлення. Цей строк має бути зазначено в каталозі, проспекті, спеціальному переліку товарів тощо (пункт 8 Правил № 206).

Виконання замовлення зводиться до такого (пункт 10 Правил № 206): продавець упаковує замовлений товар як поштове відправлення, опломбовує його та передає для пересилання на пошту відповідно до Правил надання поштових послуг . Пакування та опломбування поштового відправлення може також здійснювати пошта за додаткову плату.

Крім товару, до поштового відправлення продавець повинен також укласти:

— документ, що підтверджує відвантаження товару покупцю (видаткову накладну або відповідний акт);

— технічний паспорт або інші документи, що його замінюють, з відміткою про дату продажу і найменування продавця, завірені штампом (печаткою) і підписом продавця, — при продажу товарів, на які встановлено гарантійні терміни.

Якщо продавець не може виконати замовлення протягом 5 робочих днів із дня отримання заяви-замовлення, то він повинен надіслати споживачу повідомлення із зазначенням причини невиконання і можливого строку виконання замовлення. «Новий» строк не повинен перевищувати 30 днів з моменту отримання згоди споживача на укладення договору. У разі відмови споживача від повторного виконання замовлення продавець повертає йому вартість оплаченого товару і поштові витрати (пункт 8 Правил № 206).

Якщо продавець не може виконати договір через відсутність замовленого товару, він повинен:

— повідомити про це споживачу;

— з’ясувати у споживача можливість заміни раніше замовленого товару на аналогічний;

— якщо споживач згодний на аналог, відправити цей аналог.

Пересилання повторної заяви-замовлення здійснюється за рахунок продавця (пункт 11 Правил № 206).

У договорі може бути передбачено стандартну умову заміни товару, якщо:

— інший товар відповідає меті використання замовленого товару;

— інший товар має таку саму або кращу якість;

— його ціна не перевищує ціну замовленого товару.

Етап 5. Отримання покупцем товару на пошті. Покупець отримує замовлений товар на пошті. Порядок його видачі визначено Правилами надання поштових послуг. Не отримані покупцями поштові відправлення пошта повертає продавцю з таких причин (пункт 13 Правил № 206):

— вибуття адресатів;

— неправильно зазначені адреси;

— письмова відмова від отримання поштового відправлення;

— відсутність адресата (одержувача);

— після закінчення строку зберігання, установленого Правилами надання поштових послуг.

Як і коли переходить право власності на товар споживачу

Відповідно до статті 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому згідно зі статтею 664 ЦКУ зобов’язання продавця передати товар покупцю вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором установлений обов’язок продавця доставити товар;

2) передання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

У свою чергу, статтею 334 ЦКУ встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням же майна вважається вручення його набувачу або перевізнику, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачу майна, відчуженого без зобов’язання доставки.

З викладеного випливає: якщо договір передбачає доставку товарів покупцю (а в цій ситуації продавець перебирає на себе зобов’язання з доставки товару поштою), датою переходу права власності на товар до покупця буде дата безпосереднього вручення такого товару покупцеві, тобто дата його фактичного отримання покупцем на пошті. Про цей момент свідчитиме повідомлення про вручення поштового відправлення (замовлення) адресату, отримане від пошти. До цього моменту товар усе ще вважатиметься власністю продавця. Підтвердження тому знаходимо і в пункті 29 Правил надання поштових послуг, де зазначено, що поштові відправлення, поштові перекази до моменту вручення їх одержувачам є власністю відправників.

Розрахунки при продажу товарів поштою

Оплатити товар, що замовляється поштою, покупець може в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток тощо) на умовах (пункт 12 Правил № 206):

1) попередньої оплати  — під час подання заяви-замовлення на адресу продавця надсилається поштовий переказ або оформляється платіж на бланку встановленої форми. У цьому випадку поштове відправлення вручається адресату на пошті або з доставкою додому згідно з умовами договору та заявою-замовленням покупця;

2) післяплати  — оплата поштового відправлення під час одержання його на пошті. Сума поштового переказу (платежу) включає оплату вартості товару та плату за пересилання поштового відправлення.

Незалежно від того, на яких умовах покупець здійснив оплату (готівковий чи безготівковий розрахунок, попередня оплата чи післяплата), для продавця такі розрахунки є безготівковими (оскільки гроші надходять на його поточний рахунок). У зв’язку з цим будь-які касові або товарні чеки, що підтверджують факт продажу товару, до поштового відправлення продавець не вкладає. Документи, що підтверджують факт перерахування коштів на рахунок продавця, покупцю видає та установа, через яку він перераховував ці кошти (пошта, банк тощо).

Гарантійні зобов’язання для товарів, що продаються поштою

Так, при виявленні протягом встановленого гарантійного строку недоліків товару споживач в порядку та у строки, встановлені законодавством, має право вимагати від продавця:

— пропорційного зменшення ціни;

— безплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

— відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Продавець зобов’язаний прийняти товар неналежної якості або некомплектний товар у споживача і задовольнити його вимоги на підставі письмової заяви. Таку заяву разом з товаром покупець надсилає продавцю поштою. Про прийняття заяви працівник пошти робить відмітку і проставляє свій підпис та відбиток календарного штемпеля (печатки) на зворотному боці розрахункового документа про прийняття оплати послуги з продажу товарів поштою.

Поштове відправлення разом із заявою та актом, складеним поштою відповідно до Правил надання поштових послуг, надсилається продавцю для розгляду та задоволення вимог покупця.

При виявленні протягом гарантійного строку істотних недоліків придбаного товару покупець має право вимагати від продавця розірвання договору та повернення сплачених грошей або заміни на такий самий чи аналогічний товар.

Зверніть увагу! При продажу товарів поштою, коли час оформлення заяви-замовлення (укладення договору купівлі-продажу) і час передання товару споживачеві не збігаються, гарантійний термін експлуатації обчислюється із дня вручення поштового відправлення покупцю, а якщо товар потребує спеціального встановлення (підключення) або складання — з дня їх здійснення (пункт 20 Правил № 206).

Повернення товару, придбаного поштою

Як і при звичайній купівлі, при купівлі товару поштою покупець має право розірвати укладений на відстані договір протягом 14 днів з моменту його укладення (тобто з моменту надіслання заяви-замовлення) або з моменту отримання товару шляхом повідомлення про це продавця (пункт 15 Правил № 206).

Проте якщо покупець розпакував, наприклад, носій комп’ютерного забезпечення, що поставляється запечатаним, то розірвати договір такої купівлі неможливо, якщо інше не встановлено договором (пункт 16 Правил № 206).

У той же час перелік товарів належної якості, які не підлягають обміну, затверджено постановою № 172. Він значно ширший, ніж перелік, передбачений в пункті 16 Правил № 206. При продажу товарів поштою ми рекомендуємо не ігнорувати перелік, затверджений саме постановою № 172.

Покупець повинен повідомити продавця про місце, де товар може бути йому повернено. У договорі може бути передбачено або повернення безпосередньо продавцю, або відправка поштовим відправленням. При цьому будь-які витрати, пов’язані з поверненням товару, несе продавець (пункт 17 Правил № 206).

Продавець повинен повернути отримані від покупця гроші без затримки не пізніше 30 днів з моменту повідомлення його покупцем про розірвання договору (пункт 17 Правил № 206, частина четверта статті 9 Закону про захист прав споживачів).

Якщо цей термін пропущено, то споживач має право розраховувати на неустойку у розмірі 1 % вартості товару за кожен день затримки (пункт 19 Правил № 206).

Податковий облік

Загальносистемники. Спочатку поговоримо про дохід загальносистемника при продажу товару поштою. Підприємець відображає свій дохід у момент отримання грошових коштів. Це означає, що при передачі товару на пошту або підписанні акта приймання-передачі (видаткової накладної) дохід не виникає.

Тепер перейдемо до витрат (див. таблицю):

Єдиноподатники. Єдиноподатники групи 2, по суті, ведуть лише облік доходів. Доходи відображаються в Книзі ОД за касовим методом, тобто на дату фактичного проведення розрахунків. Інакше кажучи, якщо гроші отримано — відображається дохід. Якщо ж товари передано на пошту та/або їх уже отримав покупець (підписав видаткову накладну/акт приймання-передачі), а оплата за них ще не надійшла, то доходу у підприємця немає.

Єдиноподатники групи 3 (5) — платники ПДВ зобов’язані вести облік як доходів, так і витрат у Книзі ОДВ. Облік доходів здійснюється за касовим методом, тобто на дату фактичного проведення розрахунків. Єдиний нюанс — підприємці (платники ПДВ) записи до Книги ОДВ уносять без ПДВ.

Витрати єдиноподатника жодним чином не впливають на розмір єдиного податку. Проте вести облік витрат єдиноподатники — платники ПДВ зобов’язані на підставі підпункту 296.1.2 ПКУ.

Витрати в Книзі ОДВ єдиноподатники відображають за касовим методом, тобто за фактом сплати грошей. Приблизний перелік витрат у єдиноподатників такий самий, як у загальносистемників (див. таблицю на с. 27).

ПДВ. При продажу товарів поштою податкові зобов’язання з ПДВ у продавця виникають на дату першої з подій (пункт 187.1 ПКУ):

— або на дату зарахування коштів від покупця на поточний рахунок,

— або на дату відвантаження товару покупцеві.

Якщо перша подія — отримання оплати, питань не виникає, продавець нараховує податкові зобов’язання з ПДВ на дату отримання такої оплати.

Складніше в ситуації з післяплатою. Адже якщо першою подією є не отримання передоплати, то за правилом пункту 187.1 ПКУ податкові зобов’язання з ПДВ продавець відображає на дату відвантаження товару. А яку ж дату в цій ситуації вважати датою відвантаження: дату передачі поштового відправлення (товару) відділенню зв’язку для відправки покупцеві чи дату вручення поштою поштового відправлення (товару) покупцеві?

У принципі у підприємця, що реалізовує товари поштою, є підстави відображати податкові зобов’язання з ПДВ на дату фактичного отримання покупцем замовленого товару. Аргумент на користь цього — пункт 29 Правил надання поштових послуг, згідно з яким поштові відправлення до моменту вручення їх адресатам (одержувачам) є власністю відправників.

Такий варіант, звичайно, зручний для продавця. Тим паче, якщо раптом товар не буде вручено адресату (наприклад, у зв’язку з його вибуттям, неправильно зазначеною одержувачем адресою, письмовою відмовою від отримання поштового відправлення, відсутністю одержувача), у продавця не буде необхідності здійснювати подальші коригування раніше відображених податкових зобов’язань з ПДВ.

Проте тут не можна залишити поза увагою думку співробітників податкової служби, яка відрізняється від наведеної вище позиції. Так, ще під час дії Закону про ПДВ у листі від 07.03.2008 р. № 4501/7/16-1517-18 податківці зазначали, що датою відвантаження має вважатися дата, на яку припадає початок передання товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцеві цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Підтвердженням дати початку передачі (переміщення) товару є дата, зазначена в документах на пересилання.

Відвантаження товару зі складу постачальника супроводжується оформленням відвантажувальних документів, тому якщо дотримуватися логіки податківців, датою, на яку виникають податкові зобов’язання з ПДВ у продавця, слід вважати саме дату відвантаження, причому навіть якщо за умовами договору право власності на товар переходить до покупця пізніше.

Сперечатися з податківцями в цьому питанні досить складно, оскільки визначення терміна «відвантаження» жоден нормативний документ не містить. Отже, якщо товар реалізується покупцю поштою на умовах післяплати, податкові зобов’язання з ПДВ продавцеві безпечніше відобразити на дату передання товару відділенню зв’язку.

У момент виникнення податкових зобов’язань продавець виписує податкову накладну у двох примірниках (пункт 201.4 ПКУ), обидва з яких залишає у себе. При цьому у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної в полі «Залишається в продавця (тип причини)» проставляються позначка «Х» і тип причини «02» («Постачання неплатнику податку»).

Податкові накладні, виписані неплатникам ПДВ, не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 4 Порядку № 1246).

Якщо ж надісланий поштою товар з якихось причин не буде отримано покупцем, продавцю потрібно буде відкоригувати раніше відображені податкові зобов’язання з ПДВ, виписавши розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).

Висновки

1. Особливістю продажу товару поштою є те, що покупець і продавець товару не зустрічаються. Між ними є сполучна ланка — пошта. Проте договір купівлі-продажу товару укладають між собою покупець і продавець.

2. Датою переходу права власності на товар до покупця буде дата фактичного отримання товару покупцем на пошті.

3. При купівлі товару поштою покупець має право повернути товар протягом 14 днів з моменту надіслання заяви-замовлення або з моменту отримання товару.

4. При продажу товарів поштою податкові зобов’язання з ПДВ у продавця виникають на дату першої з подій:

— або на дату зарахування коштів від покупця на поточний рахунок,

— або на дату відвантаження товару покупцю.

5. У разі післяплати у підприємця, що реалізує товари поштою, у принципі є підстави відображати податкові зобов’язання з ПДВ на дату фактичного отримання покупцем замовленого товару. Але податківці скоріш за все заперечуватимуть. Тому продавцеві безпечніше відобразити податкові зобов’язання на дату передання товару відділенню зв’язку.