Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Єдиноподатниця йде в декрет: «дитячі» допомоги, сплата єдиного податку та ЄСВ у цей період

Редакція ВД
Власне Діло Березень, 2013/№ 5
В обраному У обране
Друк
Стаття

Єдиноподатниця йде в декрет: «дитячі» допомоги, сплата єдиного податку та ЄСВ у цей період

 

Ситуація. Жінка — підприємець на єдиному податку групи 2 йде в декретну відпустку (перебуває на сьомому місяці вагітності). Вона не була добровільно застрахована в системі соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та щомісяця сплачувала ЄСВ за обов’язковою ставкою 34,7 %. Чи має вона в такому разі право на «дитячі» допомоги, до яких органів їй потрібно звертатися?

Чи виплатять їй допомоги, якщо вона продовжить провадити діяльність? Чи доведеться їй під час декретної відпустки сплачувати єдиний податок та ЄСВ, якщо вона не працюватиме? Чи уникне вона сплати обов’язкових платежів, якщо перейде на загальну систему?

Оксана ХМЕЛЕВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»

 

Декретна відпустка підприємця

Перш ніж розібратися з питаннями грошових виплат, роз’яс­нимо, що є декретною відпусткою. Зауважимо, що під це поняття потрапляють два види соціальних відпусток (статті 17 і 18 Закону про відпустки):

— у зв’язку з вагітністю та пологами (у загальному випадку 126 к. дн. (70 к. дн. до пологів і 56 к. дн. — після));

— для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного ві­ку довідка 1..

Водночас відправити самого себе в жодну з цих відпусток підприємець не може, оскільки цей процес регулюється трудовим законодавством. Простіше кажучи, він стосується лише відносин роботодавців з найманими працівниками.

У підприємця на єдиному податку просто залишається вибір: продовжувати протягом останніх місяців вагітності та місяців догляду за дитиною свою підприємницьку діяльність чи ні.

Однак, незважаючи на такий стан речей, у зв’язку з народженням дитини жінка має право на встановлені законодавством «дитячі» виплати:

1) допомогу по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду «тимчасової непрацездатності» (далі — Фонд), якщо вона є застрахованою особою, або допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами з бюджету;

2) допомогу при народженні дитини з бюджету;

3) допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — допомога для догляду до трьох років) з бюджету.

Зверніть увагу: для того щоб мати право на зазначені виплати, зовсім не обов’язково припиняти підприємницьку діяльність (анулювати держреєстрацію). Крім того, не потрібно отримувати жодних довідок з ДПІ або Пенсійного фонду про те, що діяльність тимчасово не провадиться (припинена). Працювати чи ні в період догляду за дитиною, жінка-підприємець вирішує на власний розсуд.

 

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

Єдиноподатниця може отримувати за рахунок Фонду допомогу по вагітності та пологах, лише якщо встигла до настання періоду, за який виплачується допомога, укласти договір добровільного страхування з Пенсійним фондом. Цей період для підприємців визначається так само, як і для найманих працівників, — за датою лікарняного листка та починається за 70 днів до пологів. Зауважимо, що заяву підприємця, який вирішив добровільно застрахуватися, Пенсійний фонд може розглядати протягом 30 днів. Тому якщо до декретної відпустки залишилося декілька днів, то жінка може просто не встигнути укласти договір.

Уклавши договір, вона має сплачувати ЄСВ за підвищеною ставкою 36,6 % або 38,11 % (мінімальна база для обчислення дорівнює розміру мінімальної заробітної плати) протягом року. Перша забезпечить, крім обов’яз­кового страхування, отримання допомоги по вагітності та пологах з Фонду «тимчасової непраце­здатності», а друга — ще й соцстрахування у Фонді «нещасного випадку». Правила та строки сплати ЄСВ за добровільно обраною ставкою такі самі, як і за обов’язковою ставкою 34,7 %, проте, ураховуючи пункт 3.5 типової форми договору про добровільне страхування (додаток 3 до Інструкції № 21-5), єдиноподатниці краще сплачувати ЄСВ щомісяця, а не щокварталу. До моменту звернення за допомогою їй потрібно встигнути сплатити ЄСВ за добровільною ставкою хоча б один раз, тобто за один місяць. Розмір допомоги розраховуватиметься виходячи з календарних днів декретної відпустки (у загальному випадку — 126) і середньої мінзарплати за 6 місяців, що передують декрету, і становитиме у 2013 році приблизно 4500,00 — 5000,00 грн.

Якщо ж жінка усвідомлює, що не встигне до початку декрету добровільно застрахуватися в Пенсійному фонді (сплачувала ЄСВ за ставкою 34,7 %), а отже, отримати соцстрахівську допомогу, то у неї залишається право отримати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, але за рахунок бюджету.

Для цього їй необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення (далі — соцуправління) за місцем реєстрації (прописки). При собі слід мати паспорт, довідку (картку) з ІПН і випискою з державного реєстру фізичної особи — підприємця, а також подати такі документи:

1) заяву, яка складається за формою, затвердженою Мін­праці (бланк заяви видається в управлінні);

2) довідку, видану лікувально-профілактичним закладом, де вагітна жінка перебуває на обліку (зверніть увагу: у цьому випадку потрібна саме довідка, а не лікарняний листок);

3) довідку Пенсійного фонду про те, що жінка, яка є фізичною особою — підприємцем, перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду і не бере участі на добровільних засадах у соцстрахуванні з «тимчасової непрацездатності».

Таким чином, перед зверненням до соцуправління жінці потрібно відвідати Пенсійний фонд та отримати необхідну довідку.

Водночас, якщо жінка не проживає за місцем реєстрації, то допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови, що вона надасть довідку про її неотримання в соц­управлінні за місцем реєстрації.

Допомога призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців із дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 8 Закону № 2811). Отже, жінка на власний розсуд може не звертатися за нею окремо, а відвідати соцуправління для призначення всіх трьох видів допомоги.

Допомога виплачується за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів.

Розмір допомоги незастрахованим жінкам-підприємцям становить 25 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, із розрахунку на місяць. Зауважимо, що сума допомоги з бюджету буде набагато менша декретних, які могла б отримати жінка — застрахована особа, для порівняння наведемо в таблиці цю суму для кожного місяця.

 

Строк дії

Розмір
із розрахунку на місяць, грн.

01.01.2013 р. — 30.11.2013 р.

286,75

01.12.2013 р. — 31.12.2013 р.

304,50

 

Допомога при народженні дитини

Допомога при народженні дитини може надаватися одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом із дитиною.

Для її призначення матері чи батьку дитини необхідно звернутися до соцуправління за місцем реєстрації. Допомога може бути призначена за фактичним місцем проживання, якщо за нею не зверталися за місцем прописки. Одержувачу при собі слід мати паспорт і довідку (картку) з ІПН, і він має надати такі документи:

1) заяву, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (бланк заяви видається в соцуправлінні);

2) копію свідоцтва про народження дитини;

3) оригінал витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з народженням дитини, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану, або оригінал довідки для призначення допомоги при народженні дитини, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради.

Якщо допомога призначається при народженні другої або наступної дитини, то подаються довідка про склад сім’ї та копії свідоцтва про народження кожної дитини, що враховується при визначенні розміру допомоги.

Допомога призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Розмір допомоги залежить від розміру прожиткового мінімуму для дітей до шести років, установленого на день народження дитини, її суми у 2013 році наведемо в таблиці.

 

Строки та розміри виплат допомоги при народженні дитини у 2013 році

Періоди

Розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, грн.

Загальна сума допомоги, грн.

Одноразова виплата, грн.

Залишок виплат (протягом наступних місяців):

1 — 24 місяці

25 — 48 місяців

49 — 72 місяці

01.01.2013 р. — 30.11.2013 р.

972,00

На першу дитину

29160,00

9720,00

810,00

На другу дитину

58320,00

1012,50

1012,50

На третю та наступну дитину

116640,00

1485,00

1485,00

1485,00

01.12.2013 р. — 31.12.2013 р.

1032,00

На першу дитину

30960,00

10320,00

860,00

На другу дитину

61920,00

1075,00

1075,00

На третю
та наступну дитину

123840,00

1576,67

1576,67

1576,67

 

Допомога для догляду за дитиною до трьох років

Як уже зазначалося, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — допомога для догляду до трьох років) виплачується з бюджетних коштів. Для її отримання жінці потрібно звернутися до соц­управління (за місцем реєстрації або фактичного проживання).

Відповідно до статті 13 Закону № 2811 допомога надається особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною. Це може бути один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дід, баба або інший родич.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 1751 підприємцям допомога призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше дня, наступного за днем закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, фактично йдеться про період, що становить у загальному випадку 70 календар­них днів до пологів і 56 — після (126 календарних днів).

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1751 допомога виплачується щомісяця з дня її призначення по день досягнення дитиною трьох років включно.

Допомога може призначатися або в:

— мінімальному розмірі — 130,00 грн.;

— розмірі, що залежить від доходу сім’ї, який визначається як різниця між 100 відсотками прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців (стаття 15 Закону № 2811).

Для отримання допомоги в мінімальному розмірі підприємець подає такі документи (пункт 20 Порядку № 1751):

— заяву, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

— копію свідоцтва про народження дитини;

— виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Крім перелічених вище документів, особа, яка звертається за отриманням допомоги, при собі повинна мати: паспорт (або інший документ, що посвідчує особу) і довідку про присвоєння ІПН.

Для отримання допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, необхідно додатково подати такі документи:

1) заяву, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) довідку про склад сім’ї (з ЖЕК);

3) декларацію про доходи та майновий стан;

4) довідки про доходи кожного члена сім’ї.

Дохід підприємців, у тому числі й тих, які самі мають право на допомогу в збільшеному розмірі, визначається на підставі даних державних податкових інспекцій, тобто виданих ними довідок, а якщо такі отримати неможливо, то на підставі даних книг обліку доходів і витрат (підпункт 5.4 Методики № 486).

Підприємцям на єдиному податку довідка про доходи може видаватися на підставі даних їх звітних податкових декларацій (за квартальний або річний період наростаючим підсумком) або декларацій з позначкою «довідково», за «місяць», якщо потрібно отримати довідку про доходи за періоди, які «не вписуються» у межі звітних періодів.

 

Сплата єдиного податку та ЄСВ у період декретної відпустки

Підприємці на єдиному податку групи 2 повинні в обов’язковому порядку щомісяця сплачувати єдиний податок і щокварталу — ЄСВ (сумарно за кожний місяць у розмірі 34,7 % від мінімальної заробітної плати). Це стосується і ситуації, коли єдиноподатниця не здійснюватиме (припинить) діяльність через декретну відпустку.

Водночас вона може скористатися звільненням від сплати єдиного податку на один місяць, за умови, що не матиме найманих працівників. Таку можливість надає пункт 295.5 ПКУ, в якому зазначено, що платники єдиного податку груп 1 і 2, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона продовжується 30 і більше календарних днів.

Тому якщо протягом року, в якому жінка йде в декрет, вона не користувалася цією нормою, то вона має право подати заяву до своєї ДПІ і звільнити себе від сплати єдиного податку за один місяць (це право залишається у неї й наступного року, за відсутності най­маних працівників на момент подання заяви).

Додамо, що єдиноподатниця також повинна буде подавати річну звітність з єдиного податку (квартальна звітність подається єдиноподатниками груп 3 і 5) і річну звітність з ЄСВ (додаток 5).

Водночас одним із варіантів «ухиляння» від зазначених платежів (однак не від подання звітності), якщо діяльність припинено, може стати перехід на загальну систему з одного з наступних кварталів. Подати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування потрібно не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку того кварталу (року), з якого підприємець бажає перейти на загальну систему оподаткування. Також йому потрібно буде здати Свідоцтво платника єдиного податку протягом 10 календарних днів, наступних за кварталом, в якому подано заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.

Однак тут потрібно врахувати такі нюанси.

1. Підприємець подає декларацію про доходи за перший квартал роботи на загальній системі. У ній він повинен розрахувати суму щоквартальних авансових платежів з податку на доходи за майбутні квартали роботи (у межах календарного року). Однак оскільки основою для розрахунку буде дохід за перший квартал роботи на загальній системі, тобто «нульовий» дохід, то такою самою буде й сума авансів.

2. На підставі відомостей про чистий дохід, зазначених у декларації, підприємець розраховує щоквартальні аванси з ЄСВ. Оскільки авансові внески з податку на доходи дорівнюватимуть нулю, то відповідно такими самими будуть аванси з ЄСВ.

3. За підсумками календарного року підприємець подає декларацію про доходи і додаток 5 з ЄСВ. У цих формах звітності відбувається остаточний розрахунок податку на доходи та ЄСВ. Податок на доходи розраховується за ставкою 15 % (17 %) залежно від середньомісячного чистого доходу, якщо він дорівнює нулю, то за підсумками року підприємцю нічого не доведеться доплачувати. Сума ЄСВ за кожний місяць, в якому підприємець отримував чистий дохід, має бути не менше мінімального страхового внеску (мінімальної заробітної плати, помноженої на ставку 34,7 %). Водночас якщо чистого доходу в місяці не було, то на відміну від єдиноподатників, підприємці на загальній системі ЄСВ за місяці простою не сплачують (детальніше про це див. «ВД», 2013, № 1, с. 32).

4. Незважаючи на відсутність даних для заповнення, підприємцю доведеться придбати та зареєструвати Книгу обліку доходів і витрат загальносистемника.

Крім того, великою є ймовірність, що підприємцю доведеться зареєструватися платником ПДВ. Підприємці на загальній системі підлягають обов’язковій реєстрації, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (пункт 181.1 ПКУ). Якщо обсяг оподатковуваних операцій виявиться більше 300 тис. грн., підприємцю потрібно буде подати до податкового органу за місцем реєстрації заяву про реєстрацію платником ПДВ за формою № 1-ПДВ. Зробити це потрібно не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування.

При цьому йому доведеться щомісяця подавати звітність з ПДВ (з прокресленнями). Зауважимо, що на підставі підпункту «г» пункту 184.1 ПКУ за відсутності постачань протягом 12 місяців платнику податків можуть анулювати реєстрацію платником ПДВ.

Водночас, перейшовши на загальну систему, підприємець повинен пам’ятати, що його не буде звільнено від деяких податків, наприклад земельного податку за ділянки, що перебувають у його власності, тощо. Цей момент потрібно враховувати і заздалегідь визначити об’єкти, за якими доведеться сплачувати податки на загальній системі.


Довідкова інформація (довідка)

1 За медичними показаннями ця відпустка може бути продовжена до досягнення дитиною шести років.

 

Документи консультації

ПКУ Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 2811 — Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.

Порядок № 1751 — Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.

Інструкція № 21-5 — Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою Пенсійного фонду від 27.09.2010 р. № 21-5.

Методика № 486 Методика обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату і Держкоммолодьспорту від 15.11.2001 р. № 486/202/524/455/3370.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць