На якій системі вигідніше працювати: порівняльний аналіз систем оподаткування підприємця
Багато наших читачів часто запитують про те, на якій системі їм вигідно працювати. Відповісти на подібне запитання можна, лише знаючи приблизний рівень доходу підприємця та його вид діяльності.
У цьому довіднику напередодні чергового календарного кварталу пропонуємо читачам порівняльну таблицю існуючих систем оподаткування. А для наочності проілюструємо теорію детальним числовим прикладом.
Перш за все узагальнимо основні «правила гри» в тій чи іншій системі оподаткування (табл. 1).
Таблиця 1
Умови роботи в різних групах єдиного податку
і на загальній системі оподаткування
(для підприємця — фізичної особи)
| Критерій | Єдиний податок | Загальна система | ||
| група 2 | група 3 | група 5 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Обсяг доходу протягом календарного року | Не більше 1 млн грн.* | Не більше 3 млн грн.* | Не більше 20 млн грн.* | Немає обмежень |
| * Цей обсяг не має бути перевищений: — при переході на «спрощенку» — за календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему; — при роботі на «спрощенці» — за кожен календарний рік роботи в групі (з дати початку роботи на «спрощенці» в календарному році). | ||||
| 2. Максимально можлива кількість найманих працівників | Не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах, одночасно не перевищує: | Не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах, не обмежена | ||
| 10 осіб* | 20 осіб* | |||
| * При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку. Також потрібно пам’ятати, що зазначена кількість найманих працівників не має бути перевищена: — при переході на «спрощенку» — на дату переходу; — при роботі на «спрощенці» — на кожну календарну дату роботи в групі. | ||||
| 3. Дозволені види діяльності | — надання послуг, у тому числі побутових, єдиноподатникам (фізичним та юридичним особам) та/або населенню. Перелік побутових послуг наведено в п. 291.7 Податкового кодексу; — виконання робіт, якщо їх замовниками виступають фізособи-підприємці, або юрособи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, або населення (Узагальнююча консультація № 137); — виробництво та/або продаж товарів населенню, фізичним та юридичним особам незалежно від системи оподаткування, яку вони застосовують; — діяльність у сфері ресторанного господарства незалежно від статусу покупців | Усі, за винятком обмежень, наведених у п. 291.5 Податкового кодексу. При цьому не встановлено обмеження щодо контрагентів — дозволено продавати товари, роботи, послуги всім, незалежно від їх підприємницького і податкового статусу. Інакше кажучи, єдиноподатники таких груп можуть, у тому числі, здійснювати види діяльності, заборонені для групи 2 (див. п. 4 цієї таблиці), але в цілому дозволені для фізосіб-єдиноподатників | Усе в межах чинного законодавства | |
| Єдиноподатникам також дозволено (винятки з п. 291.5 Податкового кодексу): — надавати в оренду нерухоме майно з урахуванням обмеження за площею, встановленого п.п. 291.5.3 Податкового кодексу; — здійснювати роздрібну торгівлю ПММ у ємностях до 20 л пивом і столовими винами; — продавати корисні копалини місцевого значення (наприклад, торгувати будматеріалами); — надавати послуги зв’язку в діяльності, що не підлягає ліцензуванню; — здійснювати кур’єрську діяльність. Зауважимо, що боулінг, більярд, кегельбан, комп’ютерні ігри, які не передбачають отримання виграшу гравцями, не належать до азартних ігор (ст. 1 Закону № 1334), а отже, організацією таких ігор платник єдиного податку займатися може. Щоправда, в усіх перелічених випадках єдиноподатники групи 2 додатково повинні дотримуватися обмежень щодо контрагентів (див. вище) | ||||
| 4. Заборонені види діяльності
| Види діяльності, заборонені чинним законодавством (див. графу 5 цієї таблиці), а також заборонені для всіх єдиноподатників (перелічені в п. 291.5 Податкового кодексу) | Діяльність, заборонена чинним законодавством. Зокрема, заборонена діяльність: — з організації та проведення азартних ігор (ст. 1 Закону № 1334); — перелічена в ст. 4 Закону про підприємництво); — туроператорів (ними можуть бути лише юрособи) (ст. 5 Закону про туризм) тощо
| ||
| Крім того, заборонено надавати: — посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінки нерухомого майна*; — діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння*; — будь-які послуги, у тому числі побутові, юридичним та фізичним особам на загальній системі оподаткування. Нагадуємо, що до послуг, у розумінні Податкового кодексу, слід відносити не лише договори на надання послуг, а й договори на виконання робіт, а також договори оренди | — | |||
| * Проте таку діяльність можуть здійснювати єдиноподатники групи 3 або 5. При цьому вони сплачують єдиний податок виключно за ставкою 5 % — для групи 3 і 7 % — для групи 5 (абзац четвертий п.п. 293.3.2 Податкового кодексу). | ||||
| 5. Звичайна ставка податку | Ставка єдиного податку у розрахунку на календарний місяць складає: | Ставка ПДФО складає 15 (17)** % від суми чистого доходу загальносистемника (мають право враховувати документально підтверджені витрати) | ||
| 2 — 20 % МЗП* (залежно від виду діяльності), конкретний розмір ставки затверджується місцевою радою. У 2013 році ставки єдиного податку варіюють у межах від 22,94 до 229,40 грн. | 3 % доходу (без ПДВ) — при сплаті ПДВ; 5 % доходу — за відсутності ПДВ-реєстрації | 5 % доходу (без ПДВ) — 7 % доходу — за відсутності ПДВ-реєстрації | ||
| Для розрахунку суми податку єдиноподатники враховують тільки суму доходу (без урахування понесених витрат) | ||||
| * Ставки є фіксованими. При цьому для розрахунків використовується розмір МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У разі здійснення декількох видів господарської діяльності, для яких встановлені різні ставки податку, єдиний податок сплачується за найбільшою ставкою, встановленою для таких видів діяльності (п. 293.6 Податкового кодексу). У разі здійснення діяльності на території більш ніж однієї сільської, селищної або міської ради сплачується максимальна ставка єдиного податку (п. 293.7 Податкового кодексу). ** Згідно з абзацом третім п. 167.1 Податкового кодексу ставка ПДФО 17 % застосовується до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір МЗП, установленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2013 році — 11470 грн.). При цьому у «ВД», 2013, № 2, с. 24, ми відзначали, що згідно з останніми роз’ясненнями податківців (див. розділ 180.06 ЄБПЗ) для розрахунку ПДФО загальносистемниками чистий дохід підприємця необхідно поділити на кількість календарних місяців, протягом яких здійснювалася діяльність (незалежно від результату цієї діяльності у кожному конкретному місяці — з прибутком, зі збитком чи «в нуль»). Також нагадаємо, що остаточний розрахунок податку здійснюється підприємцем самостійно з урахуванням унесених авансових платежів і збору за здійснення деяких видів діяльності (плата за патент). | ||||
| 6. Підвищена ставка єдиного податку | 15 % до суми: — перевищення граничного розміру доходу; — доходу, отриманого при застосуванні негрошового способу розрахунків; — доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому підприємцю доведеться перейти до «старшої» групи єдиного податку або на загальну систему оподаткування | — | ||
| Для підприємців групи 2 така ставка податку застосовується, у тому числі, до доходу, отриманого від: — «заборонених» контрагентів (див. п. 4 цієї таблиці); — здійснення діяльності, не зазначеної у Свідоцтві платника єдиного податку | — | |||
| 7. Особливості та терміни сплати єдиного податку або ПДФО | Авансовий внесок з єдиного податку сплачується не пізніше 20-го числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть сплатити єдиний податок авансом за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше ніж до кінця поточного звітного року. Платники, які не використовують найману працю, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 Податкового кодексу) | Єдиний податок сплачується протягом | Протягом року ПДФО сплачується у вигляді авансових платежів* до Остаточний розрахунок податку та його сплата здійснюється підприємцем самостійно на підставі даних річної декларації протягом | |
| Єдиний податок за підвищеною ставкою (див. п. 6 цієї таблиці) сплачується протягом | ||||
| * Авансові платежі сплачуються щоквартально в сумі не менше 25 % від суми ПДФО за минулий рік. А от для новозареєстрованих підприємців, на нашу думку, сума авансових платежів має розраховуватися таким чином. Сума доходу, отриманого за перший квартал роботи на загальній системі оподаткування, множиться на ставку ПДФО — 15 % (17 %). При цьому, щоб у податківців не було запитань, чому в рядку 08 декларації зазначено суму, помножену на ставку ПДФО 15 % (17 %), а не на 25 %, до декларації слід додати пояснення, що підприємець пропрацював на загальній системі один квартал і розрахунки в додатку 5 зроблено виходячи з чистого доходу за квартал, а не за рік, як того вимагає форма додатка 5 до декларації. | ||||
| 8. Ведення обліку | Ведуть Книгу обліку доходів (форму затверджено наказом № 1637) шляхом щоденного (за підсумками робочого дня) відображення отриманих доходів | Єдиноподатники — неплатники ПДВ ведуть Книгу обліку доходів (форму затверджено наказом № 1637), у якій відображають лише надходження від підприємницької діяльності, тобто доходи. Від ведення обліку витрат такі підприємці звільнені | Ведуть Книгу обліку доходів і витрат (форму затверджено наказом № 1025) | |
| Єдиноподатники, які є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів і витрат (форму затверджено наказом № 1637) | ||||
| Підприємцю-єдиноподатнику, який здійснює торговельну діяльність, достатньо вести лише одну Книгу обліку: на найманих працівників, які займаються торгівлею, заводити Книги не потрібно | Кількість Книг ОДВ визначається за умовною формулою «1 + кількість працівників, які виконують діяльність, пов’язану з отриманням готівкової оплати» | |||
| 9. Строк подання декларації | Форму декларації затверджено наказом № 1688 | Форму декларації затверджено наказом № 1395. Подання здійснюється в строки, передбачені для річного звітного періоду Новозареєстровані підприємці або такі, що перейшли зі спрощеної системи, звітують за результатами першого кварталу роботи на загальній системі (протягом | ||
| Подання декларації здійснюється в строки, передбачені для річного звітного періоду | Подання декларації здійснюється в строки, передбачені для квартального звітного періоду (п.п. 49.18.2; абзац другий п. 294.1 Податкового кодексу), тобто протягом | |||
| 10. ЄСВ | Єдиноподатники можуть (але не повинні) сплачувати ЄСВ щомісячно у вигляді авансових внесків до 20-го числа кожного місяця поточного кварталу. Суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються підприємцями при остаточному розрахунку, який єдиноподатники зобов’язані проводити щоквартально до 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Проте для підприємців, які працюють на єдиному податку, остаточний розрахунок є просто формальністю, оскільки суму ЄСВ вони визначають самостійно | Загальносистемники повинні сплачувати ЄСВ протягом року щоквартально (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня та до | ||
| Сума ЄСВ за місяць не може бути менша за мінімальний та більша за максимальний страховий внесок. Отже, мінімальний розмір ЄСВ розраховується як добуток МЗП і ставки ЄСВ й у 2013 році становить: — з 01.01.2013 р. по 30.11.2013 р. — 398,01 грн. (1147 грн. х 34,7 %); — з 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р. — 422,65 грн. (1218 грн. х 34,7 %). Максимальний розмір ЄСВ розраховується як добуток 17 ПМПО і ставки ЄСВ й у 2013 році становить: — з 01.01.2013 р. по 30.11.2013 р. — 6766,15 грн. (19499 грн. х 34,7 %); — з 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р. — 7184,98 грн. (20706 грн. х 34,7 %). Сума перевищення ЄСВ не обкладається. Нагадуємо, що мінімальна ставка ЄСВ для підприємців становить 34,7 % (для єдиноподатників — від самостійно визначеної ними суми, для загальносистемників — від чистого доходу) і забезпечує страхування лише у ПФУ і Фонді «безробіття». Якщо підприємець хоче бути застрахованим за іншими видами соціального страхування (та від нещасного випадку), він повинен сплачувати ЄСВ за більшою ставкою: 36,6 % — у разі страхування з тимчасової втрати працездатності; 36,21 % — у разі страхування від нещасного випадку; 38,11 % — у разі, якщо підприємець страхується за всіма видами соцстрахування | ||||
| * У «першому» кварталі роботи на загальній системі, а також у «збиткових» місяцях та місяцях, коли діяльність не велася, аванси з ЄСВ не сплачуються. ** Нагадуємо, що при остаточному розрахунку підприємець повинен самостійно розподілити чистий дохід за місяцями. При цьому, на наш погляд, найлогічніше для розподілу використовувати показник середньомісячного чистого доходу. У кожному рядку прибуткового місяця зазначається середньомісячна сума чистого доходу, розрахована шляхом ділення суми чистого річного доходу (згідно з декларацією про доходи за відповідний рік) на кількість місяців, у яких було одержано прибуток, а в кожному рядку збиткового місяця — прокреслення (детальніше див. «ВД», 2013, № 1, с. 32). Зверніть увагу: розрахунок середньомісячного річного доходу для цілей сплати ЄСВ та для цілей обкладення підприємницького доходу ПДФО можуть не збігтися. Згідно з консультацією фахівців ДПСУ, розміщеною в ЄБПЗ, для цілей обкладення підприємницького доходу ПДФО розмір середньомісячного річного доходу розраховується шляхом ділення чистого річного доходу на кількість календарних місяців, протягом яких здійснювалася діяльність (а вона може не збігатися з кількістю місяців, у яких було отримано прибуток). | ||||
| 11. Особливості проведення розрахунків з контрагентами | Можуть розраховуватися тільки в грошовій формі (готівковій або безготівковій) (п. 291.6 Податкового кодексу). При цьому в разі проведення готівкових розрахунків вони звільнені від застосування РРО (ч. 6 ст. 9 Закону про РРО) | Дозволені будь-які способи розрахунків (гроші, платіжні картки, платіжні чеки, жетони, бартер, вексель тощо). Проте у разі продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО | ||
| 12. Можливість реєструватися платником ПДВ | Немає | Можливо, у разі вибору відповідної ставки податку (див. вище). Проте слід брати до уваги, що відразу реєструватися платником ПДВ навряд чи вийде: для цього потрібно буде відпрацювати один квартал як неплатник | Загальносистемники: — зобов’язані реєструватися платниками ПДВ, якщо обсяг оподатковуваних постачань товарів/послуг за останні — можуть бути платниками ПДВ на добровільних засадах | |
| 13. Податки та збори, які можна не сплачувати | 1) податок на прибуток підприємств | |||
| 2) ПДФО (у частині доходів (об’єкта оподаткування), одержаних у результаті господарської діяльності фізичної особи та обкладених єдиним податком) | Сплачують | |||
| 3) ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, який сплачується фізичними особами третьої групи, що обрали ставку єдиного податку 3 %, та п’ятої групи, що обрали ставку єдиного податку 5 % | 3) ПДВ, якщо обсяг оподатковуваних постачань товарів/послуг за останні | |||
| 4) земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, | Сплачують | |||
| 5) збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності | Сплачують | |||
| 6) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства | Сплачують, крім загальносистемників, які займаються оптово-роздрібною торгівлею алкогольними напоями та пивом | |||
| 7) ЄСВ за себе (але тільки підприємці — пенсіонери за віком або інваліди, які одержують пенсію або соціальну допомогу) | Сплачують | |||
| 8) збір за спеціальне використання води, але тільки у разі використання води виключно для задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб | ||||
Згодні з тим, що, на перший погляд, спрощена система оподаткування має набагато привабливіший вигляд. У цьому «заслуга», звичайно ж, нижчої, порівняно із загальною системою, ставки податку. Проте поспішати з остаточними висновками все ж не варто. По-перше, єдиноподатники не враховують понесені витрати, а сплачують податок з усього одержаного доходу. По-друге, вони обмежені у виборі виду діяльності, а інколи — й у виборі контрагента. По-третє, платники єдиного податку груп 3 і 5 повинні частіше звітувати в податковій, ніж загальносистемники.
Проілюструємо сказане на прикладі, обчисливши податковий вантаж для низького, середнього та високого рівня доходів.
Приклад. Фізособа-підприємець (без найманих працівників) планує здійснювати роздрібну торгівлю товарами N з 01.04.2013 р. Платником ПДВ реєструватися не буде. Дані про підприємницькі доходи, які очікується отримати протягом року, наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Дані про очікувані підприємницькі доходи і витрати за 2013 рік
| Місяць | Низький рівень доходу | Середній рівень доходу | Високий рівень доходу | ||||||
| Сума | Витрати, підтверджені | Чистий дохід, грн. | Сума | Витрати, підтверджені | Чистий дохід, грн. | Сума | Витрати, підтверджені документально, грн. | Чистий дохід, грн. | |
| Квітень | — | 600 | -600 | — | 3000 | -3000 | — | 11000 | -11000 |
| Травень | 2000 | 900 | 1100 | 25000 | 4000 | 21000 | 120000 | 25000 | 95000 |
| Червень | 2000 | 900 | 1100 | 25000 | 4000 | 21000 | 120000 | 25000 | 95000 |
| Липень | 2000 | 900 | 1100 | 25000 | 4000 | 21000 | 120000 | 25000 | 95000 |
| Серпень | 2000 | 900 | 1100 | 25000 | 4000 | 21000 | 120000 | 25000 | 95000 |
| Вересень | 2000 | 900 | 1100 | 25000 | 4000 | 21000 | 120000 | 25000 | 95000 |
| Жовтень | 2000 | 900 | 1100 | 25000 | 4000 | 21000 | 120000 | 25000 | 95000 |
| Листопад | 2000 | 900 | 1100 | 25000 | 4000 | 21000 | 120000 | 25000 | 95000 |
| Грудень | 2000 | 900 | 1100 | 25000 | 4000 | 21000 | 120000 | 25000 | 95000 |
| Разом за 2013 рік | 16000 | 7800 | 8200 | 200000 | 35000 | 165000 | 960000 | 211000 | 749000 |
Виходячи з умов прикладу, визначимо загальну суму податків і зборів, яку підприємцю необхідно буде сплатити залежно від обраної системи оподаткування (табл. 3 на с. 40).
Таблиця 3
Порівняльна таблиця систем оподаткування при різних рівнях доходів
| Рівень доходу | ||
| низький | середній | високий |
| 1 | 2 | 3 |
| Єдиний податок (група 2) | ||
| 1. Єдиний податок. Підприємці цієї групи сплачують податок щомісячно у фіксованому розмірі. Припустимо, що для виду діяльності, здійснюваного єдиноподатником, установлено максимальну ставку податку 229,4 грн. (див. табл. 1). Таким чином, за три квартали сума сплаченого податку складе 2064,60 грн. (229,40 грн. х 3 місяці х 3 квартали). 2. ЄСВ за себе. Як уже наголошувалося, єдиноподатники можуть щомісячно сплачувати авансові платежі з ЄСВ, а за підсумками кварталу зробити остаточний розрахунок. Об’єкт обкладення ЄСВ вони визначають самостійно, проте сума ЄСВ не може бути меншою за мінімальний розмір (див. табл. 1) і більшою за максимальний (див. табл. 1). Якщо підприємець спочатку сплачуватиме ЄСВ у розмірі мінімального внеску, то за 9 місяців він зобов’язаний буде сплатити ЄСВ в сумі 3606,73 грн. (398,01 грн. х 8 + 422,65 грн.). Для інформації зазначимо, що максимальний розмір внеску в такому разі склав би 61314,18 грн. (6766,15 грн. х 8 + 7184,98 грн.). Нагадаємо, що єдиноподатники сплачують мінімальний ЄСВ за кожен місяць (незалежно від наявності доходу і ведення діяльності). Разом: 5671,33 грн. (2064,6 грн. + 3606,73 грн.) | ||
| Єдиний податок (група 3) | ||
| 1. Єдиний податок. Для розрахунку суми податку єдиноподатники враховують лише суму доходу (без урахування понесених витрат). Отже, за підсумками II кварталу підприємець сплатить 200 грн. податку ((0 грн. + 2000 грн. + 2000 грн.) х 5 %), за підсумками III кварталу — 300 грн. ((2000 грн. + 2000 грн. + 2000 грн.) х 5 %) та за підсумками IV кварталу — 300 грн. ((2000 грн. + 2000 грн. + 2000 грн.) х 5 %). Разом за рік сума єдиного податку становитиме 800 грн. 2. ЄСВ за себе. Правила нарахування і сплати ЄСВ для всіх груп єдиноподатників однакові, тому, перебуваючи в групі 3, платник сплатить таку ж суму ЄСВ, як і при роботі в групі 2. Інакше кажучи, мінімальна сума ЄСВ становитиме 3606,73 грн. (розрахунки див. вище). Разом: 4406,73 грн. (800 грн. + 3606,73 грн.) | 1. Єдиний податок. Під оподаткування потрапляє лише сума доходу: витрати, навіть документально підтверджені, не враховуються при визначенні бази оподаткування. Отже, за підсумками II кварталу підприємець сплатить 2500 грн. податку ((0 грн. + + 25000 грн. + 25000 грн.) х 5 %), за підсумками III кварталу — 3750 грн. ((25000 грн. + 25000 грн. + 25000 грн.) х 5 %) і за підсумками IV кварталу — 3750 грн. ((25000 грн. + 25000 грн. + 25000 грн.) х 5 %). Разом за рік сума єдиного податку становитиме 10000 грн. 2. ЄСВ за себе. Правила нарахування та сплати ЄСВ для всіх груп єдиноподатників однакові, тому, перебуваючи в групі 3, платник сплатить таку ж суму ЄСВ, як і при роботі в групі 2. Інакше кажучи, мінімальна сума ЄСВ становитиме 3606,73 грн. (розрахунки див. вище). Разом: 13606,73 грн. (10000 грн. + 3606,73 грн.) | 1. Єдиний податок. Єдиноподатники не мають права зменшити суму отриманих доходів на суму понесених витрат. Отже, за підсумками II кварталу підприємець сплатить 12000 грн. податку ((0 грн. + 120000 грн. + 120000 грн.) х 5 %), за підсумками + III кварталу — 18000 грн. ((120000 грн. + 120000 грн. + 120000 грн.) х 5 %) і за підсумками IV кварталу — 18000 грн. ((120000 грн. + 120000 грн. + 120000 грн.) х 5 %). Разом за рік сума єдиного податку становитиме 48000 грн. 2. ЄСВ за себе. Правила нарахування і сплати ЄСВ для всіх груп єдиноподатників однакові, тому, перебуваючи в групі 3, платник сплатить таку ж суму ЄСВ, як і при роботі в групі. 2. Інакше кажучи, мінімальна сума ЄСВ становитиме 3606,73 грн. (розрахунки див. вище). Разом: 51606,73 грн. (48000 грн. + 3606,73 грн.) |
| Єдиний податок (група 5) | ||
| 1. Єдиний податок. Суми податку визначаються виходячи лише з суми доходу. Отже, за підсумками II кварталу підприємець сплатить 280 грн. податку ((0 грн. + 2000 грн. + 2000 грн.) х 7 %), за підсумками III кварталу — 420 грн. ((2000 грн. + 2000 грн. + 2000 грн.) х 7 %) і за підсумками IV кварталу — 420 грн. ((2000 грн. + 2000 грн. + 2000 грн.) х 7 %). Разом за рік сума єдиного податку становитиме 1120 грн. 2. ЄСВ за себе. Як і в разі перебування єдиноподатника в групах 2 або 3, платник групи 5 сплачує ЄСВ не менше мінімального розміру (див. табл. 1) і не більше максимального (див. табл. 1). Таким чином, сума ЄСВ за рік може знаходитися в межах від 3606,73 грн. (розрахунки див. вище) до 61314,18 грн. (розрахунки див. вище). Вважатимемо, що підприємець сплачує мінімальну суму внеску 3606,73 грн. (розрахунки див. вище). Разом: 4726,73 грн. (1120 грн. + 3606,73 грн.) | 1. Єдиний податок. Для розрахунку суми податку єдиноподатники враховують лише суму доходу (без урахування понесених витрат). Отже, за підсумками II кварталу підприємець сплатить 3500 грн. податку ((0 грн. + 25000 грн. + 25000 грн.) х 7 %), за підсумками III кварталу — 5250 грн. ((25000 грн. + 25000 грн. + 25000 грн.) х 7 %) і за підсумками IV кварталу — 5250 грн. ((25000 грн. + 25000 грн. + 25000 грн.) х 7 %). Разом за рік сума єдиного податку становитиме 14000 грн. 2. ЄСВ за себе. Вважатимемо, що підприємець сплачує мінімальну суму внеску 3606,73 грн. (див. пояснення у графі 1). Разом: 17606,73 грн. (14000 грн. + 3606,73 грн.) | 1. Єдиний податок. Єдиноподатники цієї групи не мають права зменшити базу оподаткування понесених витрат, тому враховується лише сума отриманого доходу. Звідси, за підсумками 2. ЄСВ за себе. Припустимо, що підприємець сплачує мінімальну суму внеску 3606,73 грн. (див. пояснення у графі 1). Разом: 70806,73 грн. (67200 грн. + + 3606,73 грн.) |
| Загальна система | ||
| 1. ПДФО. Сума авансових платежів розраховується після закінчення першого кварталу роботи на загальній системі (тобто за підсумками II календарного кварталу), причому у розрахунок береться чистий дохід (доходи за вирахуванням витрат). Таким чином, сума щоквартальних авансових платежів становитиме 240 грн. ((-600 грн. + 1100 грн. + 1100 грн.) х 15 % довідка 1). Сплачувати авансові платежі за перший квартал роботи не потрібно. Підприємцю слід буде перерахувати всього 2 авансові платежі: до 15 серпня та до 15 листопада. Протягом усього року сума сплачених авансових платежів становитиме 480 грн. (240 грн. х 2 квартали). Остаточна сума ПДФО не включає авансові платежі та суму плати за патенти (див. нижче) і становитиме 520,03 грн. ((8200 грн. : 9 довідка 2) х 15 % х 9 - 480 грн. - 230 грн.). 2. ЄСВ за себе. У першому кварталі роботи на загальній системі, а також у «збиткових» місяцях ЄСВ не сплачується, отже, протягом року підприємець повинен буде перерахувати всього 2 авансові платежі: до 15 серпня та до 15 листопада. Сума авансових платежів розраховується після закінчення першого кварталу роботи на загальній системі (тобто за підсумками Разом за рік авансових платежів — 1110,40 грн. (555,20 грн. х 2). Остаточна сума ЄСВ становитиме 1735,04 грн. ((8200 : 8 х 34,7 %) х 8 міс. - 1110,40 грн.). Крім того, оскільки щомісячний платіж з ЄСВ у такому разі буде менший за мінімальний страховий внесок, то за підсумками року ПФУ донарахує підприємцю ще 363,28 грн. (398,01 грн. х 7 + 422,65 грн. - 1110,40 грн. - 1735,04 грн.). 3. Збір за здійснення деяких видів діяльності (зокрема, плата за придбання торгового патенту). Припустимо, що місцевою радою для обраного підприємцем виду діяльності ставка збору становитиме 23 грн. на місяць. Отже, протягом року підприємець зобов’язаний сплатити 230 грн. (у першому місяці збір сплачується за перший і останній місяць). Разом: 4438,75 грн. (480 грн. + 520,03 грн. + 1110,40 грн. + 1735,04 грн. + 363,28 грн. + 230 грн.) | 1. ПДФО. Оскільки середньомісячний оподатковуваний дохід за перший квартал роботи на загальній системі ((-3000 грн. + 21000 грн. + 21000 грн.) : 3 довідка 2 = 13000 грн.) перевищує 10 МЗП : (11470 грн.), то ПДФО розраховується за двома ставками 15 % і 17 % довідка 1. Таким чином, сума авансових платежів за рік становитиме 11883,60 грн. ((11470 грн. х 15 % + (13000 грн. - 11470 грн.) х 17 %) х 3 х 2), оскільки за перший квартал роботи на загальній системі авансові платежі не сплачуються. Остаточна сума ПДФО становитиме: 1) Середньомісячний річний оподатковуваний дохід = 165000 грн. : 9 довідка 2 = 18333,33 грн.; 2) Сума річного ПДФО = (11470 грн. х 15 % + (18333,33 грн. - 11470 грн.) х 17 %) х 9 = (1720,50 грн. + 1166,77 грн.) х 9 = 25985,43 грн. 3) Остаточна сума ПДФО, що підлягає сплаті за підсумками року = 25985,43 грн. - 11883,60 грн. - 230 грн. довідка 3) = 13871,83 грн. 2. ЄСВ за себе. Сума авансових платежів розраховується після закінчення першого кварталу роботи на загальній системі. У цьому випадку база оподаткування (39000 грн. : 2 довідка 3 = = 19500 грн.) перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ (19499 грн.), тому сума ЄСВ визначається виходячи з максимального розміру і становить 13532,30 грн. (6766,15 грн. х 2). У першому кварталі роботи на загальній системі ЄСВ не сплачується, отже, протягом року підприємець повинен буде перерахувати 27064,60 грн. (13532,30 грн. х 2). При підрахунку остаточної суми ЄСВ необхідно пам’ятати, що за «збиткові» місяці внесок не сплачується, тому чистий річний оподатковуваний дохід (165000 грн.) розподіляється між 8 прибутковими місяцями. 3. Збір за здійснення деяких видів діяльності (зокрема, плата за придбання торгового патенту). Припустимо, що місцевою радою для обраного підприємцем виду діяльності ставка збору встановлена у сумі 23 грн. на місяць. Отже, протягом року підприємець зобов’язаний сплатити 230 грн. Разом: 80505,36 грн. (11883,60 грн. + 13871,83 грн. + 27064,60 грн. + 27455,33 грн. + 230 грн.) | 1. ПДФО. Оскільки середньомісячний оподатковуваний дохід за перший квартал роботи на загальній системі ((-11000 грн. + 95000 грн. + 95000 грн.) : 3 довідка 2 = 59666,67 грн.) понад Таким чином, сума авансових платежів за рік становитиме 59483,58 грн. ((11470 грн. х 15 % + (59666,67 грн. - 11470 грн.) х 17 %) х 3 х 2), оскільки за перший квартал роботи на загальній системі авансові платежі не сплачуються. Остаточна сума ПДФО становитиме: 1) Середньомісячний річний оподатковуваний дохід = 749000 грн. : 9 довідка 2 = 83222,22 грн.; 2) Сума річного ПДФО = (11470 грн. х 15 % + (83222,22 грн. - 11470 грн.) х 17 %) х 9 = (1720,50 грн. + 12197,88 грн.) х 9 = 125265,42 грн.; 3) Остаточна сума ПДФО, що підлягає сплаті за підсумками року = 125265,42 грн. - 59483,58 грн. - 230 грн. довідка 3) = 65551,84 грн. 2. ЄСВ за себе. Сума авансових платежів розраховується після закінчення першого кварталу роботи на загальній системі. У цьому випадку база оподаткування (179000 грн. : 2 довідка 3 = 89500 грн.) перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ (19499 грн.), тому сума ЄСВ визначається виходячи з максимального розміру і становить 13532,30 грн. (6766,15 грн. х 2). У першому кварталі роботи на загальній системі ЄСВ не сплачується, отже, протягом року підприємець повинен буде перерахувати 27064,60 грн. (13532,30 грн. х 2). При підрахунку остаточної суми ЄСВ необхідно пам’ятати, що за «збиткові» місяці внесок не сплачується, тому чистий річний оподатковуваний дохід (749000 грн.) розподіляється між 8 прибутковими місяцями. 3. Збір за здійснення деяких видів діяльності (зокрема, плата за придбання торгового патенту). Припустимо, що місцевою радою для обраного підприємцем виду діяльності ставка збору становить 23 грн. на місяць. Отже, протягом року підприємець зобов’язаний заплатити 230 грн. Разом: 179785,35 грн. (59483,58 грн. + 65551,84 грн. + 27064,60 грн. + 27455,33 грн. + 230 грн.) |
Отже, при низькому рівні доходу найвигідніше працювати на загальній системі оподаткування. У той же час сплата єдиного податку за фіксованою ставкою (група 2) обійдеться підприємцю найдорожче. У свою чергу, тим підприємцям, до яких чистий дохід великий, вигідніше працювати на спрощеній системі оподаткування.
Вдалого вам вибору!
Довідкова інформація (довідка)
1 Після закінчення першого кварталу роботи на загальній системі підприємець повинен подати декларацію про доходи, у якій розраховується чистий дохід за відпрацьований квартал і авансові платежі з ПДФО.
Нагадаємо, що, на нашу думку, сума доходу, отриманого за перший квартал роботи на загальній системі оподаткування, має множитися на ставку ПДФО — 15 % (17 %), а не на 25 %, як передбачено в декларації. Детальніше про це дивіться в табл. 1 на с. 35 цього номера.
2 У табл. 1 на с. 34 цього номера, а також у «ВД», 2013, № 2, с. 24, ми зазначали, що згідно з останнім роз’ясненням податківців (див. розділ 180.06 ЄБПЗ) для розрахунку ПДФО загальносистемниками чистий дохід підприємця необхідно поділити на кількість календарних місяців, протягом яких здійснювалася діяльність (незалежно від результату цієї діяльності в кожному конкретному місяці — з прибутком, зі збитком чи «в нуль»).
За умовами прикладу діяльність велася протягом 9 місяців.
3 Вважаємо, що вже тут підприємець повинен виходити з середньомісячного доходу, розрахованого за підсумками такого кварталу. Для цього чистий дохід за перший квартал роботи на загальній системі (згідно з декларацією про доходи за такий квартал) необхідно поділити на кількість прибуткових місяців кварталу, а їх усього два.
Документи консультації
Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Узагальнююча консультація № 137 — Узагальнююча податкова консультація щодо віднесення до певної групи (другої або третьої) платників єдиного податку фізичних осіб — підприємців, що здійснюють діяльність із надання послуг, затверджена наказом ДПСУ від 20.02.2012 р. № 137.
Закон № 1334 — Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. № 1334-VI.
Закон про підприємництво — Закон України «Про підприємництво» від 07.02.91 р. № 698-XII (втратив чинність частково).
Закон про туризм — Закон України «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР.
Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Наказ № 1637 — наказ Мінфіну «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» від 15.12.2011 р. № 1637.
Наказ № 1025 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, і фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, і Порядку її ведення» від 24.12.2010 р. № 1025.
Наказ № 1688 — наказ Мінфіну «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» від 21.12.2011 р. № 1688.
Наказ № 1395 — наказ Мінфіну «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» від 07.11.2011 р. № 1395.
Матеріал підготувала Анастасія Хмелевич,
консультант газети «Власне Діло»
