Цивільно-правові договори у 2013 році: оподаткування та інші нюанси

Запитання

Відповідь (роз’яснення)

1

2

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ

Які види цивільно-правових договорів (далі — ЦП-договори) зазвичай укладаються з фізичними особами для виконання робіт або надання послуг?

Якщо у замовника немає необхідності в регулярній трудовій діяльності, то укладаються ЦП-договори підряду або надання послуг (вони, по суті, замінюють трудовий договір).

Крім того, до ЦП-договорів належить і оренда (позичка)

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦКУ).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором (стаття 901 ЦКУ).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк (стаття 759 ЦКУ).

Основні відмінності договорів підряду та про надання послуг полягають у такому:

— виконання робіт за договором підряду завжди передбачає досягнення певного «відчутного» кінцевого результату (в результаті виконання робіт створено нову річ, змонтовано обладнання тощо);

— за договором підряду всі ризики, пов’язані з тим, що кінцевий результат виконання робіт не буде досягнуто, покладаються на підрядника. У межах же договору про надання послуг виконавець не несе таких ризиків.

Характерними ознаками послуг є:

— відсутність результату майнового характеру;

— невіддільність від джерела або від отримувача;

— синхронність надання та отримання;

— неможливість зберегти;

— споживчість послуги при її наданні;

Предметом підрядних відносин на виконання робіт можуть бути:

— створювана річ;

— обробка існуючої речі;

— переробка існуючої речі;

— ремонт існуючої речі

У чому відмінності в укладенні ЦП-договорів зі звичайними фізичними особами (громадянами) і фізичними особами — підприємцями?

Організаційні моменти укладення та виконання умов договорів, укладених, як із громадянами, так із підприємцями, однакові. Факт виконання робіт або надання послуг підтверджується актом.

Однак дуже важливо, щоб в договорі був зазначений підприємницький статус фізичної особи.

Це пов’язано з тим, що виплати звичайним фізичним особам (громадянам) обкладаються ЄСВ і ПДФО, а виплати фізичним особам — підприємцям не обкладаються.

Зверніть увагу: щоб упевнитися в тому, що контрагент є підприємцем, потрібно отримати від нього копії документів, наведених у табл. 2 на с. 10

Чи потрібно реєструвати ЦП-договори в центрі зайнятості?

Ні, ЦП-договір не потрібно реєструвати в центрі зайнятості, оскільки згідно зі статтею 24¹ КЗпП реєстрації підлягає лише трудовий договір між підприємцем і найманим працівником.

Також зауважимо, що записи до трудової книжки про виконання робіт, надання послуг виконавця договору, навіть якщо він є найманим працівником підприємця, не вносяться

Чи можуть перевіряючі зацікавитися підприємцем-замовником, який регулярно укладає ЦП-договори з одним і тим самим підрядником чи виконавцем?

У цій ситуації, найімовірніше, може постраждати не замовник, а виконавець чи підрядник.

Так, за провадження підприємницької діяльності без державної реєстрації він ризикує бути притягненим до адміністративної відповідальності за статтею 164 КУпАП (штраф від 340 до 1700 грн. з конфіскацією грошових коштів, отриманих у результаті провадження такої діяльності чи без такої).

Згідно зі статтею 255 КУпАП протоколи про притягнення до адмінвідповідальності за цією статтею можуть складати представники податкових органів (під час перевірки), а рішення про розмір штрафу виносить суд.

Часте виконання робіт або надання послуг може бути прирівняне до провадження підприємницької діяльності, оскільки відповідно до статті 42 ГКУ підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яка провадиться підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів і отримання прибутку. Як правило, орієнтиром у плані систематичності діяльності є пункт 4 постанови Пленуму ВСУ від 25.04.2003 р. № 3, у ньому «систематично» означає не менше ніж 3 рази протягом одного календарного року.

Що стосується замовника, то зі свого боку він ризикує тим, що контролюючі органи, можливо, захочуть кваліфікувати ЦП-договір як трудовий, тобто вимагатимуть оформлення згідно з КЗпП виплати зарплати двічі на місяць, дотримання інших норм трудового законодавства та правил обкладення ЄСВ і ПДФО. Нижче детальніше пояснимо ці моменти

Насамперед пояснимо, чому на підрядника або виконавця можуть накласти штраф за статтею 164 КУпАП. Річ у тім, що регулярне виконання фізичною особою одних і тих самих робіт (надання послуг) може бути прирівняне до провадження підприємницької діяльності. Її визначення надано у статті 42 ГКУ: самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яка провадиться підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку. Як правило, орієнтиром у плані систематичності діяльності є пункт 4 постанови Пленуму ВСУ від 25.04.2003 р. № 3, у ньому «систематично» означає не менше трьох разів протягом одного календарного року.

Щодо того, як саме застосовувати цей критерій, у цьому документі не зазначено, однак, найімовірніше, саме на нього орієнтуватимуться контролюючі органи.

Причому, якщо для договорів купівлі-продажу просто рахується кількість укладених договорів, то у випадку з ЦП-договорами може виникнути запитання: як визначати систематичність — за кількістю укладених протягом року договорів чи складених актів здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг або ж за оплатою. Ми вважаємо, що правильним буде орієнтуватися на акти, оскільки один договір може укладатися на великий проміжок часу (рік і більше), а вже складений акт свідчить про виконані роботи або надані послуги.

Таким чином, на думку перевіряючих, три акти можуть бути достатньою підставою вважати діяльність систематичною, а отже, підприємницькою.

У цьому випадку замовник не матиме проблем, оскільки відсутність підприємницької реєстрації підрядника або виконавця не робить договір недійсним (витрати не знімуть, штрафи не накладуть).

Водночас значно більше проблем може бути через те, що контролюючі органи захочуть кваліфікувати ЦП-договір як трудовий договір. При цьому перевіряючі можуть мати претензії як до виконавця (фізичної особи), так і до замовника (підприємця).

Тому підприємцю потрібно чітко описувати умови, зокрема предмет договору, щоб у перевіряючих не виникли запитання щодо правильного статусу укладеного договору.

Додамо, що перевіряють «трудовий статус» таких договорів працівники інспекції з питань праці, а також представники податкових органів. Якщо перевіряючі дійдуть висновку, що договір має ознаки трудового, то це загрожує для підприємця донарахуванням ЄСВ, а також санкціями за його несплату, оскільки ставки за ЦП-договорами нижчі, ніж за трудовими. Крім цього, не виключена й загроза застосування відповідальності згідно з частиною першою статті 41 КУпАП, якою передбачено штраф за порушення законодавства про працю в розмірі від 510 до 1700 грн. Цей штраф застосовується судом на підставі протоколу про адмінправопорушення, складеного держінспектором з праці.

Крім того, можливі претензії і з боку податкових органів щодо строків перерахування ПДФО до бюджету, неправильного заповнення форми № 1ДФ.

Таким чином, ми вважаємо, що до укладення ЦП-договору можна вдатися, якщо фізичною особою планується виконання не більше двох замовлень на роботи (послуги) ^{довідка 1}

Чи потрібно враховувати підрядників (виконавців) при розрахунку кількості працівників підприємця на єдиному податку?

Ні, не потрібно. Особа, яка працює за ЦП-договором, не враховується для дотримання обмежень за кількістю найманих працівників, установлених для роботи на єдиному податку (для групи 1 — відсутність працівників; для групи 2 — 10 осіб; для групи 3 — 20 осіб)

Чи відрізняються правила обкладення ЦП-договорів у підприємців на загальній системі та єдиноподатників?

Ні, на якій би системі оподаткування не був підприємець, який здійснює виплату фізичній особі (замовник чи орендар), правила оподаткування не змінюються (детальніше див. далі)

Як виплати за ЦП-договорами відображаються в податковому обліку підприємця?

Сума виплаченої винагороди за ЦП-договором належить до витрат підприємця на загальній системі та єдиноподатника груп 3 і 5 — платника ПДВ, а отже, вона відображається у Книзі обліку доходів і витрат у місяці, коли будуть оплачені роботи або послуги (у нарахованій «грязній» сумі). У тому самому порядку до витрат потраплять і сплачені суми ЄСВ у частині нарахувань «зверху»

ПРАВИЛА ОБКЛАДЕННЯ ПДФО ТА ЄСВ

Яких правил обкладення ПДФО та ЄСВ потрібно дотримуватись при виплатах фізичним особам — підприємцям?

Якщо ЦП-договір укладено з фізичною особою — підприємцем, то ні ПДФО, ні ЄСВ такі виплати обкладати не потрібно. Однак усе одно факт нарахування та виплати доходу підприємцю обов’язково має бути відображений у формі № 1ДФ з ознакою доходу «157». Водночас у Додатку 4 з ЄСВ інформацію про такі виплати наводити не потрібно.

Важливий момент: для того щоб обґрунтовано не обкладати податком на доходи та ЄСВ виплати за ЦП-договорами, у підприємця, який є виконавцем, підрядником або орендодавцем, потрібно вимагати копії певних документів (див. с. 10).

Зверніть увагу: для цілей несправляння ЄСВ у витягу з Держреєстру у підприємця обов’язково має бути зазначений вид діяльності, у межах якого він виконує роботи, надає послуги.

Інакше виплачений дохід повинен обкладатися ЄСВ так само, як і у звичайної фізичної особи, про що ми розповімо далі

За якими ЦП-договорами обкладаються ЄСВ виплати звичайним фізичним особам (непідприємцям)?

Якщо підприємець виплачує винагороду за договором підряду або надання послуг, то ЄСВ нараховувати необхідно (детальніше дивися відповідь на запитання далі).

Що стосується договорів оренди, то орендна плата ЄСВ не обкладається ні в частині нарахувань «зверху», ні в частині утримань «знизу». Річ у тім, що до бази для справляння ЄСВ уключаються суми винагород, що виплачуються за виконані роботи або надані послуги (стаття 7 Закону про ЄСВ). У свою чергу, з позиції ЦКУ надання майна в оренду не є ні виконанням робіт, ні наданням послуг, оскільки відповідно до статті 759 ЦКУ за договором оренди орендодавець передає або зобов’язується передати орендарю майно в користування за плату на певний строк, тобто факту виконання робіт або надання послуг у цьому випадку не було

Які правила справляння ЄСВ при виплаті винагороди за ЦП-договорами фізичним особам?

При виплатах за ЦП-договорами ЄСВ справляється як у частині нарахувань «зверху», так і в частині утримань «знизу». Перш ніж визначити суму ЄСВ, потрібно врахувати всі правила його справляння, які ми наведемо далі.

Також дані про виплати за такими договорами відображаються в щомісячному звіті з ЄСВ — Додатку 4

1. Для ЦП-договорів базою нарахування є винагорода фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за ЦП-договорами (абзац перший пункту 1 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ).

2. Для розрахунку сум ЄСВ потрібні документи, що підтверджують виплату винагороди за ЦП-договором. Такими документами переважно є акти здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

3. Підприємці-страхувальники нараховують ЄСВ «зверху» за ставкою 34,7 %, а утримують «знизу» за ставкою 2,6 %.

4. ЄСВ справляють не з усієї суми доходу, що нараховується, а лише із суми доходу в межах максимальної величини бази, що дорівнює 17 прожитковим мінімумам для працездатних осіб (далі — ПМПО). Тобто для суми винагород за ЦП-договорами ЄСВ нараховують виходячи з максимальної величини бази, а на суму, що перевищує її розмір, ЄСВ не нараховують. У 2013 році використовується така максимальна величина бази доходу для нарахування ЄСВ: січень — листопад — 19499 грн.; грудень — 20706 грн.

5. При визначенні максимальної величини для справляння ЄСВ (17 ПМПО) виплати слід враховувати (додавати) у такій послідовності:

1) заробітна плата;

2) винагороди за ЦП-договорами;

3) лікарняні.

Водночас ставки ЄСВ застосовуються окремо до кожного виду зазначених вище виплат.

6. Якщо строк виконання робіт (надання послуг) перевищує календарний місяць, винагороду, виплачену за результатами роботи, для нарахування ЄСВ ділять на кількість місяців, за які вона нарахована (частина 2 статті 7 Закону про ЄСВ). Це робиться з метою застосування до розподіленого доходу максимальної величини бази для справляння ЄСВ для кожного місяця окремо. Якщо дія договору припадає на декілька місяців, однак акти складаються щомісяця (виплата за ними нараховується кожного місяця), то ділити винагороду не потрібно.

7. Виплати звичайним фізичним особам за ЦП-договорами відображаються в щомісячному Додатку 4 з ЄСВ (за працівників і підрядників). Приклади його заповнення ми наводили у «ВД», 2013, № 7 с. 19

Приклад 1. ЦП-договір з фізичною особою діє з 20.03.2013 р. по 07.05.2013 р. Строк виконання — 49 к. дн., у тому числі в березні — 12 к. дн., у квітні — 30 к. дн. і у травні — 7 к. дн. Сума винагороди — 60000,00 грн.
Акт підписано 07.05.2013 р. на всю суму винагороди.

Оскільки строк виконання робіт за ЦП-договором припадає на 3 календарних місяця — березень, квітень і травень, керуючись частиною 2 статті 7 Закону про ЄСВ, виплату за ЦП-договором у сумі 60000 грн. необхідно розподілити між березнем, квітнем і травнем 2013 року. Ділячи на кількість місяців, за які її нараховано, отримуємо, що на березень, квітень і травень припадає однакова сума доходу — по 20000,00 грн. (60000,00 : 3).

При цьому, якщо інший дохід фізичній особі не нараховувався, то ЄСВ буде розраховано виходячи з максимальної бази: 19499,00 х 34,7 % + 19499,00 х 2,6 % = 7273,12 (грн.). Загальна сума ЄСВ, нарахованого на суму винагороди за ЦП-договором, становитиме 21819,36 грн. (7273,12 х 3).

Приклад 2. ЦП-договір з фізичною особою діє з 20.03.2013 р. по 07.05.2013 р., як і у прикладі 1, однак акт підписувався щомісяця (передбачено умовами договору):

31.03.2013 р. — у сумі 10000,00 грн.;

30.04.2013 р. — у сумі 30500,00 грн.;

07.05.2013 р. — у сумі 6000,00 грн.

Ураховуючи, що акти підписувалися щомісяця, то нараховану в кожному місяці винагороду порівнюють з 17 ПМПО (для всіх місяців — 19499,00 грн.) для кожного місяця окремо, тобто ЄСВ потрібно утримувати так:

а) за березень — з усієї суми винагороди (10000,00 грн.), оскільки вона не перевищила максимальну величину: 10000,00 х 34,7 % + 10000,00 х 2,6 % = 3470,00 + 260,00 = 3730, 00 (грн.).

б) за квітень — з максимальної величини бази (19499, 00 грн.), оскільки сума винагороди перевищила максимальну — 17 ПМПО: 19499,00 х 34,7 % + 19499,00 х 2,6 % = 7273,12 (грн.).

в) за травень — з усієї суми винагороди (6000,00 грн.), оскільки вона не перевищила максимальну величину: 6000,00 х 34,7 % + 6000,00 х 2,6 % = 2082,00 + 156,00 = 2238,00 (грн.).

Які правила утримання ПДФО за ЦП-договорами?

Винагорода, що виплачується за ЦП-договорами, обкладається ПДФО з урахуванням таких правил.

1. ПДФО потрібно утримати на підставі акта. При цьому винагороду, нараховану за декілька місяців, розподіляти між місяцями не потрібно
(у цьому немає необхідності).

2. При утриманні ПДФО з винагороди за ЦП-договорами (тобто не у вигляді заробітної плати) ПСП не застосовується.

3. При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за ЦП-договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму ЄСВ (пункт 164.6 ПКУ). Отже, при утриманні ПДФО нарахований дохід зменшуємо на утриманий з такої виплати ЄСВ за ставкою 2,6 %. (Зрозуміло, що договору оренди це не стосується, оскільки з виплати за ним ЄСВ не справляться).

4. ПДФО утримують за ставками до бази оподаткування (пункт 167.1 ПКУ):

— 15 % — до суми бази оподаткування, що не перевищує 10 мінімальних зарплат (далі — МЗП) на 1 січня поточного року (у 2013 році — 11470,00 грн.);

— 17 % — до суми бази оподаткування, що перевищує 10 МЗП на 1 січня поточного року (у 2013 році — більше 11470 грн.: починаючи із суми 11470,01 грн.).

При застосуванні ставки ПДФО потрібно враховувати
такі моменти.

По-перше, оскільки для винагороди за ЦП-договором ставка ПДФО застосовується до бази оподаткування (пункт 167.1 ПКУ), яка зменшується на утриманий ЄСВ (пункт 164.6 ПКУ), порівнювати з межею у 10 МЗП потрібно винагороду за вирахуванням утриманого ЄСВ. І лише після цього із суми винагороди в межах 10 МЗП (у 2013 році — 11470,00 грн.) утримуємо ПДФО за ставкою 15 %, а із суми перевищення — 17 %.

По-друге, якщо фізичній особі за місяць нараховано декілька виплат винагород за ЦП-договорами, та/або і інші оподатковувані виплати за ставками 15 % і 17 % (наприклад, зарплата або орендна плата), то, на нашу думку, обліковувати всі нараховані доходи потрібно у міру їх нарахування (виплати) у хронологічному порядку.

5. У формі № 1ДФ винагороду за ЦП-договорами відображаємо з ознакою доходу «102». Крім того, потрібно врахувати і деякі інші правила заповнення

Так, кількість громадян, які працюють за ЦП-договорами, слід зазначити в полі «Працювало за цивільно-правовими договорами» .

Що стосується граф 3а і 3, а також граф 4а і 4, то вони заповнюються у міру нарахування та виплати винагороди. Причому правило про відображення своєчасно виплаченої зарплати за останній місяць кварталу до такого доходу не застосовується.

Наприклад, ЦП-договір було укладено в березні, акт також складено в березні, а винагороду виплачуємо у квітні. Тоді у графі 3а форми № 1ДФ за I квартал відображаємо нараховану за звітний квартал винагороду (за даними актів виконаних робіт або наданих послуг), а у графі 4а — утриманий з такої суми ПДФО за ставками 15 % і 17 %.

У графі 3 форми № 1ДФ повинна відображатися фактично виплачена за звітний квартал сума винагороди в сумі нарахування («грязна сума»), а у графі 4 — сплачений при такій виплаті ПДФО. Оскільки ми в I кварталі винагороду не виплачували, то ці графи у формі № 1ДФ за I квартал не заповнюватимуться (щодо цієї фізичної особи), тут стоятимуть прокреслення. Ми їх заповнимо у формі № 1ДФ за II квартал.

Графи 6, 7 і 8 при відображенні виплат за ЦП-договорами не заповнюються

Приклад 3. Підряднику (звичайній фізичній особі) за ЦП-договором 31.03.2013 р. на підставі акта виконаних робіт нараховано винагороду в сумі 15000,00 грн., з якої утримано ЄСВ у сумі 390,00 грн. (15000 х 2,6 %).
Із суми такої винагороди ПДФО утримуємо так.

Визначаємо базу обкладення ПДФО:

15000,00 - 390,00 = 14610,00 (грн.).

Оскільки база обкладення ПДФО перевищує 10 МЗП на 1 січня (14610,00 > 11470,00 грн.), ПДФО утримуємо за ставкою:

— 15 % з винагороди в сумі 11470,00 грн.:

11470,00 х 15 % = 1720,50 (грн.);

— 17 % з винагороди в сумі 3140,00 грн. (14610,00 - 11470,00):

3140,00 х 17 % = 533,80 (грн.).

Винагороду буде виплачено на руки фізичній особі 05.04.2013 р. у сумі:

15000,00 - 390,00 - 1720,50 - 533,80 = 12355,70 (грн.).

Наведемо також приклад заповнення форми № 1ДФ за I квартал за даними прикладу 3.

№ з/п

Податковий номер або серія та номер паспорта*

Сума нарахованого доходу
(грн., коп.)

Сума виплаченого доходу
(грн., коп.)

Сума утриманого податку
(грн., коп.)

Ознака доходу

Дата

Ознака подат. соц. пільги

Ознака
(0, 1)

нарахованого

перерахованого

прийняття на роботу
(дд/мм/рррр)

звільнення з роботи
(дд/мм/рррр)

1

2

3а

3

4а

4

5

6

7

8

9

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

15000

00

—

2254

30

—

102

—

—

—

—

х

х

15000

00

—

2254

30

—

х

х

х

х

х

Вид доходу

Документи єдиноподатника

Документи загальносистемника

Для цілей несправляння ПДФО

Копія виписки з Держреєстру та/або Свідоцтва платника єдиного податку

Копія виписки з Держреєстру

Для цілей несправляння ЄСВ
(за договорами про виконання робіт і надання послуг)

Відомості з Держреєстру про види діяльності, які провадяться (копія витягу*)

Відомості з Держреєстру про види діяльності, які провадяться (копія витягу*)

*У цьому випадку витяг також може бути і документом для несправляння ПДФО, замість копії виписки з Держреєстру.

Виплата доходу загальносистемнику. Для несправляння ПДФО при виплаті доходу загальносистемнику слід керуватися вимогами ПКУ, викладеними в пункті 177.8 ПКУ. Так, податковий агент, який виплачуватиме підприємцю на загальній системі дохід, повинен узяти у нього копію документа, що підтверджує держреєстрацію (підприємницький статус). У загальному випадку таким документом є виписка з Держреєстру.

Водночас представники ДПСУ в роз’ясненні з ЄБПЗ припускають, що таким документом може бути і копія витягу з Держреєстру, в якій зазначаються види діяльності підприємця. Зауважимо, що на сьогодні фізичним особам — підприємцям для несправляння ПДФО не потрібно підтверджувати, які види діяльності вони провадять як підприємці. Тому тепер достатньо надати контрагенту лише копію виписки (у ній види діяльності не зазначено, однак підприємці отримують її безоплатно на відміну від витягу), за винятком тих випадків, коли така копія потрібна для цілей несправляння ЄСВ. Так, якщо за договором підприємець отримує виплату, яка обкладається і ПДФО, і ЄСВ, то в такому разі загальносистемнику доцільно надати копію одного документа — витягу з Держреєстру.

Виплата доходу єдиноподатнику. Згідно з підпунктом 165.1.36 ПКУ до оподатковуваного доходу не включається дохід фізичної особи — підприємця, з якого сплачується єдиний податок на спрощеній системі, тобто з доходів, виплачених єдиноподатникам, податковий агент ПДФО не справляє.

Причому, для того щоб така виплата не обкладалася ПДФО, не обов’язково, щоб у свідоцтві платника єдиного податку було наведено вид діяльності, зазначений у договорі. Річ у тім, що відповідно до пункту 293.4 ПКУ дохід від видів діяльності, не зазначених у свідоцтві єдиноподатника, також обкладається єдиним податком.

Як ми вже зазначали, на сьогодні ні загальносистемнику, ні єдиноподатнику не потрібно підтверджувати, які види діяльності він провадить згідно з реєстраційними документами, тобто для несправляння ПДФО єдиноподатнику достатньо надати копію виписки з Держреєстру (підтверджувати систему оподаткування також не потрібно).

Водночас свідоцтво єдиноподатника саме собою підтверджує підприємницький статус фізичної особи. Отже, на нашу думку, він може надавати або копію свідоцтва єдиноподатника, або копію виписки з Держреєстру.

Однак податківці у своєму роз’ясненні з ЄБПЗ наполягають на тому, що єдиноподатникам усе ж потрібно надавати і копію виписки, і копію свідоцтва.

Також зауважимо, що замість копії виписки для несправляння ПДФО може надаватися копія витягу з Держреєстру.

Враховуючи, що її також потрібно надавати і для цілей несправляння ЄСВ, то в разі, коли виплата за договором обкладається і ПДФО, і ЄСВ, для її необкладення і підійде копія витягу з Держреєстру

Спосіб виплати

ПДФО

ЄСВ

нарахування

утримання

Грошові кошти, отримані з рахунка в банку або перераховані на картковий рахунок фізичної особи (виплачені авансом чи після закриття акта)

Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів

Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів

Не пізніше 20-го числа місяця, наступного за базовим звітним місяцем, в якому було нараховано винагороду (закрито акт)

Виплата з виручки (авансова або після закриття акта)

Протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати, надання)

У день виплати

Не пізніше 20-го числа місяця, наступного за базовим звітним місяцем, в якому було нараховано винагороду (закрито акт)