Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Як організувати торгівлю непродовольчими товарами (на прикладі торгівлі книгами)

Редакція ВД
Власне Діло Травень, 2013/№ 9
В обраному У обране
Друк
Стаття

Як організувати торгівлю непродовольчими товарами (на прикладі торгівлі книгами)

 

Хочa Україну статистика не відносить до тих країн у світі, де читають найбільше, наші підприємці активно продають, а покупці радо купують «паперові» книги, навіть незважаючи на те, що популярність активно завойовують книги електронні.

Про нюанси організації, договірних відносин, документообігу в книготоргівлі поговоримо в сьогоднішній статті.

Також цей матеріал буде корисний підприємцям, які торгують будь-якими непродовольчими товарами.

Вікторія ПЕТРУШИНА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про РРО Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон про захист прав споживачів — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Закон про видавничу справу — Закон України «Про видавничу справу» від 05.06.97 р. № 318/97-ВР.

Закон про ЗЕД — Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

КВЕД-2010 — Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, прийнята наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457.

Положення № 614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

 

Торгівля книгами будується на тих самих принципах, що і будь-яка торгівля непродовольчими товарами. Зокрема, вона буває оптова і роздрібна, за готівку і за безготівковим розрахунком, може здійснюватися на загальній системі або єдиному податку.

 

Опт або роздріб

Код виду діяльності за КВЕД-2010. Почати бізнес із торгівлі книгами потрібно, як і будь-який інший, з держреєстрації підприємця. Перед держреєстрацією підприємець має визначитися, як він торгуватиме книгами: оптом чи в роздріб. Від цього надалі залежатимуть багато організаційних і облікових моментів, про які ми поговоримо далі.

Згідно з КВЕД-2010:

— для оптової торгівлі книгами підійде код 46.49 «Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення»;

— для роздрібної торгівлі — код  47.61 «Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах» (новими книгами), а також код 47.79 «Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах» (книгами в букіністичних магазинах).

Опт чи роздріб? Щоб правильно визначитися з кодом КВЕД, розберемося в тонкощах оптової та роздрібної торгівлі.

У загальноприйнятому розумінні під час оптової торгівлі здійснюється продаж товару (у цьому випадку книг) для його подальшого перепродажу або іншого використання у своїй підприємницькій діяльності, а під час роздрібної — для продажу книг кінцевому користувачеві для його особистого вжитку та домашнього використання.

Таке ж розуміння використовував законодавець для розмежування в ЦКУ понять договору роздрібної купівлі-продажу (стаття 698 ЦКУ) і договору поставки (стаття 712 ЦКУ).

Так, згідно зі статтею 698 ЦКУ за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність із продажу товару, зобов’язується передати покупцю товар, що зазвичай призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його. Так, під цілями, не пов’язаними з особистим використанням, традиційно розуміють придбання покупцем товарів для забезпечення діяльності підприємства або фізособи-підприємця (оргтехніки, офісних меблів, транспортних засобів, матеріалів для ремонтних робіт тощо).

За договором поставки продавець, навпаки, передає товар для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням (стаття 712 ЦКУ).

На додачу до норм ЦКУ звернемося до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять». У ньому наведено такі визначення:

оптова торгівля — вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг;

роздрібна торгівля — вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Отже, залежно від того, кому і як підприємець збирається реалізовувати книги (кінцевому споживачу або для подальшого перепродажу кінцевому споживачу), він може обрати відповідний код КВЕД. Зрозуміло, що як і в будь-якій торгівлі, у книжковій торгівлі можуть бути варіанти. Наприклад, у книжковому магазині або на книжковому лотку цілком можлива ситуація, що відразу купують 50 — 100 книг. І це вже може вважатися дрібнооптовою торгівлею. Але якщо переважає продаж кінцевому споживачу, то обрати потрібно «роздрібний» код КВЕД. Хоча якщо на момент держреєстрації підприємець точно не знає, оптом чи в роздріб він торгуватиме, можна вибрати обидва коди КВЕД (оптовий і роздрібний) — це не заборонено законодавством.

 

Договірні відносини

Оптова торгівля. Як ми вже з’ясували, при оптовій торгівлі книгами підприємець купує партію(ї) книг з метою їх подальшого перепродажу кінцевим споживачам або більш дрібним оптовикам. За практикою, що склалася, в цьому випадку складається договір поставки. Далі розглянемо особливості такого договору в книготоргівлі.

Перша особливість пов’язана з організацією доставки партії книг, якщо постачальник перебуває в одному місті, а підприємець (покупець) в іншому. У цьому випадку підставою для постачання книг може бути замовлення-наряд, підписане і скріплене печаткою (за її наявності) підприємця, яке є невід’ємною частиною договору поставки. Тоді постачання здійснюється:

— через підприємства доставки (експедирування і пересилка книг до місць призначення в містах України може оплачуватися як постачальником, так і покупцем)

або

— самовивезенням (підприємець/його уповноважена особа «забирає» книжкову продукцію зі складу постачальника самостійно за свій рахунок за умови пред’явлення паспорта та/або довіреності).

У разі несвоєчасного вивезення підприємцем готового до відправки замовлення, як правило, замовлення вважається незатребуваним і постачальник має право використовувати його на свій розсуд.

Друга особливість договору поставки стосується умов оплати за відвантажені книги. Видавці або великі оптовики, в яких може купувати книги підприємець, зараз, як правило, погоджуються на такі умови оплати за договором поставки:

з відстроченням платежу (за практикою, що склалася в Україні, таке відстрочення становить 90 днів). Саме ця форма оплати є переважною в Україні, і полягає вона в такому: постачальник відвантажує покупцю (підприємцю) партію книг за договором поставки, а підприємець здійснює оплату за відвантажену партію через, наприклад, 90 календарних днів

або

— за передоплатою.

У разі постачання на умовах відстрочення платежу відвантаження книг, що зазначені у замовленні-наряді і є в наявності у постачальника, здійснюється протягом визначеної в договорі кількості днів з моменту прий-няття замовлення-наряду.

У разі постачання за передоплатою книги відвантажуються протягом обумовленої кількості днів з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У разі несвоєчасного вивезення готового замовлення покупцем, який оплачує замовлення на умовах відстрочення платежу, постачальник зберігає готове замовлення протягом визначеної в договорі кількості днів. При цьому покупець оплачує постачальнику послуги зі зберігання. По закінченні цього строку замовлення вважається незатребуваним, і постачальник має право використовувати його на свій розсуд.

Усі зазначені вище та інші умови постачання при оптовій книготоргівлі визначаються в договорі поставки, зразок якого наведено на с. 16 цього номера газети.

Роздрібна торгівля. Продаж книг кінцевим споживачам (роздріб) здійснюється без письмового укладення договору. При цьому продавець повинен наочно інформувати покупця про ціни на книги.

Зверніть увагу! Наочна інформація про ціну — це не додатковий бонус для покупців книг, а встановлений на законодавчому рівні обов’язок продавців.

Перелік і вигляд обов’язкової інформації, яку потрібно надавати покупцям, наведено в статті 15 Закону про захист прав споживачів, а в пункті 6 частини 1 цієї статті у тому числі зазначено дані про ціну товару. Так, у пункті 3 статті 15 Закону про захист прав споживачів конкретизовано, що до обов’язку продавця входить зазначення ціни кожної одиниці товару. При цьому:

написи про ціну мають бути чіткими і простими;

— ціна має включати всі податки та неподаткові обов’язкові платежі, які сплачує споживач, купуючи цей товар. Уточнимо, що окремо відображати суму податків, уключених до ціни, не потрібно. Наприклад, якщо книга продається з ПДВ, то ціна має його включати, але окремо виділяти таку суму, як завжди це роблять у накладних, немає необхідності;

ціна на книги позначається за одиницю, тобто за одну книгу.

Комісія. Можливий ще один варіант договірних відносин у книготоргівлі — комісія. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (частина 1 статті 1011 ЦКУ). У цьому випадку підприємець (комісіонер):

— бере у комітента книги;

— віддає їх на реалізацію від свого імені, наприклад, до магазинів або іншим реалізаторам;

— за фактом продажу книг отримує винагороду від комітента.

Цей варіант договірних відносин частіше застосовується при торгівлі книгами на експорт і рідко — у книготоргівлі в межах України. Тому тут ми про комісію, як таку, детально не говоритимемо. В одному з наступних номерів нашої газети окремо поговоримо про комісійну торгівлю уроздріб на теренах України. А в підрозділі «Експорт товару» (на с. 13) обговоримо організаційні та податкові нюанси комісії при експорті книг.

 

Вибір системи оподаткування

Вибір системи оподаткування для книгопродавців залежить від багатьох критеріїв: кому продавати, з найманими працівниками чи без них, передбачуваного річного обсягу доходу.

Далі розглянемо основні засади роботи на єдиному податку і загальній системі, що допоможе підприємцям визначитися з системою оподаткування.

Єдиний податок. Основні засади роботи на єдиному податку для книготоргівлі наведемо в табл. 1.

 

Таблиця 1

Основні засади роботи на єдиному податку

Показники

Єдиноподатна група

1

2

3

5

1

2

3

4

5

Річний обсяг доходу

150 тис. грн.

1 млн грн.

3 млн грн.

20 млн грн.

Наявність найманих працівників

Без найманих працівників

Не більше 10 осіб одночасно

Не більше 20 осіб одночасно

Без обмежень

Чи можна торгувати книгами

Так, але лише уроздріб з торговельних місць на ринках* безпосередньо кінцевим споживачам. Оптова торгівля для групи 1 заборонена

Так, дозволено продаж книг кінцевим споживачам (роздріб), а також підприємцям і юрособам, незалежно від їх системи оподаткування (опт)

* Що стосується торгівлі в книжкових магазинах, розташованих на ринках, то тут ситуація така. Якщо підприємець орендує певне приміщення під магазин на підставі договору з ринком, то такий магазин можна вважати торговельним місцем на ринку.
Якщо ж для відкриття магазину або іншого торговельного об’єкта підприємець уклав договір не з ринком, а з органом місцевого самоврядування, то цей об’єкт не розглядається як торговельне місце на ринку.
В такому разі підприємець не може обрати групу 1.

Ставка єдиного податку

Ставки затверджуються місцевими радами з розрахунку на календарний місяць у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (підпункти 293.1 та 293.2 ПКУ). Наприклад, у Харкові єдиний податок для книжкового роздробу в групі 2 складає 230 грн. на місяць (у 2013 році)

— 3 % від суми доходу за умови сплати ПДВ*;
— 5 % від суми доходу без окремої сплати ПДВ*

— 5 % від суми доходу за умови сплати ПДВ*;
— 7 % від суми доходу без окремої сплати ПДВ*

Чи можуть бути платниками ПДВ*?

За жодних умов не можуть бути платниками ПДВ

При виборі ставки єдиного податку 3 % від доходу

При виборі ставки єдиного податку 5 % від доходу

* Коли книгопродавці сплачують ПДВ, а коли застосовують пільгу з цього податку, поговоримо далі.

 

Із наведеної таблиці робимо висновки. Якщо підприємець збирається торгувати книгами самостійно без найманих працівників на ринку, то він може вибрати групу 1.

З найманими працівниками можна вибрати групу 2, як для оптової, так і для роздрібної торгівлі книгами, що найчастіше на практиці й трапляється.

Перевага єдиноподатних груп 1 і 2 — стабільна невелика ставка єдиного податку.

У груп 3 і 5 є своя перевага, принцип якої такий: «є дохід, є і єдиний податок, немає доходу — немає податку», але для книготоргівлі він навряд чи придатний, оскільки цей вид діяльності не має, наприклад, сезонного характеру. Є окремі періоди спаду торгівлі книгами (наприклад, січень), але навряд чи це може бути істотним моментом при виборі єдиноподатної групи.

Обирати групи 3 і 5 варто тоді, коли підприємець відкриває великий магазин або оптовий склад і необхідно відразу наймати велику кількість працівників (див. табл. 1 — дозволена кількість «найманців» залежить від єдиноподатної групи).

Зверніть увагу! Протягом року підприємець може добровільно переходити з однієї групи до іншої, якщо відповідає критеріям для бажаної групи. Також якщо будуть порушені умови перебування в групах 1 — 3 з причини перевищення доходу, єдиноподатник буде зобов’язаний перейти до «старшої» групи або стати загальносистемником (детальніше див. «ВД», 2012, № 20, с. 36; № 17, с. 7; № 11, с. 10; № 9, с. 6). Враховуючи це, починати книжковий бізнес варто з «наймолодшої» групи, яка можлива для конкретного підприємця, але навіть протягом року її можна змінювати на «старшу», якщо бізнес успішно зростає і розширюється.

Варто також зазначити, що кожного кварталу єдиноподатники сплачують ЄСВ за себе. Сума ЄСВ розраховується як добуток мінімальної зарплати для відповідного місяця і ставки ЄСВ 34,7 %. Далі необхідно скласти ЄСВ за кожний місяць кварталу і суму (за три місяці) сплатити до 20-го числа місяця, що настає за звітним кварталом.

З єдиноподатних «плюсів» для книжкового роздробу, де торгівля здійснюється в основному за готівку, можна виділити такий, що не потрібно придбавати торговий патент і використовувати РРО. Але! На вимогу покупця єдиноподатник повинен надати розрахунковий документ довільної форми, що підтверджує оплату за книги. Видавати розрахунковий документ підприємця зобов’язує частина 11 статті 8 Закону про захист прав споживачів. Про самі розрахункові документи поговоримо трохи пізніше.

Згадаємо ще про такий нюанс, що стосується договору комісії. Згідно з пунктом 292.4 ПКУ для єдиноподатника-комісіонера доходом буде вся сума виручки від продажу книг, а не лише сума винагороди. Якщо комісіонер-книгопродавець обирає групу 2, де сума єдиного податку не залежить від доходу, то можна реалізовувати книги і за договором комісії. У групах 3 і 5 розмір єдиного податку залежить від розміру доходу, очевидно, що сплачувати єдиний податок із суми виручки від продажу книг, а не лише від суми винагороди, невигідно.

Загальна система. Загальносистемники самостійно розраховують суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету. Для цього їм потрібно знати розмір чистого доходу за кожний місяць року.

Чистий дохід — це різниця між виручкою, отриманою від підприємницької діяльності, та витратами, здійсненими під час такої діяльності. Проте склад витрат, які можна врахувати загальносистемникам при підрахунку чистого доходу, обмежений. Сюди можна включити лише ті платежі, які:

1) підтверджені документально;

2) пов’язані з господарською діяльністю підприємця;

3) є витратами операційної діяльності (детальніше див. «ВД», 2013, № 2, с. 34).

Далі чистий дохід множиться на 15 (17) %, і ми отримуємо суму «підприємницького» ПДФО до сплати до бюджету.

Оскільки загальносистемник розраховує свій чистий дохід як різницю між виручкою і витратами, то чим більші витрати і менші доходи, тим менший ПДФО належить сплатити до бюджету.

Що стосується можливості реєструватися платниками ПДВ, то загальносистемники:

зобов’язані реєструватися платниками ПДВ, якщо обсяг оподатковуваних постачань товарів/послуг за останні 12 календарних місяців перевищує 300 тис. грн. (без ПДВ);

— можуть бути платниками ПДВ на добровільних засадах (якщо «левова частка» клієнтів — платники ПДВ, то підприємцю вигідніше добровільно реєструватися платником ПДВ, не чекаючи перевищення річного обсягу доходу 300 тис. грн., щоб не втратити таких клієнтів).

Також загальносистемники повинні сплачувати авансові платежі з ЄСВ за себе (до 15 травня, до 15 серпня та до 15 листопада) у розмірі 25 % річної суми ЄСВ. Річна сума ЄСВ розраховується так: сума минулорічного чистого доходу (розмір той самий, що й для розрахунку авансових платежів з ПДФО), множиться на ставку внеску 34,7 %. А до 10 лютого наступного року загальносистемники зобов’язані:

— провести остаточний розрахунок сум ЄСВ, що підлягають сплаті за підсумками звітного року;

— у разі потреби здійснити доплату ЄСВ. Детальніше про це ми говорили у «ВД», 2013, № 1, с. 32.

«Мінус» загальної системи для торгівлі книгами за готівку (опт і роздріб) — це необхідність застосування РРО та придбання торгового патенту. Якщо ж загальносистемник збирається торгувати книгами лише за безготівковим розрахунком, то РРО йому не потрібний.

Ми розглянули всі видимі сторони оподаткування книготоргівлі, а вибір відповідної системи оподаткування залишаємо за вами.

 

Документи на товар

Загальні моменти. Документи на товар мають бути у кожного підприємця, незалежно від обраної системи оподаткування.

Далі розглянемо основні вимоги нормативно-правових актів з цього питання.

Згідно з пунктом 177.10 ПКУ підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат і мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Ця вимога поширюється лише на загальносистемників.

Тепер що стосується єдиноподатників. У статті 44 ПКУ йдеться про те, що суб’єкти господарювання (а єдиноподатники до них належать) зобов’язані вести облік доходів і витрат на підставі первинних документів. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Звичайно, єдиноподатники (незалежно від обраної групи) у своїй декларації наводять лише суму доходу, а витрати взагалі не відображають. Тому мати документи, що підтверджують витрати (зокрема, документи на товар), у зв’язку зі складанням цього звіту їм не потрібно.

Але є інша звітність, «завдяки» якій від єдиноподатника вимагається підтверджувати витрати. У формі № 1ДФ підприємець зобов’я-заний зазначити всі кошти, які протягом кварталу виплачував громадянам або підприємцям, у тому числі за куплені в них товари, роботи чи послуги. А кожна з цих сум згідно з пунктом 44.1 ПКУ обов’язково має бути підтверджена первинним документом (наприклад, виписка банку, квитанція, чек або документ довільної форми про готівкову оплату товарів, робіт або послуг, якщо вони отримувалися у громадян або у фізосіб-підприємців).

Прибуткові документи. Купувати книги як товар підприємці можуть:

1) у видавця;

2) в оптовика;

3) у бібліотек, що закриваються (уживані книги);

4) у населення (уживані книги).

У всіх цих випадках слід подбати про прибуткові документи на книги.

У перших трьох випадках це може бути звичайна накладна. Тобто книжкова продукція передається підприємцю-покупцю (його представнику) за накладною, в якій зазначається кількість, номенклатура та ціна книжкової продукції, що поставляється.

Якщо підприємець самостійно забирає товар, то юрособа/інший підприємець має право відвантажити йому товар на підставі документа, що посвідчує особу (паспорта), та виписки з Держреєстру. Даних цих документів достатньо для того, щоб підприємство/підприємець могли заповнити свої первинні документи.

У разі якщо товар забирає не сам підприємець, а його найманий працівник, потрібні довіреність та документ, що посвідчує особу працівника. Довіреність, видана підприємцем, оформлюється залежно від того, є в нього печатка чи немає:

— якщо печатка є, довіреність може виписуватися на бланку типової форми № М-2;

— якщо печатки немає, довіреність оформлюється відповідно до вимог ЦКУ (статті 244, 245) із зазначенням у ній даних виписки з Держреєстру.

Довіреності оформлюються, коли купівля-продаж (приймання-передача) книжкової продукції відбувається між юрособами та фізособами-підприємцями. Якщо книги купує кінцевий споживач (громадянин), доручення не оформлюється.

Підтвердженням факту оплати за книги в цих випадках буде банківська виписка (при оплаті за безготівковим розрахунком) або чек РРО/розрахункова квитанція/розрахунковий документ довільної форми (при готівкових розрахунках).

Підприємцю як покупцеві товару в іншого підприємця слід також пам’ятати, що підприємець (покупець) не утримує ПДФО, якщо:

— єдиноподатник (продавець) надав копію виписки з Держреєстру та Свідоцтва платника єдиного податку;

— загальносистемник (продавець) надав копію виписки з Держреєстру.

У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ підприємець (покупець) повинен показати в графах 3 та 3а суму нарахованого і виплаченого доходу іншому підприємцю, графи 4 та 4а прокреслити, а в графі 5 вказати ознаку доходу «157» (детальніше див. у «ВД», 2013, № 5, с. 18, 32).

У четвертому випадку (при закупівлі уживаних книг у населення) можна скласти акт приймання-передачі книг, в якому зазначити:

— назви всіх переданих книг та їх авторів, якщо вони є;

— «Гроші отримав і далі підпис та П. І. Б. продавця. Гроші сплатив і далі підпис і П. І. Б. покупця» (для підтвердження факту сплати грошових коштів).

А закупівля уживаних книг у громадянина, як уже зазначалося, вимагає від підприємця складання та подання форми № 1ДФ та ще й сплати ПДФО із суми, сплаченої такому громадянину, про що важливо пам’ятати. Детальніше про оформлення та оподаткування у разі, якщо підприємець укладає договір з фізособою, див. у «ВД», 2013, № 5, с. 18, 32.

Якщо підприємець зареєстрований платником ПДВ, то йому вигідно робити закупівлі книг також у платників ПДВ. Тоді разом із прибутковими документами і документами про оплату у постачальника він просить податкову накладну для підтвердження податкового кредиту. Про ПДВ-нюанси книготоргівлі поговоримо далі.

Видаткові документи. Загальносистемники, які торгують книгами за готівку та за безготівковим розрахунком (за допомогою платіжних карток) зобов’язані застосовувати РРО (стаття 3 Закону про РРО). Причому навіть у разі оптової торгівлі книгами за готівку РРО застосовувати потрібно.

У разі торгівлі книгами через РРО видатковим документом є чеки РРО.

Якщо загальносистемник торгує книгами лише за безготівковим розрахунком, то застосовувати РРО йому не потрібно. А видатковим документом може бути видаткова накладна, в якій зазначається кількість, номенклатура та ціна відвантаженої книжкової продукції.

Що стосується єдиноподатників, то згідно зі статтею 9 Закону про РРО при продажу книг за готівку вони мають право не застосовувати РРО. На практиці податківці часто вимагають від підприємців, які не використовують РРО при продажу товарів, видавати покупцям товарний чек за формою, вимоги до якої наведено в Положенні № 614.

Проте ця вимога податківців неправомірна, адже якщо вже підприємець має право не використовувати РРО, то йому тим більше потрібно, виписуючи товарний чек, дотримуватися вимог щодо зовнішнього вигляду чека РРО (а в Положенні № 614, на яке посилається ДПАУ, зазначені саме вимоги до чека РРО).

Але сперечатися з податківцями наважиться не кожен, тож задля уникнення непорозумінь краще виписати товарний чек, форму якого ми наводили у «ВД», 2012, № 15, с. 26. Крім чека, можна видавати квитанцію, що свідчить про прийняття оплати та передачу товару покупцеві (його форму ми також наводили у «ВД», 2012, № 15, с. 26). Ці форми документів можна видавати всім покупцям незалежно від їх статусу: юрособам, підприємцям або громадянам.

У той же час єдиноподатники, які на законних підставах не використовують РРО згідно з пунктом 3.15 статті 3 Закону про РРО, зобов’язані надавати покупцю на його вимогу письмовий документ, що засвідчує передачу права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону про захист прав споживачів. Цей документ складається в довільній формі. Бажано, щоб він містив такі реквізити:


— дані про суб’єкта підприємництва (прізвище, ідентифікаційний номер, номер свідоцтва про держреєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, номер свідоцтва про сплату єдиного податку);

— дату складання документа;

— найменування товару;

— одиницю виміру або іншу характеристику, істотну для товару;

— кількість, ціну за одиницю, загальну суму покупки;

— підпис особи, яка складає документ


Підприємці — платники ПДВ на кожне відвантаження або оплату книг клієнтам (за першою з подій) повинні скласти податкову накладну для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ. Детальніше про те, як сплачують ПДВ книгопродавці в Україні, поговоримо далі.

 

Бути чи не бути книгопродавцю платником ПДВ

Згідно з підпунктом 197.1.25 ПКУ звільняються від оподаткування операції з постачання книг (крім видань еротичного характеру), підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови.

При цьому відповідно до пункту 197.4 ПКУ звільнення від оподаткування товарів, зазначених у підпункті 197.1.25 ПКУ, поширюється на операції з їх увезення на митну територію.

Операції з увезення на митну територію України та операції з постачання на митній території України книг, підручників і навчальних посібників від обкладення ПДВ не звільняються, якщо такі товари не мають статусу товарів вітчизняного виробництва.

Для наочності порядок обкладення ПДВ книжкової продукції наведемо в табл. 2.

 

Таблиця 2

Обкладення ПДВ книжкової продукції

Найменування

Постачання на митній території України (згідно з підпунктом 197.1.25 ПКУ)

Імпорт (згідно з підпунктом 197.1.25 та пунктом 197.4 ПКУ)

ПЗ*

ПК**

ПЗ*

ПК**

Вітчизняного виробництва***

книги

підручники та навчальні посібники

словники українсько-іноземної або іноземно-української мови

видання еротичного характеру

+

+

+

+

Іноземного виробництва

книги

+

+

+

+

підручники та навчальні посібники

+

+

+

+

словники українсько-іноземної або іноземно-української мови

видання еротичного характеру

+

+

+

+

* ПЗ — податкові зобов’язання з ПДВ.
** ПК — податковий кредит з ПДВ.
*** Визначення терміна «видання (книга) вітчизняного виробництва» чинним законодавством не передбачено. На практиці видання (книга) може вважатися товаром вітчизняного виробництва, якщо його підготовка і випуск здійснюється на території України. За міжнародним стандартним номером книги (ISBN) — номером, який на міжнародному рівні ідентифікує будь-яку книгу або брошуру певного видавця, можна визначити країну походження видання. Про те, як це зробити, поговоримо в підрозділі «Маркування книг» на с. 14. Свою думку про те, що вважати виданням (книгою) вітчизняного виробництва з метою обкладення ПДВ, висловила ДПСУ у листі від 01.03.2013 р. № 1232/А/15-3114. На с. 2 цього номера можна ознайомитися з нашим коментарем до цього листа.

 

Звертаємо увагу загальносистемників! Вимоги, що висуваються до обов’язкової реєстрації платниками ПДВ, викладено в пункті 181.1 ПКУ. У ньому зазначено, що особа, в якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів /послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), зобов’язана реєструватися платником ПДВ у податковому органі за своїм місцем проживання.

У розділі 130.02 ЄБПЗ податківці зазначають, що при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для ПДВ-реєстрації враховуються обсяги операцій, які:

— підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 %);

— підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою ПДВ (0 %);

звільнені та тимчасово звільнені від обкладення ПДВ.

Як зазначалося вище, торгівля книгами вітчизняного виробництва звільнена від обкладення ПДВ. Проте в розрахунку «300-тисячного» критерію для обов’язкової ПДВ-реєстрації загальносистемники зобов’язані враховувати обсяги операцій, які звільнені від обкладення ПДВ. Це означає, що у разі коли в загальносистемника обсяг постачань книжкової продукції (у тому числі вітчизняного виробництва) за останні 12 календарних місяців перевищить 300 тис. грн. (без ПДВ), йому обов’язково потрібно реєструватися платником ПДВ.

При цьому на звільнені від ПДВ постачання податкову накладну виписувати не потрібно.

 

Експорт товару

Згідно зі статтею 5 Закону про ЗЕД підприємці мають право займатися зовнішньоекономічною діяльністю (далі — ЗЕД) з урахуванням положень законодавства України.

Згідно зі статтею 1 Закону про ЗЕД під експортом (експортом товарів) слід розуміти продаж товарів українськими суб’єктами ЗЕД іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Підприємці повинні звернути увагу на те, що деякі товари не дозволені для експорту з України. Наприклад, якщо йдеться про книги, то їх експорт не повинен порушувати права інтелектуальної власності. Також не дозволений експорт предметів (зокрема книг), які є національною, історичною або культурною спадщиною українського народу.

Посередництво при експорті книг. Як правило, експорт книг (наприклад, до Росії) здійснюється через посередника, якщо посередник-комісіонер уже є суб’єктом ЗЕД і зможе легко здійснити всі необхідні валютно-митні формальності. Тоді згідно з укладеним ЗЕД-договором комісії на продаж комітент-резидент передає партію книг комісіонеру-резиденту для її продажу нерезиденту, тобто для експорту за межі митної території України.

З метою контролю за надходженням до України валютної виручки для експорту з післяплатою статтею 1 Закону № 185 визначено строк завершення експортної операції (зарахування валюти на валютні рахунки резидентів) — не пізніше 180 днів з дня митного оформлення експорту (виписки вивізної митної декларації, далі — МД). У разі порушення цього строку нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми недоотриманої при експорті виручки (стаття 4 Закону № 185). У зв’язку з цим експортну операцію бере на контроль банк комісіонера (банк, у якому комісіонер відкрив поточний валютний рахунок) та знімає її з контролю після надходження на такий рахунок валютної виручки. З цієї причини саме на комісіонера в такому випадку покладається і відповідальність за порушення термінів розрахунків при виконанні договорів комісії.

Посередництво у ЗЕД супроводжують «свої» ПДВ-особливості. У разі експорту товарів за договором комісії право на отримання бюджетного відшкодування має комітент (а не комісіонер-посередник). Це зазначали і податківці в розділах 130.09 і 130.12 ЄБПЗ.

У договорі комісії краще спочатку зазначити його зовнішньоекономічну спрямованість, тобто те, що товар, який передається комісіонеру, надалі йтиме на експорт. Це дозволить комітенту захистити себе від будь-яких причіпок з боку контролюючих органів (щодо, скажімо, необхідності нарахування 20 % ПДВ при передачі товару комісіонеру) в період, коли передача товарів комісіонеру вже відбулася, а їх експорт — ще ні.

До того ж комітенту в цьому випадку слід пам’ятати про такі правила ПДВ-обліку, встановлені для експортних операцій:

— експортні операції є об’єктом обкладення ПДВ (підпункт «г» пункту 185.1 ПКУ);

— такі операції обкладаються ПДВ за ставкою 0 % (підпункт 195.1.1 ПКУ);

— для застосування нульової ставки експорт товарів має бути підтверджено відповідною «експортною» МД, оформленою згідно з вимогами митного законодавства (підпункт 195.1.1 ПКУ);

— податкові зобов’язання (за ставкою 0 %) виникають на дату оформлення МД (підпункт «б» пункту 187.1 ПКУ), тобто правило першої події в цьому випадку не працює і попередня оплата товарів, що експортуються, на ПДВ-облік не впливає (жодних податкових наслідків не спричиняє, пункт 187.11 ПКУ).

Отже, тільки на момент фактичного вивезення товарів, підтвердженого МД, у комітента виникнуть податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 0 %. При цьому на підтвердження «нульових» податкових зобов’язань щодо відвантажених на експорт товарів комітент виписує податкову накладну з типом причини «07» (експортні постачання), обидва примірники якої залишає у себе. У полі «Вид цивільно-правового договору» такої податкової накладної комітент зазначає: «Договір комісії» (консультація в розділі 130.12 ЄБПЗ).

До того ж слід пам’ятати, що згідно з пунктом 200.8 ПКУ за наявності експортних операцій (заповненні «експортного» рядка 2.1 ПДВ-декларації) до декларації повинні додаватися оригінали «експортних» МД (примірники декларанта), про що в заключній частині декларації проставляється відповідна відмітка. У зв’язку з цим комісіонер повинен передати комітенту оригінал «експортної» ВМД. Разом з оригіналом комітенту від комісіонера краще отримати і ксерокопію МД, належним чином завірену органом митної служби.

Якщо ж підприємець не планує застосовувати ЗЕД-посередництво при постачанні книг до Росії, то йому необхідно знати особливості митного оформлення вантажу, порядок відкриття валютного рахунку і ПДВ-нюанси.

Митне оформлення експорту. Порядок оформлення експорту будь-яких товарів (у тому числі книг) розрахований на регулярну оптову торгівлю, а не на разові постачання зарубіжним покупцям. Загальна схема митного оформлення буде складною для роздрібної торгівлі.

Підприємцю потрібно буде оформити:

— рахунок для покупця (інвойс);

— письмовий договір з покупцем (стаття 6 Закону про ЗЕД).

Далі підприємець як експортер повинен відвідати регіональну митницю і надати необхідні документи.

Зразок переліку основних документів, що подаються при оформленні вантажу, має такий вигляд:

— договір (замовлення) з покупцем;

— оригінал перекладу з іноземної мови рахунка, виписаного покупцю (інвойса);

— довідка про відсутність за межами України валютних цінностей тв майна, яка видається в податковому органі за місцем проживання підприємця;

— ксерокопія облікової картки суб’єкта ЗЕД;

— накладна на товар.

Експортер товарів (підприємець) повинен оформити на митниці МД.

При експорті товару на митниці сплачуються митні платежі.

Валютний рахунок. Розрахунки у сфері ЗЕД за продукцію мають проходити через валютний поточний рахунок підприємця, відкритий саме на суб’єкта господарської діяльності, а не на звичайну фізособу. Його реквізити підприємець повинен надати митниці, а крім того, вони повинні фігурувати в рахунку (інвойсі), виставленому покупцеві, який надається при митному оформленні.

Оскільки покупці розраховуються з підприємцем у валюті своїх держав (іноземній валюті для України), то ці кошти вважаються валютною виручкою, а така операція — валютною операцією.

Відповідно до статті 1 Закону № 185 виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки МД) продукції, що експортується. Інакше нараховується пеня у розмірі 0,3 % від недоотриманої виручки за кожний день прострочення її отримання (стаття 4 Закону № 185). Причому банки зобов’язані контролювати розрахунки за експортними операціями своїх клієнтів.

Тобто в спрощеному вигляді цю норму можна викласти так: митний орган передає відомості банку зі спеціального реєстру про виписку МД, а банк стежить за тим, щоб валютну виручку було вчасно зараховано.

Особливості ПДВ-обліку для експортних операцій розглядалися вище (коли йшлося про ЗЕД-посередництво), тут лише стисло повторимо їх:

— експортні операції обкладаються ПДВ за ставкою 0 % (підпункт 195.1.1 ПКУ);

— для застосування нульової ставки експорт товарів має бути підтверджений відповідною «експортною» МД, оформленою відповідно до вимог митного законодавства (підпункт 195.1.1 ПКУ);

— податкові зобов’язання (за ставкою 0 %) виникають на дату оформлення МД (підпункт «б» пункту 187.1 ПКУ).

 

Маркування книг

Книгопродавцям також важливо знати і нюанси маркування книг. Обов’язковість проставляння на книгах номера ISBN регулює як міжнародне, так і українське законодавство. Наявність ISBN на книзі свідчить про легальність її виробництва, а для книгопродавця — що він торгує легальним товаром.

ISBN (англ. The International Standard Book Number, міжнародний стандартний номер книги) — універсальний ідентифікаційний код, який проставляється на книгах і брошурах незалежно від способу їх виготовлення, розповсюдження, тиражу та обсягу. ISBN супроводжує видання, починаючи з моменту його виготовлення.

З точки зору українського законодавства міжнародний стандартний номер книги (ISBN) — номер, який на міжнародному рівні ідентифікує будь-яку книгу чи брошуру певного видавця (Закон про видавничу справу).

ISBN книгам присвоюють національні агентства в галузі міжнародної стандартної нумерації книг. На Україні — це Книжкова палата України, в Росії — Російська книжкова палата, в Білорусі — Національна книжкова палата, в Казахстані — Національна державна книжкова палата Республіки Казахстан і т. д.

ISBN однозначно й безпомилково ідентифікує лише одну книгу одного конкретного видавця, є неповторним і використовується тільки для цього видання. ISBN є ключем для пошуку необхідних видань, які випускаються у світі, в автоматизованих системах на національному та міжнародному рівнях.

Інакше кажучи, ISBN є обов’язковим елементом вихідних даних книги. При цьому ISBN — унікальний код, що присвоюється книзі, за яким її точно можна знайти. Зверніть увагу! Цей код у книг з однаковою назвою, але, наприклад, у першого і другого видання, завжди відрізнятиметься.

Тепер поговоримо про те, що являють собою цифри в ISBN (за матеріалами офіційного сайта Книжкової палати України: http://www.ukrbook.net).

Міжнародний стандартний номер книги складається з абревіатури ISBN (незалежно від мови видання) й тринадцяти цифр. Для позначення цифрової частини ISBN застосовуються арабські цифри від 0 до 9. Цифрова частина ISBN складається з п’яти груп цифр, три з яких містять різну кількість цифрових знаків, відокремлених одна від одної дефісом або проміжком, а перша й остання групи — фіксовану (сталу). Цифрова частина відокремлюється від абревіатури ISBN проміжком. П’ять груп цифр ISBN розміщуються в такій послідовності:

— префікс GS1(EAN·UCC) для книг;

ідентифікатор групи (країни), так ідентифікатори України — 966 та 617;

— ідентифікатор видавця;

— порядковий ідентифікатор видання;

— контрольна цифра.

Наприклад: ISBN 978-966-8602-34-4, де

978 — префікс для книг;

966 — ідентифікатор України;

8602 — ідентифікатор видавця;

34 — порядковий ідентифікатор видання;

4 — контрольна цифра.

На основі ISBN будується штриховий код символіки EAN-13 для книжкового видання (див. рисунок):

img 1 

 

Неструктуроване проставлення ISBN неприпустиме. У такому випадку ISBN як Міжнародний стандартний номер книги вважається недійсним.

Наявність штрихового коду на виданні є обов’язковою.

Порядок надання ISBN в Україні регламентується відповідними інструктивно-методичними документами.

 

Висновки

Торгівля книгами буває оптова і роздрібна, за готівку та за безготівковим розрахунком, може здійснюватися на загальній системі або єдиному податку.

Вибір системи оподаткування для книгопродавців залежить від багатьох критеріїв: кому продавати, з найманими працівниками чи без них, передбачуваного річного обсягу доходу.

Видавці або великі оптовики, у яких може купувати книги підприємець, зараз, як правило, погоджуються на такі умови оплати за договором поставки (оптова торгівля):

— з відстроченням платежу (за практикою, що склалася в Україні, таке відстрочення становить 90 днів)

або

— з передоплатою.

Продаж книг кінцевим споживачам (роздріб) здійснюється без письмового укладення договору. При цьому продавець повинен наочно інформувати покупця про ціни на книги.

Що стосується документів на книги як товар, то підприємцю необхідний стандартний набір документів:

— прибуткова накладна (або акт приймання-передачі книг) і податкова накладна від постачальника для платників ПДВ;

— видаткові документи: (чеки РРО, розрахункові квитанції, платіжні доручення).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць