Платіжні термінали: відповіді на актуальні запитання та інструкція щодо застосування

ЗАПИТАННЯ

ВІДПОВІДЬ (РОЗ’ЯСНЕННЯ)

1

2

Навіщо потрібний платіжний термінал (далі — ПТ)?

ПТ — це спеціальні пристрої, за допомогою яких підприємець може проводити безготівкові розрахунки в торговельній мережі (з покупцями). Простіше кажучи, ПТ дає можливість підприємцям, які провадять свою діяльність у сфері торгівлі або послуг, приймати до оплати не лише готівкові кошти, а й електронні платіжні засоби (далі — ЕПЗ) (банківські платіжні картки, мобільні платіжні інструменти тощо).

ПТ дозволяють переказувати кошти з рахунка покупця на рахунок торговця, формувати довідкову інформацію, друкувати документи тощо.

Здебільшого це дає можливість підприємцям залучити якомога більше клієнтів.

Водночас його встановлення та обслуговування пов’язані з додатковим клопотом: необхідністю відкрити поточний рахунок, оплачувати послуги банку за розрахунково-касове обслуговування; додатковими витратами на електроенергію, Інтернет тощо

Які нормативні документи на сьогодні регулюють застосування ПТ?

Головним нормативним документом, яким установлено вимоги до обов’язкового використання ПТ, є Закон про платіжні системи. Однак правила та умови роботи з ПТ під цей Закон досі не розроблені, тому суб’єкти підприємництва орієнтуються на стару постанову № 878.

Кому з підприємців потрібно встановити ПТ в обов’язковому порядку?

Отже, на сьогодні проводити розрахунки з покупцями за допомогою ЕПЗ зобов’язані ті підприємці, які (пункт 1 постанови № 878) провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування і послуг та використовують РРО відповідно до Закону про РРО.

При цьому звільняються від обов’язкового приймання ЕПЗ, зокрема (пункт 2 постанови № 878):
— підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій); — суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб.

Власне з цих вимог поки й потрібно виходити підприємцям, оцінюючи обов’язок з установлення ПТ.

Поки можна говорити про те, що ПТ має бути у підприємців на загальній системі, які застосовують РРО, якщо вони не підпадають під звільнення за площею (на нашу думку, воно стосується і фізичних осіб — торговців) або за чисельністю населення в місці провадження діяльності.

Однак нові вимоги від Кабміну все ж повинні з’явитися в найближчому майбутньому, і тоді підприємцям доведеться знову повернутися до цього питання.

ПТ не зобов’язані застосовувати суб’єкти господарювання, звільнені від використання РРО. Тому підприємці на єдиному податку можуть їх не встановлювати (пункт 6 статті 9 Закону про РРО і пункт 296.10 ПКУ).

Такої думки дійшли і представники Міндоходів у листах від 29.04.2013 р. № 2397/5/99-99-18-05-16, від 21.05.2013 р. № 3127/6/99-99-22-01-03-15/508. У них зазначено, що чинним законодавством (під яким вони розуміють постанову № 878) не встановлено обов’язок щодо необхідності використання ЕПЗ для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) суб’єктами господарювання, які не застосовують РРО

Які ЕПЗ повинні прийматися ПТ?

Важливим моментом у використанні ПТ є можливість здійснювати розрахунки за допомогою ЕПЗ не менше ніж трьох платіжних систем (VISA, MasterCard тощо). Однією з них має бути багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України (наприклад, приймання карток НСМЕП (Національної системи масових електронних платежів)). Зауважимо, що сьогодні в Україні використовується декілька платіжних систем, з їх переліком можна ознайомитися на сайті НБУ bank.gov.ua

Якою має бути кількість ПТ?

Кількість ПТ згідно з постановою № 878 має становити не менше 50 % від кількості РРО, а в разі використання одного РРО має бути один ПТ

Чи може єдиноподатник установити ПТ (за бажанням) без застосування РРО?

ПТ — це окремий пристрій, і для його роботи не потребується підключення до РРО. Крім того, законодавство не зобов’язує власників ПТ використовувати їх лише з фіскальним РРО. Тому за бажання єдиноподатник може встановити ПТ без застосування РРО.

Водночас якщо єдиноподатнику зручно використовувати нефіскальний РРО, то він може забезпечити його роботу разом із терміналом

Чи вважатиметься розрахунковим документом у єдиноподатника чек ПТ?

Ні, цей чек підтверджує лише списання коштів з ЕПЗ (рахунка) покупця та суму купівлі. Такий документ містить виключно набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки.

Нагадаємо, що підприємець повинен дотримуватись вимог пункту 11
статті 8 Закону про захист прав споживачів, які передбачають, що при продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачу розрахунковий документ установленої форми, який посвідчує факт купівлі, із зазначенням дати продажу.

Таким документом у цій ситуації може бути товарний чек, який оформляється в довільній формі та містить напис «Товарний чек».

ДПСУ в листі від 27.04.2011 р. № 7966/6/23-7015/515 зазначила, що товарний чек повинен містити ті самі реквізити, що й фіскальний касовий чек: — найменування господарської одиниці; — адресу господарської одиниці; — загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (для суб’єктів господарювання, зареєстрованих як платники ПДВ); — кількість, вартість придбаних товарів; — вартість одиниці виміру товарів; — найменування товарів; — загальну вартість придбаних товарів; — дату (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції; — підпис особи, яка здійснює розрахунок.

Рекомендуємо в товарному чеку (квитанції тощо) зазначати, що оплату здійснено через ПТ із зазначенням реквізитів «термінальної» квитанції (чека)

Як єдиноподатнику здійснювати запис у Книзі обліку доходів (витрат): за датою зарахування грошових коштів на його поточний рахунок чи за датою проведення операції оплати через ПТ, якщо гроші надходять на рахунок пізніше?

Дохід єдиноподатника, зокрема для груп 1 і 2, від видів діяльності, зазначених у Свідоцтві, відображається у графі 2 Книги обліку доходів (витрат). При її заповненні єдиноподатники використовують касовий метод, тобто орієнтуються на дату надходження або витрачання грошових коштів.

Розрахунки за допомогою ЕПЗ через ПТ належать до безготівкових. Якщо проводяться безготівкові розрахунки, то запис у Книзі обліку доходів (витрат) про надходження виручки здійснюється за датою надходження суми на поточний рахунок.

Підтверджувати будь-якими документами записи у графі 2 Книги обліку доходів не потрібно. Водночас щодо безготівкових надходжень підприємець завжди матиме підтвердний документ — це виписка банку.

Зверніть увагу, очікуючи на візити перевіряючих, краще подбати про наявність банківських виписок, а також договорів про розрахунково-касове обслуговування із зазначенням порядку зарахування на поточний рахунок коштів, списаних за допомогою ПТ

Як відображаються доходи при оплаті через ПТ, якщо при проведенні розрахунків на поточний рахунок продавця надходить не повна сума оплати, а за мінусом комісії банку?

На нашу думку, до доходу повинна включатися вся сума виручки без вирахування комісії. Вона стягується згідно з умовами договору на обслуговування з банком та є ні чим іншим, як витратами продавця товарів, тому не повинна зменшувати доходи від продажу.

У квитанції (чеку) ПТ також відображається вся сума купівлі без зменшення на комісію банку. Відповідно, у цій сумі й повинен визнаватися дохід продавця.

У виписці банку за цією операцією зазначаються сума фактично зарахованих на рахунок коштів, а також сума утриманої банком комісії. Склавши обидві суми, отримаємо розмір виручки (доходу) за проданий товар.

Це стосується й ситуації, коли банк списує кошти з картки покупця та переказує їх на рахунок продавця в межах програм оплати з розстроченням (частинами). Наприклад, вартість товару 1000,00 грн. На підставі договору про розстрочену оплату з картки покупця щомісячно списується 100,00 грн. і зараховується на рахунок продавця. При цьому, списуючи кошти, банк кожного місяця утримує 2 % від суми, тобто зараховує на рахунок підприємця 98,00 грн., однак у доході він все одно має відобразити 100,00 грн.

Водночас представники Міндоходів в розділі 107.04 ЄБПЗ надали роз’яснення з посиланням на пункт 292.3 ПКУ: якщо платник при здійсненні продажу товарів використовує ПТ та оплачує комісійну винагороду еквайру, то його доходом є вся сума, що надійшла на розрахунковий рахунок.

Єдиноподатники можуть зробити висновок, що вони повинні включати до доходів лише суму коштів, яка фактично надійшла на рахунок, тобто за мінусом комісії. Однак ми не радимо так вчиняти, адже висновок в консультації можна прочитати й так, що фактично продавцю надійшла більша сума, просто з неї банк утримав свою комісію та зарахував на рахунок уже різницю, розписавши ці суми у виписці

Які документи потрібно видати покупцю, якщо застосовується ПТ?

При проведенні розрахунків через ПТ підприємець видає покупцю два документи:
— документ ПТ (квитанція (чек) термінала, сліп); — розрахунковий документ (чек РРО, розрахункова квитанція, товарний чек, квитанція про оплату тощо).

Тепер про те, якими можуть бути документи ПТ.

Так, при операціях, які здійснюються із застосуванням ПТ, повинні оформлятися квитанції (чеки) ПТ.

Якщо підприємець використовує спеціальний механічний пристрій для приймання платіжних карт — імпринтер (хоча ці пристрої практично не використовуються), то в таких операціях оформляється сліп (паперовий документ), форма якого визначається платіжною системою.

У квитанції термінала (сліпі) зазначається така інформація (пункт 7.7 Положення про емісію): ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити, які дають можливість їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; дата та час здійснення операції; сума та валюта операції; сума комісійної винагороди; реквізити спеціального платіжного засобу, дозволені правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації або інший код, який ідентифікує операцію в платіжній системі

Який порядок проведення операцій із застосуванням ПТ?

Операції з використанням ЕПЗ потрібно проводити лише у присутності користувача, тобто покупця. Виняток з цього правила становлять випадки, коли проведення операцій без присутності його тримача або погоджено з ним, або передбачено правилами платіжної системи для окремих видів операцій.

Торговець приймає від тримача ЕПЗ, далі залежно від установлених емітентом правил платіжної системи та/або умов використання ЕПЗ проводиться процедура або ідентифікації, або авторизації.

Ідентифікація може проводитися двома способами:

1) шляхом введення ПІН-коду тримачем ЕПЗ — у цьому випадку підпис на квитанції ПТ не ставиться;

2) без введення ПІН-коду — тоді тримач ЕПЗ (картки) повинен буде надалі поставити підпис на квитанції ПТ, який звіряється з підписом на картці.

Процедура авторизації полягає в отриманні дозволу банку на проведення операції з використанням ЕПЗ. У процесі авторизації торговець зв’язується через термінал з еквайром (банком, який випустив картку) і перевіряє інформацію про ЕПЗ та його тримача, під час якої порівнюються: — особисті дані тримача ЕПЗ і даних стоп-листка (списку ЕПЗ, за якими заборонено проведення будь-яких операцій); — наявність коштів на рахунку тримача ЕПЗ та їх сума, а також інша необхідна інформація про тримача ЕПЗ.

Водночас умовами договору еквайрингу може бути передбачено, що в межах ліміту авторизації, який зазначається в договорі, суб’єкт має право продати товар (послугу) покупцю без запиту про авторизацію.

Далі роздруковується квитанція ПТ та проводиться через РРО безготівкова оплата вказаної в ній суми.

На завершальному етапі покупцю видаються товар, касовий чек і квитанція ПТ.

Якщо ПТ використовується суб’єктом господарювання, який не застосовує РРО (наприклад, підприємець-єдиноподатник), то він повинен видати квитанцію ПТ, товар і, на вимогу покупця, розрахунковий документ.

Процедура проведення розрахунків з ЕПЗ між еквайром і торговцем залежить від того, чи є банк-еквайр одночасно банком-емітентом картки покупця.

Якщо банк-еквайр не є банком-емітентом картки покупця клієнта, то з картки клієнта банк-емітент списує суму платежу, яку перераховує банку-еквайру (розрахунок між банками здійснюється через посередника — процесинговий центр). Далі банк-еквайр відшкодовує торговцю вартість товарів (послуг), проданих з використанням картки.

Якщо ж банк-еквайр торговця є одночасно банком-емітентом картки покупця, то списання коштів з картки клієнта здійснює сам банк-еквайр, який перераховує відповідну суму на поточний рахунок торговця

Як провадиться повернення грошей у разі повернення покупцем придбаного товару?

Припустимо, що покупець на підставі Закону про захист прав споживачів повертає товар, раніше оплачений через ПТ. У цьому випадку торговець повинен повернути покупцю витрачені кошти. Повернення грошей можна здійснити двома способами:

1) у безготівковому вигляді (шляхом переказу коштів на рахунок покупця з використанням ЕПЗ);

2) готівкою через касу (через РРО).

У першому варіанті порядок розрахунків залежатиме від того, чи є банк-еквайр банком-емітентом ЕПЗ (картки). Якщо є, то торговець перераховує суму повернення на рахунок банку-еквайра, який повертає цю суму покупцю на його ЕПЗ. Можливий також варіант, коли банк-еквайр самостійно (згідно з оформленими торговцем документами на повернення суми) повертає суму покупцю на ЕПЗ, а торговець потім перераховує суму повернення на рахунок банку-еквайра.

Якщо емітентом ЕПЗ є не банк-еквайр, то торговець перераховує відповідну суму банку-еквайру, той — банку-емітенту, а останній — покупцю.

Якщо умови договору з банком не забороняють повертати списану раніше безготівкову оплату готівкою, то видачу готівки при поверненні товару як розрахункову операцію необхідно проводити через РРО (пункт 1 статті 3 Закону про РРО).

Зауважимо, що представники Міндоходів не схвалюють готівкові повернення (роз’яснення в розділі 109.02 ЄБПЗ). Вони вважають, якщо оплата пройшла через ПТ, то й повернути гроші покупцю можна лише шляхом зарахування коштів на його картку. При цьому готівка з каси РРО не видається, однак операція повернення коштів покупцю все одно реєструється в РРО і відповідно відображається в КОРО у загальному обсязі коштів, повернених у разі повернення товарів.

Водночас ще раз підкреслимо, що прямої заборони в законодавстві на готівкові повернення немає

Як враховується автоматична знижка (бонус) покупцю, який розраховується через ПТ?

Багато банків стимулюють як торговців придбавати у них ПТ, так і покупців оформляти у них ЕПЗ (картки). Найпопулярніший спосіб — надати покупцям знижки при розрахунках карткою в торговельних точках, які використовують ПТ цього самого банку.

Схема така. Установлюючи ПТ у торговельній точці, банк зобов’язує продавця надавати знижку покупцям, які є клієнтами цього банку.

У такому разі при розрахунку у покупця з його карткового рахунка списується вся сума коштів за придбані товари (роботи, послуги). При цьому на його додатковий бонусний картковий рахунок зараховується сума у вигляді відсотка від вартості купівлі.

Однак продавцю на поточний рахунок надходить сума за мінусом наданої знижки (бонусу). Відповідно, і в податковому обліку доходи підприємця на загальній системі відображаються на суму продажу товарів (робіт, послуг) за мінусом суми наданої знижки (бонусу).

Продавець — платник єдиного податку в такому разі відображає доходи на дату надходження коштів на його поточний рахунок у розмірі коштів, що фактично надійшли, тобто за мінусом суми наданої знижки (бонусу).

Що стосується оформлення розрахункових документів, то відповідно до пункту 2 статті 3 Закону про РРО він зобов’язаний видавати покупцю розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції. Ураховуючи те, що з основного рахунка покупця в цьому випадку знімається повна сума вартості товарів (робіт, послуг), то і в розрахунковому документі як загальносистемника (чеку РРО, розрахунковій квитанції), так і єдиноподатника (товарному чеку тощо), мають бути зазначені: — повна вартість продажу; — сума наданої покупцю знижки (бонусу); — сума, яку фактично стягнуто з покупця, за мінусом знижки

Яка відповідальність загрожує підприємцям на загальній системі, якщо вони повинні були застосовувати, але не застосовують ПТ?

Так, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) із використанням ЕПЗ тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу — підприємця від 1700 до 3400 грн. (стаття 163¹⁵ КУпАП). За повторне протягом року порушення передбачено адмінштраф від 8500 до 17000 грн.

Розглядати справи щодо зазначених адміністративних правопорушень і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів ДПС і їх заступники (стаття 234² КУпАП).

Крім того, згідно з частиною 2 статті 17 Закону про захист прав споживачів забороняється будь-яким способом обмежувати споживачів у використанні електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до оплати. За порушення цієї норми встановлено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. (пункт 12 частини 1 статті 23 Закону про захист прав споживачів). Рішення про притягнення до відповідальності є компетенцією органів із захисту прав споживачів