Як установити платіжний термінал: поетапне керівництво
Ситуація. Двоє підприємців — єдиноподатник і загальносистемник мають намір працювати у приміщенні одного магазину. Вони торгуватимуть різними видами товарів у відокремлених відділах. Підприємець на загальній системі застосовуватиме при розрахунках РРО, а єдиноподатник працюватиме без апарата. Обидва підприємці збираються використовувати при розрахунках платіжний термінал, щоб покупці могли розраховуватися банківськими картками.
Що потрібно зробити підприємцям, щоб придбати та встановити платіжний термінал? Чи потрібно повідомляти про встановлення термінала податковий орган?
Чи можуть підприємці використовувати один термінал на двох або його обов’язково потрібно підключати до РРО?
Маргарита СМИРНОВА, консультант газети «Власне Діло»
Як отримати платіжний термінал
Підприємці, які планують для оплати товарів приймати від покупців не лише готівкові кошти, а й банківські картки, повинні мати спеціальний пристрій — платіжний термінал (далі — ПТ). Тоді кошти з карткового рахунка покупця списуватимуться на поточний рахунок продавця. Детальніше про застосування ПТ читайте на с. 30 сьогоднішнього номера.
Що ж потрібно зробити продавцю, щоб обзавестися ПТ і забезпечити його роботу? Насамперед — звернутися до банку, в якому відкрито поточний рахунок підприємця, або до іншого банку, якщо його пропозиція виявиться вигіднішою.
Між банком і підприємцем укладається договір еквайрингу, простіше кажучи, на технологічне та інформаційне обслуговування проведення розрахунків за допомогою банківських карток. Причому підприємець не зобов’язаний дружити лише з одним банком, він може одночасно використовувати декілька ПТ на підставі договорів з різними банками.
Підприємець, який приймає до обслуговування електронні платіжні засоби, називається торговцем, а банк — еквайром (пункти 1.9 і 1.42 Закону про платіжні системи).
Торговець може придбати ПТ:
— в еквайра на умовах купівлі або оренди;
— самостійно в інших осіб за погодженням з еквайром за умови, що вони відповідають технічним (функціональним) вимогам і вимогам безпеки, що встановлюються до такого обладнання еквайром та іншими організаціями — учасниками процесу переказу коштів.
Отриманий ПТ матиме програмне забезпечення, торговець отримає інструкцію щодо його використання і зможе безпосередньо працювати з ним. Зауважимо, що робота ПТ забезпечується бездротовими засобами зв’язку (Інтернет тощо).
Зверніть увагу
У договорі з еквайром мають бути обов’язково зазначені такі умови (пункт 5.4 Положення про емісію):
— назви платіжних систем (наприклад, VISA, MasterCard), картки яких приймаються торговцем до оплати, і типи карток з визначенням ознак їх платоспроможності;
— порядок оформлення документів за операціями з використанням карток;
— порядок і строки розрахунків еквайра з торговцем;
— розмір комісійної винагороди, яку торговець сплачує еквайру за розрахункове обслуговування;
— процедури безпеки, яких повинен дотримуватися торговець під час приймання платежів з використанням карток, і передачі даних еквайру про проведені операції;
— інші умови відповідно до законодавства України або на розсуд еквайра та торговця.
У свою чергу торговець зобов’язаний забезпечити розміщення зображення торгової марки платіжної системи в порядку, установленому договором (наприклад, на вхідних дверях).
Основні обов’язки за договором еквайрингу
Також поговоримо про обов’язки сторін, які, як правило, прописують у договорі еквайрингу. Так, банк-еквайр зобов’язується: забезпечити торговця обладнанням, у тому числі стрічками для друкування чеків (квитанцій), організувати навчання продавців і касирів правилам роботи з ПТ тощо.
У свою чергу торговцю потрібно буде виділити час для відповідного навчання, стежити за дотриманням правил безпеки при обслуговуванні банківських карток, а також видачі чека ПТ тощо.
При здійсненні операцій за допомогою банківської картки продавець повинен отримати підпис клієнта на чеку або попросити його ввести пін-код на клавіатурі ПТ чи допоміжного пристрою. При цьому продавець у жодному разі не повинен просити покупця повідомити йому пін-код.
Якщо у продавця виникне сумнів у тому, що підпис покупця є ідентичним підпису власника картки, то він може попросити його пред’явити посвідчення особи.
Чи потрібно повідомляти податковий орган
На сьогодні законодавство вимагає від деяких суб’єктів обов’язково застосовувати ПТ. Їх перелік наведено в постанові № 878, до нього, зокрема, потрапляє більшість загальносистемників. А ось будь-яких правил реєстрації ПТ в податковому органі або повідомлення про його наявність не передбачено.
Водночас якщо підприємець починає орендувати або придбаває нове приміщення для роботи, як у нашій ситуації, то він повинен подати до податкового органу повідомлення за формою № 20-ОПП, причому це стосується і загальносистемника, і єдиноподатника.
Крім того, важливо врахувати ще один момент. Якщо магазин відкривається на території іншого району, селища, міста тощо, у місцевому податковому органі потрібно стати за неосновним місцем обліку.
Один ПТ на двох: так чи ні
Однозначної відповіді на це запитання ми не знайдемо в законодавстві. Однак ні Закон про РРО, ні Закон про платіжні системи не забороняють використовувати спільний ПТ. Тому тут можемо діяти за принципом «що не заборонено — те дозволено». Важливо лише те, щоб таку можливість надавало програмне забезпечення ПТ.
Попутно відповімо ще на одне запитання, яке часто виникає в загальносистемників — тримачів ПТ: потрібно підключати ПТ до РРО чи можна його використовувати (розміщувати) окремо?
Так, у Законі про РРО нічого не говориться про таке правило. Зокрема, у статті 3 цього Закону зазначено лише, що при розрахунках за допомогою банківських карток потрібно застосовувати РРО. Тому можемо зробити висновок, що це не є обов’язковим.
Водночас деякі моделі РРО дійсно можна з’єднати з ПТ. Однак у такому разі РРО обов’язково перепрограмується на друкування в чеку додаткових реквізитів (пункт 3.6 Положення № 614):
— платіжної (банківської) картки, перед якими друкуються великі літери «ПК»;
— напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації;
— підпис касира та підпис тримача платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» і «Тримач ПК».
Якщо ж ПТ планують використовувати два підприємці, то підключати до РРО загальносистемника його звичайно ж не потрібно.
Однак розрахунки слід проводити в такому порядку. Спочатку торговець повинен провести операцію через ПТ, тобто зняти грошові кошти з картки покупця, роздрукувати чек термінала. Далі він проводить суму товару через РРО та роздруковує фіскальний чек, в якому у вигляді форми оплати зазначається «Картка» або «Безготівкова», потім видає обидва чеки покупцю.
Також зауважимо, що єдиноподатникам, які використовують ПТ, не потрібно застосовувати фіскальний РРО. Водночас їм потрібно видавати покупцям чек (квитанцію) ПТ і розрахунковий документ для покупця. Детальніше про це читайте на с. 30.
Висновки
Для того щоб почати приймати платежі за допомогою ПТ (придбати ПТ), підприємцю потрібно звернутися до будь-якого банку та укласти договір еквайрингу.
У ньому будуть прописані умови, у тому числі комісія банку за проведення таких операцій, а також правила роботи з ПТ та обов’язки сторін.
Повідомляти податковий орган або реєструвати в ньому ПТ підприємцю не потрібно.
Підприємці на загальній системі можуть підключати ПТ до РРО, а можуть тримати його окремо. Також не заборонено використовувати один ПТ двома різними підприємцями. Головне, щоб це дозволяло програмне забезпечення ПТ.
Покупцям потрібно обов’язково видавати як чек ПТ, так і розрахунковий документ. Для загальносистемників це буде фіскальний чек РРО.
Документи консультації
Закон про платіжні системи — Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.
Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Положення про емісію — Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 30.04.2010 р. № 223.
Постанова № 878 — постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 р. № 878.
Положення № 614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.
