150-тисячний готівковий ліміт для великих покупок: інструкція щодо застосування

150-тисячний готівковий ліміт для великих покупок: інструкція щодо застосування

Фізособи-підприємці вже знають, що обсяг їхніх готівкових розрахунків з іншими суб’єктами господарювання не повинен перевищувати 10 тис. грн. на день (див. «ВД», 2013, № 8, с. 37). Але нещодавно до цього обмеження додався ще один ліміт — 150 тис. грн. при розрахунках зі звичайними фізичними особами (див. «ВД», 2013, № 15, с. 3).

Про те, в яких випадках це обмеження застосовується, як розраховуватися у разі великих сум правочинів, а також про інші особливості ми детально розповімо в цій статті.

Маргарита СМИРНОВА,
консультант газети «Власне Діло»

Безготівка у разі здійснення великих покупок з 01.09.2013 р.

«Готівкове» нововведення Національного банку України (далі — НБУ), мета якого — змусити громадян перетворити свої заощадження на безготівкові кошти, було встановлене з 1 вересня 2013 року пунктом 1 постанови № 210. Саме з цієї дати з’явилися обмеження на розрахунки готівкою для звичайних фізичних осіб. Наведемо їх у таблиці.

Зверніть увагу, що раніше, до 01.09.2013 р., обмежень на готівкові розрахунки звичайних фізичних осіб із суб’єктами підприємництва або між двома фізичними особами взагалі не існувало.

Також постановою № 210 було підкориговано Положення № 637 і визначено:

— правила застосування нових готівкових обмежень;

— перелік готівкових розрахунків, на які такі обмеження не поширюються.

Щоб зняти всі запитання, НБУ надав додаткові роз’яснення у листах від 16.08.2013 р. № 11-116/2874/10064 та від 29.08.2013 р. № 18-111/10879.

Отже, ми можемо детально розповісти про нюанси застосування 150-тисячного обмеження.

Розрахунки фізособи з підприємцем

Перш за все, зорієнтуємося, чи стосується обмеження лише ситуації, коли гроші підприємцю сплачує фізособа, чи так само й протилежної, коли платником виступає підприємець.

Якщо ми звернемося до формулювання пункту 1 постанови № 210, то можна дійти висновку, що обмеження має поширюватися лише на ситуації, коли готівку сплачує фізособа. Відповідно в протилежній ситуації жодні готівкові ліміти діяти не повинні. У той же час оновлені норми пунктів 2.3 та 7.46 Положення № 637 викликають у нас щодо цього певні сумніви, оскільки в них ідеться про взаємні розрахунки. Причому чіткого роз’яснення НБУ із цього приводу, на жаль, поки що немає.

Що стосується відповіді на запитання, чи потрібно для готівкового обмеження, крім виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), враховувати й інші надходження, то відповідь на нього можна знайти в роз’ясненнях Міндоходів. Нагадаємо, що саме цей орган уповноважений накладати адмінштрафи за порушення готівкових розрахунків, про що ми розповімо далі.

Спочатку представники Міндоходів висвітлили цей момент у листі від 28.08.2013 р. № 16331/7/99-99-22-01-03-17/1008, присвяченому нюансам майбутніх перевірок дотримання готівково-розрахункових вимог. Разом з роз’ясненням цих правил міндоходівці торкнулися й теми, що цікавить нас. На їх думку, 150-тисячне обмеження стосується всіх видів операцій з готівкою, пов’язаною як з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), так і з позареалізаційними операціями.

Дещо пізніше (11.09.2013 р.) в консультації, наведеній у розділі 109.13 ЄБПЗ, міндоходівці дали вже сприятливе для підприємців роз’яснення. У ньому було зроблено висновок, що 150-тисячне обмеження не поширюється на розрахунки підприємців із фізичними особами, не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

Під такими представники Міндоходів мають на увазі позареалізаційні надходження, перелічені в Положенні № 637, до яких, зокрема, належать:

Зверніть увагу! Міндоходів у своєму роз’ясненні робить акцент на розрахунках між суб’єктами господарювання та фізичними особами. Це наводить на думку, що 150-тисячного обмеження потрібно дотримуватися також при готівкових виплатах підприємців фізособам, тоді як, на нашу думку, постанова № 210 вказує на проведення розрахунків саме фізичних осіб із суб’єктами господарювання.

У той же час якщо проаналізувати деякі види розрахунків, то стане очевидно, що, наприклад, повернення підзвітних сум здійснюють саме звичайні фізособи щодо суб’єктів підприємництва, а не навпаки.

Що стосується двох протилежних висновків Міндоходів щодо обмеження розрахунків готівкою при позареалізаційних надходженнях, то ми вважаємо, що підприємцям потрібно керуватися консультацією з ЄБПЗ. Вона «свіжіша», а її виснов­ки засновані на нормах Положення № 637.

Також зауважимо, що виключення з лімітованих операцій оренди майна цілком пояснюється нормами ЦКУ. У його розумінні оренда — це плата за користування майном, а не за користування послугою. З цим давно вже погодився Пенсійний фонд, хоча податківці звичайно цю норму ігнорували і відносили оренду до надання послуг. Тому, можливо, тим підприємцям, які здають майно в оренду, до появи роз’яснень із цього питання варто перестрахуватися і за граничну «готівкову» суму у випадку з орендою у звичайної фізособи «не заступати», або отримати індивідуальну податкову консультацію (роз’яснення). Залишається ймовірність того, що Міндоходів трактуватиме оренду як послугу.

Які розрахунки вважаються безготівковими

Найбільш традиційний спосіб безготівкових розрахунків — це переказ коштів з одного поточного рахунка на інший. Як правило, звичайні фізособи розпоряджаються своїми або кредитними коштами на рахунках за допомогою платіжної (кредитної) картки або інших банківських інструментів, що використовуються для ініціації переказів.

У той же час фізособам зовсім не обов’язково спеціально мати рахунок або картку, якщо вони хочуть щось купити на значну суму. Так, ще одним способом безготівкової оплати, який визнає НБУ, буде внесення готівки до каси банку для зарахування на поточний рахунок одержувача.

Чи можна протягом одного дня прийняти від кількох фізосіб граничну суму готівки

Так. Готівкове обмеження застосовується з кожною фізособою окремо. Хоча прямо про це не зазначено, у пункті 2.3 Положення № 637 є зауваження про те, що кількість «готівкових контр­агентів» на день не обмежена.

Тобто «готівкові ліміти» застосовуються до кожного контрагента окремо, отже, кілька фізосіб можуть розплатитися по 150 тис. грн. готівкою за один день.

Готівково-безготівкові розрахунки, якщо сума перевищує 150 тис. грн.

Розрахунки між фізичною особою та підприємцем (за товари, роботи, послуги) можна проводити в межах граничної суми за одним чи кількома платіжними документами протягом одного дня.

А що ж робити з сумою понад 150 тис. грн., щоб якнайдалі відійти від безготівкового розрахунку на всю її величину? У цьому випадку можна діяти таким чином: розбити суму на кілька частин, кожна з яких не перевищуватиме 150 тис. грн., і сплатити їх у різні дні.

Якщо ж необхідно сплатити всю суму відразу, а при цьому вона перевищує 150 тис. грн., то можна частково (у межах 150 тис. грн.) сплатити її в готівковій формі, а частково (суму перевищення) — у безготівковій. Ще один спосіб безготівкового розрахунку — внести її до банку для перерахування на рахунок одержувача.

Такий висновок випливає з пункту 1 постанови № 210, в якому йдеться про встановлення обмежень лише для граничної суми готівкового розрахунку, а не всієї суми правочину (за договором).

Хоча НБУ в листі від 16.08.2013 р. № 11-116/2874/10064 виклав думку, що розрахунок за товари (роботи, послуги), вартість яких перевищує 150 тис. грн., здійснюється тільки в безготівковій формі, проте з норм постанови № 210 такий висновок не випливає, оскільки в ній ідеться не про вартість товарів, а про суму розрахунків за день між фізособами та суб’єктами підприємництва. А інтерес НБУ зрозумілий — що більша сума безготівкового розрахунку, то більша й сума комісії, отриманої його «підопічними» — банківськими установами.

Якщо розрахунки між фізичною особою та підприємцем проводяться протягом одного дня за товари (роботи, послуги) через РРО і розрахункові книжки, то «готівкові» обмеження поширюються й на них (розділ 109.13 ЄБПЗ).

Оплата за договором, укладеним до 01.09.2013 р., та готівкове обмеження

Дата укладення самого договору, за яким здійснюється готівкова виплата, значення не має. Межу між застосуванням старих і нових правил слід проводити за датою здійснення платежу. Якщо він проводиться 01.09.2013 р. та після цієї дати, то орієнтуємося на нові правила.

Ліміт для працівника, що придбаває товари для підприємця під звіт

Працівник, купуючи товари (роботи, послуги) за готівку для потреб підприємця, виступає від його імені. Тому в цьому разі потрібно розглядати працівника не як звичайну фізособу, а як представника підприємця. Відповідно орієнтуватися в готівкових розрахунках з іншим суб’єктом підприємництва (юрособою чи підприємцем) потрібно на обмеження в сумі 10 тис. грн., а не на 150 тис. грн.

Це стосується як випадків, коли працівник розплачується готівкою, отриманою під звіт, так і власними коштами (останнє підтверджує НБУ у листі від 01.09.2006 р. № 11-113/3225-9206 та Міндоходів у консультації з розділу 109.13 ЄБПЗ).

Ліміт для працівника, який відряджається

«Готівкове» обмеження не поширюється на використання коштів, виданих на відрядження (абзац «в» пункту 2.3 Положення № 637). Тобто працівник, перебуваючи у відрядженні, може «необмежено» оплачувати готівкою проїзд, проживання, харчування та інші витрати на відрядження.

Водночас при вирішенні у відрядженні виробничих (господарських) питань «готівкове» обмеження застосовується: при розрахунках із госпсуб’єктами — 10 тис. грн., із фізособами — 150 тис. грн.

Договори купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню

Відмінність 150-тисячного обмеження за нотаріальними договорами полягає в тому, що воно аж ніяк не стосується суб’єктів підприємництва. Цей ліміт щодо готівкових розрахунків поширюється лише на розрахунки готівкою між фізичними особами (громадянами), і лише за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.

У цьому випадку ліміт на розрахунки в 150 тис. грн. діє для всієї суми за одним договором, що нотаріально посвідчується. Причому, на відміну від обмеження при розрахунках за реалізовані товари, роботи, послуги, не за один день, а до всієї суми.

Саме так правила застосування обмеження бачить НБУ згідно з його листом від 29.08.2013 р. № 18-16/2874/10879. Тому якщо сума договору перевищує 150 тис. грн., то розрахунок за таким договором має відбуватися лише в безготівковій формі.

Контролювати розрахунки за договорами, що посвідчуються, на думку НБУ, повинні нотаріуси. Проте чи будуть вони дотримуватися цієї вказівки, залишається під питанням. Адже на сьогодні нотаріуси підпорядковані не НБУ, а Мін’юсту, а отже, поки не буде змін у нотаріальній нормативної сфері, вони можуть ігнорувати директиви НБУ.

Інші види договорів купівлі-продажу, у тому числі договори купівлі-продажу рухомого майна, підлягають нотаріальному посвідченню лише за домовленістю сторін. А тому на розрахунки за цими видами договорів поширюватиметься дія обмеження на готівкові розрахунки лише у разі, коли сторони вирішать їх нотаріально посвідчити. Якщо цього не станеться, то враховувати таке обмеження в разі перерахування готівки за такими договорами не потрібно.

Зверніть увагу! У листі від 29.08.2013 р. № 18-111/10879 НБУ зазначає про види безготівкових розрахунків, які можуть застосовуватися, якщо сума договору перевищує 150 тис. грн.:

Відповідальність суб’єктів господарювання

Ми вже згадували, що перевірки дотримання 150-тисячного ліміту здійснюватимуть представники Міндоходів. У своєму листі від 28.08.2013 р. № 16331/7/99-99-22-01-03-17/1008 вони роз’яснили, які документи їм при цьому знадобляться:

— касові документи підприємця (касові ордери (якщо ведуться підприємцями за бажанням), звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум тощо);

— розрахункові та інші документи, які підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові й товарні чеки, розрахункові квитанції, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на постачання продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транс­портні накладні тощо).

Також у листі йдеться про те, що під час перевірки аналізуватимуться записи в книгах обліку придбаних товарів (виконаних робіт, наданих послуг), ймовірно, маються на увазі Книги обліку доходів (доходів і витрат) підприємців.

За порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі за перевищення граничних сум розрахунків готівкою, для підприємців передбачено адміністративний штраф за статтею 16315 КУпАП.

Розмір штрафу: 1700 — 3400 грн. (від 100 до 200 нмдг). За повторне «готівкове» порушення, допущене протягом року, розмір адмінштрафу збільшується до 8500 — 17000 грн. (від 500 до 1000 нмдг).

Як бачимо, розміри штрафу чималі і цілком закономірно, що у підприємців виникне запитання: а чому покарання загрожує їм як стороні, що прий­має готівку, а не як звичайним фізособам?

Адже за логікою порушником «готівкового» обмеження потрібно визнати споживача, тобто особу, яка виступає платником. Пояснити це можна нормою абзацу 2 частини 2 статті 17 Закону про захист прав споживачів, яка зобов’язала продавця (виконавця) сприяти споживачу у вільному виборі продукції та форм її оплати. Тому якщо покупець вирішує сплатити за товар, роботу або послугу готівкою в сумі, що перевищує граничний поріг, то, відмовивши в цьому, продавець порушить законодавство щодо захисту прав споживачів. А крім того, за це підприємець може бути притягнений до відповідальності згідно з пунктом 12 статті 23 Закону про захист прав споживачів, а саме до сплати штрафу у розмірі 8500 грн. (500 нмдг).

Проте норму статті 16315 КУпАП сформульовано так, що в ситуаціях з перевищенням граничних сум готівкових розрахунків винною можна одночасно визнати будь-яку зі сторін: як ту, що сплачує готівку, так і ту, що її отримує.

Проте, до адмінвідповідальності притягуються лише посадові особи підприємств або підприємці, а звичайним громадянам — покупцям цей штраф не загрожує. За цієї ситуації, як нескладно здогадатися, контролюючий орган саме й схвалюватиме фіскальний підхід, коли винним у перевищенні ліміту готівкових розрахунків можна буде визнати продавця (замовника) — підприємця.

У той же час практика застосування цієї санкції ще не велика, тому сподіваємося, що із цього приводу з’являться і більш утішні роз’яснення для підприємців.

Що стосується звичайних фізичних осіб, які між собою розраховуватимуться готівкою понад лімітовану суму за нотаріально посвідченими договорами, то на сьогодні їм відповідальність також не загрожує. Немає поки що жодних санкцій і для нотаріусів, які «заплющили очі» на такі понадлімітні операції. Хоча НБУ, поки тільки в роз’ясненнях, все ж намагається покласти на них контроль за розрахунками і, можливо, незабаром схилить до цієї думки і Мін’юст, який закріпить її в нормативних документах.