Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Коли виникають податкові зобов’язання з ПДВ: загальні правила та нестандартні ситуації

Редакція ВД
Власне Діло Жовтень, 2013/№ 19
Друк
Стаття

Коли виникають податкові зобов’язання з ПДВ: загальні правила та нестандартні ситуації

Для підприємців – платників ПДВ важливо правильно визначити суми податкових зобов’язань, однак не менш важливо своєчасно їх нарахувати. Це стосується як випадку постачання товарів/послуг, так і їх придбання. Підприємці вже звикли до правила першої події, за якою найчастіше визначається дата виникнення податкових зобов’язань. Однак у деяких ситуаціях порядок нарахування ПДВ має певні особливості.

У цій статті ми нагадаємо загальні правила визначення моменту виникнення податкових зобов’язань і розглянемо деякі нестандартні ситуації, в яких податкові зобов’язання визначаються за специфічними правилами.

Микола ШПАКОВИЧ,
консультант газети «Власне Діло»

Правила

Для визначення дати виникнення податкових зобов’язань (далі — ПЗ) ми звернемося до статті 187 ПКУ. Момент виникнення ПЗ залежить від характеру здійснюваної операції, перелік яких ми наведемо в табл. 1.

Можливість обрати альтернативний варіант надано лише для операцій з виконання підрядних будівельних робіт, коли суб’єкт підприємницької діяльності може застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 ПКУ або ж загальні правила.

Правила визначення дати виникнення ПЗ. Таблиця 1

Операція

Дата виникнення ПЗ

Норма ПКУ

1

2

3

1. Постачання товарів/послуг(загальне правило першої події)

Дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

1) отримання оплати за товари/послуги, що підлягають постачанню:

— при розрахунках у безготівковій формі — зарахування коштів на поточний рахунок;

— при постачанні за готівку — дата оприбуткування коштів у касі;

— при постачанні за готівку в разі відсутності каси — дата інкасації готівки;

2) постачання:

товарів на території України дата відвантаження товарів;

товарів на експорт дата оформлення митної декларації, що засвідчує фактперетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства;

послуг (місце постачання яких — територія України) — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг

П. 187.1

2. Виконання підрядних будівельних робіт

Платник має право обрати:

— застосовувати касовий методподаткового обліку відповідно допідпункту 14.1.266 ПКУ;

— застосовувати загальне правило першої події (див. с. 16)

П. 187.1

3. Постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного обладнання, що не передбачає наявність касового апарату, який контролюється уповноваженою на це фізичною особою

Дата вилучення грошової виручки з торговельних апаратів або подібного обладнання

П. 187.2

4. Постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти

Дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти

П. 187.4

5. Постачання товарів/послуг з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків

Перша з подій:

— дата постачання товарів/послуг покупцю;

— дата виписки відповідного рахунка (товарного чека)

П. 187.5

6. Постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позички, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) процентів

У частині вартості товару — за загальними правилами першої події.

У частині процентів — дата нарахування процентів згідно з умовами відповідного договору

П. 187.3

7. Надання об’єкта у фінансову оренду (лізинг)

Дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) в користування орендарю (лізингоотримувачу)

П. 187.6

8. Постачання товарів/послуг зі сплатою за рахунок бюджетних коштів

Дата зарахування бюджетних коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації в будь-якій іншій формі, уключаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом

П. 187.7

9. Ввезення товарів на митну територію України

Дата подання митної декларації для митного оформлення

П. 187.8

10. Постачання послуг нерезидентами, місцем постачання яких є митна територія України*

Дата події, що відбулася раніше:

— дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг;

— дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом

П. 187.8

11. Виконання довгострокових договорів (контрактів)

Дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за довгостроковим договором (контрактом)

П. 187.9

*Нагадаємо, що ПЗ виникають у одержувача послуг (незалежно від того, зареєстрований він платником ПДВ чи ні).

Правило першої події

Визначення моменту виникнення ПЗ за правилом першої події майже завжди є безпроблемним. За першою подією (за датою надходження коштів або за датою відвантаження товарів/послуг) у продавця виникають ПЗ, і він повинен скласти ПН. При цьому друга подія за такою операцією (постачання товарів/послуг у рахунок отриманого авансу або отримання оплати за раніше поставлені товари/послуги) на податковий облік з ПДВ не впливає.

Однак є деякі істотні нюанси застосування цього досить простого правила.

Уточнимо, який саме момент слід вважати відвантаженням (постачанням) товарів/послуг.

1. Найпростіше визначити момент постачання послуг, адже він визначається за датою складання документа, що підтверджує факт надання послуг (виконання робіт). Зазвичай це відповідний акт, що підписується виконавцем і замовником.

Щодо постачання товарів ситуація дещо складніша.

2. Для ситуації постачання товарів на території України в підпункті «б» пункту 187.1 ПКУ законодавець використав термін «дата відвантаження товарів». При цьому ні на законодавчому рівні, ні в підзаконних актах не уточнюється, яку саме дату вважати датою відвантаження товарів. На нашу думку, законодавець мав на увазі дату складання документа, за яким поставляється товар (товарна накладна).

Той факт, що на момент складання товарної накладної не завжди є факт постачання товару, на нашу думку, не повинен викликати сумнівів, адже на момент отримання попередньої оплати (авансу) те ж право на розпорядження товарами пізніше не передається покупцю.

Нагадаємо

Згідно з підпунктом 14.1.191 ПКУ постачання товарів — це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, однак не завжди товар передається покупцю відразу після складання відповідного документа, наприклад товар потрібно доставити покупцю через перевізника.

3. При постачанні товарів на експорт дата виникнення ПЗ пов’язана з датою оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України. Отже, для виникнення ПЗ повинні відбутися дві події:

— оформлення митної декларації (1);

— підтвердження факту перетину митного кордону (2).

Оскільки оформлення митної декларації відбувається у декілька етапів і проходження митних процедур може тривати декілька днів, то, як правило, експортер отримає свій примірник митної декларації набагато пізніше, ніж у нього виникнуть ПЗ (буде посвідчений факт перетину митного кордону). Поки не буде отримано примірник митної декларації, експортер не матиме інформації про дату виникнення ПЗ, відповідно він не зможе своєчасно скласти ПН.

Безумовно, цей факт не повинен турбувати експортера, оскільки до експортних операцій застосовується нульова ставка ПДВ (підпункт 195.1.1 ПКУ), тому на розрахунки з бюджетом це не вплине.

Аванс і часткове постачання

Ситуація, коли за договором, в якому передбачається постачання декількох найменувань товарів, продавець спочатку отримує часткову оплату, а потім поетапно відвантажує замовлені товари, є досить поширеною. Як правило, покупець, перераховуючи аванс, у платіжному дорученні вказує лише ці договори або рахунки-фактури, за якими перераховується часткова оплата, а те, яка кількість та які саме товари оплачені, не вказує.

Зверніть увагу: в такій ситуації ПЗ виникають не за самим лише фактом отримання коштів, а за фактом отримання коштів як оплати за конкретні товари/послуги, які поставлятимуться (підпункт «а» пункту 187.1 ПКУ). Отже, продавець, отримавши такий аванс, повинен сам вирішити, яка кількість та які саме товари оплачені. Далі, якщо він відвантажує товари, на які була виписана ПН, то на них ПН не складається, а якщо відвантажує інші товари або кількість фактично відвантажених товарів перевищує кількість, зазначену в першій ПН, складає ПН на товари (надлишок), не зазначені в першій ПН.

Приклад. За договором передбачено постачання:

100 кг цукру за ціною 5 грн./кг без ПДВ на суму 500,00 грн. (без ПДВ), ПДВ — 100 грн.;

— 50 кг солі за ціною 2 грн./кг без ПДВ на суму 100,00 грн. (без ПДВ), ПДВ — 20 грн.

Постачальник отримав 25.09.2013 р. попередню оплату (50 %) за договором у сумі 360,00 грн. 30.09.2013 р. він відвантажує покупцю 50 кг солі, а 01.10.2013 р. відвантажує 100 кг цукру. Остаточний розрахунок здійснено 11.10.2013 р.

Порядок виникнення ПЗ залежить від того, як буде виписана ПН на суму отриманого авансу (див. табл. 2 на с. 20).

Приклад розподілу отриманого авансу між товарами, які поставлятимуться. Таблиця 2

Дата/подія

Дані податкової накладної (ПЗ продавця)

варіант А

варіант Б

номенклатура

кіль­кість

ціна

база оподаткування

сума ПДВ

номенклатура

кіль­кість

ціна

база оподаткування

сума ПДВ

25.09.2013 р. отримано аванс 360 грн.

Цукор

50

5,00

250,00

50,00

Цукор

60

5,00

300,00

60,00

Сіль

25

2,00

50,00

10,00

30.09.2013 р. відвантажено сіль 50 кг

Сіль

25

2,00

50,00

10,00

Сіль

50

2,00

100,00

20,00

Усього за вересень

Х

Х

Х

350,00

70,00

Х

Х

Х

400,00

80,00

01.10.2013 р. відвантажено цукор 100 кг

Цукор

50

5,00

250,00

50,00

Цукор

40

5,00

200,00

40,00

11.10.2013 р. отримано оплату 360 грн.

Усього за жовтень

Х

Х

Х

250,00

50,00

Х

Х

Х

200,00

40,00

Усього за договором

Х

Х

Х

600,00

120,00

Х

Х

Х

600,00

120,00

 

Як бачимо, загальна сума ПЗ, нарахована в цілому за договором, однакова в обох варіантах, однак залежно від того, як продавець розподілив отриманий аванс між товарами, його ПЗ у розрізі місяців будуть відрізнятися.

У варіанті А продавець розподілив отриманий аванс за всіма товарами, які поставлятимуться, пропорційно до отриманої оплати (по 50 %). У варіанті Б усю суму врахував як оплату за цукор.

При фактичному постачанні солі 30.07.2013 р.:

— у варіанті А в ПН постачальник вказує обсяг, який не потрапив до першої ПН (25 кг). На цю кількість солі відвантаження — перша подія;

— у варіанті Б відвантаження всього обсягу солі — перша подія, оскільки вся сума отриманого авансу була зарахована як оплата за цукор.

Таким чином, хоча в цілому за договором станом на 01.08.2013 р. було перераховано 360,00 грн. (у тому числі ПДВ — 60,00 грн.), а відвантажено товарів лише на 120,00 грн. (у тому числі ПДВ — 20,00 грн.), в обох варіантах були нараховані «зайві» ПЗ за першою подією — постачанням солі.

Щоб мінімізувати ПЗ у липні, постачальник повинен був у першій ПН зазначити весь обсяг солі (50 кг на суму 120,00 грн.), поставлений у липні, а решту коштів (240,00 грн.) зарахувати як оплату за 40 кг цукру.

Зверніть увагу!

Той факт, що постачальник «помилився» в розподілі авансу між товарами, які поставлятимуться пізніше, не надає формальних підстав для коригування ПЗ за кожним наступним постачанням (скласти розрахунок коригування). Адже для складання такого розрахунку має бути якась підстава (документ, яким змінено номенклатуру товарів або переглянуто ціну). А ось за ситуації, коли товари, зазначені у ПН, складеній при отриманні авансу, узагалі не поставлятимуться (замість зазначених товарів поставлятимуться інші товари), тобто змінилася номенклатура постачання, слід скласти розрахунок коригування. Таке коригування слід здійснювати або після фактичного постачання, або на підставі документа, що погоджує нову номенклатуру товарів.

Отже, при визначенні суми ПЗ слід ураховувати не загальний стан розрахунків за договором, а стан розрахунків у розрізі кожного виду товарів/послуг, які поставлятимуться (номенклатуру постачання) на дату кожного постачання чи оплати.

Деякі платники ПДВ практикують такий підхід: після відвантаження товару складають ПН на фактично відвантажені товари та виписують розрахунок коригування до ПН, виписаної за першою подією (отримання авансу), на всю суму постачання в рахунок раніше отриманого авансу. Таким чином, уточнюється номенклатура постачання за кожним фактом постачання. При такому підході не буде «зайвих» ПЗ, однак додається клопоту з виписуванням дублюючих ПН і розрахунків коригування.

Оплата через платіжні термінали

Особливістю розрахунків через платіжні термінали з використанням кредитних або дебетових карток або інших платіжних засобів є те, що кошти надходять на рахунок продавця не відразу, а через деякий час. При цьому, як правило, виручка надходить за вирахуванням комісійної винагороди за договором еквайрингу.

Датою виникнення ПЗ продавця за такими операціями відповідно до пункту 187.5 ПКУ є перша подія, що сталася раніше:

— або дата відвантаження (постачання) товарів/послуг покупцю, оформлена ПН (якщо йдеться про роздрібну торгівлю, то таку операцію буде відображено в підсумковій ПН за день);

— або дата виписки відповідного рахунка (товарного чека), тобто квитанції платіжного термінала.

Зверніть увагу!

Можлива ситуація, коли покупець сплачує аванс через платіжний термінал, тобто на момент оформлення такої операції постачальник ще не отримав грошові кошти та не відвантажив товари, однак у нього вже виникають ПЗ за такою операцією (за датою оформлення квитанції платіжного термінала).

Зовнішньоекономічні операції

У пункті 187.11 ПКУ передбачено, що попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, що належать до ПК або ПЗ такого експортера або імпортера.

Ми вже згадували в розділі «Правило першої події» (див. с. 18), що при постачанні товарів на експорт дата виникнення ПЗ пов’язана з датою оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України.

За загальним правилом, установленим в пункті 187.8 ПКУ, при імпорті товарів (ввезенні товарів на митну територію України) датою виникнення ПЗ є дата подання митної декларації для митного оформлення. У разі ввезення товарів на митну територію України в міжнародних пош­тових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі датою виникнення ПЗ є дата подання до митного органу документа, що використовується замість митної декларації (підпункт 191.1.2 ПКУ).

За операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, датою виникнення ПЗ у резидента — одержувача таких послуг є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (абзац 3 пункту 187.8 ПКУ).

Якщо послуги надаються резидентом — платником ПДВ нерезиденту та місце постачання таких послуг згідно з пунктами 186.2 — 186.4 ПКУ визначено як територія України, то дата виникнення ПЗ визначається за правилом першої події (пункт 187.1 ПКУ).

Отже, при здійсненні зовнішньоекономічних операцій датою виникнення ПЗ є:

— при експорті товарів — дата завершення оформлення митної декларації;

— при імпорті товарів — дата подання митної декларації (або іншого документа) до митного органу;

— при наданні послуг нерезиденту, а також отриманні послуг від нерезидента — за правилом першої події.

Що робити, якщо постачальник неправильно визначив дату виникнення ПЗ

Якщо постачальник при здійсненні операції неправильно визначив дату виникнення ПЗ, можливі такі ситуації:

1) ПЗ не виникли, однак продавець помилково їх нарахував. Тоді покупець, навіть якщо й отримав ПН, все одно не має права на ПК за нею;

2) ПЗ виникли, однак постачальник неправильно визначив дату їх нарахування (дата складання ПН не відповідає даті виникнення ПЗ згідно з ПКУ). У такій ситуації покупець має право вимагати від постачальника правильно заповнену ПН, а якщо продавець відмовиться її видати, то покупець може сформувати ПК на підставі скарги на постачальника (додаток Д8 до декларації з ПДВ, яка подається разом з копіями первинних документів, що підтверджують право на ПК). Формувати ПК на підставі ПН, заповненої з порушеннями вимог статті 201 ПКУ, не можна (пункт 198.6 ПКУ). При складанні «правильної» ПН ПЗ продавця не зміняться (крім випадку, коли така ПН виписана в іншому звітному періоді, ніж «помилкова»);

3) ПЗ виникли, однак постачальник їх не нарахував. У такій ситуації покупець, як і в попередньому пункті, може сформувати ПК на підставі скарги на постачальника, а постачальник повинен або самостійно нарахувати ПЗ, або їх можуть нарахувати податківці за результатами перевірки (пункт 201.10 ПКУ).

Нагадаємо: останнім часом податківці наполягають, що скарга на постачальника має бути подана разом з декларацією за той звітний період, в якому була виписана або мала бути виписана ПН (виникло право на ПК) (див. лист ДПСУ від 16.01.2013 р. № 721/6/15-3115).

Переконані, що наша стаття буде корисною вам, шановні читачі, для того щоб правильно визначати дату виникнення власних ПЗ, а також контролювати постачальників при формуванні ПК.

Висновки

Дата виникнення ПЗ з ПДВ визначається згідно зі статтею 187 ПКУ і залежить від характеру здійснюваної операції.

Здебільшого момент виникнення ПЗ визначається за правилом першої події (за датою надходження коштів або за датою відвантаження товарів/послуг): у продавця виникають ПЗ і він повинен скласти ПН. При цьому друга подія за такою операцією (постачання товарів/послуг у рахунок отриманого авансу або отримання оплати за раніше поставлені товари/послуги) на податковий облік з ПДВ не впливає.

Найпростіше визначити момент постачання послуг, адже він визначається за датою складання документа, що підтверджує факт надання послуг (виконання робіт). Зазвичай це відповідний акт, що підписується виконавцем і замовником.

Стосовно постачання товарів цей момент у пункті 187.1 ПКУ точно не визначений, на нашу думку, тут потрібно орієнтуватися на дату складання документа, за яким поставляється товар (товарна накладна).

При постачанні товарів на експорт дата виникнення ПЗ пов’язана з датою оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України. Поки не буде отримано примірник митної декларації, експортер не має інформації про дату виникнення ПЗ, відповідно він не зможе своєчасно скласти ПН.

Якщо постачальнику перераховано аванс, то у нього ПЗ виникають не за самим лише фактом отримання коштів, а при отриманні коштів як оплати за конкретні товари/послуги, які поставлятимуться (підпункт «а» пункту 187.1 ПКУ). Продавець сам вирішує, яка кількість та які саме товари оплачені. Далі, якщо він відвантажує товари, на які була виписана ПН, то на них ПН не складається, а якщо відвантажує інші товари або кількість фактично відвантажених товарів перевищує кількість, зазначену в першій ПН, — складає ПН на товари (надлишок), не вказані в першій ПН.

Також слід звернути увагу на окремі правила визначення дати виникнення ПЗ для зовнішньо­економічних операцій і продажів з оплатою через платіжні термінали.

Документи консультації

ПКУ Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі