Декретні та «підприємницький» ЄСВ: справляти чи не справляти
Ситуація. У червні 2013 року єдиноподатниця групи 2, яка незабаром стане мамою, уклала договір добровільної участі в соцстрахуванні. У жовтні 2013 року в районній поліклініці їй видали листок непрацездатності для отримання допомоги по вагітності та пологах (далі — декретні). Разом з іншими необхідними документами вона подала його до Фонду «тимчасової непрацездатності». Тепер їй залишилося дочекатися моменту, коли Фонд перерахує на її картковий рахунок суму декретних.
До 1 липня 2013 року жінка могла просто зняти цю суму з картки і не перейматися жодними обов’язковими платежами з неї. Однак починаючи з цієї дати декретні обкладаються ЄСВ, тому в неї й виникли запитання: чи сплачувати їй ЄСВ, за якою ставкою та правилами?
Розберемося з цією проблемою.
Причина «страждань» жінки
Підприємець може отримати декретні за рахунок Фонду «тимчасової непрацездатності», якщо виконає, як мінімум, дві основні вимоги:
— попередньо укладе договір добровільної участі в соцстрахуванні;
— сплачуватиме ЄСВ за підвищеними ставками: 36,6 або 38,11 %.
У цій ситуації жінка їх виконала і з чистою совістю звернулася за декретними до Фонду. Тому, крім значної та радісної події — народження дитини, вона чекатиме й менш масштабного, однак також приємного моменту — отримання декретних.
Проте, довідавшись, що з 1 липня 2013 року ця виплата обкладається ЄСВ, у неї виникло запитання: чи справлятиметься ЄСВ із суми декретних та які дії від неї вимагатимуться? Відповідь на нього можна було б легко отримати, якби цей момент було чітко прописано у Законі про ЄСВ. Однак, на жаль, для цього нам доведеться звернутися і до законодавства, і до роз’яснень держорганів.
Декілька слів із теорії про справляння ЄСВ
На сьогодні Закон про ЄСВ поділяє правила справляння ЄСВ з доходів, отриманих від господарської діяльності, і з виплат звичайним фізичним особам. Причому підприємці можуть отримувати обидва види доходів.
Отже, чи є декретні підприємницьким доходом єдиноподатника? З точки зору ПКУ, не є, оскільки це прямо зазначено в підпункті 4 пункту 292.11 ПКУ. До нього не належать суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Крім того, у Книзі обліку доходів декретні не відображаються.
Зауважимо, що у загальносистемників сума допомог також не включається до підприємницького доходу. Зокрема, це підтверджується роз’ясненням Міндоходів в ЄБПЗ щодо звичайних лікарняних за рахунок Фонду «тимчасової непрацездатності». Тому для розрахунку суми ЄСВ декретні не повинні збільшувати їх чистий дохід.
Виходить, якщо сума декретних — це не підприємницький дохід, то справляти з них ЄСВ «зверху» і «знизу» згідно з правилами Закону про ЄСВ повинен той, хто їх виплачує. У цьому випадку — Фонд «тимчасової непрацездатності». На жаль, на сьогодні представники цього органу від такого обов’язку відхрещуються і відсилають підприємців за роз’ясненнями до Пенсійного фонду та Міндоходів.
Роз’яснення Міндоходів і Пенсійного фонду
Спочатку на тупикове запитання щодо підприємницьких декретних і ЄСВ відповіло в ЄБПЗ Міндоходів, до якого вже перейшли всі важелі адміністрування внеску. Відразу зазначимо, що роз’яснення є дещо туманним. Виходячи з нього можна дійти висновку, що на суму підприємницьких декретних єдиноподатнику потрібно збільшити базу обкладення ЄСВ, однак це аж ніяк не узгоджується з правилами сплати внеску.
Єдиноподатник визначає базу на власний розсуд у розмірі не менше мінзарплати та не більше встановленої максимальної величини для ЄСВ. Фактичний розмір його доходу або якихось інших надходжень на базу не впливає.
У свою чергу представники Пенсійного фонду в листі від 24.07.2013 р. № 19298/03-20 надали вже більш доладне роз’яснення. У своїх міркуваннях пенсійники зазначили, що підприємці сплачують ЄСВ від розміру чистого доходу (загальносистемники) або від розміру мінімальної заробітної плати (єдиноподатники). Причому про включення до бази для обкладення ЄСВ суми допомоги вони не говорять ані слова. Ми з цим цілком згодні.
Обидва зазначені вище роз’яснення ми навели наприкінці статті.
Як діяти
На підставі роз’яснень можна для себе з’ясувати два позитивні моменти:
1) підприємець сплачує ЄСВ у звичайному порядку і не реагує на отриману суму декретних;
2) поки «через метушню» Міндоходів не зобов’язав Фонд «непрацездатності» утримувати ЄСВ з декретних, тому вони перераховуватимуться в нарахованій сумі.
Таким чином, жінці потрібно зосередитися лише на майбутньому материнстві та не перейматися ЄСВ.
Матеріал підготувала Оксана ПІРОЖЕНКО,
консультант газети «Власне Діло»
ЗАПИТАННЯ. Чи є базою для нарахування ЄВ з 1 липня 2013 року сума коштів, отримана як допомога по вагітності та пологах ФОП — платником ЄП, яка не має найманих працівників?
ВІДПОВІДЬ. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 2464), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВ) є, зокрема, фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Законом № 2464 не передбачено пільг зі сплати ЄВ фізичними особами — підприємцями за період тимчасової непрацездатності, в тому числі по вагітності та пологах.
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 2464 ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Сума ЄВ для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, складає 34,7 % суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої цим Законом. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).
Пунктом 3.2 розділу III постанови правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-2 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309 (далі — Порядок № 22-2), визначено, що звіт подається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 22-2.
Фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему, заповнюють таблицю 2 додатка 5 до Порядку № 22-2, зокрема:
гр. 2 «Самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок, але не менше за розмір мінімальної заробітної плати»;
гр. 5 «Кількість днів тимчасової непрацездатності»;
гр. 6 «Кількість днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами».
Отже, фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування без використання праці найманих працівників, нараховують ЄВ у розмірі 34,7 % на суму коштів, отриману як допомога по вагітності та пологах, але не більше максимальної величини бази нарахування, встановленої Законом № 2464, та не менше розміру мінімального страхового внеску.
ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
Лист від 24.07.2013 р. № 19298/03-20
Пенсійний фонд України розглянув лист від 01.07.2013 р. № 44 щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми допомоги по вагітності та пологах і повідомляє.
1 липня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсій» від 14.05.2013 р. № 231-VII, яким врегульовано питання про зарахування до страхового стажу часу перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.
Починаючи із липня 2013 року платниками єдиного внеску визначені також підприємства, установи та організації, фізичні особи, які використовують найману працю і виплачують допомогу по вагітності та пологах, а також особи, що знаходяться у відпустці та отримують допомогу по вагітності та пологах.
Підприємства, установи та організації, фізичні особи, які використовують найману працю і виплачують допомогу по вагітності та пологах, нараховують єдиний внесок у розмірі 33,2 % суми допомоги по вагітності та пологах і утримують єдиний внесок у розмірі 2 % таких сум з осіб, які перебувають у відпустці і одержують таку допомогу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 та частини одинадцятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховують і сплачують єдиний внесок у розмірі 34,7 % сум, що визначаються такими платниками самостійно. При цьому сума єдиного внеску не може бути менше розміру мінімального страхового внеску.
Фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок у розмірі 34,7 % сум доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути менше розміру мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (пункт 2 частини першої статті 7 та частина одинадцята статті 8 Закону).
Директор департаменту надходження доходів В. Литвиненко
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
