Прощання зі звичайними цінами: трансфертне ціноутворення вже з 1 вересня цього року
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 04.07.2013 р. № 408-VII
Ще ми до кінця не встигли розібратися в новому механізмі застосування (з 01.01.2013 р.) звичайних цін зі статті 39 ПКУ (про нього див. «ВД», 2013, № 3, с. 31), як усе знову зміниться. Благо, що на краще.
Ще з кінця 2012 року державні чини розробляли програму «трансформації» звичайного цінового регулювання у трансфертне ціноутворення (ТЦО — застосування звичайних цін у контрольованих операціях).
Відомо як мінімум про три спроби, останній з яких все ж таки увінчався успіхом. Ідеться про Закон № 408. Цей Закон підписаний, офіційно опублікований і набуде чинності з 01.09.2013 р. Розглянемо детальніше його нововведення.
«Трансфертні» звичайні ціни
Головна новина: з урахуванням змін, що сталися, з 01.09.2013 р. кажучи «звичайні ціни», маємо на увазі «звичайні ціни в контрольованих операціях». Пояснюється це тим, що застосування цін у неконтрольованих операціях (читай у тих операціях, до яких ми всі звикли) буде дуже обмеженим (про що ми розповімо дещо пізніше).
Щоб зрозуміти, наскільки рідким «гостем» будуть контрольовані операції, в яких застосовуються звичайні ціни, зазначимо їх параметри.
Контрольовані операції (п.п. 39.2.1 ПКУ) | |
Операції з пов’язаними особами (оновлене визначення та перелік пов’язаних осіб викладено в п.п. 14.1.159 ПКУ): | Операції з нерезидентами, зареєстрованими у країні або території, в якій ставка податку на прибуток (корпоративного податку) на 5 % і нижче, ніж в Україні, або які сплачують такий податок за ставкою на 5 % і нижче, ніж в Україні. Перелік країн буде затверджено КМУ та опубліковано у вільному доступі |
Загальна сума операцій з кожним таким контрагентом дорівнює або перевищує 50 млн грн. (без ПДВ) за відповідний календарний рік. Інакше це вже не контрольовані операції |
«Звичайні» звичайні ціни
Як бачимо, планка для визнання операцій контрольованими встановлена досить високо, а тому більшості платників правила ТЦО не торкнуться.
Розповімо детальніше про ті випадки застосування звичайних цін, що залишилися.
Такі звичайні ціни застосовуватимуться до неконтрольованих операцій у випадках застосування звичайних цін, перелічених зараз у розділах III «Податок на прибуток підприємств», IV «Податок на доходи фізичних осіб», V «Податок на додану вартість» ПКУ, але крім (!) пунктів 153.2, 188.1, 198.3 ПКУ. Підприємців, перш за все, цікавлять випадки для ПДВ і ПДФО. Наведемо ці випадки.
Для ПДВ | Для ПДФО |
Бартер і подібні до нього операції | |
— | — нарахування доходу в будь-якій негрошовій формі (п. 164.5 ПКУ); |
Інші випадки | |
— «умовне постачання» при анулюванні ПДВ-реєстрації (п. 184.7 ПКУ); | — безоплатне отримання товарів (робіт, послуг) (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ); |
Як бачимо, повсюдного застосування звичайних цін за тими ж податковим кредитом і податковими зобов’язаннями з ПДВ з 01.09.2013 р. не буде. Те ж саме і з податком на прибуток. Відносини з єдиноподатниками, пов’язаними особами, якщо не йдеться про контрольовані операції, до застосування звичайних цін уже не зобов’яжуть. При цьому для єдиноподатників зауважимо, що «за мовчазною згодою» звичайні ціни також, очевидно, застосовуватимуться у випадку з відображенням доходу за безоплатно отриманими товарами (роботами, послугами).
Залишаться тільки особливі випадки, які ми перелічили в таблиці.
При цьому, якими методами визначатимуться «нетрансфертні» звичайні ціни, досі незрозуміло. Тому, якщо йдеться про «спеціальні випадки», названі в оновленому підпункті 14.1.71 ПКУ, — ціни (націнки) підлягають державному регулюванню (крім установлення мінімальних та індикативних цін); згідно із законодавством потрібна обов’язкова оцінка; продаж з аукціону (публічних торгів); продаж майна у примусовому порядку — діємо згідно з підпунктом 14.1.71 ПКУ. В інших випадках, очевидно, користуємося «трансфертними» методами визначення звичайної ціни.